Каліфорнійський червоний черв’як. Вирощування та розведення

Каліфорнійський червоний черв’як, відомий також як тигровий черв’як або гнійнийчерв’як (лат. Eisenia fetida ) є одним з видів дощових червів. Батьківщиною його вважається Європа, звідки цей вид де цілеспрямовано, а де й випадково поступово завезли на усі континенти (окрім хіба що Антарктиди). У 50-х роках минулого століття в штаті Каліфорнія (США) розпочали інтенсивне промислове вирощування каліфорнійських черв’яків (на так званих черв’ячних фермах) з метою їх подальшої реалізації приватним та фермерським господарствам, сільськогосподарським підприємствам, аграрним компаніям тощо.

Причиною такої популярності каліфорнійського червоного черв’яка стала його здатність до активної переробки органічних решток з утворенням високоякісного органічного добрива (компосту), забезпечення ґрунтового середовища, в якому він живе, поживними речовинами та киснем, внаслідок чого відбувається оптимізація складу мікрофлори та мікрофауни в ґрунті. Не менш важливими показниками є швидка адаптація каліфорнійського черв’яка до нових кліматичних умов та його висока плодючість.

Тіло каліфорнійського червоного черв’яка забарвлене в темно-червоний (бордовий) чи фіолетово-червоний колір . Воно видовжене й складається з 60 –120 кільчастих сегментів, поверхня яких вкрита групами щетинок. К оли м’язи черв’яка скорочуються чи розтягуються, щетинки зміщуються всередину й назовні, що допомагає йому проштовхуватись вперед або назад. Дорослі особини виростають завдовжки до 6 –12 см, їхній діаметр становить 3 –6 мм, вага сягає 0,3 –0,4 г.

Представники цього виду, як і решта дощових червів, належать до гермафродитів. Парування особин відбувається кожні 7 – 10 днів. Через 14 – 21 день інкубації з капсули, яка вже набула темнішого кольору , з’являються (в кількості від 2 до 21 шт.) маленькі, білі черв’ячки завдовжки близько 1 мм. Тривалість життя каліфорнійського червоного черв’яка залежить від умов довколишнього середовища й за деякими даними може складати шістнадцять років.

Нині цей вид черв’яків розводять в особистих підсобних господарствах, на дачних ділянках і в плодових садах заради отримання першокласного біогумусу , який вважається одним з кращих біологічно активних та екологічно безпечних натуральних органічних добрив. Утворюється біогумус внаслідок переробки органічних рослинних решток. Саме цю роботу успішно здійснюють каліфорнійські червоні черв’яки шляхом рихлення й підживлення ґрунту.

Цей вид може слугувати чудовим поживним кормом для домашніх птахів. А щ е він користується неабиякою популярністю серед аматорів- рибалок як надзвичайно ефективна наживка для риби.

Де і як придбати каліфорнійських черв’яків

Щоб отримати високоякісний біогумус, потрібно придбати дощових черв’яків виду каліфорнійський червоний черв’як. Зробити це можна у спеціалізованих господарствах. Не варто купувати черв’яків з рук, оскільки немає ніяких гарантій, що вони не були викопані в кілометрі від вашого будинку. Підприємство чи господарство, яке здійснює торгівлю каліфорнійськими черв’яками, повинне, як мінімум, мати спеціальний дозвіл, виданий контролюючими їх діяльність службами.

Бажано закуповувати одразу велику партію черв’яків (не менше півтори тисячі особин). Тільки колонія з такої кількості матиме генетичну стійкість. Під час придбання вибирайте рухливих і жвавих черв’ячків, з насиченим червоним кольором. Важливо, щоб у початковій популяції обов’язково були присутні як молодняк, так і кокони олігохетів.

Протягом доби одна доросла особина здатна переробити кількість органіки, що дорівнює її власній вазі.

За рік колонія каліфорнійського черв’яка у сприятливих умовах здатна збільшити свою чисельність у понад 500 (!) разів. Навіть у природному середовищі щільність черв’яків на 1 м 2 ґрунту становить від 100 до 20 000 (!) особин.

Як приготувати поживний субстрат

Оптимальним поживним середовищем для вирощування каліфорнійських черв’яків є попередньо закладені у компостну купу чи яму перегній (у свіжому гної черви загинуть!), курячий послід, скошена трава, харчові відходи (картопляне лушпиння, шкірки фруктів (окрім цитрусових!), овочів і коренеплодів, бадилля), падалиця.

Чимал і фракції відходів бажано подрібнити, оскільки зубів у черв’яків не має, тому вони не в змозі пережовувати їжу.

Відходи цитрусових культур додавати до компосту забороняється, оскільки вони підвищують кислотність субстрату. А кисле середовище, де відбуваються процеси бродіння, згубно діє на черв’яків. З цієї причини в компост бажано вносити розмолоту яєчну шкаралупу та дрібний річковий пісок. До речі, піщинки допомагають олігохетам краще перетравлювати їжу.

Оскільки черв’яки живляться виключно перегнилими рослинними рештками, залишки їжі тваринного походження теж не можна додавати в компост.

Чудовий корм для каліфорнійського червоного черв’яка – відходи кисломолочної продукції, зіпсовані хлібобулочні вироби, використане чайне листя та кавова гуща .

Компост час від часу потрібно обережно перевертати (але так, щоб не пошкодити популяції черв’яків). Це покращить надходження кисню всередину субстрату.

Якість готового компосту перевіряють таким чином: на вологу поверхню субстрату кладуть кілька дорослих черв’яків, а потім спостерігають за ними. Якщо піддослідні не ховаються всередину, а тривалий час залишаються зверху, то середовище не підходить для їхнього існування, і потрібно зробити додаткове компостування.

Уникнути неприємного запаху і перешкодити появі різних комах, зокрема мух і дрозофіл, можна в тому випадку, якщо облаштувати компостну яму подалі від житлових будівель, десь у затінку дерев.

Взимку черв’яків потрібно захистити від низьких температур, для чого компостну яму накривають шифером, міцною поліетиленовою плівкою чи іншим термоізоляційним матеріалом.

Розведення черв’яків

Для розведення каліфорнійських черв’яків знадобляться дві ємності (більшого й меншого розміру). Ємність меншого розміру повинна мати перфороване дно, щоб крізь отвори могла витікати зайва волога (цей вид черв’яків не любить надмірну вологість).

Меншу ємність наповнюють готовим субстратом і запускають туди черв’яків, після чого ставлять у більший посуд, який слугує за піддон . Зверху черв’яків бажано накрити щільною тканиною, щоб вберегти від світла.

Вологість субстрату повинна бути не нижче 35%. Воду для його зволоження бажано брати не з водогону, де вміст хлору може виявитися згубним для черв’яків, а використовувати або дощову, або ж відстояну упродовж певного часу.

До речі, вода, що пройшла через шар субстрату й зібралась у другій ємності, також є надзвичайно цінним добривом, бо вона містить вимитий з першої ємності біогумус . Її називають вермичаєм і використовують як поживний екстракт для поливання розсади, квітів, кімнатних рослин.

Підгодовувують черв’яків лише після повної переробки ними попередньої порції корму, щоб не спровокувати процеси бродіння.

Оптимальна температура для життєдіяльності колонії складає близько +25 °С . У разі зниження цього показника живлення й розмноження черв’яків погіршується, а при +5 °С вони навіть можуть загинути.

Цікаво, що каліфорнійський червоний черв’як, на відміну від звичайних дощових черв’яків, не виповзає на поверхню під час дощу, а залишається в субстраті.

Корисні властивості біогумусу

Готовий біогумус не має якогось специфічного запаху й пахне звичайною землею, хоча за вмістом гумусу перевершує традиційний перегній у вісім (!) разів, тому його внесення чудово підживлює та відновлює ґрунт.

Біогумус містить безліч ферментів, гормонів росту та біологічно активних речовин. «Перестаратися» чи «переборщити» із внесенням у ґрунт цього добрива просто неможливо!

У наведеній нижче таблиці вказані лише деякі з корисних мікроелементів, що входять до складу біогумусу :

Розведення та вирощування дощових червяків в домашніх умовах

Якщо Вас зацікавило розведення та вирощування дощових червяків в домащніх умовах, до цього питання необхідно підійти з відповідальністю. Червяків необхідно купляти в спеціалізованих вермигосподарствах разом з його рідним субстратом.Хробаки мають бути червоного кольору, рухливі, а у субстраті мають бути кокони та молоді червячки

Перед тим, як купити червяків необхідно заздалегідь приготувати для них місце.Можна використовувати деревяні ящики висотою 30-40 см обємом від 0,5 до 1,0 м3, також можна використовувати гряди та компостні кучі. Ящики розміщають у підсобних приміщеннях, температура повітря в яких від 16 до 24 градусів (в гаражах, підвалах,хлівах,горищах,теплицях) .

Розведення та вирощування дощових червяків в домашніх умовах позволяє отримувати біогумус круглий рік. Взимку червяків необхідно підгодовувати харчовим відходами.

Основні стадії виготовлення БІОГУМУСУ- вермикомпост

1. Підготовка компосту.

Приготувати найбільш споживний субстрат можна з перегною сільськогосподарських тварин та помету домашніх птахів, який пролежав на фермах чи птахофабриках не менше 6 місяців.Покращити якість компосту можна за рахунок додавання до нього подрібненої яєчної шкаралупи., подрібнених харчових відходів, листя овочевих та плодових культур,а також додавання до нього до 20 кг суміші торфу на 1 тонну сирцю.

Червяки привикають до харчування певним видом кормів і до нового корму звикають не відразу, тому новий корм потрібно добавляти у раціон червяків поступово, невеликими порціями.

В якості компосту не бажано використовувати перегній, який пролежав більше 2 років, так як у ньому мало споживного для червя.. Не можна використовувати в якості корму свіжий гній – червяки можуть загинути.

2. Закладка червяків у компост.

Даний етап отримання біогумусу потребує особливої уваги та підготовки.Червяків заселяють в компост разом із споживним субстратом, рівномірно розподіляють їх по поверхні компосту. На кожен квадратний метр закладають не менше 1000-1500 штук червяків.

Так як червяки не люблять яркого світла, ящик чи компостну купу необхідно закрити темним повітряпроникним метеріалом.

3. Догляд и підкормка.

Догляд за червяками заключається у підтриманні потрібної температури, спушуванні і поливі гряд чи ящиків, підтриманні відповідної вологості. Для того щоб підтримувати постійну вологість компосту на рівні 50-80%, поливають його за допомогою лійки з мілким отворами водою, попередньо відстояною і температурою 20-24 градусів. Водопровідною водою поливати червя не рекомендовано.

Підгодовувати червяків вперше тільки через декілька днів після заселення в компост. На одну четверту поверхні ящика чи гряди кладуть свіжий найбільш споживний субстрат товщиною 3-5 см і рівномірно розподіляють його по поверхні. В якості корму використовують стару заварку чаю, кофейну гущу, відходи від картоплі, моркви, буряка, немолочні каші та зіпсовані варені овочі.Через 2-3 тижні знову кладуть 5-7 сантиметровий слой корму,але вже на всю поверхню.Так роблять кожен тиждень, поки ящик не буде повністю заповнений чи висота гряди складатиме не 50-60 см.Процес отримання біогумусу закінчується, коли споживний субстрат повністю перероблений червяками. По часу цей процес складає приблизно три – чотири місяці від заселення.

Якщо шар субстрату досягає товщини 20 см та більше – його необхідно зрихлити, шляхом проколювання гряди, так як червяки для дихання потребують кисню. Зрихлюють на глибину залягання червяків та коконів без перемішування шарів компосту.

4. Виборка червяків та біогумуса.

Вибірка червяків проводиться тоді, коли субстрат, де вони живуть, повністю перероблений ,або коли щільність червяків перевищує оптимальну щільність заселення (від 30 до 50 тисяч на один квадратний метр). Для того, щоб провести вибірку червяків,їх декілька днів не годують, лише тоді розкладають порцію свіжого споживного корму товщиною 5-7 см на 1/3 площі, в яку переміщуються голодні червяки.Через 2-3 дні цей шар, разом з червяками знімають. Таку процедуру повторюють 3 рази на протязі трьох тижднів.Біогумус збирають совком і просушують до 40% вологості, після чого просіюють та фасують.

Інструкція з розведення хробака в домашніх умовах

Для риболовлі використовують як технологічних хробаків, так і особливо цінного хробака – Дентробена Венета . В інструкції ви знайдете детальну інформацію як розвести дощових хробаків для риболовлі, а також цінну і корисну інформацію для вирощування черв’яків.

Від звичайного дощового черв’яка черв’як “Старатель” відрізняється більш високою життєвою активністю і здатністю швидше та повніше переробляти корм. В результаті переробки однієї тонни субстрату виходить близько 600 кг біогумусу, а приріст біомаси черв’яків становить 10 кг.

Тривалість життя Старател я приблизно 16 років, протягом яких він регулярно злягається через кожні 7 днів, починаючи з 90-го дня життя, якщо підстилка має прийнятну для нього температуру.

Старатель гермафродит (бісексуальний) і не може самозапліднюватися. Однак в результаті перехресного запліднення двох дощових черв’яків утворюється два яйця або капсули, по одній на кожну особину, які дозрівають і розкриваються через 14-21 добу, залежно від температури середовища проживання черв’яків у підстилці. У кожній капсулі або коконі міститься від 3 до15 черв’яків, і в середньому 5 молодих черв’яків народжуються від кожної особини звичайного дощового черв’яка в кліматичних умовах Південної Європи.

Кількість молодих черв’яків дуже сильно залежить від температури ззовні кокона в середовищі існування, простіше кажучи, статева активність цього черв’яка знижується в холодні місяці і досягає максимуму плодючості в помірний сезон, тоді знову знижується, особливо в спекотні місяці. Для отримання біогумусу в домашніх умовах необхідно досить серйозно підійти до покупки черв’яків і підготовки субстрату (компосту). Черви повинні бути рухливі, червоного кольору. У субстраті повинні бути молодь і кокони. Генетично стійкою вважається популяція, що містить не менше 1000 штук дорослих особин.

Перед покупкою черв’яків необхідно заздалегідь підготувати для них місце. Для цього можна використовувати місткі (від 0,5 до 1,0 м3) дерев’яні ящики висотою 30-40 см, гряди або компостні купи. Ящики можна розмістити в підсобних приміщеннях (у гаражах, сараях, підвалах, горищах та ін.), в яких температура повітря становить від 16 до 24 градусів.

Розведення хробаків в домашніх умовах не складає ніяких труднощів. Якщо у Вас залишилися запитання, скористайтесь кнопкою “ЗАМОВИТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ”.