Вірусні хвороби гороху та сої

У боротьбі з вірусними хворобами сільгоспкультур, зокрема зернобобових, важливо точно знати, де резервуються віруси та їх переносники (цикадки, кліщі, попелиці тощо) у холодну пору року, а також, як впливають на них екологічні умови й антропічні чинники.

Вірусні хвороби гороху

На сьогодні у світі відомо понад 30 видів вірусів, які уражують посіви гороху. В Україні найпоширенішими є віруси жовтої мозаїки квасолі та деформуючої мозаїки гороху. Також слід сказати про хвороби, спричинені вірусами мозаїки огірка та вірусом гороху, що передається з насінням. Хоч вони на більшості території України майже не трапляються, але мають високу потенційну небезпеку. Адже вірус мозаїки огірка, який поширений на овочевих культурах, може уразити й горох, а вірус гороху може швидко поширитися разом із завезеним інфікованим насінням із Європи, де цей патоген надзвичайно поширений.

Розміри можливих втрат урожаю від вірусних патогенів, що уражують горох, залежать від віку рослин, сорту, погодних умов. Вони можуть становити: для гороху, ураженого вірусом жовтої мозаїки квасолі, —9–47%, вірусом скручування листків гороху — 36–75%, вірусом деформуючої мозаїки гороху — 39–62%, а також вірусом огіркової мозаїки — 70–90%.

Деформуюча мозаїка гороху

Збудником хвороби є вірус деформуючої мозаїки гороху. Він уражає боби, горох, горошок запашний, конюшину багряну, горошок посівний, горошок волохатий, чину, сочевицю, люпин жовтий. Характерним симптомом хвороби, спричиненої цим вірусом, є поява бородавчастоподібних виростів тканини на нижній поверхні листків хворих рослин (фото 1), а також яскравих жовтих прозорих плям на листках. Пелюстки квіток стають штрихуватими або строкатими (у разі ураження вірусом горошку запашного). Інколи на рослинах гороху, уражених вірусом деформуючої мозаїки гороху, розвиваються дуже великі листоподібні вирости.

У природних умовах вірус переносять попелиці. Особливо небезпечною є горохова попелиця, в організмі якої вірус може тривалий час зберігатися, іноді навіть протягом усього її життя. Інкубаційний період вірусу в організмі попелиці горохової триває 12–13 год. Існує пряма залежність між тривалістю зберігання вірусу в організмі попелиці й періодом живлення попелиці соком хворої рослини. Резервуються віруси серед багаторічних бобових трав на конюшині.

Мозаїка гороху

Збудником хвороби є вірус жовтої мозаїки квасолі. У нашій країні типовий штам вірусу дуже поширений на бобових культурах (боби, горох, соя, квасоля, люпин, конюшина та ін.) у різних кліматичних зонах. Коло рослин-господарів вірусу включає різні види з родини Leguminosae: квасоля звичайна, гостролиста й рисова, маш, горох посівний, боби, буркуни білий і жовтий, чина запашна, різні види конюшини, горошок посівний і волохатий, люпин жовтий, білий, вузьколистий, акація біла та багато інших. Із представників інших родин господарем вірусу є гладіолус.

Вірус жовтої мозаїки квасоліспричиняє в рослин-господарів хвороби мозаїчного типу, що іноді супроводжуються різноманітними деформаціями листків, а подекуди й некротичною плямистістю. На листках спочатку спостерігається просвітління жилок, пізніше з’являються світлі округлі плями, що зливаються, унаслідок чого листки набувають строкатого мозаїчного забарвлення. Пізніше жилки листків гороху світлішають, а ділянки, що прилягають до великих жилок, стають, як правило, темно-зеленими, проте світлішими, ніж листки здорових рослин (фото 2). Жовте забарвлення спостерігається частіше по краях листкових пластинок. Листки й прилистки — менші за розміром, ніж у здорових рослин, деформовані, краї у них злегка хвилясті, згорнуті догори, а поверхня зморшкувата, спостерігається незначна деформація рослини. На листках деяких сортів гороху в разі ураження вірусом спостерігається не лише зміна забарвлення, а й деформація поверхні. Симптоми проявлення хвороби під час ураження рослин різними штамами вірусу різні.

Вірус легко передається інокуляцією соком хворих рослин. Під час вегетаційного періоду його переносять попелиці. Вірус передається без інкубаційного періоду в організмі попелиці й може зберігатися в ньому 4–6 год, але поступово комаха втрачає здатність передавати вірус. Серед попелиць — переносників вірусу є види, що дуже поширені на бобових рослинах: попелиці горохова, люцернова, бобова, картопляна, бавовняна, персикова.

У 2–62% випадків вірус жовтої мозаїки квасолі може передаватися через насіння різних видів люпину. Також є дані про передавання вірусу через насіння гороху, бобів, і, можливо, буркуну білого. Проте кількість зареєстрованих таких випадків незначна. Вірус зимує в багаторічних і дворічних бобових рослинах (конюшина, буркун, біла акація) і зберігається в бульбоцибулинах гладіолусів і в кореневищах осоту польового.

Агротехнічні заходи захисту

Щоб обмежити ураження вірусами, які поширюються за допомогою попелиць, горох потрібно висівати якомога раніше. Доведено: у разі висіву гороху у травні можливе (залежно від місцевих умов) повне ураження посівів вірусами жовтої мозаїки квасолі, огіркової мозаїки та ін. Натомість під час своєчасного висіву інфекції практично немає. Причиною цього є так звані вікові зміни стійкості рослин до вірусних хвороб. Коли під час раннього висіву гороху комахи-переносники потрапляють із джерел інфекції на рослини, ті, як правило, мають добре розвинений восковий шар, що робить їх менш привабливими для комах.

Норми висіву гороху становлять 100–110 схожих насінин на м ² , зріджені посіви цієї культури сильніше уражуються вірусними патогенами. Для зниження ураження ними гороху рекомендовано загущувати посіви до 120–150 схожих насінин на м ² — цей прийом дозволяє знизити поширення вірусних хвороб у 1,5–3 рази.

Деякі види бур’янів можуть бути резерваторами вірусів, що уражують горох (вірус жовтої мозаїки квасолі здатен зберігати осот польовий). Для їх знищення разом із механічним обробітком треба обробити до- і післясходовими гербіцидами.

Боротьба з переносниками

Боротися з вірусом, що передається з переносниками, можна, знищуючи самих переносників. Однак ця боротьба є опосередкованим впливом на віруси. Тому, насамперед, необхідно правильно визначити динаміку поширення й міграції переносників у тій чи іншій області або в конкретному районі. Наприклад, більшість вірусів гороху передаються попелицями, утім, деякі з них можуть передавати, наприклад, вірус жовтої мозаїки квасолі, але не вірус деформуючої мозаїки гороху, а деякі види попелиць — усі віруси.

Для боротьби з вірусними хворобами рекомендовано застосовувати інсектициди, особливо системні: не окремо, а як частину загального комплексного захисту від вірусних хвороб бобових, особливо на ділянках резервації та розмноження переносників. Найефективнішою є дворазова обробка системними інсектицидами: під час заселення вірофорними попелицями, яке найчастіше припадає на фазу бутонізації, та, за потреби, — у фазу формування бобів. Доведено: якщо в разі появи попелиць посіви гороху обробляти один раз, поширення вірусних хвороб знижується в середньому в 3–5 разів, за дворазової обробки — у 5–8 разів. Окрім того, якщо ви вирішили обробляти посіви, треба врахувати те, що наявність дощової вологи сприяє розмноженню попелиць і поширенню вірусних патогенів (середній ступінь прямої кореляційної залежності).

Стійкість сортів

Значна кількість рослин гороху є стійкими до ураження вірусними хворобами, і ці властивості дослідники свідомо застосовують у селекції. Зокрема з вітчизняних сортів добре зарекомендували себе сорти Уладівській 7, Білоцерківській 75. Слабко або зовсім не уражуються вірусними хворобами сорти Степовик, Комбайновий, Модус.

Вірусні хвороби сої

Частіше за інші сою уражують представники групи Потівірусів, які є збудниками таких поширених хвороб, як мозаїка сої та жовта мозаїка квасолі. За ураження сої вірусом жовтої мозаїки квасолі, який є збудником жовтої мозаїки сої, продуктивність рослин знижується на 30–40%. Характерні симптоми хвороби проявляються на листках у другій половині вегетації рослин у вигляді суцільних яскраво-жовтих плям, а також жовто-зеленої крапчастості або жовтуватих смуг, що межують із жилками або розкидані по всій поверхні листкової пластинки. Деформація пластинок уражених листків не спостерігається. Пізніше листки жовтіють, стають ламкими, засихають і відмирають. Уражені рослини затримуються в рості (фото 3).

Збудником мозаїки сої, або зморшкуватої мозаїки сої, є вірус мозаїки сої. Ця хвороба поширена всюди, де культивують сою. Зниження продуктивності уражених рослин становить 40–77%. Вони затримуються в рості, а іноді й у розвитку. Рослини стають слабкими, збільшується кількість бічних пагонів, деформуються листки — ріст їх зменшується, вони стають зморшкуватими й вигнутими, вужчими, із зігнутими донизу краями; можуть набувати жовтуватого відтінку, хоча зазвичай залишаються зеленими, гофруючись пузироподібно вздовж жилок (фото 4). Сповільнюється утворення бульбочок і зменшується азотфіксація. Це стає однією з основних причин утворення дрібних недорозвинених бобів і зниження продуктивності уражених рослин. Насіння, що уражене вірусом мозаїки сої, може мати чорну або коричневу плямистість.

Вірус мозаїки сої має обмежене коло господарів. Серед бобових — багаторічні бобові трави та квасоля, також може уражувати лободу. Вірус може зберігатися в насінні сої (до 30–60%) і поширюється попелицями (близько 20 видів). Основними резерваторами є багаторічні бобові трави та зернобобові культури (квасоля, вика), може уражувати лободу білу.

Агротехнічні заходи захисту

Найпоширеніші віруси, що уражують сою, зимують у рослинах люцерни, а також у посівах конюшини лучної, інших багаторічних бобових, й у висадках гладіолусів. Крім того, сприятливі умови для резервації фітовірусів є на присадибних ділянках і городах, де зазвичай господарі з року в рік вирощують квасолю та багаторічні трави. Із цих проміжних господарів різні види попелиць переносять інфекцію. Тому, щоб перешкоджати спалахам епіфітотій, добираючи ділянки під посів сої, слід забезпечити дистанціювання від можливих джерел інфекції (багаторічних бобових культур, присадибних ділянок, городів) не менше ніж на 1000 м. Сівбу сої слід проводити якомога раніше: у разі затримки з висівом на 2–3 тижні поширення вірусних патогенів на цій культурі збільшується в 1,5–3 рази. Оскільки одним з основних джерел ураження посівів сої є заражене насіння, для сівби необхідно брати здоровий насіннєвий матеріал не нижче другої репродукції. Обов’язково слід проводити фітосанітарні прополювання на насіннєвих посівах.

Важливим заходом боротьби з хворобою є знищення бур’янів, оскільки деякі види можуть бути резерваторами вірусів, що уражують сою. Так, осот польовий здатен зберігати вірус жовтої мозаїки квасолі, лобода — вірус мозаїки сої.

Боротьба з переносниками

Щоб запобігти поширенню вірусів сої, потрібно знищувати попелиці за допомогою інсектицидів. Хоч це не може повністю захистити рослини від насіннєвої інфекції, але обмежить її поширення. Бажано застосовувати системні інсектициди у загальному комплексі захисту.

Стійкі сорти

За результатами останніх досліджень, найнижчий рівень ураження вірусними патогенами мали такі вітчизняні сорти сої: Колбі, Черемош, Либідь та Медея.

Сергій Лич, науковий співробітник

Національний університет біоресурсів і природокористування України

журнал The Ukrainian Farmer, червень 2014 року

Що лікує прополіс: список захворювань

Прополіс використовується людиною в якості лікувально-профілактичного засобу вже багато тисяч років, а сучасні вчені провели безліч досліджень, вивчаючи корисні властивості прополісу і довели множинні його переваги для здоров’я. Цей продукт бджільництва є одним з найбільш вивчених, а результати цих досліджень буквально вражають. Так що лікує прополіс, які захворювання та патологічні стани? Саме про це ми і поговоримо в цьому матеріалі.

Прополіс володіє вираженою протизапальною властивістю і активно пригнічує ріст таких патогенів, як бактерії, віруси і грибки. Він є дуже сильним місцевим анестетиком і природним антибіотиком, і часто використовується для лікування ран. Прополіс стимулює роботу імунної системи, відновлює пошкоджені тканини і захищає організм від наслідків радіації. Саме тому народні цілителі рекомендують завжди мати в запасі це засіб.

Що лікує прополіс? Застосування прополісу дуже широко і зачіпає безліч захворювань і патологічних станів, які можна поділити наступним чином:

1. Серцево-судинні захворювання
2. Захворювання шлунково-кишкового тракту
3. Захворювання органів дихання
4. Захворювання сечостатевої системи
5. Ракові захворювання
6. Захворювання опорно-рухового апарату
7. Захворювання порожнини рота
8. Захворювання шкіри
9. Захворювання мозку і нервової системи
10. Інші захворювання
11. Антибактеріальну та противірусну дію прополісу
12. Головний біль і мігрень
13. Астма та алергія
14. Ракові пухлини
15. Цукровий діабет
16. Кров’яний тиск і тромбоутворення

Серцево-судинні захворювання

• захворювання кровоносних судин
• підвищений кров’яний тиск (гіпертонія)
• атеросклероз
• аритмія серця
• стенокардія
• серцева недостатність
• відновлення після перенесених інфарктів міокарда або інсультів
• цереброваскулярні захворювання
• кардіосклероз
• вегетосудинна дистонія
• варикозне розширення вен
• флебіти
• тромбофлебіти
• ендокардит
• перикардит
• ревматизм
• міокардит
• дистрофія міокарда

Захворювання шлунково-кишкового тракту

• виразка шлунка і дванадцятипалої кишки
• гастрити (див. Прополіс для шлунка і всього ШЛУНКОВО-кишкового тракту: лікування шлунка прополісом)
• коліти
• ентероколіти
• хелікобактеріоз
• печія
• здуття живота (метеоризм)
• дисбактеріоз кишечника
• запор
• синдром роздратованого кишечника (СРК)
• жовчні інфекції
• кишкові інфекції
• шлунковий грип
• харчове отруєння
• дифтерія
• геморой (див. Як приготувати мазь з прополісом від геморою)

Захворювання органів дихання

• ГРВІ (грип, парагрип, респіраторно-синцитіальна інфекція, риновірусна та аденовірусна інфекція)
• ГРЗ
• застуда
• тонзиліт (ангіна)
• бронхіти
• бронхіальна астма
• інфекції носових пазух (синусит, гайморит, фронтит, етмоїдит, сфеноидит)
• нежить (див. Настоянка прополісу в ніс при гаймориті і нежиті)
• захворювання легенів
• пневмонія
• туберкульоз легенів

Захворювання сечостатевої системи

• статеві інфекції (кандидоз, уреаплазмоз, хламідіоз, гонорея, сифіліс)
• імпотенція
• аденома простати
• простатит
• уретрит
• вагінальний герпес
• ендометріоз
• ерозія шийки матки
• міоми
• фіброми
• ендоцервіцит
• вульвовагініт
• інфекції сечовивідних шляхів
• захворювання нирок
• захворювання сечового міхура
• будь-які запальні і пухлинні процеси в сечостатевій системі

Ракові захворювання

• рак передміхурової залози
• рак кишечника
• рак шийки матки
• рак гортані
• будь-які доброякісні та злоякісні новоутворення в комплексній терапії (під наглядом лікаря)

З приводу лікування ракових захворювань прополісом читайте тут – Прополіс для імунітету і лікування ракових захворювань.

Захворювання опорно-рухового апарату

• подагра
• остеопороз
• артрити
• ревматизм
• будь-які захворювання кісток, суглобів, пов’язані із запаленням і інфекцією

Захворювання порожнини рота

• карієс
• захворювання пародонту
• стоматит (див. Прополіс при афтозний стоматит)
• гінгівіт

Захворювання шкіри

• псоріаз
• порізи
• прищі
• фурункульоз
• вугрі
• опіки
• грибок на тілі
• лишай
• герпес
• трихомоніаз на голові
• бородавки
• екземние висипання
• будь-які проблеми на шкірі, пов’язані із запаленням і інфекцією (див. Прополіс для шкіри обличчя і слизових поверхонь)

Захворювання мозку і нервової системи

• хвороба Паркінсона
• головні болі
• склероз
• депресія
• захворювання нервової системи і мозку, пов’язані з бактеріальної або вірусної інфекцією

Інші захворювання

• хвороби вуха
• кон’юнктивіт
• цукровий діабет
• алергія
• зараження паразитами

Антибактеріальну та противірусну дію прополісу

Доведено, що прополіс є відмінним антивірусним засобом. Його використання запобігає розмноженню вірусів, стимулює імунну систему і вироблення інтерферонів. В осінньо-весняний період, коли виникають епідемії грипу та застуди, рекомендують в профілактичних цілях приймати по 15 – 20 крапель екстракту прополісу в день. Цей екстракт найкраще додавати в кристалізований мед або теплий (не гарячий) чай або молоко. Сучасні наукові дослідження показують, що ті, хто регулярно приймає прополіс зазвичай не хворіють простудними захворюваннями і тонзилітом, так як їх імунітет стає настільки сильним, що може з легкістю впоратися навіть з нинішніми штамами грипу.

Найбільш виражений противірусний ефект прополісу спостерігається у людей, які страждають герпесом на губах. Якщо до того, як герпетичні висипання виникнуть на губах (коли шкіра тільки свербить) ви нанесете на шкіру навколо губ будь-який засіб з прополісом, герпес не з’явиться! Якщо ви пропустіть цей шанс, частіше наносите засіб з прополісом і маточним молочком.

Головний біль і мігрень

Прополіс ефективно застосовується для профілактики мігрені. При перших ознаках виникнення головного болю необхідно випити чашечку чаю, з додаванням 30 крапель екстракту прополісу і однієї ложки лугового меду (див. ТОП-10 корисних властивостей меду). Вживайте такий чай щогодини, починаючи за кілька годин до сну. Те ж саме проробляйте на наступний день, але дозу слід зменшити вдвічі.

Астма та алергія

Дослідження показують, що прополіс може замінити традиційно призначаються фармацевтичні препарати від багатьох легеневих захворювань. Він чинить виражену протизапальну дію, а особливо допомагає при астмі і алергії. Застосування прополісу дозволяє відчутно зменшити частоти нападів астми. Маточне молочко також зменшує частоту нападів астми, кашель і утворення мокротиння.

Ракові пухлини

Крім вираженого антиоксидантного потенціалу, прополіс запобігає розвиток пухлинних клітин, блокуючи їх в певних фазах розвитку. Відомо, що пухлини вимагають великої кількості живлення, в результаті чого для цього починають створюватися нові кровоносні судини. Прополіс обмежує процес створення нових кровоносних судин, тим самим позбавляючи пухлина харчування, що сприяє уповільненню зростання пухлинної маси і призводить до її загибелі.

Цукровий діабет

Механізм впливу флавоноїдів на захворювання, викликані окислювальним стресом повністю вивчений і підтверджений наукою. Прополіс і маточне молочко містить інсуліноподібну речовина, в результаті чого ці продукти бджільництва допомагають знизити рівень цукру в крові.

Вчені стверджують, що регулярне споживання прополісу допомагає зменшити добову дозу інсуліну, але ви повинні робити це тільки під наглядом лікаря. У 2005 році було офіційно доведено, що регулярне вживання прополісу знижує рівень холестерину (ЛПНЩ), тригліцеридів і рівень цукру в крові, а також збільшує рівень корисного холестерину (ЛПВЩ). Прополіс і його флавоноїди захищають і відновлюють клітини підшлункової залози, які секретують інсулін, і можуть навіть збільшити чисельність цих клітин у тканинах підшлункової залози. Прополіс також збільшує чутливість клітин до інсуліну.

Кров’яний тиск і тромбоутворення

Регулярний прийом прополісу покращує еластичність кровоносних судин, кровообіг і сприяє зниженню артеріального тиску. Він покращує функцію кровоносних капілярів в м’язах. Було доведено, що прополіс має антиагрегантным дією, тобто зменшує тромбоутворення. З цією метою в медицині використовують ацетилсаліцилову кислоту, прийом якої становить особливу проблему для людей, які страждають гастритом або виразкою, а прополіс не має таких побічних ефектів. Більш того, завдяки дії прополісу, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки швидко заживають.

Регулярно використовуйте прополіс у якості профілактичного засобу, адже він допомагає бджолам виживати вже більше 45 мільйонів років. Цілком може допомогти і вам жити без хвороб довгі роки!