Входження Кримської області до складу УРСР: міфи та реальність (дослідження документів)

Мета: на підставі здобутих знань, аналізу документів й ознайомлення з думками експертної спільноти визначити міфи і реальність цієї проблеми.

Пригадайте:

• 1. Якими були причини входження Кримської області до складу УРСР.
• 2. Коли Кримська область увійшла до складу УРСР?
• 3. Як відбулася ця подія?
• 4. Вкажіть наслідки приєднання Кримської області до УРСР.

Завдання для підготовки до практичного заняття

(теми розподіляє вчитель)

• 1. Здійснити дослідження наявної документальної бази стосовно входження Кримської області до складу УРСР. Визначити особливості процесу приєднання та його наслідки.
• 2. За Інтернет-ресурсами проаналізувати думки української експертної спільноти щодо цієї проблеми. Визначити, що об’єднує і в чому відмінність у позиціях експертів.
• 3. За Інтернет-ресурсами проаналізувати думки закордонної експертної спільноти щодо входження Криму до складу УРСР та його наслідки. Визначити, що об’єднує, а що відрізняє їхні позиції.

Хід роботи

• 1. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовчих завдань, обговоріть результати їх виконання й визначте найцікавіші роботи.
• 2. Представте класу спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах.
• 3. Презентуйте класу визначені в групах найцікавіші з підготовлених до уроку завдань.
• 4. Зробіть висновки відповідно до мети заняття.

Додатковий матеріал

Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР (19 лютого 1954 р.)

Ураховуючи спільність економіки, територіальну близькість, тісні господарські й культурні зв’язки між Кримською областю та Українською РСР, Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік постановляє:

Затвердити спільне подання Президії Верховної Ради РРФСР і Президії Верховної Ради УРСР про передачу Кримської області зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Із Постанови Президії Верховної Ради УРСР про подання Президії Верховної Ради РРФСР щодо питання передачі Кримської області до складу Української РСР

. Президія Верховної Ради Української РСР висловлює сердечну подяку Президії Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки за цей великодушний благородний акт російського народу.

. Український народ із почуттям глибокого задоволення і палкої вдячності зустріне рішення про передачу Криму до складу Української РСР як нове яскраве виявлення безмежної довіри і широкої любові російського народу до українського народу, нове свідчення дружби між російським і українським народами.

Уряд України подбає про подальший розвиток і процвітання народного господарства Криму.

• 1) Коли і як Крим опинився під російською владою?
• 2) У чому, на вашу думку, була доцільність передачі Криму Українській РСР?

Син Микити Хрущова, професор, доктор технічних наук, учении і публіцист Сергій Хрущов про передачу Криму Україні

«У передаванні Криму до складу УРСР у 1954 році не було політичного підґрунтя. Якщо ви подивитеся на карту, то побачите, що Крим до України пристебнутий. Коли там почали займатися економікою, будувати головний канал, який зараз, на жаль, ви закопали, то Держплан сказав: краще, якщо все це відбуватиметься під однією юридичною особою. І півострів передали Україні. Нічого того, про що в Росії зараз люблять говорити: мовляв, спроба догодити українській бюрократії або навіть подарунок моїй мамі, яка в Західній Україні народилася. Ні, це суто структурно правильне рішення. Крим почав відроджуватися, там насадили винограду. »

• 1) На якій причині передачі Криму Україні наголошує С. Хрущов?
• 2) Як входження до складу України вплинуло на розвиток Криму?

Шлюз на Північно-Кримському каналі (1960-ті). Гігантська іригаційна споруда, зведена у 1961-1971 рр., постачала дніпровську воду з «материка» в Крим

Зі статті в газеті «Кримская правда» 17 січня 1954 р.

«Не залишаються в боргу і українці. Вони діяльно допомагають кримчанам будувати прекрасні міста і курорти, розвивати промислове виробництво. На будовах міста-героя Севастополя, курортної Ялти безперервним потоком йдуть з України потужні вітчизняні механізми та обладнання.

Столиця України — Київ шле сюди потужні механічні навантажувачі, автоматичні дозаторні пристрої для бетонних заводів; Харків дає баштові й електромостові крани, трактори; Миколаїв — транспортери для бетонних заводів, бульдозери; Дніпропетровськ і Дебальцеве — корита-мийки для підприємств, які виробляють флюсовий вапняк; Осипенко (Бердянськ) — дорожні машини; Кременчук — асфальтно-бетонні змішувачі; Прилуки — розчиноноси для механізації штукатурних робіт; Мелітополь надсилає компресори останніх випусків».

Міста та села
Волинської області

Онлайн путівник населеними пунктами
Волинської області

Райони Волинської області

Володимирський район

Володимирський район розташований у південно-західній частині Волинської області, на кордоні з Польщею, на історичних землях дулібів-волинян. Вздовж західного кордону району протікає прикордонна річка Західний Буг.

Тут розташовані такі історико-культурні пам’ятки, як давньоруський собор Успіння Пресвятої Богородиці, Святогірський Успенський Зимненський монастир, Ни. Читати більше

Володимирський район розташований у південно-західній частині Волинської області, на кордоні з Польщею, на історичних землях дулібів-волинян. Вздовж західного кордону району протікає прикордонна річка Західний Буг.

Тут розташовані такі історико-культурні пам’ятки, як давньоруський собор Успіння Пресвятої Богородиці, Святогірський Успенський Зимненський монастир, Низкиницький монастир, садиби-музеї В’ячеслава Липинського та Ігоря Стравинського.

Адміністративним центром Володимирського району є місто Володимир. Площа території району становить 2558 квадратних кілометрів. Чисельність населення району перевищує 174 тисячі осіб.

До складу Володимирського району входить 201 населений пункт, які об’єднані в 11 територіальних громад: Володимирська, Нововолинська, Устилузька міські, Іваничівська, Локачинська селищні, Зимнівська, Оваднівська, Литовезька, Павлівська, Поромівська, Затурцівська сільські територіальні громади.

Показати населені пункти

Камінь-Каширський район

Камінь-Каширський район розташований у північно-східній частині Волинської області, на історико-етнографічній території Волинського Полісся. У межах району протікає річка Прип’ять. Це край лісів, боліт і лісових озер. Тут розташований Національний природний парк “Прип’ять-Стохід”.

Адміністративним центром Камінь-Каширського району є місто Камінь-Кашир. Читати більше

Камінь-Каширський район розташований у північно-східній частині Волинської області, на історико-етнографічній території Волинського Полісся. У межах району протікає річка Прип’ять. Це край лісів, боліт і лісових озер. Тут розташований Національний природний парк “Прип’ять-Стохід”.

Адміністративним центром Камінь-Каширського району є місто Камінь-Каширський. Площа території району становить понад 4690 квадратних кілометрів. Чисельність населення району перевищує 132 тисячі осіб.

До складу Камінь-Каширського району входять 155 населених пунктів, які об’єднані у 5 територіальних громад: Камінь-Каширська міська, Сошичненська, Прилісненська сільські, Любешівська, Маневицька селищні територіальні громади.

Показати населені пункти

Ковельський район

Ковельський район розташований у центральній та західній частині Волинської області, на історико-етнографічній території Волинського Полісся. Район межує одночасно з Польщею та Білоруссю. Вздовж західного кордону району протікає прикордонна річка Західний Буг, а на півночі району – річка Прип’ять.

Тут розташований Національний природний парк “Шацькі озер. Читати більше

Ковельський район розташований у центральній та західній частині Волинської області, на історико-етнографічній території Волинського Полісся. Район межує одночасно з Польщею та Білоруссю. Вздовж західного кордону району протікає прикордонна річка Західний Буг, а на півночі району – річка Прип’ять.

Тут розташований Національний природний парк “Шацькі озера”, а також Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

Адміністративним центром Ковельського району є місто Ковель. Площа території району становить майже 7650 квадратних кілометрів. Чисельність населення району сягає 271 тисячі осіб.

До складу Ковельського району входять 380 населених пунктів, які об’єднані у 23 територіальні громади: Ковельська, Любомльська міські, Голобська, Люблинецька, Головненська, Заболотівська, Ратнівська, Старовижівська, Луківська, Турійська, Шацька селищні, Велицька, Дубівська, Колодяжненська, Поворська, Вишнівська, Рівненська, Велимченська, Забродівська, Самарівська, Дубечненська, Сереховичівська, Смідинська сільські територіальні громади.

Показати населені пункти

Луцький район

Луцький район розташований у південно-східній частині Волинської області, на історичних землях дулібів-волинян. У межах району протікає річка Стир.

Тут розташовані такі історико-культурні пам’ятки, як Луцький замок князя Любарта, Олицький замок Радзивіллів, Музей історії сільського господарства Волині.

Адміністративним центром Луцького району є обласний центр. Читати більше

Луцький район розташований у південно-східній частині Волинської області, на історичних землях дулібів-волинян. У межах району протікає річка Стир.

Тут розташовані такі історико-культурні пам’ятки, як Луцький замок князя Любарта, Олицький замок Радзивіллів, Музей історії сільського господарства Волині.

Адміністративним центром Луцького району є обласний центр, місто Луцьк. Площа території району становить 5248 квадратних кілометрів. Чисельність населення району сягає 457 тисяч осіб.

До складу Луцького району входить 351 населений пункт, які об’єднані у 15 територіальних громад: Луцька, Берестечківська, Горохівська, Ківерцівська, Рожищенська міські, Мар’янівська, Олицька, Цуманська, Торчинська, Колківська селищні, Боратинська, Городищенська, Підгайцівська, Доросинівська, Копачівська сільські територіальні громади.

Які міста входять до складу Калузької області

Входження Кримської області до складу УРСР

Причини передачі Кримської області до УРСР

1. Історична та територіальна близькість Криму до України.

2. Спільність економіки, тісні господарські й культурні зв’язки між Кримом та Україною.

3. Катастрофічне становище господарського і культурного життя Криму після депортації кримських народів та потреба в його відновленні.

19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією, враховуючи спільність економіки, територіальної близькості, тісні господарські й культурні зв’язки між Кримом та Україною, прийняла Указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

26 квітня 1954 р. Прийнято Закон «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

• розширився курортний потенціал республіки;

• збудовано нові промислові підприємства, школи, лікарні;

• споруджено багато житла;

• повністю забезпечено півострів водою, газом, електроенергією;

• Україна додатково напружувала зусилля для відродження Криму, витрачаючи фінансові та матеріальні ресурси;

• в Україні зросла чисельність росіян, бо населення Криму почало швидко зростати за рахунок переселенців з Росії, які опиралися проведенню українізації.

У травні 1992 р. Верховна Рада Росії визнала рішення Президії Верховної Ради 1954 р. як таке, що не має юридичної сили. Ці дії Росії було рішуче засуджено і відкинуто Україною. Уряд незалежної України виходив і виходить із того, що Крим є невід’ємною складовою частиною України. Така позиція відповідає вимогам міжнародного права, Гельсінській угоді 1975 р., яка передбачає непорушність кордонів.