Новий документ за старою схемою: головні больові точки бюджету-2022

2 грудня на засіданні Верховної Ради у другому читанні ухвалили державний бюджет України на 2022 рік. Хоча влада й каже про рекордні показники, далеко не всі ним задоволені.

Однією з причин є низькі видатки на соціалку, які майже не зростуть порівняно з 2021 роком.

Водночас у Кабміні називають бюджет-2022 “збалансованим і реалістичним”, який також має сприяти модернізації України.

Факти ICTV розповідають, що передбачає бюджет України у 2022 році та через які підводні камені країна може спотикнутися під час його виконання.

Збільшення видатків

Бюджет-2022 влада називає “бюджетом розвитку та модернізації” зокрема тому, що суттєво зростуть видатки на освіту, медицину та інфраструктуру.

Так, загальні доходи мають зрости 2022 року до 1,322 трлн грн. Збільшаться й видатки – до 1,497 трлн грн. Тобто бюджет залишатиметься дефіцитним.

Звісно, у пріоритеті будуть видатки на безпеку та оборону, які наступного року складатимуть 286,6 млрд грн, що перевищує 5% ВВП, як і передбачено законом.

Особливу увагу наступного року планують приділити медичній сфері, що вельми важливо на тлі пандемії Covid-19.

– Як уже анонсував президент, один із головних акцентів цього бюджету —підвищення зарплати українським медикам. 20 тис. грн буде мінімальною зарплатою для лікарів. Трансформація медицини залишається головним пріоритетом, і для цього виділено відповідні кошти. 196 млрд грн з урахуванням трансфертів, – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Зростуть також видатки на освіту (189,6 млрд грн), а на розвиток інфраструктури додатково виділили 25 млрд грн, які мають піти на будівництво соціальних об’єктів (лікарень, шкіл, дитсадочків тощо).

Загалом на розвиток економіки має піти близько 140 млрд грн, що значно перевищує відповідний показник минулих років.

Проте далеко не всі згодні з оптимізмом щодо бюджету-2022.

Економіст Олексій Кущ вважає, що держбюджет складений із досить низьким дефіцитом, який не стимулює відновлення економіки.

– Розвинені країни та країни, що розвиваються, застосовують так звані експансіоністські бюджети, які якраз є бюджетами розвитку. Вони покликані допомогти подолати нинішню кризу та створити передумови для рестарту економіки на виході з пандемічної кризи.

Ключова відмінність – дефіцит бюджету. Ніхто не боїться розширювати його, бо якщо створюється дефіцит інвестицій з боку населення та бізнесу в економіку у зв’язку з невизначеністю, то його можна компенсувати лише за допомогою бюджетних інвестицій, тобто за рахунок дефіциту… Ми бачимо, що від 5 до 10% дефіциту бюджету зараз застосовується, – пояснює Кущ.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин також наголошує на тому, що мало які пункти бюджету вдасться виконати. Наприклад, щодо нової зарплати лікарів.

– У нас 3,7% від ВВП цього року йде на медицину, наступного року – 3,8% від ВВП. Підняли на цілих 0,1% від ВВП, що у межах статистичної похибки, – пояснює він.

Проблеми з соціалкою

Найбільше критики з боку опозиції та експертів лунає через слабку соціальну складову бюджету. Звичайно ж, підвищення соцстандартів буде, але куди повільніше, аніж у попередні роки.

Так, мінімальна зарплата залишатиметься на рівні 6,5 тис. грн до 1 жовтня 2022 року. Та й навіть тоді зросте лише до 6,7 тис. грн.

Мінімальна пенсія теж не надто зросте. 1 липня 2022 року вона збільшиться до 2027 грн, а 1 грудня – до 2093 грн.

Прожитковий мінімум протягом 2022 року становитиме від 2393 грн до 2589 грн. Що є неабиякою проблемою, адже він не відповідає реальному прожитковому мінімуму.

– Фактичний прожитковий мінімум, який публікує на своєму сайті Мінсоцполітики, для працездатної особи 5082 грн, для непрацездатної – близько 3800 грн. У бюджеті на наступний рік закладено приблизно 2,5 тис. грн, що є абсолютно нереальною цифрою.

Це важливо, адже від неї формується близько 180 інших показників держбюджету… Якщо ви погано побудували фундамент, то нема чого дивуватися, що дах кривий, – зауважує Пендзин.

Найдивніше, що зростання соціальних стандартів буде досить незначним, враховуючи, що інфляцію заклали на рівні 6,2%. Проте, як показує практика, цей прогноз рідко здійснюється.

Наприклад, у бюджеті-2021 інфляція закладалася на рівні 7,3%, а звіт НБУ в останні дні жовтня свідчив про те, що наприкінці 2021 року вона становитиме 9,6%.

За словами Пендзина, якщо подивитися на інфляцію від жовтня 2020 року до жовтня 2021-го, ми побачимо, що вона склала близько 13%.

Що стосується курсу долара – він кардинально не зміниться (28,6-28,7 грн), і не варто використовувати його як дуже важливий показник.

– Я вважаю, що це (курс долара. – Ред.) – технічний показник, як завжди. Існують бюджетні витрати, пов’язані з обслуговуванням валютного боргу, які залежать від курсу, і вони впливають на витрати бюджету. Є бюджетні доходи, зав’язані на курсі – ПДВ та імпортні мита. Це технічний курс, який дозволяє балансувати доходи та витрати.

Якщо говорити про інфляцію, я думаю, що цей показник занижений, і реально вона може бути вищою, – висловлює переконання Кущ.

Запитання викликає й зменшення фінансування субсидій, яке складе 38,4 млрд грн. Хоча влада й запевняє, що цієї суми буде достатньо, цього року на допомогу в оплаті комуналки виділили понад 47 млрд грн.

2022 року також очікується корекція цін на газ, що на практиці зазвичай означає збільшення його вартості. Тобто у платіжках наступного року ми можемо побачити більшу суму, аніж цього опалювального періоду.

Наповнення бюджету і дефіцит

Доходи бюджету-2022 мають кардинально зрости порівняно із минулим роком. Проте, як і раніше, його основну частину складатимуть надходження з ПДВ, ПДФО та акцизи на товари. Вони мають наповнити бюджет приблизно на 700 млрд грн.

А від підприємств наступного року очікують отримати близько 160 млрд грн.

На жаль, деякі статті прибутків у 2022 році сильно скоротять. Наприклад, від грального бізнесу очікують отримати лише 1,2 млрд грн, хоча цього року від них розраховували отримати понад 7 млрд грн.

Проте велику проблему й досі вбачають у дефіциті бюджету. Кущ вважає, що його можуть навіть не виконати, оскільки найчастіше він в Україні залишається лише “на папері”.

– В Україні дефіцит бюджету – на рівні 3-3,5%. Але це на папері. Насправді він буде набагато меншим, оскільки у нас бюджет за видатками “клінічно” не виконується… Таким чином у нас виходить не експансіоністська політика, а рестрикційна. Наш бюджет можна назвати рестрикційним, або ж обмежувальним, – констатує економіст.

Пендзин додає, що навіть той дефіцит, який закладений у бюджеті-2022, створює неабиякі проблеми.

Фактично, замість виконання бюджету ми можемо опинитися у ситуації, коли всі витрати регулюватимуться вручну.

– У нас 188 млрд грн дефіциту бюджету. Тобто наші видатки перевищують доходи. Якщо він є, то ми фінансуємо видатки держбюджету не в межах розпису, а в межах того, наскільки фізично приходять гроші на єдиний казначейський рахунок.

Якщо у вас такий дефіцит, це означає, що потрібно запозичити таку суму, щоб його перекрити. Якщо цього не зробити, ви не зможете фінансувати. Тому це перетворюється на регулювання у ручному режимі, коли кожного ранку прем’єр-міністр прокидатиметься і казатиме: цим ми гроші дамо, а цим ні, бо їх немає, – вважає член Економічного дискусійного клубу.

До речі, щось подібне ми й побачили у жовтні 2021 року, коли парламент в екстреному порядку вносив зміни до бюджету. Звісно, у світі панує пандемія, але це не означає, що на неї можна не зважати під час побудови економічних прогнозів.

Загалом ми маємо бюджет, який побудували за моделями, що використовують протягом останніх кількох років.

Втім, в умовах ковідної кризи важливо, що його ухвалили вчасно, адже будь-який бюджет кращий за його відсутність. Особливо, якщо його зможуть виконати.

Верховна Рада України прийняла держбюджет на 2024 рік

Сьогодні, 9 листопада 2023 року, Верховна Рада України прийняла проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у другому читанні та в цілому.

«Пріоритети держбюджету зрозумілі: зміцнення обороноздатності, захист населення, підтримка ветеранів, підвищення соціальних стандартів та відновлення економіки. Бюджет враховує основні орієнтири майбутньої Української доктрини Президента України. Видатки на безпеку та оборону будуть не меншими ніж минулого року, а також передбачають інвестиції у власне виробництво і покращення технологічного потенціалу Збройних Сил України. Матимемо більше дронів та власного озброєння для якнайскорішої перемоги. Заплановано індексацію пенсій та підвищення заробітної плати вчителів. Для підтримки ветеранів передбачено вдвічі більший обсяг коштів ніж минулого року. Буде профінансовано програми допомоги бізнесу, адже економіка має розвиватись», – повідомив Міністр фінансів України Сергій Марченко під час виступу у Верховній Раді України.

Доходи держбюджету збільшено порівняно з першим читанням на 22,2 млрд грн і становитимуть 1 трлн 768 млрд гривень.

Видатки з наданням кредитів – 3 трлн 355 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 3 трлн 120,6 млрд грн та видатки спеціального фонду – 234,5 млрд гривень.

Пріоритети державного бюджету:

У бюджеті передбачено збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу, зокрема для виробництва зброї – 51 млрд грн, а також 43,3 млрд грн на морські дрони та БПЛА.

• 469,4 млрд грн – соціальний захист громадян;
• 14,3 млрд грн – підтримка ветеранів війни;
• 203,4 млрд грн – охорона здоров’я;
• 179,1 млрд грн – освіта;
• 10,2 млрд грн – культура та медіапростір;
• 7,6 млрд грн – спорт;
• 2,5 млрд грн – цифрова трансформація;
• 13,6 млрд грн – наука;
• 30,9 млрд грн – підтримка бізнесу.

Дефіцит державного бюджету становить 1 трлн 571,5 млрд гривень.

Уточнений прогноз макропоказників на 2024 рік, що був врахований під час доопрацювання проекту бюджету до другого читання, передбачає:

• номінальний ВВП – 7 трлн 643 млрд гривень;
• зростання реального ВВП на 4,6%;
• індекс споживчих цін (грудень до грудня) – 9,7%;
• зростання експорту товарів та послуг на 9,0%;
• середньомісячна заробітна плата – 21 809 грн;
• обмінний курс гривні (у середньому за рік) – 40,7 грн за дол. США.

При цьому у доопрацьованому проекті державного бюджету збережено:

• зарахування ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців, замість місцевих бюджетів, до спеціального фонду державного бюджету з їх цільовим використанням на закупівлю спеціальної техніки і обладнання, розвиток ВПК; ресурс в умовах 2024 року – 96,3 млрд грн;
• спрямування податків і зборів, які зараз є джерелом доходів Дорожнього фонду (в основному це акциз і ввізне мито з транспортних засобів і пального) до загального фонду державного бюджету – ресурс близько 95 млрд гривень.

Надходження частини прибутку, яку до державного бюджету перераховує Національний банк, не збільшувались і залишились у попередньому обсязі – 17,7 млрд гривень.

Потреба у зовнішній підтримці на забезпечення видатків, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони, становить близько 41 млрд дол. США.

Цей обсяг вдалося зменшити до другого читання на 1,9 млрд дол. США завдяки перегляду доходів та перебалансування показників фінансування за результатами переговорів з МВФ.

Залучення коштів від міжнародних партнерів на нагальні потреби держбюджету, зокрема у соціальній сфері та на гуманітарні потреби, заплановано від Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Японії та інших донорів.

Державні запозичення заплановано в обсязі 2 трлн 132 млрд грн, в тому числі внутрішні – 525,9 млрд гривень.

Погашення державного боргу – 627 млрд грн, його обслуговування – 420 млрд гривень.

Новий документ за старою схемою: головні больові точки бюджету-2022

2 грудня на засіданні Верховної Ради у другому читанні ухвалили державний бюджет України на 2022 рік. Хоча влада й каже про рекордні показники, далеко не всі ним задоволені.

Однією з причин є низькі видатки на соціалку, які майже не зростуть порівняно з 2021 роком.

Водночас у Кабміні називають бюджет-2022 “збалансованим і реалістичним”, який також має сприяти модернізації України.

Факти ICTV розповідають, що передбачає бюджет України у 2022 році та через які підводні камені країна може спотикнутися під час його виконання.

Збільшення видатків

Бюджет-2022 влада називає “бюджетом розвитку та модернізації” зокрема тому, що суттєво зростуть видатки на освіту, медицину та інфраструктуру.

Так, загальні доходи мають зрости 2022 року до 1,322 трлн грн. Збільшаться й видатки – до 1,497 трлн грн. Тобто бюджет залишатиметься дефіцитним.

Звісно, у пріоритеті будуть видатки на безпеку та оборону, які наступного року складатимуть 286,6 млрд грн, що перевищує 5% ВВП, як і передбачено законом.

Особливу увагу наступного року планують приділити медичній сфері, що вельми важливо на тлі пандемії Covid-19.

– Як уже анонсував президент, один із головних акцентів цього бюджету —підвищення зарплати українським медикам. 20 тис. грн буде мінімальною зарплатою для лікарів. Трансформація медицини залишається головним пріоритетом, і для цього виділено відповідні кошти. 196 млрд грн з урахуванням трансфертів, – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Зростуть також видатки на освіту (189,6 млрд грн), а на розвиток інфраструктури додатково виділили 25 млрд грн, які мають піти на будівництво соціальних об’єктів (лікарень, шкіл, дитсадочків тощо).

Загалом на розвиток економіки має піти близько 140 млрд грн, що значно перевищує відповідний показник минулих років.

Проте далеко не всі згодні з оптимізмом щодо бюджету-2022.

Економіст Олексій Кущ вважає, що держбюджет складений із досить низьким дефіцитом, який не стимулює відновлення економіки.

– Розвинені країни та країни, що розвиваються, застосовують так звані експансіоністські бюджети, які якраз є бюджетами розвитку. Вони покликані допомогти подолати нинішню кризу та створити передумови для рестарту економіки на виході з пандемічної кризи.

Ключова відмінність – дефіцит бюджету. Ніхто не боїться розширювати його, бо якщо створюється дефіцит інвестицій з боку населення та бізнесу в економіку у зв’язку з невизначеністю, то його можна компенсувати лише за допомогою бюджетних інвестицій, тобто за рахунок дефіциту… Ми бачимо, що від 5 до 10% дефіциту бюджету зараз застосовується, – пояснює Кущ.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин також наголошує на тому, що мало які пункти бюджету вдасться виконати. Наприклад, щодо нової зарплати лікарів.

– У нас 3,7% від ВВП цього року йде на медицину, наступного року – 3,8% від ВВП. Підняли на цілих 0,1% від ВВП, що у межах статистичної похибки, – пояснює він.

Проблеми з соціалкою

Найбільше критики з боку опозиції та експертів лунає через слабку соціальну складову бюджету. Звичайно ж, підвищення соцстандартів буде, але куди повільніше, аніж у попередні роки.

Так, мінімальна зарплата залишатиметься на рівні 6,5 тис. грн до 1 жовтня 2022 року. Та й навіть тоді зросте лише до 6,7 тис. грн.

Мінімальна пенсія теж не надто зросте. 1 липня 2022 року вона збільшиться до 2027 грн, а 1 грудня – до 2093 грн.

Прожитковий мінімум протягом 2022 року становитиме від 2393 грн до 2589 грн. Що є неабиякою проблемою, адже він не відповідає реальному прожитковому мінімуму.

– Фактичний прожитковий мінімум, який публікує на своєму сайті Мінсоцполітики, для працездатної особи 5082 грн, для непрацездатної – близько 3800 грн. У бюджеті на наступний рік закладено приблизно 2,5 тис. грн, що є абсолютно нереальною цифрою.

Це важливо, адже від неї формується близько 180 інших показників держбюджету… Якщо ви погано побудували фундамент, то нема чого дивуватися, що дах кривий, – зауважує Пендзин.

Найдивніше, що зростання соціальних стандартів буде досить незначним, враховуючи, що інфляцію заклали на рівні 6,2%. Проте, як показує практика, цей прогноз рідко здійснюється.

Наприклад, у бюджеті-2021 інфляція закладалася на рівні 7,3%, а звіт НБУ в останні дні жовтня свідчив про те, що наприкінці 2021 року вона становитиме 9,6%.

За словами Пендзина, якщо подивитися на інфляцію від жовтня 2020 року до жовтня 2021-го, ми побачимо, що вона склала близько 13%.

Що стосується курсу долара – він кардинально не зміниться (28,6-28,7 грн), і не варто використовувати його як дуже важливий показник.

– Я вважаю, що це (курс долара. – Ред.) – технічний показник, як завжди. Існують бюджетні витрати, пов’язані з обслуговуванням валютного боргу, які залежать від курсу, і вони впливають на витрати бюджету. Є бюджетні доходи, зав’язані на курсі – ПДВ та імпортні мита. Це технічний курс, який дозволяє балансувати доходи та витрати.

Якщо говорити про інфляцію, я думаю, що цей показник занижений, і реально вона може бути вищою, – висловлює переконання Кущ.

Запитання викликає й зменшення фінансування субсидій, яке складе 38,4 млрд грн. Хоча влада й запевняє, що цієї суми буде достатньо, цього року на допомогу в оплаті комуналки виділили понад 47 млрд грн.

2022 року також очікується корекція цін на газ, що на практиці зазвичай означає збільшення його вартості. Тобто у платіжках наступного року ми можемо побачити більшу суму, аніж цього опалювального періоду.

Наповнення бюджету і дефіцит

Доходи бюджету-2022 мають кардинально зрости порівняно із минулим роком. Проте, як і раніше, його основну частину складатимуть надходження з ПДВ, ПДФО та акцизи на товари. Вони мають наповнити бюджет приблизно на 700 млрд грн.

А від підприємств наступного року очікують отримати близько 160 млрд грн.

На жаль, деякі статті прибутків у 2022 році сильно скоротять. Наприклад, від грального бізнесу очікують отримати лише 1,2 млрд грн, хоча цього року від них розраховували отримати понад 7 млрд грн.

Проте велику проблему й досі вбачають у дефіциті бюджету. Кущ вважає, що його можуть навіть не виконати, оскільки найчастіше він в Україні залишається лише “на папері”.

– В Україні дефіцит бюджету – на рівні 3-3,5%. Але це на папері. Насправді він буде набагато меншим, оскільки у нас бюджет за видатками “клінічно” не виконується… Таким чином у нас виходить не експансіоністська політика, а рестрикційна. Наш бюджет можна назвати рестрикційним, або ж обмежувальним, – констатує економіст.

Пендзин додає, що навіть той дефіцит, який закладений у бюджеті-2022, створює неабиякі проблеми.

Фактично, замість виконання бюджету ми можемо опинитися у ситуації, коли всі витрати регулюватимуться вручну.

– У нас 188 млрд грн дефіциту бюджету. Тобто наші видатки перевищують доходи. Якщо він є, то ми фінансуємо видатки держбюджету не в межах розпису, а в межах того, наскільки фізично приходять гроші на єдиний казначейський рахунок.

Якщо у вас такий дефіцит, це означає, що потрібно запозичити таку суму, щоб його перекрити. Якщо цього не зробити, ви не зможете фінансувати. Тому це перетворюється на регулювання у ручному режимі, коли кожного ранку прем’єр-міністр прокидатиметься і казатиме: цим ми гроші дамо, а цим ні, бо їх немає, – вважає член Економічного дискусійного клубу.

До речі, щось подібне ми й побачили у жовтні 2021 року, коли парламент в екстреному порядку вносив зміни до бюджету. Звісно, у світі панує пандемія, але це не означає, що на неї можна не зважати під час побудови економічних прогнозів.

Загалом ми маємо бюджет, який побудували за моделями, що використовують протягом останніх кількох років.

Втім, в умовах ковідної кризи важливо, що його ухвалили вчасно, адже будь-який бюджет кращий за його відсутність. Особливо, якщо його зможуть виконати.