Вовк – лісовий хижак

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Предки вовка

Згідно теорії еволюції предком вовка був такий собі canis lepophagus – стародавній ссавець, що нагадує койота, він жив в Північній Америці. З часом предок вовка збільшив свої розміри, включаючи і розміри черепа. Найдавніший представник вовчого сімейства, вже схожий на сучасного вовка був знайдений при дослідженні раннього плейстоциту, що існував 1,8 мільйона років тому. Хоча він був тільки схожий на сучасного вовка, який з’явився дещо пізніше – від мільйона до 150 тисяч років тому. В цілому зоологами було виявлено аж чотири генеалогічні древа вовків: африканська, гімалайська, індійська і тибетська лінії. Гімалайська лінія з них найдавніша, а це означає що гімалайський вовк самий поважний представник загону вовків, поява його сталася близько мільйона років тому. Тибетський вовк умовно «наймолодший», так як з’явився «всього» 150 тисяч років тому.

Опис, будова, характеристика

Відміність від собаки

Вовк відрізняється від собаки, насамперед, більш потужними лапами, витягнутою мордою, посадженими очима і звичайно ж, більш гострими зубами з наявністю гострих іклів.

Тривалість життя

Місцепроживання

Харчування

Чим харчується вовк? Вовки чудові мисливці, причому вони однаково успішно полюють, як зграєю, так і поодинці. Їх здобиччю в лісі служать багато травоїдних тварин: лосі, олені, козулі, сайгаки, антилопи, кабани, зайці, ховрахи. При цьому вовки є свого роду корисними санітарами лісу, адже до них на обід в першу чергу потрапляють старі, слабкі, хворі тварини, таким чином, відбувається природний відбір. Цікавою особливістю вовка є його практична звичка ховати надлишки м’яса про запас.

Види, фото та назви

Червоний вовк

Гривистий вовк

Східний вовк

Вовк звичайний

Рудий вовк

Тундровий вовк

Полярний вовк

Розмноження

Самки вовків стають статевозрілими на другий рік життя, самці – на третій, шлюбний період у вовків зазвичай проходить з січня по квітень. Часті сутички за самку між конкуруючими самцями, так і взаємні залицяння і загравання, як самця, так і самки. На час спарювання «закохані» вовки залишають зграю, усамітнюються, облаштовуючи лігво в затишному місці. Вагітність вовчиці триває 62-65 днів і за раз народжується від 3 до 13 дитинчат. Виживають з них правда не всі, більш слабкі вовченята гинуть. Маленькі вовченята годуються молоком і відрижкою матері, вже через півроку життя вони стають здатними приймати участь у полюванні.

Вороги

Природних ворогів у вовка в природі практично немає, хіба тільки часом вовк може постраждати від ще більш великого хижака помірних широт – ведмедя, але тільки в тому випадку, якщо ті не поділять здобич. А так головним ворогом вовка (як, втім, і багатьох інших тварин) є звичайно ж людина, чия руйнівна діяльність поставила на межу зникнення багато видів вовків.

Цікаві факти

• В середні віки вовки часто наділялися демонічною силою, страх перед ними навіть призвів до появи такого персонажа як перевертень, людина, яка при повному місяці перетворюється на вовка.
• На деяких європейських гербах присутнє зображення вовка, що означає що далекий предок цього роду був трошки перевертнем.
• Для підняття бойового духу і люті в бою вікінги, а особливо їх елітні воїни – берсерки не тільки їли спеціальні «чарівні гриби», але і пили вовчу кров і одягали на себе шкури цих звірів.
• Вовки нерідко схрещувалися з собаками, і таким чином, було виведено кілька собачих порід, таких як чехословацький влчак і вовча собака Сарлоса.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Вовк: види, середовище проживання, цікаві факти тощо

El вовк, хижа тварина, що належить до групи псових. Усі домашні собаки походять від вовків, тому в певному сенсі вони мають певну генетику, хоча є породи, які набагато ближчі до вовків, ніж інші. У минулому вовків була велика кількість, зграї були великі й солідні.

Історія та сьогодення вовка

Вовк є одним з найбільш поширених ссавців у світі, це означає, що їх можна побачити в різних районах Північної Америки, Європи та Азії. Проте в даний час, хоча вовки залишаються поширеними в тих самих місцях, що й раніше, їх середовище проживання скорочено, в основному через вплив людини, оскільки вони відповідальні за знищення та вторгнення в їхнє середовище проживання, крім того, вони є прихована загроза, коли обидва види знаходяться в одному місці.

У Європі, Азії та деяких країнах Америки, таких як Мексика та Сполучені Штати, скорочення популяції вовків зазнало серйозних наслідків і скоротилося через те, що вони повинні ділити територію з людиною, і тому багато з них в кінцевому підсумку були отруїлися, полювали і навіть загинули, будучи наїханими випадково.

Не так давно, між 1982 і 1994 роками, вовки перебували під серйозною загрозою зникнення. Проте зміни, внесені в закони про охорону та збереження видів, та деякі інші фактори позитивно сприяли уповільненню скорочення популяції цих тварин.

Навіть зараз було вирішено переселити вовків або повторно запровадити їх у ті місця проживання, які раніше були їхнім доменом, таким чином значний відсоток виду та його популяцій було відновлено, особливо в Європі та Сполучених Штатах.

У 1996 році МСОП (Міжнародний союз охорони природи) оголосив, що, хоча вони все ще перебувають у зоні ризику, він перетворився з критичного на лише вразливий і зникаючий вид. Зараз охорона цих тварин зазвичай дуже різноманітна, оскільки в деяких місцях вовки підпали під дію закону про охорону і були класифіковані як охоронювані тварини. Однак в інших місцях на цих собак полюють і вбивають, оскільки в деяких популяціях вони становлять небезпеку для худоби та домашніх тварин.

Сьогодні вовк не вважається зникаючим видом, він знаходиться під загрозою зникнення, але небезпека дуже мала, хоча в деяких районах США вони класифікуються як зникаючі або дуже вразливі тварини, оскільки їх популяція постійно зменшується, навіть якщо ви спробуйте його відновити.

На вовка протягом багатьох років полювали люди з приводу того, що вони становлять загрозу для худоби, домашніх тварин або просто як огидний вид спорту. Людина, здається, не усвідомлює, що саме він сам є страшною загрозою для планети загалом.

Завдяки їх адаптивності Хребетні тварини, їх можна знайти в різних екосистемах, оскільки, будучи хижими тваринами, вони не потребують спеціального харчування, що змушує їх перебувати в певній екосистемі. Крім того, завдяки цій адаптивності було відносно легко вилучити вид зі списку, що знаходиться під загрозою зникнення. Ми можемо зустріти вовків у гірських, лісистих екосистемах, у тундрах, преріях і навіть в арктичних районах.

анатомія вовка

Вага і розміри вовків можуть змінюватися в залежності від того, де вони живуть і якого виду. Згідно з правилом Бергмана, якщо широта, на якій живе вовк, більша, вага та розміри вовка також будуть більшими. Дослідження виду показали, що це правило вірне.

Загалом, вовки можуть вимірювати від одного метра до 1.30 метра від землі до плечей, а їх вага може бути від 30 до 70 кілограмів, однак, ми повинні враховувати вищесказане, ці значення будуть змінюватися в залежності від місцевості. де вони живуть. Є записи з Аляски та Канади, де були знайдені вовки вагою до 77 кілограмів, однак, це не дуже часто.

Найважчий дикий екземпляр, коли-небудь знайдений, дійсно був на Алясці і важив 80 кг. Є люди, які стверджують, що в Росії полювали на вовків вагою до 100 кілограмів, однак ці історії ніколи не були підтверджені, а тим більше підтверджені, тому це не береться за офіційну довідку.

Є підвид вовків з арабів, який в порівнянні з іншими може бути дуже малим. Дорослий вовк цього підвиду зазвичай може важити приблизно 10 кілограмів. Загалом, самки вовків завжди важать на 20% менше, ніж собаки протилежної статі.

Хвіст у вовків, як правило, становить третину загального розміру їхнього тіла, оскільки ці тварини можуть мати довжину від 1,3 до 2 метрів, від кінчика хвоста до морди. Коли вовки стоять на двох задніх лапах, вони легко можуть бути більшими, ніж звичайна людина.

El вовк тварина який має ідеальну анатомію, щоб мати можливість здійснювати тривалі подорожі. Ці тварини здатні долати значну кількість кілометрів, зберігаючи плавну швидкість риссю, яка приблизно еквівалентна 10 кілометрам на годину. Однак, якщо потрібно, ці тварини можуть досягти максимальної швидкості близько 65 кілометрів на годину, особливо коли переслідують свою здобич. Інша справа, що при бігу на максимальній швидкості вони можуть стрибати і долати відстань до 5 метрів.

Вовки мають ідеально сконструйовані ноги, щоб вони могли ходити без особливих труднощів по різних існуючих ґрунтах, однак їх найбільша перевага – на снігу, вовки дуже добре ходять і бігають по засніженому ґрунту, що дає велику перевагу перед своїми можлива здобич.

Усі вовки мають трохи довші задні лапи, ніж передні, що дозволяє їм долати більші відстані під час бігу чи стрибків. Крім цього, у них є п’ятий палець на передніх лапах, який також має кіготь. Кігті цих тварин зазвичай темного кольору і не можуть бути втягнутими, на відміну від деяких порід домашніх собак.

Волоски, які знаходяться навколо подушечок лап у вовків, прямостоячі, а це разом із їхніми кігтями з прямими кінчиками означає, що вони можуть мати кращу стійкість навіть на слизькій підлозі, як-от замерзла вода або тане сніг. . Крім того, у цих тварин є спеціальні кровоносні судини в ногах, які не дають їм сильно замерзнути, коли ці тварини ходять по зимовій підлозі.

Усі вовки мають своєрідну залозу, яка допомагає їм підтримувати постійний контакт з рештою зграї, тобто виділяє унікальний запах, який, незважаючи на те, що один із членів зграї знаходиться на значній відстані. решта вашої групи може точно знати, де ви знаходитесь. Можна сказати, що це свого роду особлива локація для вовків.

Вовк має унікальні характеристики, завдяки яким він відмінно відрізняється від інших тварин, які належать до групи псових. У вовків зазвичай жовтуваті або бурштинові очі, довгі і набагато більші ноги, а також набагато більші зуби, ніж у будь-якого іншого виду собак.

вовчі зуби

У вовків міцні зуби, завдяки яким їм легше з’їсти здобич. У верхній частині рота у них 6 різців, 2 ікла, 8 премолярів і 4 моляри, а в нижній частині на два моляри більше, ніж у верхній, тобто на один більше з правого боку і ще один з лівого боку. 4 з 8 верхніх премолярів, а також 2 нижніх перших моляра використовуються спеціально для того, щоб мати можливість розірвати м’ясо своєї жертви.

У випадку з 4 іклами, широко відомими як ікла, вони мають велике значення, оскільки вони служать для проникнення в шкіру жертви і можуть утримувати її в пащі. Ось чому, якщо вовк у дикій природі має будь-які пошкодження зубів або щелеп, тварина може потрапити в серйозні неприємності, оскільки вона матиме труднощі з їжею і може втратити працездатність або, ще гірше, померти від голоду.

вовче хутро

Шерсть цих тварин багата, що зазвичай робить її набагато міцнішою, ніж є насправді. Хутро вовків має подвійний шар, перший виконує функцію водонепроникності, тобто намагається не пропускати воду і досягати другого шару, так само, як це відбувається з брудом, який може прилипнути до його хутра.

Другий шар зазвичай набагато щільніше і товстіший, таким чином ваша шкіра набагато більше захищена від води, яка може пройти через перший шар, оскільки другий не дає їй пройти далі.

Коли настає літо або весна, вовки починають скидати шерсть, оскільки вони повинні втратити зайве волосся, щоб уникнути перегріву. З цієї причини можна побачити, як вовки труться своїм тілом об різні поверхні, таким чином їм вдається прискорити процес линьки і в той же час це допомагає їм видалити вже розпущене хутро.

Внутрішнє покриття або другий шар майже завжди сірий, тоді як зовнішнє покриття може мати різноманітні кольори, які ідентифікують кожен із зразків. Шерсть вовків, як правило, відрізняється, коли вони влітку або взимку, однак протягом решти сезонів це буде вільна суміш цих двох стилів шерсті.

Забарвлення хутра у вовків дуже різноманітна, вона може переходити від чисто-білого, до найтемнішого чорного. Деякі екземпляри мають руду, мідну, буру і сіру шерсть. Однак є деякі, які мають суміш різних кольорів на своєму хутрі, що вказує на суміш між ними. Хоча це не дуже часто, деякі зграї вовків були помічені, де їхні члени мають схожий колір хутра.

У деяких випадках колір хутра вовка може бути різним залежно від середовища, де він живе, тому що таким чином він може адаптуватися та підтримувати низький профіль, коли полює або переслідує свою здобич. Тому більшість вовків з білою або світлою шерстю зустрічається в арктичних районах. Собаці з чисто-білим хутром було б недобре опинятися, що переслідує здобич на повністю зеленій галявині, оскільки вона буде виявлена ​​майже відразу.

Багато людей вважають, що колір волосся вовків допомагає їм зберігати ідеальний камуфляж, однак це помилкова думка. Реальність така, що колір і малюнок шерсті цих вовків, як і інших псових, є зразком особистості кожної особини, тобто він був створений не для того, щоб зливатися з навколишнім середовищем. Хоча, правда, в деяких випадках це може бути невеликою перевагою.

Більшість дитинчат вовка народжуються з трохи темнішим забарвленням шерсті, ніж у дорослому віці, їхні очі спочатку будуть блакитними, які змінюються на жовті, золоті або помаранчеві, коли їм виповниться від 2 до 4 місяців життя. Однак є деякі вовки, які, подорослішавши, зберігають блакитний колір очей, хоча це не є нормальною характеристикою цих тварин, були помічені випадки.

етологія вовка

Загалом, вовчицям потрібно від 60 до 65 років, щоб виношувати дитинчат. Коли цуценята народжуються, вони абсолютно вразливі, оскільки народжуються без слуху і зору. Самка може мати від 4 до XNUMX дитинчат у кожному посліді, хоча є деякі винятки. Мати утримує дитинчат у норах протягом перших трьох тижнів життя, які є найкритичнішими.

До того моменту, коли цуценяті виповниться п’ять тижнів, вони вже можуть виходити і дивитися за межі нори. Після закінчення семи тижнів вони зможуть покинути його й досліджувати землі, яких раніше не було. Альфа-самка вранці вибере вовчицю в якості няні цуценят, яка буде відповідати за нагляд за нею, коли вона або інші матері підуть на полювання.

Деякі породи вовків, як правило, змушують всю зграю виховувати цуценят і навчати їх всьому, що їм потрібно знати. Вони по черзі доглядають за ними та виховують їх. Хоча деякі інші раси залишають роботу морякам цуценят або призначеному няні. З раннього дитинства цуценят привчають до спілкування за допомогою виття. Якщо вони зроблять це правильно, їхні доглядачі нагородять їх або похвалять за досягнення. Виття кожного вовка буде змінюватися в залежності від рангу, який вони будуть займати в зграї.

Коли пташенятам виповниться 8 тижнів, їх переміщують у більш безпечне місце. Саме тоді вони починають змінювати колір шерсті та очей. У цей час вони набагато неспокійніші та цікавіші, тому, коли зграя вирушає на полювання, один із членів залишиться з дитинчатами, щоб подбати про них і переконатися, що вони в безпеці.

У цей момент дитинчата супроводжуватимуть дорослих на місця полювання як спостерігачі, вони дізнаються від старших все про мистецтво полювання. Кожен дитинча має пріоритет, коли справа доходить до їжі, незалежно від його рангу. Коли дитинчата досягнуть 8 місяців і стануть достатньо великими і здатними полювати, вони можуть бути частиною команди та брати участь разом з іншими.

Вовки стають статевозрілими, коли досягають другого-третього року життя, тобто починають спаровуватися і народжують власних дитинчат.

годування вовків

Вовк – один із багатьох Хижі тварини, тому їх основним раціоном є інші середні або великі тварини, включаючи оленів, коней, кленів, овець, антилоп та інших подібних тварин. Залежно від середовища їх здобич буде різною, прикладом можуть бути ті вовки, які живуть в Арктиці, вони зазвичай харчуються тюленями, мертвими китами на березі моря та іншими морськими тваринами, на яких вони можуть полювати або з’їсти, якщо помруть.

Є записи, де можна спостерігати, як вовки вчиняють канібалізм проти власного виду, особливо в місцях, де їжі занадто мало, тому вони починають жити методом «виживання найсильніших».

Коли вовк живе один, він, як правило, полює на дрібну здобич, яка не потребує великої погоні чи зграї. Вони стрибають на свою здобич і ловлять її між ногами. Проте є записи, де вовків-одинаків можна побачити, як полюють на велику здобич, будучи повністю на самоті, це не дуже часто, але це може статися залежно від можливостей вовка.

Ієрархія вовків

Кожна зграя вовків має свою ієрархію, яка дає кожному члену певну роботу. Раніше люди вважали, що ця ієрархія визначається мисливськими здібностями кожного члена. Проте в даний час, розслідування вовків показує, що ця організація більш тісно пов’язана зі здатністю членів зграї до розмноження.

Найвищий ранг мають альфа-самець і жінка. Цей ранг зовсім не схожий на те, що багато людей вважають «лідером». Хоча альфи мають певні переваги та свободи, особливо під час їжі, вони відповідають за наведення порядку, вирішення конфліктів і збереження всього командування згуртованим, безпечним і відповідно до того, що робиться щодня. Альфа-вовки зазвичай пара. У деяких зграях між ними існує моногамія, хоча бувають і винятки.

Кількість вовків, що міститься в зграї, буде змінюватися в залежності від ресурсів, які вовки мають у своєму середовищі, середовища проживання, в якому вони живуть, і характеру лідерів або інших членів. Були помічені випадки стада до 20 членів, однак найпоширенішим є групи з 8 або XNUMX членів.

У деяких випадках вовки вбивають своїх найслабших членів, тобто тих дитинчат, які народжуються з обмеженими недоліками або обмеженими можливостями. Так буває і з тими дорослими вовками, які сильно поранені або важко хворі.

Хоча багато людей піднімають їх Екзотичні тварини, не рекомендується, тому що ми ніколи не повинні забувати, що вони дикі і що, незважаючи на схожість із собакою, вовк не є домашньою твариною.

Напад вовка на людей

Загалом, вовки байдужі до людей, хоча це буде багато в чому залежати від їхнього минулого досвіду спілкування з людьми. Ті вовки, які живуть у просторих місцях проживання, мають достатні ресурси, а там, де контакт з людьми мінімальний, як полювання на вовка, як правило, тримаються подалі від людей. Були навіть помічені випадки, коли тварина кидає своє полювання або жертву, відчуваючи, що до місця наближається людина.

Існує кілька причин, які можуть змусити вовка напасти на людину, одна з найбільших – це вразливість або страх, тому що вовк знає, що людина поруч означає небезпеку. Крім того, це також може статися, коли людина знаходиться біля вовчиці з дитинчатами, вони зазвичай надмірно захищені і нападають на все, що вважають небезпечним для своїх дитинчат. Деякі інші вовки нападають на людей через нестачу їжі, через те, що вони заражені сказом, помилково або тому, що людина, про яку йде мова, перебуває в супроводі собаки, яка викликає агресивність вовка.

Однак, відомості про вовків який збирався роками, показує, що вовк не часто нападає на людину, насправді дослідження показують, що серед усіх хижих тварин одним із видів з найнижчим рівнем нападів на людей є вовки. Є багато інших видів, які з будь-якої причини вбили набагато більше людей.

Повний шлях до статті: Postposm » Тварини » Вовк: види, середовище проживання, цікаві факти тощо

Будьте першим, щоб коментувати