Автоматичні ворота своїми руками

У статті описано механізми та обладнання для відкатних і розпашних воріт.

Як перший, так і другий тип ворітної конструкції можна зробити самостійно, щоб заощадити кілька тисяч гривень.

Ще ворота можна самому автоматизувати та не витрачати на послуги монтажників близько 50 євро.

Щоб виконати установку воротного обладнання протягом дня разом з автоматикою, яку ми рекомендуємо, Вам в якості подарунка буде надана спеціальна інструкція, яку розробили наші інженери.

Далі я докладно зупинюся на елементах, які необхідні для переміщення відкатних та розпашних воріт.

Зміст статті:

• Фурнітура для відкатних воріт.
• Автоматика для відкатних воріт.
• Блок управління автоматикою відкатних воріт.
• Кінцеві вимикачі автоматики воріт.
• Зубчаста рейка.
• Автоматика для розпашних воріт.
• Можлива конструкція приводів для розпашних воріт.
• Заставні деталі для кріплення приводу для розпашних воріт.
• Кріплення приводу розпашних воріт для відкривання назовні.
• Установка приводу розпашних воріт для відкривання всередину.
• Механічний упор.
• Блок управління автоматики розпашних воріт
• Пульт дистанційного керування.
• Фотоелементи безпеки.
• Сигнальна лампа.

Фурнітура для відкатних воріт

Спочатку для відкатних воріт потрібно підготувати необхідні елементи фурнітури, такі як:

• Напрямна рейка.
• Роликові опори.
• Верхня пластина з роликами.
• Нижній кінцевий ролик.
• Нижній уловлювач.
• Верхній уловлювач.
• Гумові заглушки.

Напрямна рейка не входить до комплекту фурнітури, але покупка рельсу є обов’язковою, так як без нього переміщення воріт неможливе.

Кріплять профіль знизу стулки прихватками зварювання в шаховому порядку з обох сторін.

Виконувати суцільні шви не можна, так як напрямна рейка може деформуватися, й ворота будуть заклинювати.

Від точної геометрії напрямної рейки залежить плавний хід стулки та мінімальний знос роликових кареток.

Якщо подивитися на профіль з торця, його нижні полиці повинні буті рівними, а всі згини – з мінімальними закругленнями.

Незалежно, яка довжина профілю, він має бути рівним, а на внутрішній поверхні повинні бути відсутні окалини та раковини, що викликають гуркіт і підклинювання стулки.

Сталь, з якої виготовлений напрямний профіль, має бути з підвищеним вмістом вуглецю, аби він не деформувався від маси воріт.

Роликові опори кріпляться за допомогою зварювання до заздалегідь забетонованого швелеру, який повинен бути розташований в стороні від проїзду.

Між роликовими каретками забезпечують якомога більшу дистанцію.

Ролики опор заводяться до напрямної рейки.

За рахунок цього стулка працює як консоль і, пересуваючись, не торкається поверхні проїзду.

Коли стулка закривається, вона повинна потрапляти в уловлювачі. Для виконання цієї умови зазор між напрямною рейкою та роликовими опорами має бути 1-2 мм. Якщо він буде більшим, ворота будуть пірнати та не потрапляти в пастки.

Залежно від моделі фурнітури у кареток можуть бути металеві або полімерні ролики. Для наших кліматичних умов експлуатація елементів фурнітури з полімерів в більшості випадків є неприйнятною – при дуже низьких температурах полімери ламаються, стаючи крихкими, а при високих втрачають форму.

Ще в залежності від виробника опор ролики можуть бути зі звичайними або посиленими підшипниками, які будуть захищені металевими або металеворезиновими пильовиками.

Другий варіант краще, так як металеворезинові пильовики не схильні до корозії як металеві.

Роликові опори регулярно знаходяться в контакті з атмосферними опадами, тому повинні мати достатній антикорозійній захист поверхні. Захисний шар вважається нормальним, якщо на роликовій опорі відсутні темні плями.

Верхня частина роликової опори рухлива, вона не повинна туго переміщатися, щоб її не заціпило, якщо ворота використовуються рідко. Якщо вісь, що утримує рухому частину, буде окислюватися, ролики будуть експлуатуватися з великим зносом.

Для встановлення елементів, про які далі піде мова, на обох опорах воріт повинні бути закріплені металеві нащілинники з профільної металевої труби перетином 60х40 мм.

Верхня пластина з роликами в залежності від маси воріт може бути з двома або чотирма роликами.

З воротами до 400 кг використовується пластина з двома роликами, а з більш важкими роликів чотири.

Між роликами заводиться верхня частина стулки, за рахунок них вона утримується вертикально та рухається по прямій лінії.

У нащілиннику для монтажу пластини повинен бути виріз розміром 60х40 мм.

Її верхню частину потрібно завести між цегляною кладкою опори та нащілинником, а потім приварити.

Нижній кінцевий ролик накочує на нижній уловлювач стулку та, спираючись на нього, частково знімає навантаження від воріт з роликових опор.

Переважна частина виробників рухому частину ролика роблять з полімерів, знижуючи загальну вартість фурнітури, але є й такі моделі, у яких кінцевий ролик металевий.

Нижній кінцевий ролик заводиться в напрямну рейку з протилежного боку від роликових опор.

Нижній уловлювач має полку,

на яку накочується нижній кінцевий ролик зі стулкою.

Цей елемент потрібно кріпити до нащілинника таким чином, щоб при накоченні вільний край стулки підводився на 3-4 мм.

Товщина стінок нижнього уловлювача повинна бути не менше 3 мм, щоб він не деформувався.

Верхній уловлювач має П-подібну форму з відігнутими краями.

Цей елемент потрібен для прийому та утримання верхнього кута стулки від вітрового тиску, коли ворота закриті.

Уловлювач кріплять зварюванням до протилежного від роликових кареток нащілинника.

Аби при контакті зі стулкою верхній уловлювач НЕ гнувся, він повинен бути виготовлений з металу завтовшки не менше 4 мм.

Зупиняючи свій вибір на тій чи іншій моделі фурнітури, звертайте увагу на наявність даного виробу, бо не у всіх виробників він йде в комплектації.

Гумові заглушки закривають торці напрямної рейки, аби в неї не набивався сніг і бруд.

Для міцного розташування цих елементів в напрямній, у них обов’язково повинна бути гофрована частина.

Автоматика для відкатних воріт

Для автоматизації потрібне як мінімум таке обладнання та елементи:

• Електропривід з вбудованим блоком управління та кінцевими вимикачами.
• Зубчаста рейка.
• Один з пристроїв управління автоматикою.

Привід у автоматичній системі для відкатних воріт потрібен один.

Його розміщують між роликовими опорами, закріплюючи на заздалегідь забетонованому швелері.

Привід має зовнішню шестерню,

яка знаходиться в зачепленні із зубчастою рейкою.

Бувають моделі приводів, у яких в редукторі є деталі з полімерів, тому експлуатувати таку автоматику потрібно тільки в суворій відповідності температурному діапазону, який вказаний виробником.

Порушивши ці умови експлуатації можна отримати зламані деталі при низьких температурах або втрату форми при високих показниках.

Практично 100% приводів для відкатних воріт здібні до самоблокування, тобто коли автоматика не працює, всі зубчасті передачі ворітної системи знаходяться між собою в зачепленні, тому автоматичні ворота вручну неможливо зрушити з місця.

При необхідності зняти зачеплення потрібно скористатися передбаченим в приводі механізмом розблокування. Для цього необхідно вставити в замкову щілину на корпусі приводу ключ, який йде в комплекті, та повернути його – ворота стануть легко рухатися.

Блок управління автоматикою відкатних воріт

По суті це електронна плата, яка знаходиться в приводі.

Цей електронний елемент відповідає за такі основні можливості автоматики:

• Відкривання та закривання воріт.
• Автоматичний режим. Можна задати час очікування, після закінчення якого відкриті ворота самостійно закриються.
• Режим хвіртки. Ворота можна зупинити в будь-якому місці проїзду, залишивши тільки прохід потрібної ширини.
• Робота фотоелементів безпеки.
• Робота сигнальної лампи.

У різних моделях приводів електронна плата управління може розташовуватися вертикально або горизонтально. У другому випадку до плати легше підключати ворітне обладнання, але можливе потрапляння на її поверхню конденсату або осідання пилу, що може вивести автоматику з ладу.

Кінцеві вимикачі автоматики воріт

Система відключення після досягнення воротами крайнього відкритого або закритого положення може бути магнітною або механічною.

Магнітне відключення забезпечує пара різнополярних магнітів,

які кріпляться по краях зубчастої рейки.

Магніти можуть фіксуватися за допомогою зажиму (прищіпки) або металевими гвинтами.

У корпус приводу вбудовані два датчики-геркони.

Вони знаходяться в спеціальному футлярі і запаяні, аби на них не впливали погодні умови.

Принцип роботи магнітного вимикача полягає в тому, що коли один з магнітів виявляється навпроти приводу, він своїм полем впливає на відповідний йому датчик-геркон, завдяки чому автоматика зупиняється.

Механічна система працює за схожим принципом, як і магнітна, тільки на рейці розташовані металеві кронштейни, а в приводі – два вимикача з пружиною між ними, яка стирчить з його корпусу.

Один з металевих кронштейнів наблизившись до приводу тисне на пружину, що стирчить з мотор-редуктора, а та, відгинаючись, активує один з вимикачів, зупиняючи двигун автоматики.

Якщо порівнювати магнітне та механічне відключення, можна відзначити, що механіка коштує дешевше, але не може функціонувати належним чином в зимовий період.

Наприклад, може примерзнути до одного з вимикачів пружина, що стирчить з приводу, тому автоматику не вдасться ввімкнути, так як блок управління буде отримувати інформацію, що ворота знаходяться в одному з крайніх положень.

Крім того, на зубчастій рейці може перебувати сніг, який при русі воріт буде загрібати все та ж пружина, доки під його натиском НЕ зігнеться і не зупинить мотор-редуктор до того, як ворота будуть повністю відкриті або закриті.

З огляду на те, які в наших краях бувають зими, свій вибір краще зупиняти на системі магнітного відключення приводу.

Зубчаста рейка

Установка зубчастої рейки обов’язкова, так як без неї не вийде автоматизувати ворота.

Рейка збирається з частин по одному метру, а її довжина повинна відповідати ширині проїзду плюс один метр. Цей метр потрібен, аби зчепити зубчасту рейку з зовнішньою шестернею приводу, яка знаходиться поза зоною проїзду.

Рейку кріплять лише до труби каркаса воріт – кріплення до напрямної рейки категорично заборонено.

Автоматика для розпашних воріт

Аби автоматизувати двостулкові ворота потрібен як мінімум такий набір обладнання:

Можлива конструкція приводів для розпашних воріт

Для розпашних воріт є три типи конструкції приводів:

Приводи прихованої установки найдорожчі, тому використовуються найрідше. Це обладнання в основному застосовують, коли на воротах нічого не повинно бути видно крім самого полотна.

Важільну автоматику, як правило, встановлюють на широкі опори, так як у них важіль шарнірного типу, який може відкривати стулки як би з-за рогу.

Це обладнання має меншу вартість у порівнянні з приводами прихованої установки, але воно дорожче лінійної автоматики.

Лінійні мотор-редуктори найбільш надійні, довговічні та дешеві, тому користуються широким попитом.

І саме про цей тип приводів я продовжу далі розповідати.

Заставні деталі для кріплення приводу для розпашних воріт

У приводів лінійного типу конструкція дозволяє встановлювати їх як для відкривання воріт назовні, так і всередину.

Кріпити мотор-редуктори рекомендується на висоті не менше 50 см від землі, аби вони не опинялися взимку в снігу.

Якщо прийнято, що ворота будуть відкриватися назовні, під час цегляної кладки опор потрібно закласти заставні деталі з боку проїзду.

Якщо ж відкривання буде всередину, заставні повинні перебувати з боку двору.

У разі, коли опори воріт готові, а заставні не були передбачені, можна за допомогою анкерних болтів закріпити металеві пластини для відкривання назовні

Кріплення приводу розпашних воріт для відкривання назовні

При установці автоматики для відкривання назовні потрібно враховувати, що ширина проїзду буде зменшена як мінімум на 15 см з кожного боку, так як приводи будуть закріплені безпосередньо в воротному отворі.

Якщо стовпи вже готові, а ширину проїзду необхідно залишити, автоматику кріплять якомога вище.

Установка приводу розпашних воріт для відкривання всередину

Встановлюючи автоматику для відкриття воріт всередину двору, потрібно монтаж виконувати в суворій відповідності схемам кріплення і розмірам, які вказує виробник, інакше ворота не будуть закриватися – може заважати кут опорного стовпа.

Механічний упор

Упор призначений чинити опір вітровому тиску при закритих воротах. Ця проста конструкція знижує вітрове навантаження на приводи.

Як правило, механічний упор роблять при довжині стулки від 1,5 м.

В якості упора можна використовувати дві металеві пластини, одна з яких закріплена на поверхні проїзду, а друга – до нижньої труби каркаса стулки.

При закритті воріт верхня пластина буде впиратися в нижню.

Одна зі стулок повинна притискати другу при закритті, тому до стулки з пластиною упору потрібно приварити притискну планку.

Планка повинна мати таку ширину, щоб нахлест на протилежну стулку був не менше 5 мм.

Блок управління автоматики розпашних воріт

Як правило, у автоматики для розпашних воріт блок управління виносний і являє собою електрону плату у спеціальній шафі, яка кріпиться до опори або забору.

Розміщують його на висоті не менше 50 см від землі, аби він не знаходився в сніговому заметі.

Усередині шафи розташована електронна плата керування з радіоприймачем сигналів.

Блок управління автоматикою розпашних воріт відповідає за наступні основні її можливості:

• Відкриття та закриття воріт.
• Плавний старт і зупинка стулок, аби не було різких ривків.
• Автоматичне закриття стулок після завершення часу очікування, який можна задати.
• Напівавтоматичний режим (Відкрити-Стоп-Закрити-Стоп).
• Пішохідний прохід (режим хвіртки), щоб повністю не відкривати проїзд.

Пульт дистанційного керування

Пульти бувають з одним або декількома каналами, а широко поширені саме дво- і чотирьохканальні передавачі.

Виконавши нескладні налаштування, з двоканального пульта можна подати команди двом системам, наприклад, в’їзним і гаражним воротам.

За допомогою чотирьохканального передавача можна керувати чотирма автоматичними системами.

[image alt text-align: justify;”>отирьохканальни й пульт дистанційного керування.” src=”https://novi-vorota.com.ua/image/data/image/avtom-otkatnih/avtom-vorota-sv-rykami/avs2.jpg” style=”width: 800px; height: 530px;” ]

Залежно від моделі пульта у нього може бути статичний або динамічний код сигналу.

У першому випадку сигнал пульта можна легко скопіювати навіть на сторонні пульти, а в другому це практично неможливо, бо код сигналу постійно змінюється.

Дальність дії пультів може бути від десятків до сотні метрів, а щоб радіус був збільшений, можна встановити окремо антену або придбати сигнальну лампу, в яку вона вже вбудована.

Фотоелементи безпеки

Встановлюються в створі воріт для сканування проїзду, щоб запобігти зіткненню стулок з перешкодою, яка може з’явитися раптово.

При пересуванні воріт автоматикою між датчиками утворюється інфрачервоній промінь, а якщо його обірвати, то ворота, які відкривалися, зупиняться, а якщо вони закривалися, почнуть відкриватися.

Фотоелементи кріплять до стовпів воріт або розміщують на окремих опорах. На опорах реакція автоматики буде швидшою, так як датчики знаходяться на відстані від воріт.

Зазвичай сканери перешкоди встановлюють на висоті 50-100 см від землі, а для більшої безпеки можна трохи вище або трохи далі від проїзду встановити ще одну пару фотоелементів.

Сигнальна лампа

Як тільки від блоку управління автоматиці подана команда пересувати ворота, сигнальна лампа також відразу починає працювати.

Користь від неї особливо відчутна в темний час доби, враховуючи, що робота воротного обладнання практично безшумна.

Детальніше дізнатися, як самостійно автоматизувати ворота можна тут.

Автоматика для відкатних воріт: збірка електричної схеми

З цієї частини керівництва по монтажу воріт ви дізнаєтеся про складання електричної схеми управління своїми руками. Ми розповімо, як підключити різні типи двигунів і зібрати пусковий обладнання, а також розкриємо секрети плавного пуску і зупинки автоматичних воріт.

Залежно від обраного типу двигуна, ви можете використовувати різні способи підключення. Відрізнятися буде не тільки схема електричних з’єднань, але і допустимі параметри струму.

Увага! При роботі з електричною частиною не забувайте про запобіжні заходи: приваріть до стаціонарної рамі болт, який буде використаний для підключення до захисного заземлення та.

підключення електродвигуна

Трифазний двигун на номінальну напругу 380/220 В повинен мати з’єднання обмоток «в зірку» при підключенні до трифазної мережі живлення. Змінити напрямок обертання можна, помінявши місцями підключення будь-яких двох фаз з трьох.

Якщо ви намагаєтеся підключити трифазний двигун до однофазної мережі, віддайте перевагу ємкісному способу. При цьому використовуйте пусковий конденсатор свідомо завищеною ємності (в 2-3 рази) і додайте пару компенсуючих конденсаторів для двох, що залишилися обмоток в робочу збірку, або передбачте відключення пускового конденсатора за допомогою реле часу. Ємність робочого конденсатора підбирається з розрахунку 70-80 мкФ на 1 кВт потужності, а номінал становить 450 В.

Однофазний конденсаторний двигун має в збірці чотири дроти, тобто по два кінця пусковий і робочої обмотки. Стандартна маркування висновків клемної колодки така:

1. Клеми U1 і U2 (або B1 і B2) – основна обмотка.
2. Клеми W2 і V2 (або С1 і С2) – пускова обмотка.
3. Клеми V2 і V1 – пусковий конденсатор.

Підключення пусковий обмотки залишається постійним, в той час як полярність харчування робочої обмотки можна змінити для зміни напрямку обертання.

Примітка: полярність визначається положенням перемичок на клемній планці двигуна, замикання яких буде виконуватися дистанційно через контактор.

пускова апаратура

Для складання електричної схеми знадобиться два магнітних пускача IEK КМІ 1121 з напругою живлення котушок 230 В, або один реверсивний пускач ПМЛ 2561 (перевага останнього в наявності механічного блокування). Основних контактів повинно бути три.

Також необхідна наявність блоку допоміжної контактної групи, що включає по одному нормально відкритого і нормально закритому контакту. Додатково буде потрібно кнопковий корпус IEK КП103 з трьома кнопками «Пуск», «Реверс» і «Стоп». Для установки поста з вуличною боку рекомендується комплектувати його кнопками з блокуванням під ключ. Все комутаційне електрообладнання повинно бути змонтовано в металевому ящику зі ступенем захисту IP54 і сальниковими уведеннями для проводів.

Підключіть вхідні контакти двох пускачів паралельно, подавши на них фазу і нуль від мережі 220 В через захисний автомат. Зі зворотного боку пускачів підключіть два дроти живлення пускової обмотки.

На прикладі двигуна аире 80, харчування потрібно подавати на клеми V1 і W2. Врахуйте, що полярність залишається незмінною незалежно від того, який пускач включений. Висновки U1 і U2 належать кінців робочої обмотки і повинні бути підключені до двох пускачів в різній послідовності.

Харчування на котушки кожного пускача потрібно подавати через власні нормально відкриті і нормально закриті контакти другого пускача. Це забезпечить самопідхоплення і утримання котушки у включеному стані, а також забезпечить електричне блокування зустрічного пуску.

Кнопкові пости і кінцеві вимикачі

Управління приводом здійснюється одним або декількома кнопковими постами. Фазний провід пропускається через послідовно з’єднані нормально закриті контакти кнопок «Стоп», що необхідно для можливості обриву ланцюга утримання котушок з будь-якої кнопки.

Далі харчування надходить на нормально закриті контакти кнопок «Пуск» і «Реверс», потім з клем кожної кнопки підключений до джерела живлення на нормально відкриту пару протилежної. Ці контакти керують включенням котушок відповідних пускачів. Перехресне підключення розмикаючих контакти необхідно, щоб уникнути ненавмисного зустрічного включення пускачів.

Щоб привід сам і своєчасно вимикався, коли ворота досягають крайніх точок відкривання і закривання, електричну схему потрібно доповнити кінцевими вимикачами. Підійдуть вимикачі ВПК-2112 або МО 8104 з одним нормально закритим контактом. Рекомендується використовувати вироби, оснащені роликом.

Кінцеві вимикачі потрібно жорстко закріпити на стаціонарній рамі воріт таким чином, щоб ролик був у 1-2 мм від будь-якого поздовжнього елемента воріт. Це може бути несуча рама або рейкова напрямна, головне, щоб бокова поверхня була абсолютно рівною. Ворота потрібно поставити спочатку в відкритому, потім в закритому положенні і відзначити місця контакту з роликами.

Примітка! Оскільки масивні ворота продовжують рух за інерцією, рекомендується змістити мітки на кілька сантиметрів у зворотний бік, щоб кінцевик спрацьовував з невеликим випередженням.

За нанесеним мітках потрібно наварити невеликі виступи, висота яких буде достатньою для впевненого спрацьовування вимикача. Також важливо, щоб мітка мала достатню довжину і утримувала ролик, а не проскакувала через нього, короткочасно включаючи кінцевик. Вимикач повинен знаходитися в положенні спрацьовування аж до початку руху в зворотну сторону, коли він зійде з мітки і знову замкне ланцюг.

Електричне підключення кінцевих вимикачів можна виконати двома способами.

Схема підключення кнопкових постів і кінцевих вимикачів

Спосіб № 1. Нормально закриті контакти з’єднані послідовно і включені в ланцюг утримання котушок контактора. Місце включення знаходиться між послідовно з’єднаними кнопками «Стоп» і нормально відкритими контактами пускачів. Недолік такого способу в тому, що при включенні воріт потрібен певний час утримувати кнопку натиснутою, поки вимикач не вийде з положення спрацьовування.

Спосіб № 2. Має на увазі незалежне включення концевиков в ланцюзі утримування котушок кожного пускача. Нормально закритий контакт вимикача розташований за схемою між нормально відкритим додатковим контактом пускача і клемою котушки. Також допускається ставити вимикач в ланцюг електричного блокування: між котушкою одного і нормально закритим контактом другого пускача. Таким чином, вимикачі працюють незалежно один від одного, а значить, не потрібно затримка часу при включенні приводу.

Управління воротами через перетворювач частоти

Оскільки перетворювачі частоти останнім часом стають все більш доступними і популярними, їх доречно використовувати для управління приводом воріт, тим більше що для цього є не один привід:

1. Оскільки перетворювач частоти подає на привід трифазну напругу, ви економите, купуючи більш поширений двигун меншої потужності.
2. Частота обертання двигуна не має значення.
3. Виключені труднощі з підключенням трифазного мотора.
4. Ви уникаєте проблем з пуском приводу під навантаженням.
5. Перетворювач плавно, але швидко розганяє і зупиняє ворота, відкривання відбувається за лічені секунди.
6. Не потрібно купувати і встановлювати редуктор.
7. Немає необхідності в пускателях, проста електрична схема.
8. Істотно збільшується термін служби двигуна.

Середня вартість апарату з вихідною потужністю 2-2,5 кВт становить $ 250-300, тому його придбання цілком виправдано з урахуванням відмови від покупки редуктора і пускачів.

Перетворювач частоти CFM-240 – це бюджетний варіант пристрою, він також має найпоширенішу схему підключення і управління. За його прикладом ви легко зможете розібратися з аналогічними пристроями.

Підключення перетворювача частоти

Клеми L і N використовуються для подачі, відповідно, фази і нуля від мережі 220 В, тут важливо дотримуватись полярності. Клеми U, V і W дають вихідну напругу для живлення трифазного асинхронного двигуна на напругу 380/220 В, обмотки якого з’єднані в трикутник. Управління відбувається шляхом замикання одного з керівників контактів DI1-DI3 на загальну клему GND. Відповідно, при замиканні DI1 і GND відбувається пуск двигуна, DI2 і GND запустять привід в зворотному напрямку, а DI3 і GND зупинять його.

Принцип настройки перетворювача частоти

Налаштування перетворювача виконується шляхом зміни значень кожного з 70 параметрів. Повний опис функцій і поставлених значень вказані в паспорті пристрою. Для коригування значень потрібно увійти в меню вибору параметрів, натискаючи кнопку «Режим» до тих пір, поки на дисплеї не з’явиться Р —. Потім потрібно натиснути «введення» і за допомогою стрілок «вгору» і «вниз» вибрати номер потрібного параметра, знову натиснути «введення», встановити потрібне значення і натиснути «введення» ще раз для збереження.

Використання перетворювача частоти дає деякі додаткові можливості. Наприклад, ви можете використовувати функцію позиціонування, передаючи на перетворювач дані з датчика положення воріт. Це дозволить використовувати пристрій в режимі крокової двигуна. Він плавно розжене ворота і м’яко зупинить їх в крайній точці, запам’ятавши обидва крайніх положення полотна. Це більш зручна і просунута заміна системи кінцевих вимикачів. Потрібно лише встановити лічильник типу «квадратура енкодер» на вал приводного механізму.

Лічильник має два дроти живлення, які підключаються до клем + 12V і GND, а також два сигнальних дроти, які підключаються на клеми DI5 і DI6. Включення функції позиціонування проводиться присвоєнням значення «2» параметру 60. Далі потрібно задати значення «1» параметру 61, щоб встановити потрібний тип датчика. Потім, змінюючи значення параметрів 62 і 63, визначити співвідношення між кількістю імпульсів і пройденою відстанню.

Наприклад, вал двигуна може зрушувати ворота на 25 см за один оборот, а енкодер, закріплений на валу, видає за один оборот 200 імпульсів. Це означає, що на кожні 1000 мм, заданих в значенні параметра 62, припадатиме по 800 імпульсів датчика, що встановлюються в значенні параметра 63.

Параметр 66 визначає тип гальмування, йому потрібно привласнити значення «1». Параметр 67 визначає частоту обертання двигуна, до якої буде знижена максимальна робоча швидкість, а значення параметра 68 визначає необхідну довжину гальмівного шляху. Налаштувавши зазначені параметри, ви можете вийти в головне меню і вказати відстань, яке ворота належний пройти, в міліметрах. Після виконання завдання лічильник обнулится і буде готовий до нового циклу, відлік ведеться в обох напрямках.

Номінальна швидкість обертання двигуна задається значенням вихідної частоти (Гц) в головному меню програми. Ви можете змінювати її в режимі реального часу і збільшувати до тих пір, поки механізм передачі зберігає стабільну роботу. Не забувайте також, що занадто великий розгін не дозволить перетворювача ефективно знизити швидкість в кінці шляху. Час розгону приводу до максимальної швидкості задається значенням в секундах параметра 10.

Налаштування гальмування воріт за допомогою перетворювача частоти

Занадто масивні ворота потребують гальмуванні приводом. Для цього в перетворювачі частоти передбачена функція, що включається параметром 21. Сила гальмування і час, протягом якого виконується повне припинення, задаються відповідно параметрами 27 і 28. При гальмуванні приводом потрібно використовувати компенсацію навантаження. Для цього до силових клем Br потрібно підключити силові резистори опором не менше 70 Ом і потужністю понад 350 Вт (їх також можна замінити зв’язкою з 4-5 послідовно з’єднаних ламп розжарювання).

Тепер ви маєте в своєму розпорядженні кількома варіантами підключення двигуна і можете вибрати спосіб, який підійде саме під ваші потреби. Кожен спосіб підключення може мати дистанційну схему управління, про яку ми розповімо в наступній статті .