Молодіжні екологічні ініціативи для спільного майбутнього

Привіт! Ми – студенти Маріупольського механіко-металургійного коледжу. Микита й Данило – майбутні електрики, Олена та Ліза – майбутні диспетчери залізної дороги, нам всім по 18 років.

Наш коледж знаходиться поряд із металургійним заводом «Азовсталь». Іноді під час лекцій нам достатньо важко сконцентруватися через шум від дороги навпроти. Тим не менш, з цим шумом можна боротися, створивши природній бар’єр у вигляді зелених насаджень. Саме так виникла наша ідея проекту «Зелений щит».

Мета нашого проекту полягає в тому, щоб висадити дерева та захистити будівлю коледжу від шуму та пилу з дороги. Гілки та листя дерев розсіюють, а іноді поглинають звуки. Хвойні рослини знижують рівень шуму набагато краще, ніж листяні. Саме тому ми вирішили висаджувати хвойні дерева та кущі.

Так ми почали працювати над розробкою нашого проекту. Потім ми подалися на програму UPSHIFT та отримали грант від ЮНІСЕФ та Європейського Союзу для втілення своєї ідеї у життя.

У здійсненні нашого проекту нам допомогла місцева влада Маріуполя: Зеленбуд допоміг розробити дизайнерський проект та визначити місця для висадки дерев; Азалія-Нова допомогла із висадкою та надала рекомендації по догляду за рослинами.

В результаті ми створили хвойну алею, що веде до «східних» прохідних заводу «Азовсталь». Але найголовніше те, що спільними зусиллями ми допомагаємо покращити екологію у нашому рідному місті.

Тут варто сортувати

Ми, Максим (20 років) та Давид (19 років), – студенти другого курсу Донецького державного університету управління. Через конфлікт на Сході, ми були змушені переїхати у Маріуполь. Фактично з перших днів у цьому місті ми помітили проблеми з екологією.

Екологія – це не тільки про викиди заводів, рівень СО2 в атмосфері та знищення екосистем. Це в тому числі й про побутові звички, екологічну свідомість та культуру людей. І однією з проблем міста є й відсутність у жителів культури сортування побутових відходів.

Із цих спостережень народився проект «ТутВартоСортувати». Ідея проекту полягає в тому, щоб забезпечити університети та інші заклади освіти міста контейнерами для збору вторинної сировини: скла, пластику та паперу. Акцент на навчальних закладах зроблений тому, що саме в них перебуває найбільша кількість молоді, яку можна і потрібно виховувати екологічно свідомим поколінням.

Коли ми дізналися про прийом заявок на програму UPSHIFT, то подали наш проект й отримали грант від ЮНІСЕФ та ЄС. Тепер ми встановлюємо контейнери для сортування, а також розповсюджуємо інформацію про те, як правильно сортувати відходи. Для цього ми запустили Telegram-канал, де надаємо всю потрібну інформацію.

Окрім того, ми заручилися підтримкою Зеленої Ради Маріуполя та вже встигли провести в рідному університеті презентацію проекту і запросити спікера для проведення екологічного воркшопу.

Ми впевнені, що цей проект стане своєрідним стартом для поширення культури сортування відходів не лише в навчальних закладах, але й в адміністративних будівлях, торгівельних центрах, парках та скверах і, врешті решт, в оселях мешканців, яким не байдуже, де вони живуть, чим дихають та якими вулицями ходять.

11 екологічних ініціатив світових мегаполісів

«Зелене» таксі, знижки на продукти в обмін на екологічну поведінку, енергія зі сміття та інші цікаві ініціативи найбільших міст світу.

Осло: інтелектуальні ліхтарі та енергія зі сміття

Більше десяти тисяч ліхтарів на вулицях норвезької столиці об’єднані в систему, що керується за допомогою центрального комп’ютера, який враховує погодні умови та потреби клієнтів сусідніх магазинів та кафе. Старі освітлювальні пристрої в системі замінили на високоефективні натрієві лампи високого тиску .

Яскравість конкретного ліхтаря за необхідністю можна регулювати. Такі ліхтарі простіші в обслуговуванні, а система дозволяє заздалегідь дізнатися, коли пристрій потрібно замінити. Таким чином, в Осло зменшується енергоспоживання та викиди парникових газів .

Окрім розумного освітлення, діє програма «Енергія зі сміття» . Вона дозволяє отримувати енергію для опалення з понад 70% сміття при переробці. Так, на смітниках заборонено розміщати біорозкладні відходи.

Їх відправляють на біогазовий завод, де перетворюються на паливо для місцевих автобусів. Метан, утворений на полігонах сміття, надходить трубопроводом на сміттєспалювальні заводи, де він використовується як додаткове пальне.

Нью-Йорк: пінопласт під забороною

Нью-Йорк став одним із найбільших міст США, в якому введена офіційна заборона на упаковку з пінопласту . З 1 липня 2015 року склянки, келихи, тарілки, харчові контейнери та гранули, які використовуються для пакування речей при транспортуванні, зникнуть із ресторанів, магазинів та підприємств міста.

Про це заявив мер мегаполісу Білл де Блазіо після оприлюднення Департаментом гігієни інформації про те, що пінопласт не підлягає переробці. Вторинного ринку для використання тари з пінопласту також не існує, а на її розклад піде сотні років.

Кожного року в Нью-Йорку до смітників потрапляє близько 30 тисяч тон пінопласту. Заборона на такого роду упаковку уже діє в Сан-Франциско, Сієтлі та Портленді.

Гаага: еко-таксі та розумна система опалення будівель

В одному із найбільших міст Нідерландів з’явився парк «зелених» таксі, який містить тільки електромобілі. Пасажири можуть зупинити вільний електромобіль на вулиці міста або зробити замовлення по телефону. На «зеленому» таксі можна не тільки здійснювати подорожі містом, але й замовити туристичну подорож по Гаазі.

Наприклад, для того, щоб відвідати будівлю міської адміністрації, де протягом усього року підтримується комфортна температура завдяки с истемі опалення та кондиціювання за допомогою підземних вод . Труби розташовані по всьому периметру Сіті-Холу, що дозволяє прогрівати приміщення взимку та охолоджувати його влітку.

Токіо: ефективний водопровід та підземна парковка велосипедів

У столиці Японії функціонує одна із найефективніших систем водопостачання та водовідведення у світі . В її основі – найсучасніші методи контролю витоку, система інтелектуальної діагностики стану водопроводу та швидкісний ремонт за принципом усунення проблеми в той самий день. У результаті кількість води, яка безповоротно зникала в місті, зменшилась удвічі.

Також у місті діє підземна антисейсмічна парковка для велосипедів . Система Eco-Cycle Underground Park керується всього однією кнопкою, власник набирає код та паркує велосипед всього за вісім секунд.

Такий спосіб зберігання дозволяє звільнити велосипедні стоянки та вулиці, а також захистити велосипеди під крадіжки. Ширина такої стоянки усього 7 метрів, але цього достатньо для розміщення приблизно 200 велосипедів.

Париж: футуристичний план озеленення та сонячні батареї на Ейфелевій вежі

Проект щодо озеленення столиці Франції Smart City розробив бельгійський архітектор Вінсент Каллебо в рамках плану Climate Energy. Вже до 2050 року Париж може стати екологічно безпечним для жителів. Але поки ілюстрації архітектора нагадують скоріш картини із науково-фантастичного фільму.

Проте Каллебо впевнений, що реалізувати проект можна без естетичних втрат для зовнішнього вигляду Парижа. У проекті заявлено використання технологій очищення дощової води, виробництва світла, пасивного охолодження та опалення, генерації сонячної енергії, розміщення вертикальних садів із живих рослин.

Поки масштабний проект перебуває на обговоренні, на оглядовому майданчику Ейфелевої вежі вже встановлені відновлювальні джерела енергії – декілька невеликих вітряних генераторів. Найближчим часом тут з’являться чотири батареї, в системі каналізації буде використовуватися дощова вода, а для освітлення вежі встановлять світлодіодні лампи.

Таким чином, автори проекту реконструкції – архітектурна студія Моатті-Рів’єра – планують не лише наблизити вежу до сучасних реалій, але й зменшити її «вуглецевий слід».

Лондон: енергія пішохідних доріжок

У Лондоні занедбані лінії метрополітену переобладнають в підземні доріжки для велосипедистів та пішоходів . Проект, який був запропонований компанією Gensler, убезпечить дорожній рух та знизить кількість заторів. Крім того, розробники проекту планують використовувати кінетичну енергію пішоходів – доріжки будуть покриті спеціальним матеріалом, який акумулює енергію кроків.

Гонконг: знижки за екологічно чисте пальне

Уряд країни запропонував морським суднам, які використовують порт Гонконгу, перейти на екологічно чисте пальне. Натомість вони отримають 50% знижки зборів за портове обладнання та зменшення маякових зборів. У Гонконзі давно реалізується масштабна екологічна політика, яка передусім направлена на покращення якості повітря.

Зниження викидів від морських суден вважається одним із найважливіших пунктів екологічної програми. Крім того, в Гонконзі заборонені автомобілі з високим рівнем шкідливих викидів , а для їх заміни держава запропонувала автовласникам спеціальні субсидії.

Сінгапур: екологічна забудова в лізинг

Влада Сінгапуру запустила перший адміністративний проект з екологічної житлової забудови – місто Пунгол . Будівлі захищені від надлишкового тропічного світла завдяки білому кольору, правильному орієнтиру до сонця та «зеленим» дахам.

Дренажні системи збирають дощову воду та використовують її для побутових потреб, а сонячна енергія застосовується для роботи ліфтів, гідронасосів та освітлення.

Влада країни підтримує «зелених» забудовників та надає субсидії проектам на старті. Це дозволяє, наприклад, брати сонячні панелі в лізинг та повертати інвестиції за рахунок продажів енергії споживачам.

Куритиба: сміття в обмін на їжу

Населення цього бразильського міста досягло 2,7 мільйонів людей тоді, коли більша частина проживала в нетрях та не мала найменшого уявлення про те, що таке переробка відходів. Не дивно, що сміття стало великою проблемою для мегаполісу, сміттєвози не могли навіть під’їхати до нетрів.

Тоді мер міста запропонував унікальне рішення: по кордонах бідних районів були розташовані сміттєві баки з наліпками «скло», «пластик», «папір» і т. п., для тих, хто не вміє читати, були наліплені малюнки.

Кожному, хто приносив мішок сміття, видавався талон, який можна було обміняти на квиток на транспорт, пакет фруктів або овочів, під час свят – на частування. Невдовзі тисячі людей прибрали місто від сміття, навчилися відрізняти види пластику, а шкільна програма зі збору сміття дозволила забезпечити приладдям учнів із найбідніших сімей.

Сьогодні 90% мешканців щодня здають на переробку дві третини своїх відходів, усі джерела забруднення були виведені за межі Куритиби, а міжнародні видання неодноразово визнавали місто найкращим місцем для проживання у Бразилії.

Ванкувер: енергія води та кодекс зеленого будівництва

Ванкувер – світовий лідер використання водної енергії: 90% споживання припадає на гідроелектроенергію. Крім того, в місті набувають популярності вітряна, сонячна енергії, а також енергія хвиль.

Завдяки цим та іншим факторам Ванкувер на сьогодні має найнижчий показник шкідливих викидів на одиницю населення серед інших мегаполісів світу . У 2011 році адміністрація міста поставила перед собою амбіційну мету – до 2020 року перетворити Ванкувер в “найзеленіше” місто світу.

Відтоді у місті було висаджено близько 13 000 дерев, в планах висадження ще 150 000. А дміністрація міста ухвалила суворий кодекс зеленого будівництва, згідно з яким усі нові будівельні проекти повинні бути екологічно чистими.

Копенгаген: політика зелених дахів

Копенгаген готовий посперечатися з Ванкувером за звання найчистішого міста у світі: до 2025 року адміністрація міста планує перетворити його на перший мегаполіс з нульовим викидом вуглецю.

Тут ухвалено закон про «політику зелених дахів», згідно з яким дизайн усіх нових будівель повинен включати певний рівень озеленення.

Більше третини мешканців Копенгагену користуються велосипедами замість звичайного транспорту, що не дивує, адже в місті побудовано 400 км велосипедних доріжок. Крім того, в данській столиці насаджені так звані «кишенькові парки», завдяки яким майже усі жителі щодня ходять пішки або проїжджають на велосипеді через зелену зону.

Джерело: recyclemag.ru

Екологічні ініціативи світу

Наприкінці 2021 року саме час підбити екологічні підсумки року та згадати про важливі екологічні ініціативи, які останнім часом охопили увесь світ та нашу країну.

1. Подолання кліматичної кризи та боротьба з екологічними злочинами.

За висновками науковців з Корнелльського університету, які вивчили безліч досліджень щодо зміни клімату за період 2012-2020 років, відповідальність за цей процес лежить на людстві. Відтак, результати 99,9% відповідних досліджень констатують, що кліматична криза спричинена антропогенною діяльністю світової спільноти, а тому лише всі разом ми можемо докласти максимум зусиль і виправити ситуацію.

Важливою екологічною подією року став довгоочікуваний кліматичний саміт ООН «COP26», який нещодавно пройшов у Глазго. За його результатами усі 197 країн-учасниць узгодили «Кліматичний пакт Глазго», який є глобальним дипломатичним здобутком у боротьбі з кліматичною кризою. Докладніше про цей документ можна прочитати у нашій попередній публікації за посиланням.

У рамках кліматичного саміту Україна долучилася до ряду важливих ініціатив, серед яких Global Methane Pledge. Її головною метою скорочення викидів метану задля зниження їхнього негативного впливу на довкілля.

Отже, декарбонізація економіки є важливим орієнтиром в економічному розвитку України на наступне десятиліття, а тому передбачається розробка відповідної стратегії у наступних галузях:

• видобуток та транспортування викопного палива;
• сільське господарство;
• поводження з відходами.

Крім того, Європейська комісія планує запровадити кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди довкіллю з покаранням у вигляді штрафів та позбавлення волі. Тоді як у нашій країні вже з’явився чат-бот SaveEcoBot, за допомогою якого можна повідомити про екологічні порушення прямо зі смартфона, а скарга потрапить одразу до Державної екологічної інспекції.

2. Поводження з відходами, сортування сміття та утилізація відходів.

Сьогодні все більше людей обирають екосвідомий підхід до побуту. Це підтвердили корисна акція, проведена в Україні 18 вересня у рамках Всесвітнього дня прибирання. Понад 310 тисяч українців разом зібрали близько тисячі тонн сміття, і такі результати насправді вражають.

Подібні ініціативи відіграють важливу роль у стратегії захисту довкілля, оскільки надмірне утворення відходів не лише негативно впливає на природу, але й загрожує здоров’ю та добробуту кожного з нас.

Нагадаємо, що кожного року в Україні на сміттєзвалища потрапляє 94% відходів. Лише 5% переробляється, а 1% спалюється. Слід зауважити, що більшість сміттєзвалищ та полігонів вже давно вичерпали свій потенціал, а тому потребують реконструкції.

Саме тому ми маємо протидіяти цій глобальній проблемі за допомогою правильної утилізації сміття та запровадження свідомого підходу до управління відходами.

3. Збереження лісів та озеленення планети.

Цього року президент України запровадив екологічний проєкт «Зелена країна», в рамках якого планується за десять років збільшити площу українських лісів на один мільйон гектарів. Таким чином, у рамках цієї ініціативи потрібно висадити один мільярд дерев за три найближчі роки.

Відтак, восени усі куточки нашої країни охопила екоініціатива «Створюємо ліси разом». Під час однієї з акцій учасники встановили світовий рекорд: 1 313 338 українців за одну добу висадили 3 765 127 дерев.

Крім того, світові уряди також намагаються покласти край втраті лісів у найближчі десять років. Відповідне рішення ухвалили 100 країн, на території яких розташовано 85% світових лісів.

4. Обмеження використання пластику та виробництва одноразових продуктів.

Однією з найважливіших екологічних ініціатив, запроваджених у нашій країні цього року, стала заборона на безоплатне розповсюдження тонких пластикових пакетів. На порушників очікуватимуть штрафи – від 1 700 до 3 400 гривень вперше, та від 3 400 до 8 500 гривень за друге та наступні порушення.

Також, науковці, екологічні експерти та представники бізнесу по всьому світу протягом останніх років шукають екологічні способи заміни пластику у виробництві. Йдеться про різноманітні альтернативи (пакети з кукурудзяного крохмалю, «розчинні» пакети тощо).

5. Свідома та екологічна мода.

Цього року модну індустрію також охопила екологічна трансформація. Наразі у цій галузі активно втілюються важливі екологічні ініціативи, що мають на меті захист довкілля та протидію кліматичній кризі.

Світові бренди відмовляються від хутра, представляють колекції одягу з перероблених матеріалів, використовують екологічні барвники тощо.

Зокрема, модне видання «Elle» першим у світі наголосило на тому, що не буде просувати хутряні вироби у редакційних та рекламних матеріалах у своїх журналах по всьому світу. Таким чином компанія висловила позицію проти жорстокого поводження з тваринами.

Ще раніше від використання натурального хутра у своїх колекціях відмовилися всесвітньовідомі бренди Gucci, Balenciaga, Bottega Veneta, Versace, Prada, Burberry, Vivienne Westwood, DKNY, Jean Paul Gaultier та Alexander McQueen.

Великої популярності набувають одяг та взуття, придатні до переробки. Зокрема, бренд Allbirds запропонував екологічні кросівки, які потім можна утилізувати: підошва – із запатентованої піни низької щільності, устілки – із шерсті мериносу, шнурки – із перероблених пластикових пляшок.

Своєю чергою, у листопаді Stella McCartney представила експозицію «Майбутнє моди». Дизайнерка запропонувала веганські футбольні бутси, відновлювану бавовну та екологічно чисту віскозу.

Таким чином, попри те, що сучасні екологічні проблеми та нинішній стан довкілля потребують від людства великої кількості зусиль та злагодженої спільної роботи, 2021 задав нам правильний напрямок. Сьогодні світові уряди переходять від слів до справи, а людство усвідомлює свій вплив на довкілля та намагається змінити ситуацію на краще.