Вирощування озимої пшениці – технологія

Зазвичай вирощувати озиму пшеницю можна не тільки при наявності спеціалізованої техніки на спеціально-оброблених полях, а й в домашніх умовах на присадибній ділянці чи власному городі.

Культури попередники

У випадку з пшеницею найбільш перспективними культурами-попередниками при вирощуванні вважаються всі, які передбачають раннє прибирання: трави, гречка, кукурудза, ріпак, силос, середньостиглі сорти картоплі і добра половина зернобобових. Після збору таких видів земля залишається насиченою всілякими благотворно впливаючими на зростання речовинами, очищається від сміття, так і від шкідників, різних захворювань, захищена природним чином куди краще.

Однак одним з найпоширеніших попередників, як правило, є овес. Він оптимальний не тільки у вигляді чудового імунітету до гнильних процесів і мабуть, самої високої концентрації поживних речовин, що залишаються в ґрунті, але і часто з причини більшої економічності. Небажаним ж попередником, як показує практика, виявляється ячмінь.

Обробка ґрунту під озиму пшеницю

Згідно з традиційною технологією, найбільш продуктивним інтервалом між першим і другим посівами є дворічний термін. Цього періоду якраз вистачає для того, щоб родючий ґрунт очистився, перебуваючи під «компресом» доброчинної мікрофлори, від більшості шкідників і інфекцій.

Вимоги до обробки різні і залежать від кліматичних умов регіону, використаного попередника і самого стану ґрунту.

Так, наприклад, якщо попередником були непарові, то потрібно застосовувати безвідвальну обробку ґрунту комбінованими агрегатами (глибина 10-14 сантиметри). Тобто, без обертання верхнього шару, зберігаючи стерню на поверхні від минулих насаджень.

На правильно підготовленому полі ущільнений передпосівний шар повинен становити об’ємну вагу 1 – 1.3 г/см. Крім того, рекомендується підбирати ґрунт таким чином, щоб діаметр грудок не перевищував 8 сантиметрів. Такий ґрунт сприяє найкращій адаптації насіння і дає при подальшому розвитку рівномірні і одночасні сходи. Присутність же великих грудок (8-10 см) небажана.

Верхній шар ґрунту необхідно вирівнювати акуратно – так, щоб відмінності у висоті гребенів були не більше 2-4 сантиметрів. Таке вирівнювання, як довела практика, робить процес закриття насіння більш якісним – на рівномірній глибині.

Добрива для озимої пшениці

Озима пшениця досить вимоглива до ґрунтової складу. Основною вимогою для отримання найкращих показників зростання є норма Ph 6,5-7. Ідеальною ж пропорцією при розподілі органіки вважається 2-3 кг/ар.

Застосування фосфорних та калійних добрив буде сприяти, крім іншого, підвищенню морозостійкості, вироблення імунітету до захворювань, а також помітно підвищить стійкість до вилягання. Калійно-фосфорну норму необхідно вносити в ґрунт при основному обробітку. Під час посіву кожний рядок слід забезпечувати приблизно 10-20 кілограмами добрива на полі і 1-2 кг на ділянці.

Ще один обов’язковий компонент, без якого висока врожайність ніколи не стане більш-менш стабільно і керованою – це добрива азотні. Їх вносять у три заходи. Бідному ґрунту рекомендується збагачувати по осені – N30 (це також стосується і випадків, коли в якості попередника використовувалися стерньові). Перше весняне підживлення найкраще провести прикореневим методом. При знижених посівах концентрацію азоту допустимо збільшувати, але не більше N60-80. Вдруге азотне добриво вноситься лише після виходу пшениці в трубку. Ця підтримка покликана допомогти формуванню стебло-носія. Тут дозування може бути високим – до N60-90. Залишок (N30-60) застосовується при третьому підживленні. Категорично суворих строків для третього підживлення немає, важливо лише, щоб це робилося не раніше і не пізніше періодів: початкової фази колосіння і наливання зерна. Однак потрібно пам’ятати, що чим пізніше буде проведено третє внесення азоту, тим меншою мірою речовина вплине на врожайність, але більшою на якість зерна.

Крім того, для захисту від грибкових захворювань доцільно використовувати фунгіцид системної дії. У робочий розчин інколи додають також регулятор росту – гумат натрію (100 г/га розведений 1:9). А для ефективної боротьби з попелицею і клопами – системний інсектоакарицид Бі-58 – 1л/га (диметоат) СЕ.

Строки, норми висіву та прибирання озимої пшениці

Терміни посіву різні в залежності від кліматичних особливостей і конкретних сортів, але найбільш оптимальним періодом вважається початок-середина вересня. При цьому, якщо застосовувалися непарові попередники, то слід сіяти на початку оптимального періоду. Якщо ж парові, то термін допустимо зміщувати до середини і так далі.

Задовільною нормою висіву прийнято вважати – 300-500 насіння на один метр квадратний (при пізніх посівах цей показник потрібно збільшувати на 10-15%).

Насіння сортів озимої пшениці зазвичай використовують такі: Куяльник, Лада Одеська, Леля, Любава Одеська, Миронівська 65, Миронівська 66, Українка Полтавська, Харківська 105. Слід висівати 2-3 сорти, різні за біологічними і господарськими властивостями.

Спосіб посіву традиційний: рядково-міжрядковий з технологічною колією (ширина міжряддя – 15-20 сантиметрів).

Глибина загортання насіння: 3-5 сантиметрів з обов’язковим каткуванням поля, городу після висіву. В пізні строки сівби насіння треба закрити на меншу глибину, ніж ранні.

Ідеальними умовами для прибирання буде 14-17% вологість (зрозуміло, за умови повного визрівання зерна). Проводять збирання врожаю за допомогою спеціалізованої комбайнової техніки на полях.

А на присадибній ділянці врожай можна зібрати традиційними методами.

Підживлення озимої пшениці – фази та терміни внесення, види добрив для озимої пшениці

Чи все ми знаємо про живлення озимої пшениці, вирощуючи її вже багато століть на просторих український полях? Мабуть, основи всім відомі, але існує багато нюансів. Урожайність та якість продукції напряму залежать від мінерального живлення впродовж всього періоду розвитку цієї культури.

Використовуючи інтенсивні сорти з високими вимогами до забезпечення ґрунту поживними речовинами потрібно добре збалансувати систему живлення для максимальної реалізації генетичного потенціалу. На 1 т урожаю озима пшениця використовує 24-35 кг Азоту, 10-15 кг Фосфору, 20-26 кг Калію, 5 кг Кальцію, до 5 кг Магнію, 4 кг Сірки, 250 г Заліза, 80 г Марганцю, 55 г Цинку, до 8 г Міді та Бору.

Як показує практика та лабораторні аналізи, що в ґрунті ніколи не буває такої кількості легкодоступних елементів живлення. А це значить, що для формування високого та сталого врожаю потрібно застосовувати мінеральні добрива.

Основне співвідношення елементів живлення озимої пшениці

Найкращі показники врожайності можна отримати лише при повному забезпеченні рослин всіма елементами живлення (лімітуючий фактор). Також необхідно пам’ятати про баланс поживних речовин, так як неправильне співвідношення N,P,K призводить до зменшення продуктивності рослин та якості продукції.

Сучасні наукові дослідження та польова практика показали що найкращим співвідношенням елементів живлення є 1,5:1:1 (за даними Миронівського інституту пшениці). Воно дуже добре зарекомендувало себе на центральних та західних регіонів України.

Строки та способи внесення добрив під озиму пшеницю

Оптимальна система живлення передбачає внесення міндобрив:

• під основний обробіток ґрунту;
• в рядок при посіві;
• підживлення під час вегетації.

Під основний обробіток потрібно вносити повну норму фосфорно-калійних добрив. Перемішування мінеральних добрив з шаром ґрунту під час оранки забезпечує максимальну ефективність від їх використання:

• краще розвивається коренева система;
• покращується кущення;
• підвищується зимостійкість.

Якщо вологи вистачає, тоді можна добрива розкидати під передпосівну культивацію чи боронування. Але варто пам’ятати, що при такому застосуванні гранули залишаються на глибині 0-7 см. і при швидкому пересиханні ґрунтового шару буде зменшуватися ефект від їх застосування.

Для максимального ефекту фосфорно-калійні добрива необхідно вносити під основний обробіток ґрунту.

Крім того, озима пшениця негативно реагує на нестачу фосфору з осені: рослини погано кущаться, слабо розвивається коренева система. Пшениця програмує менший потенціал урожайності і менш ефективно використовує азот навесні.

Враховуючи особливості технології вирощування, ґрунтово-кліматичні умови та попередники компанія Макош рекомендує до застосування Superfosfat Makosh z mikroelementami (B, Zn) , NPK Makosh z cynkiem , Makosh universal z borem , Kalium Makosh (від 100 до 250 кг/га).

Удобрення Азотом

Для створення оптимальних умов для росту та розвитку, озиму пшеницю потрібно забезпечити легкодоступними формами Азоту впродовж вегетації. Але варто врахувати, що надмірне азотне живлення з осені призводить до різкого зниження зимостійкості, переростання рослин пшениці. Взимку ж значна частина Азоту, що не була використана, буде промиватись в глибші шари ґрунту, зменшуючи ефективність від застосування.

Тому для ефективного забезпечення рослин Азотом напротязі вегетації необхідно вносити добрива роздільно в декілька прийомів:

• в основний обробіток чи під час посіву вносять 30 кг Азоту в діючій речовині. Це сприяє оптимальному розвитку озимої пшениці, а за рахунок накопичення пластичних речовин, підвищується зимостійкість. Після стерньових попередників підвищують дозу азотних добрив для кращого розкладання соломи;
• підживлення азотними добривами ранньою весною на 2-3 етапі органогенезу підвищує кущення, густоту стояння на 1 га. Це підживлення називають ще регенеративним і дозу Азоту регулюють в залежності від стану посіву та часу початку відновлення вегетації (30-60 кг в д.р.);
• друге підживлення (продуктивне) проводять тоді, коли рослини озимої пшениці знаходяться в фазі виходу в трубку (четвертий етап органогенезу). Таке внесення найбільше впливає на майбутній урожай, бо покращується ріст бокових стебел, підвищується озерненість колоса та його продуктивність. Доза регулюється в залежності від першого підживлення та має складати близько 50% від загальної кількості азоту (N60-90);
• третє підживлення (його ще називають якісним) припадає на фазу колосіння-наливання зерна. В цей період вносять останню частину Азоту в дозі N30-60. Таким чином продовжують вегетацію верхніх листків та підвищують інтенсивність фотосинтезу. Останнє підживлення впливає на урожайність, а особливо на якість продукції та масу 1000 насінин.

Також практикується позакореневе підживлення азотними добривами, наприклад, карбамідом. Його дози різняться в залежності від фази розвитку та стану посіву. Для нейтралізації дії біурету і попередження появи опіків на озимій пшениці компанія Макош рекомендує використовувати сульфат магнію Wonder Leaf MgS 25-50 . Також буде підвищуватись рівень засвоєння Азоту та покращуватись процес фотосинтезу.

Позакореневе підживлення мікродобривами

Відсоток, на який засвоюються мікродобрива через листок, є значно вищим, ніж через кореневу систему з ґрунту. Це пояснюється тим, що елементи живлення в ґрунті можуть зв’язуватись в недоступні форми, тому кількість елементів живлення, що можуть засвоюватись позакоренево, є обмеженою. Саме тому листове живлення є лише допоміжним способом, і не може бути основним.

Кількість карбаміду в робочому розчині,

Кількість сульфату магнію Wonder Leaf MgS 25-50,

Для кращого проходження фази кущення (утворення додаткових продуктивних пагонів) з осені компанією Макош рекомендується до застосування Wonder Leaf Mono Mn 11 , Wonder Leaf Mono Cu 6 .

Навесні, після відновлення вегетації, коли коренева система ще слабка, а деякі елементи живлення, наприклад, Фосфор, є недоступними, потрібно вносити Wonder Leaf Blue . Можливе використання в баковій суміші разом з карбамідом, сульфат магнію Wonder Leaf MgS 25-50 та засобами захисту рослин. Явну нестачу Mn та Cu потрібно компенсувати шляхом внесення Wonder Leaf Mono Mn 11 , Wonder Leaf Mono Cu 6 .

В так звані критичні періоди розвитку озимої пшениці (кущення, вихід в трубку, викидання прапорцевого листка, колосіння), внаслідок інтенсивного росту можуть виникати гострі потреби в елементах живлення. Таку нестачу потрібно поповнювати шляхом внесення Wonder Leaf Mono Mn 11 , Wonder Leaf Red , сульфат магнію Wonder Leaf MgS 25-50 , Wonder Leaf Mono Cu 6 .

Дана лінійка добрив для позакореневого підживлення польського заводу Ekoplon містить у своєму складі N, P, K, у доступних для рослин формах, мікроелементи, більшість з яких є у вигляді халатів, а також комплекс MPC 2 – унікальне поєднання амінокислот для підвищення засвоєння мікроелементів та стимулювання рослин.

Так як мікроелементів озима пшениця виносить значно менше, у порівнянні з макро- та мезоелементами, то цю потребу можна швидко задовольнити позакореневим підживленням. Також існує така думка, що чим пізніше вносити мікроелементи, тим кращою буде якість врожаю (вміст клейковини, скловидність, вміст білку), але буде менший вплив на кількісні показники.

При виникненні стресових ситуацій: дії низьких або високих температур, гербіцидному стресі слід застосовувати новітній препарат на основі поєднання амінокислот – МАКОSH ORANGE . Таким чином можна допомогти рослині відновитись після дії біотичних чи абіотичних чинників та простимулювати правильний розвиток.

Особливості мінерального живлення озимої пшениці:

• Для вирощування озимої пшениці кислотність ґрунту повинна бути в межах 6-7,5 рН.
• Не перепідживіть азотом озиму пшеницю з осені.
• Найважливішими періодами в розвитку озимої пшениці є період від сходів до кущення та початок відновлення вегетації повесні.
• Приблизно 30% Азоту засвоюється з ґрунту і решта 70% – засвоюється з мінерального добрива.
• Урожайність озимої пшениці зменшується на 15-20% за нестачі фосфору, що стимулює розвиток кореневої системи та калію, що впливає на кущення.
• Сірка є сестрою Азоту. Завдяки цьому елементу засвоюється Азот та збільшується вміст клейковини.
• При вирощуванні озимої пшениці використовуйте мікроелементи: цинк – 0,5 кг/га і мідь – 0,5 кг/г.