Яблуня колоновидна: вирощування, обрізування, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 серпня 2016 🕒 17 хвилин 👀 23262 рази 💬 7 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за колоноподібною яблунею
• Колоноподібна яблуня – опис
• Посадка колоноподібних яблунь
  • Коли садити колоноподібні яблуні
  • Посадка колоноподібної яблуні восени
  • Як посадити колоноподібну яблуню навесні
  • Догляд за колоноподібною яблунею навесні
  • Догляд за колоноподібною яблунею влітку
  • Догляд за колоноподібною яблунею восени
  • Обробка колоноподібних яблунь
  • Полив колоноподібних яблунь
  • Підживлення колоноподібних яблунь
  • Зимівля колоноподібних яблунь
  • Коли обрізати колоноподібну яблуню
  • Як обрізати колоноподібну яблуню
  • Як обрізати колоноподібну яблуню навесні
  • Обрізування колоноподібної яблуні восени
  • Як розмножувати колоноподібні яблуні
  • Ранні сорти колоноподібних яблунь
  • Середньостиглі сорти колоноподібних яблунь
  • Пізні сорти колоноподібних яблунь
  • Сорти колоноподібних яблунь для Підмосков’я
  • Сорти колоноподібних яблунь для Сибіру
  • Коментарі

  Колоноподібна яблуня є природним клоном яблуні, що не розвиває бічних гілок. У селищі Келоуна в Британській Колумбії (Канада) в 1964 році на п’ятдесятирічній яблуні сорту Макінтош виявили незвичайну гілку – сильно облистяну, без бічних відгалужень і всю буквально обліплену плодами.

  Цю спонтанну мутацію розмножили і використали в подальшому для селекції колоноподібних яблунь, якою займалися як англійські науковці з графства Кент, так і селекціонери з інших країн. Перші зразки колоноподібної яблуні отримано в 1976 році.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за колоноподібною яблунею

  • Посадка: навесні, до початку сокоруху або в кінці вересня – на початку жовтня.
  • Цвітіння: у травні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: родючий, нейтральний.
  • Полив: молоді дерева – один раз на три дні, у спеку та посуху – через день або щодня. Зрілі дерева – раз чи двічі на тиждень. Із середини липня полив поступово скорочують, а в серпні припиняють зовсім. Найкращий спосіб поливу – крапельний.
  • Підживлення: регулярні: навесні – 2-3 азотні, органічні (забродженим розчином курячого посліду чи коров’яку) підживлення, до середини літа – 2-3 позакореневі підживлення сечовиною, у першій половині липня вносять комплексне мінеральне добриво, а з серпня тільки мінеральні фосфорні та калійні добрива.
  • Обрізування: на початку літа й восени, після падолисту.
  • Розмноження: повітряними відсадками, але переважно щепленням.
  • Шкідники: яблуневі зелена та подорожникова попелиці, трач, склівка, червоний кліщ, плодожерка, міль, листовійка, мідяниця, комоподібна щитівка, смородинна, плодова та підкорова листовійки, фруктова та плодова молі, різні совки, горобина моль, непарний, дуболистий і кільчастий шовкопряди, кров’яна та червоногалова попелиці, казарка-довгоносик, західний непарний короїд, заболонник, грушеві трубковерт і трач.
  • Хвороби: проліферація яблунь (відьмина мітла), гірка та плодова гнилі, мозаїчна хвороба, мозаїчна кільчастість, молочний блиск, мухосід, справжній тутовник, звичайний рак, іржа, чорний рак, відмирання гілок, пархи, підшкірна вірусна плямистість, борошниста роса, гумовидність, сплющеність гілок, скловидність плодів, цитоспороз, чорна плямистість.

  Детально про вирощування колоноподібних яблунь читайте нижче

  Колоноподібна яблуня – опис

  Дослідники виявили, що характеристики колоноподібних яблуневих дерев зумовлені наявністю особливого гена – Co. У таких яблунь гілки від стовбура відходять під гострим кутом і ростуть практично вздовж провідника, тому дерева виглядають, як пірамідальна тополя. Стовбур у колоноподібної яблуні потовщений, обростає дрібними гілочками з квітковими бруньками на кінцях. Бічні гілки колоноподібних яблунь набагато менш потужні, ніж скелетні гілки звичайних яблуневих дерев, найчастіше вони замінені плодушками, списиками і кільчатками. Пагони у яблунь колоноподібних сортів товсті, міжвузля на них укорочені. Високорослі сорти колоноподібних яблунь схильні до розгалуження в 3-4 рази, а середньорослі – в 1,5-3 рази сильніше, ніж карликові сорти. З три-чотирирічного віку бічне розгалуження припиняється. Якщо верхівкова брунька пошкоджена, зростання яблуні завмирає, зате посилюється розгалуження, тому для тих, кому потрібна яблуня саме колоноподібної форми, дуже важливо зберігати точку росту хоча б перші два-три роки життя саджанця. І зацвітають, і вступають у плодоношення колоноподібні яблуні зазвичай на другий чи третій рік. Перші 5-6 років врожаї щороку збільшуються, а з сьомого-восьмого року при правильному догляді вони залишаються стабільно високими. Колоноподібна яблуня не плодоносить довше, ніж 15-20 років, після цього основна частина кільчаток всихає, проте середньо- і сильнорослим сортам колоноподібних яблунь або деревам, щепленим на насіннєвих підщепах, можна продовжити термін життя змолоджуючим обрізуванням.

  Колоноподібні яблуні економлять площу власникам невеликих садових ділянок, які на місці однієї звичайної яблуні можуть посадити до декількох десятків колоноподібних дерев. Розрізняють два види колоноподібних яблунь – сорти зі згаданим геном Co і звичайні сорти, прищеплені на суперкарликові клонові підщепи та сформовані як колони. Посадка колоноподібних яблунь і догляд за ними – тема нашої статті.

  Посадка колоноподібних яблунь

  Коли садити колоноподібні яблуні

  Колоноподібні яблуні краще висаджувати напровесні, до того, як почнуть розпускатися бруньки на деревах, але допустима посадка і в теплу погоду в кінці вересня або на початку жовтня. Краще купувати однорічні саджанці яблуні колоноподібної – вони приживаються набагато легше, ніж дворічні, швидше йдуть у ріст і починають плодоносити. Однак, вибираючи посадковий матеріал, переконайтеся, що коріння саджанців не пересушене і не підгниле. Віддайте перевагу посадковому матеріалу в контейнері – його можна висаджувати в ґрунт навіть улітку. Ділянку для колоноподібних яблунь вибирають відкриту, з вільним доступом сонячного світла й тепла, але захищену від сильного вітру. Ґрунт на ділянці має бути вологопроникним, родючим, а залягання ґрунтових вод не вище 2 м.

  Посадка колоноподібної яблуні восени

  Якщо ви вирішили посадити не одне-два деревця, а повноцінний яблуневий сад, розташовуйте саджанці в ряду на відстані півметра один від одного, залишаючи міжряддя завширшки 1 м. Ями під саджанці розміром не менше 90х90х90 см потрібно приготувати хоча б за два тижні до посадки, інакше, якщо садити деревця без попередньої підготовки, коренева шийка після осідання може опинитися під землею, а цього допускати не можна.

  При викопуванні ям родючий шар ґрунту відкидайте в один бік, а нижній – в інший, щоб вони не змішувалися. Якщо ви садите яблуні у важкий ґрунт, обов’язково розмістіть на дні ями дренажний шар із піску і щебеню. Потім додайте в родючий ґрунт 3-4 відра компосту або перегною, 50-100 г калійного добрива і 100 г суперфосфату, а якщо ґрунт на ділянці кислий, внесіть також 100-200 г доломітового борошна, добре перемішайте, закладіть ґрунтосуміш у яму, розрівняйте й залиште на два тижні, щоби ґрунт осів і ущільнився.

  Через півмісяця насипте залишок ґрунтосуміші в яму гіркою, встановіть на неї саджанець таким чином, щоб його коренева шийка виявилася трохи вище поверхні ділянки, розправте коріння, засипте яму неродючою землею з нижнього шару, ущільніть ґрунт і на відстані 30 см від стовбура сформуйте навколо кожного деревця кругову ямку з валиком заввишки 10-15 см. У кожну ямку після посадки вилийте 1-2 відра води, а коли вона вбереться, замульчуйте пристовбурні кола торфом, тирсою або різаною травою. Якщо ви переживаєте, що порив вітру може зламати яблуньку, вбийте біля неї кілочок і підв’яжіть до нього деревце.

  Як посадити колоноподібну яблуню навесні

  Якщо ви зібралися висаджувати колоноподібні яблуні навесні, ями для них краще приготувати з осені – за зиму ґрунт у них осяде, злежиться, добрива розчиняться, і коріння ваших саджанців опиниться в родючому живильному ґрунті, що дасть їм змогу швидко піти в ріст і, може, навіть зацвісти. В іншому процедура весняної посадки колоноподібних яблунь нічим не відрізняється від осінньої.

  Догляд за колоноподібними яблунями

  Догляд за колоноподібною яблунею навесні

  Навесні, до початку розпускання бруньок, проводять обрізування й профілактичну обробку колоноподібних яблунь від шкідників і хвороб, а також підживлюють їх азотними добривами.

  Коли у яблунь починається формування бутонів, на щойно посаджених деревах їх обережно видаляють, на яблунях другого року життя можна залишити десять квіток, а на доросліші дерева навантаження збільшують поступово, залишаючи квіток тільки вдвічі більше, ніж має дозріти яблук. Отже, на плодових ланках залишають по два суцвіття, відклавши повторне проріджування на літній період.

  Окрім обрізування, підживлення й проріджування, яблуні потребують поливу і розпушування ґрунту в пристовбурних колах, проте якщо ви вирощуєте дерева на клонових підщепах, то розпушуванням можете пошкодити коріння. У такому разі краще проводити не мульчування, а залуження пристовбурного кола – в радіусі 25 см від стовбурів посіяти сидерати й регулярно їх скошувати.

  Догляд за колоноподібною яблунею влітку

  У першій половині червня проводять комплексне підживлення колоноподібних яблунь мінеральними добривами. Тільки-но на яблунях з’являться зав’язі, здійснюють повторне проріджування майбутнього врожаю – на гілках залишають тільки половину з утвореної зав’язі. Коли майбутні яблука стануть розміром з вишню, в кожному суцвітті залишають тільки дві зав’язі, а коли плоди досягнуть розміру волоського горіха, з двох зав’язей залишають одну – отже, на кожній плодоносній ланці наливатиметься по одному яблуку.

  Улітку слід уважно стежити за появою в саду шкідників і будь-якими змінами в зовнішньому вигляді яблунь, щоб не пропустити початок будь-якого захворювання, і якщо ви зумієте діагностувати проблему, негайно вживайте заходів, інакше урожай виявиться під загрозою. Обробку колоноподібних яблунь від шкідників і хвороб проводять не пізніше, ніж за місяць до збору врожаю.

  Із серпня припиняють підживлення яблунь органікою й азотними добривами – в цей час деревам набагато потрібніший калій, що допомагає швидше визрівати молодим паросткам. Щоб верхівки пагонів колоноподібних яблунь не обмерзли взимку, на кожному з них у чотирьох верхніх листків укорочують листові пластинки на дві третини.

  Догляд за колоноподібною яблунею восени

  Восени, після збору врожаю, яблуні підживлюють, обробляють проти грибків і шкідників, що сховалися в корі та в ґрунті пристовбурного кола, проводять санітарне обрізування, якщо в цьому є потреба, і готують яблуні до зимівлі.

  Обробка колоноподібних яблунь

  Напровесні, до початку сокоруху, і восени, після падолисту, проводять профілактичну обробку колоноподібних яблунь і ґрунту в пристовбурних колах від хвороб і шкідників. Зазвичай для цього використовують одновідсотковий розчин бордоської рідини або Нітрафена. Мета таких обробок – знищити хвороботворні мікроорганізми й шкідників, що влаштувалися в корі дерев і в ґрунті. Деякі садівники використовують для весняного обприскування семивідсотковий розчин сечовини, який у цьому випадку є не тільки інсектицидом і фунгіцидом, а й своєчасним азотним підживленням колоноподібних яблунь.

  Полив колоноподібних яблунь

  Оскільки колоноподібні яблуні позбавлені стрижневого кореня, що йде вглиб, і їхня коренева система розташовується поверхнево в радіусі всього 25 см від штамба, поливати молоді дерева в нормальну літню погоду доведеться один раз на три дні. Якщо ж літо буде спекотним і сухим, то будьте готові зволожувати ґрунт під яблунями через день, а може, і щодня. Більш зрілі яблуні досить поливати один-два рази на тиждень. Із середини червня яблуні поливають рідше, а в серпні поливання зовсім припиняють, щоб дерево встигло сформувати квіткові бруньки, закінчити зростання і підготуватися до зими.

  Щоб волога зберігалася в ґрунті довше і на його поверхні не утворювалася кірка, пристовбурні кола мульчують соломою або засівають сидератами. Найкращий спосіб поливу колоноподібних яблунь – крапельний, з дозованою подачею вологи до кореневої системи, але один раз на місяць усе одно слід провести рясне поливання, щоб промочити ґрунт у пристовбурних колах на глибину залягання коренів. Двічі на місяць після заходу сонця потрібно рясно поливати крони колоноподібних яблунь зі шланга.

  Підживлення колоноподібних яблунь

  Формуючи величезну кількість плодів, колоноподібні яблуні витягають із ґрунту всі корисні речовини, тому підживлення яблуневого саду проводиться упродовж усього вегетаційного періоду. Навесні в пристовбурні кола колоноподібних яблунь вносять органічні добрива. Це може бути гнойовиця або зброджений курячий послід. Позакореневим азотним підживленням може слугувати обробка дерев семивідсотковим розчином сечовини напровесні, до набубнявіння бруньок. Пізніше, до середини літа, можна провести ще два позакореневі підживлення яблунь сечовиною з концентрацією 0,1 %.

  У розпал вегетації – в першій половині червня – яблуні потребують комплексних мінеральних добрив, а з серпня органічні речовини виключають зі складу підживлення, оскільки дерева в цей час потребують тільки калію, який прискорює визрівання верхівок пагонів яблунь.

  Зимівля колоноподібних яблунь

  Із настанням осені для штамбів молодих колоноподібних яблунь потрібно створити надійне укриття ялиновим гіллям або деревною стружкою – воно має бути сухим і захищеним від проникнення гризунів. Не використовуйте з цією метою солому, а якщо ви упродовж весни і літа мульчувати нею пристовбурні кола, восени її слід прибрати, оскільки солома приваблює мишей і щурів. Після того, як випаде сніг, підгорніть ним основу штамба яблуні.

  Обрізування колоноподібних яблунь

  Коли обрізати колоноподібну яблуню

  Біологічно колоноподібна яблуня не повинна мати гілок узагалі, тому говорити про формування крони не доводиться. Обрізуванню піддаються тільки бічні гілки, і проводять цей процес на початку літа або після падолисту, при підготовці яблуні до зимівлі.

  Як обрізати колоноподібну яблуню

  Основний принцип обрізування такий: що більше ви зріжете, то активніше відростатиме те, що ви вкоротили. Наприклад, якщо ви укоротите гілку більш ніж наполовину, залишивши тільки 3-4 вічка, вони дадуть вам згодом 3-4 потужні пагони. А якщо ви видалите лише третину гілки, то з решти бруньок виросте 7-8 середніх за силою гілочок. Якщо ви правильно обрізуєте колоноподібну яблуню, то щорічно вона даватиме вам 10-15 см приросту і 2-3 бічні бруньки.

  При обрізуванні колоноподібних яблунь пам’ятайте, що за жодних обставин не можна обрізати центральний провідник, оскільки в разі відсікання точки росту дерево почне гілкуватися.

  Напровесні в перший рік життя колоноподібної яблуні її бічні гілки обрізують, залишаючи на них по 2 бруньки. У наступні 2-3 роки з нових пагонів формують плодові ланки. Непотрібні бічні пагони бажано акуратно вискубувати ще зеленими, оскільки рани після обрізування здерев’янілих пагонів заживають набагато важче.

  Як обрізати колоноподібну яблуню навесні

  До початку сокоруху здійснюють формуюче обрізування колоноподібних яблунь. У перший рік обрізують бічні гілки, залишивши на кожній тільки по 2 бруньки. Окрім того, з санітарною метою вирізують перехрещені, хворі й обморожені гілки.

  На другий рік у цей же час формують плодові ланки: з двох пагонів, що виросли на обрізаній торік гілці, залишають той, що займає горизонтальніше положення, а другий, більш вертикальний, обрізають до двох бруньок. Горизонтальний пагін уже цього літа дасть плоди, а вертикальний – 2 сильні пагони.

  На третю весну той пагін, що плодоносив минулого літа, вирізають, а з рештою проробляють обрізування, аналогічне торішньому. Кожна плодова ланка функціонує 3-4 роки, після чого її вирізають на кільце.

  Якщо верхівкова точка росту загинула, обріжте провідник, залишивши тільки дві бруньки, дочекайтеся, поки під ним почнуть рости бічні гілки, виберіть з них одну, що зростає строго вертикально – ця гілка замінить провідник. Решту бічних гілок виріжте на пень, тобто коротко, але не на кільце: довжина пеньків має дорівнювати довжині звичайних кільчаток.

  Обрізування колоноподібної яблуні восени

  Восени колоноподібні яблуні обрізають тільки з огляду на нагальну необхідність.

  Розмноження колоноподібних яблунь

  Як розмножувати колоноподібні яблуні

  Колоноподібні яблуні можна розмножувати способом щеплення сортового живця на відповідну підщепу, але для цього потрібні досвід і вправність професійного садівника. Насіннєвий спосіб розмноження – найбільш довгий і трудомісткий. Окрім того, при насіннєвому розмноженні відбувається розщеплення ознак – це значить, що далеко не всі сіянці виявляться колоноподібними. Найкраще здійснити розмноження колоноподібної яблуні повітряними відсадками. Для цього потрібно напровесні вибрати гілку завтовшки з олівець, зробити на ній біля основи кільцевий надріз кори завширшки півсантиметра й обгорнути його на добу ватою, змоченою в Гетероауксині. Потім надріз слід обгорнути вологим торфом і помістити це місце в чорний поліетиленовий пакет, закріпивши його таким чином, щоб під нього не проникало повітря. Слідкуйте за тим, щоб торф не висихав. До осені під плівкою утворюються коріння, і гілку можна буде відокремити від яблуні й висадити. Імовірність успішності цього способу близько 50 %.

  Самостійно виростити саджанці колоноподібних яблунь дуже складно, набагато надійніше придбати їх у розпліднику з гарною репутацією і подбати про їхнє правильне транспортування.

  Шкідники колоноподібних яблунь

  Найчастіше колоноподібні яблуні, як і звичайні яблуні, вражають яблуневі зелена та подорожникова попелиці, трач, склівка, червоний кліщ, плодожерка, міль, листовійка, мідяниця, комоподібна щитівка, смородинна, плодова та підкорова листовійки, фруктова і плодова молі, різні совки, горобинна міль, непарний, дуболистий і кільчастий шовкопряди, кров’яна і червоноголова тля, казарка-довгоносик, західний непарний короїд, заболонник, грушеві трубковерт і трач та інші численні комахи. Боротися зі шкідниками можна інсектицидами і ловчими поясами з гофрованого паперу, які перекривають комахам прохід по стовбуру до крони.

  Хвороби колоноподібних яблунь

  Колоноподібні яблуні схильні до тих самих захворювань, що і яблуні звичайні. Найпоширенішими хворобами яблуневих дерев є: проліферація, або «відьмина мітла», гірка плодова гниль, мозаїка, мозаїчна кільчастість, мухосід, борошниста роса, молочний блиск, трутовик, звичайний рак, пархи (парша), відмирання гілок, плодова гниль, підшкірна вірусна плямистість, гумоподібність, іржа, скловидність плодів, сплющення гілок, чорний рак і цитоспороз. Хвороби і шкідники яблуні докладно описано в окремій статті, вже розміщеній на нашому сайті. З неї ви дізнаєтеся симптоматику хвороб і опис шкідників, а також якими засобами краще з ними боротися.

  Сорти колоноподібних яблунь

  Сорти колоноподібних яблунь залежно від їхньої висоти поділяють на карликові, напівкарликові (середньорослі) і сильнорослі, а за термінами дозрівання на літні (ранні), осінні (середньостиглі) і зимові (пізні). Ми пропонуємо вам опис сортів колоноподібних яблунь саме за часом дозрівання.

  Ранні сорти колоноподібних яблунь

  Ця категорія яблунь дає зрілі плоди з кінця липня до початку вересня. Яблука літніх сортів їдять свіжими або піддають їх переробці на компоти, джеми й соки. Зберігаються плоди літніх сортів недовго. Найкращими ранніми сортами вважаються:

  • колоноподібна яблуня Медок – урожайний і холодостійкий напівкарликовий сорт, стійкий до хвороб і шкідників, з плодами біло-жовтого кольору з товстою шкіркою і зернистою, соковитою м’якоттю з яскраво вираженим медовим присмаком. Середня вага плодів від 100 до 250 г. Дерева цього сорту досягають у висоту 2-2,5 м;
  • колоноподібна яблуня Президент – компактний, середньорослий, високоврожайний, зимостійкий і стійкий до хвороб і шкідників сорт з ароматними світло-зеленими або світло-жовтими яблуками, на яких іноді проступає рожевий рум’янець. Середня маса плодів 150-200 г, м’якоть у них дрібнозерниста, соковита та м’яка;
  • колоноподібна яблуня Васюган – зимостійкий продуктивний сорт, стійкий до хвороб і шкідників, з конічної форми запашними червоно-смугастими яблуками кисло-солодкого смаку з яскраво вираженими підшкірними цятками. М’якоть у плодів кремова, м’яка та соковита. Вага яблук 140-200 г;
  • Діалог – урожайний напівкарликовий морозостійкий сорт із невеликими, але соковитими яскраво-жовтими плодами плоскої форми. Сорт вирізняється також високою стійкістю до хвороб і шкідливих комах;
  • колоноподібна яблуня Останкіно – стійкий до хвороб і шкідників напівкарликовий сорт із кисло-солодкими запашними яблуками ніжного зеленого кольору з червоним рум’янцем розпливчастої форми. Вага соковитих плодів від 150 до 220 г.

  Окрім описаних, чудово себе зарекомендували ранньостиглі сорти колоноподібних яблунь Червонець, Промінь, Ідеал, Райка, Фламінго, Гала, Черемош, Ікша, Зелений шум та інші.

  Середньостиглі сорти колоноподібних яблунь

  Середньостиглі, або осінні сорти дозрівають упродовж усієї осені. Їх використовують для їжі і переробки, оскільки зберігаються плоди цих сортів теж недовго – за найсприятливіших обставин до січня. Найпопулярнішими з них можна назвати такі:

  • Малюха – один із найсмачніших карликових сортів із великими усічено-конічними плодами десертного типу яскраво-жовтого або жовто-помаранчевого забарвлення вагою 150-250 г, з блискучою, тонкою, але міцною шкіркою і жовтою, дрібнозернистою і запашною м’якоттю. Цей десертний сорт вирізняється скороплідністю і продуктивністю;
  • Джин – морозостійкий врожайний сорт із красивими яскраво-червоними яблучками вагою від 80 до 200 г із соковитою, твердою м’якоттю кисло-солодкого смаку. Зберігаються плоди до січня;
  • Тріумф – напівкарликовий сорт із плодами яскравого темно-червоного кольору зі смугастим рум’янцем по всій поверхні, з щільною, глянсовою шкіркою і білою, дрібнозернистою хрусткою м’якоттю солодкого десертного смаку з легкою кислинкою. Середня вага плодів від 100 до 150 г;
  • колоноподібна яблуня Арбат – цей зимостійкий і високопродуктивний сорт, стійкий до хвороб і шкідників, дозріває в кінці вересня або на початку жовтня. Його середнього розміру яскраво-вишневі блискучі плоди з соковитою м’якоттю кисло-солодкого смаку важать 100-120 г;
  • Ієдзену – сильнорослий продуктивний сорт, стійкий до пархів та морозів, із жовтими плодами масою близько 150 г, вкритими червоним штрихом. М’якоть у яблук дрібнозерниста, щільна, зеленувато-жовта, кисло-солодка, чудового смаку.

  Окрім описаних, популярні середньостиглі сорти Кумир, Ладога, Титанія, Телеймон, Мельба та інші.

  Пізні сорти колоноподібних яблунь

  Плоди пізньостиглих сортів, що дозрівають у другій половині осені, зберігаються аж до весни. Найбільш затребувані такі з них:

  • колоноподібна яблуня Янтарна, або Бурштинове намисто – напівкарликовий високопродуктивний морозостійкий сорт із великими жовто-зеленими плодами з рум’янцем і соковитою, кисло-солодкого дрібнозернистою запашною м’якоттю;
  • колоноподібна яблуня Валюта – високоврожайний, швидкоплідний, морозостійкий і стійкий до пархів напівкарликовий сорт із великими (близько 200 г вагою) яблуками яскраво-жовтого кольору з червоним бочком і білосніжною, соковитою, солодкою, ароматною м’якоттю;
  • колоноподібна яблуня Московське намисто – самобезплідний, морозостійкий, високоврожайний сорт, стійкий до шкідників і хвороб, з великими темно-червоними яблуками зі щільною шкіркою і соковитою, солодкуватою м’якоттю з незначною кислинкою. Середня маса плодів близько 170 г;
  • Болеро – сорт із великими зеленими яблуками масою до 200 г із білою, твердою, але дуже соковитою м’якоттю;
  • Єсенія – цей сорт вирізняється підвищеною стійкістю до морозів і пархів. Плоди у Єсенії великі, вагою близько 170 г, темно-червоні з сизим восковим нальотом.

  Окрім описаних, відомі такі пізні сорти колоноподібних яблунь: Сузір’я, Білосніжка, Сенатор, Трайдент, Вікторія, Баргузин, Гірлянда, Білий орел, Іскорка, Селянин та інші.

  Сорти колоноподібних яблунь для Підмосков’я

  Оскільки майже всі колоноподібні яблуні морозостійкі, вибрати сорт для вирощування в середній смузі, на Уралі або в Сибіру неважко. Найкращі колоноподібні яблуні для Підмосков’я – Московське намисто, Васюган, Валюта та Малюха.

  Сорти колоноподібних яблунь для Сибіру

  Такі сорти колоноподібних яблунь, як Ікша, Баргузин, Селянин і Президент, здатні витримувати морози до -40 ºC, а Васюган – до -42 ºC, тому їх можна вирощувати не тільки в Підмосков’ї, а й на Уралі, в Сибіру і на Далекому Сході.

  Колоноподібна яблуня «Медок»: характеристика сорту, посадка і догляд

  Колоноподібна яблуня зі солодкою назвою «Медок» є гібридним сортом, який став результатом роботи московських селекціонерів Н. Г. Морозова і В. В. Кічина. Яблука цього сорту м’які, соковиті, ароматні і дуже апетитні, а компактні гілкові дерева можуть прикрасити будь-який ландшафт і стати справжньою родзинкою присадибної ділянки.

  • Опис сорту
  • Дерево
  • Приріст
  • Стійкість до зовнішніх умов
  • Плодоношення
  • Характеристика плодів
  • Яблука «Медок» досить великі, їх середня маса становить 160-180 г, і при сприятливих умовах вага кожного фрукту може досягати 250 г. Габарити плодів залежать не від висоти рослини, а від правильності агротехніки, зокрема, грамотної організації поливів і своєчасного внесення добрив. Крім цього, вони мають такі особливості:
  • Гідності та недоліки
  • Серед безсумнівних достоїнств колоновидної яблуні «Медок» можна відзначити основні моменти.
  • Посадка
  • Додатково грунт збагачують мінеральними препаратами:
  • Відхід
  • Полив.
  • Розпушування
  • Добриво
  • Обрізка
  • Хвороби і шкідники
  • «Медок», як і багато інших яблунок, може вражатися паршею, а також яблуневими плодожерками і болісною росою. Щоб запобігти неприємним наслідкам таких хвороб, слід дотримуватися заходів профілактики. Вони стандартні для всіх культур:
  • Захист від морозів
  • Відгуки

  Опис сорту

  «Медок» вважається молодим видом – він був виведений в 1987 р. У базу для схрещування вчені поклали ген KV103, який відповідає за колоновидність, тобто зростання основного стовбура ввысь без формування бічних гілок. Сорт «Медок» відносять до природних напівкарликів, він являє собою компактну і досить оригінальну рослину. На етапі цвітіння дерево буквально всипане красивими суцвіттями, а потім не менш рясними зав’язами.

  Яблуня не займає багато місця, вона виглядає як карликова рослина, але при цьому дає досить хороший урожай соковитих, солодких і досить великих плодів. Зупинимося детальніше на основних сортових особливостях.

  Дерево

  У сприятливих умовах і при грамотному догляді висота рослини доходить до 2,5 м, але в районах центральної частини Росії «Медок», як правило, виростає набагато менше. Крона збита, досить компактна, її діаметр не перевищує 30 см. Коренева система сильнорозвітвлена, дуже потужна, завдяки чому рослина чудово витримує посуху і не боїться частого пересаджування.

  Дерево прямобробне, формується в один ствол без будь-яких бічних гілок, штамб обличий.

  Приріст

  Яблуня «Медок» росте вгору верхівковою ниркою. За відповідних умов щорічний приріст становить 10-15 см. Якщо верхівка з будь-яких причин гине, рослина протягом декількох років відновлюється і набирає сил для того, щоб у довжину пішла бічна нирка заміщення.

  Стійкість до зовнішніх умов

  Всім відомо, що колоновидні рослини нерідко страждають від низьких температур, оскільки їх коренева система розташовується досить близько до поверхні. Однак гібрид «Медок» проявляє стійкість до морозів і, більш того, рекомендується до культивування в сибірських регіонах і на Уралі.

  Плодоношення

  Яблуня сорту «Медок» починає давати врожай вже на другий, рідше на третій рік після висаджування на постійне місце. Плодоношення регулярне, щорічне – це обумовлено тим, що ділянки, які дають плоди, постійно чергуються між собою.

  Доросла рослина дає до 15 кг фруктів, а з одного га посадок можна зібрати до сотні центнерів яблук.

  Характеристика плодів

  Яблука «Медок» досить великі, їх середня маса становить 160-180 г, і при сприятливих умовах вага кожного фрукту може досягати 250 г. Габарити плодів залежать не від висоти рослини, а від правильності агротехніки, зокрема, грамотної організації поливів і своєчасного внесення добрив. Крім цього, вони мають такі особливості:

  • плоди мають рівну заокруглену форму;
  • шкірка біло-жовтуватого кольору, забарвлення досить насичене, без червоно-бурих плям і смугастості;
  • м’якоть на розрізі молочно-біла, досить соковита з крупнозернистою структурою;
  • смакові властивості яблук досить високі – плоди дуже солодкі з характерним медовим присмаком, запах легкий, майже невловимий;
  • як і переважна більшість яблук літніх сортів, урожай має середню лежкість, у прохолодних сухих приміщеннях фрукти зберігаються не більше одного місяця;
  • яблука сорту «Медок» досить універсальні – їх можна вживати сирими, з них роблять компоти і витискають соки, кладуть в пироги, готують джем і варення.

  Гідності та недоліки

  Серед безсумнівних достоїнств колоновидної яблуні «Медок» можна відзначити основні моменти.

  • Морозостійкість – сорт може вирощуватися практично в будь-яких регіонах з найрізноманітнішими кліматичними умовами, при цьому він легко витримує морози до -40 градусів. Для порівняння навіть «Антонівка», яка визнана еталоном морозостійкості, при таких холодах вимерзає.
  • Потужна коренева система – сильні, міцні, але в той же час компактні корені сприяють тому, що рослину можна вирощувати як у відкритому грунті, так і в контейнерах. При необхідності рослину можна пересаджувати з одного місця на інше без особливих труднощів і тривалого періоду адаптації.
  • Самоплодность и скороплодность – растение содержит как мужские, так и женские цветы и легко самоопыляется, поэтому может плодоносить, даже если насекомых-опылителей мало.
  • Стійкість до хвороб і поширених шкідників яблучної культури.
  • Плоди мають насичений смак, можуть вживатися для дитячого та дієтичного харчування.

  У той же час, як і будь-який інший сорт, «Медок» має свої недоліки. Основним з них є слабка лежкість – зібраний урожай може зберігатися не більше місяця. тому яблука можуть вирощуватися тільки для особистого вживання. Крім того, рослина дає урожай не довше 15 років, після цього призупиняється в зрості і розвитку, після чого поласувати смачними плодами вже неможливо.

  Слід також зазначити завищену вартість посадкового матеріалу.

  Серед недоліків деякі садівники вказують той факт, що рослина не затіняє ділянку землі навколо – це призводить до необхідності постійно обробляти міжуряддя, видаляти бур’яни і присипати мульчів. Однак багато власників колоновидної яблуні вважають це гідністю, оскільки в цьому випадку можна висаджувати інші овочеві або квіткові культури біля дерева, економлячи посадкове місце і формуючи естетичний ландшафт на ділянці.

  Посадка

  Яблуню «Медок» можна садити ранньою весною або восени. У першому випадку роботи ведуть у першій половині квітня, а в другому – на самому початку жовтня. Ділянка під колоновидну яблуню потрібна сонячна, добре освітлювана. На відміну від багатьох інших сортів яблуня «Медок» може успішно рости навіть на протягах, тому сорту не потрібно розташованого неподалік перешкоди у вигляді забору або стіни господарських будівель. Якщо вирощується кілька дерев, то між ними слід витримувати відстань до 60 см, таким чином, на одній сотці можна легко розмістити до 200 яблуень цього виду.

  Посадкова яма повинна бути близько 50 см в глибину і стільки ж в ширину. Незадовго до посадки в лунку засипається земляна суміш з 2 кг торфу і 4-5 кг перегну або компосту. Якщо ділянка розташована на глинистому ґрунті, має сенс додати річковий пісок.

  Додатково грунт збагачують мінеральними препаратами:

  • суперфосфат – 50-10 г;
  • калійні солі – 50-80 г;
  • сечовина – 30 г.

  Перед посадкою слід витримати коріння у воді близько двох годин, а потім обсипати порошком «Корневина» або «Гетероауксина».

  При висаджуванні дуже важливо стежити, щоб коріння не загиналися, якщо ж вигин все-таки з’явився, краще акуратно підрізати їх.

  Яма засинається землею так, щоб коренева шийка залишилася на поверхні, і злегка протаптують. Після посадки рослину рясно поливають підігрітою водою, після цього посипають пристовбурне коло шаром торфу, мха, сіна або компоста.

  Восени необхідно обірвати все листя, навесні цього робити не потрібно. Бажано організувати опору і прив’язати до неї молоду рослину.

  Відхід

  Агротехніка колоноподібної яблуні включає такі обов’язкові заходи:

  • полив;
  • розпушування землі;
  • внесення добрив;
  • обрізка;
  • профілактика хвороб і пошкоджень садовими шкідниками.

  Зупинимося більш детально на кожному виді робіт.

  Полив.

  Рослина дуже потребує води, при нестачі вологи врожайність сорту різко знижується. Оптимально використовувати крапельну систему, яку просто організувати в разі, якщо в саду росте кілька кущів, якщо ж воно тільки одне, то можна поливати зі звичайної лейки.

  Для повноцінного зростання і розвитку дереву потрібно по 2 відра води двічі на тиждень.

  Розпушування

  Після поливу, як правило, земля покривається щільною коркою, що розтріскується, тому землю в пристовбурному колі слід регулярно розпушувати. Починаючи з другого – третього року життя ділянку біля штамбу можна засіяти пряними травами, а також посадити звичайну полуницю або бобові. Це допоможе вберегти рослину від шкідників і запобігти догляду вологи з землі.

  Добриво

  Яблуня потребує калії, фосфори та азоти.

  Навесні в землю обов’язково потрібно внести аміачну селітру або сечовину, в період активного плодоношення рослина добре відгукується на фосфати, а також препарати калію. В цей же час проводять і підживлення органічними речовинами, для цього використовують курячий послід, розведений у співвідношенні 1/30 або гній з розрахунку 1/10.

  Обрізка

  У міру розвитку стовбур яблуні дуже сильно обростає деревними кільчатками, що перешкоджає формуванню бічних гілок, але незважаючи на це формуванню крони слід приділити додаткову увагу. Зокрема, потрібно підтримувати зростання в один ствол.

  Хвороби і шкідники

  «Медок», як і багато інших яблунок, може вражатися паршею, а також яблуневими плодожерками і болісною росою. Щоб запобігти неприємним наслідкам таких хвороб, слід дотримуватися заходів профілактики. Вони стандартні для всіх культур:

  • знищення всього опалого листя;
  • обробка стовбура вапняними складами;
  • профілактичне обприскування інсектицидними та фунгіцидними препаратами;
  • перекопування землі біля стовбура під зиму.

  Захист від морозів

  Незважаючи на те що «Медок» відрізняється високою зимостійкістю, коріння рослини знаходиться досить близько до поверхні ґрунту, тому вони потребують захисту від морозів. Для цієї рослини вкривають з осені агроволокном, а пристовбурне коло обсипають як мінімум 10-сантиметровим шаром мульчі, наприклад, перегноєм або сіном.

  Яблуня сорту «Медок» росте і плодоносить не більше 15 років. У рідкісних випадках життєвий цикл доходить до 17 років, після чого дерево необхідно викорчувати і посадити нове.

  Але за ці кілька років яблуня буде щороку обдаровувати своїх власників соковитими і неймовірно смачними плодами, а при необхідності може скласти відмінну садову композицію з квітами, альпійськими гірками і мощеними доріжками в саду.

  Відгуки

  Колоноподібна яблуня «Медок» заслужила найпозитивніші відгуки від садівників Росії. Всі вказують на високу врожайність культури, винятковий смак і аромат плодів. При цьому врожайність характеризується стабільністю з року в рік.

  Багато хто відзначає, що компактна, присипана плодами від верхівки до коріння рослина стає справжньою родзинкою садової ділянки і дозволяє зробити колоновидну яблуню центром і ключовою фігурою садового ландшафту. Крім цього, рослину можна пересаджувати в будь-якому віці – а це також вказується як безсумнівний плюс культури.

  У той же час кількість плодів і їх лежкість не дозволяють вирощувати яблука на продаж, весь зібраний урожай вживається всередині однієї сім’ї. Рослина має невеликий життєвий цикл і вимагає заміни через півтора десятиліття, а вартість саджанців набагато вища, ніж посадковий матеріал будь-яких інших сортів яблуень.

  У наступному відео дивіться технологію посадки колоновидної яблуні.

  Сортовая колоновидная яблоня — Медок

  Мало места в саду, а так хочется иметь яблоки разнообразного вкуса и периодов созревания? Попробуйте посадить сорт колоновидной яблони Медок.

  Это маленькая яблоня, дающая крупные плоды, простая в обслуживании и хорошо вписывающаяся в любой ландшафт. Сорт колоновидной яблони Медок перспективный и интересный не только для маленького сада, но и для коммерческого выращивания.

  Познакомимся с сортом поближе, чтобы не бояться заводить его в своем саду.

  Описание сорта, фото, отзывы

  Саженец яблони колоновидной Медок. Колоновидные яблони не нуждаются в обрезке по причине отсутствия веток.

  Колоновидная яблоня Медок является относительно молодой, выведена селекционерами Московского института плодоводства в 1987 году.

  В основу селекционной работы положен ген КВ 103, обеспечивающий яблоне колоновидность, то есть рост ствола строго вверх без образования боковых побегов. От внешнего сходства с прямостоячими колонами растения получили свое название.

  Официальное название Медок получил в 1993 году.

  В основном Медок выращивается на подвоях Марк и 62-396 и является природным полукарликом.

  Это компактное, оригинальное растение, обильно осыпанное по стволу сначала обильным цветением, а затем — такими же обильными завязями. Смотрите фото и описание сорта далее.

  Зрелые плоды бело-желтого цвета, невероятного медового аромата и очень сладкого вкуса созревают к концу лета.

  Яблоня занимает мало места, смотрится как декоративная, при этом дает хороший урожай крупных (от 100 до 200г и более) плодов. Изучайте, как растет яблоня Медок: описание сорта есть в нашей статье.

  Яблоня имеет мощную корневую систему, быстро растет, скороплодна.

  Важно! Сорт Медок обладает хорошей зимостойкостью по сравнению с другими сортами колоновидных яблонь и пригоден для выращивания как в средней полосе России, Подмосковье, так и в северных регионах страны.

  Дополнительные характеристики

  Достоинства и недостатки

  Среди достоинств стоит отметить:

  • Быстрое начало плодоношения,
  • Компактность;
  • Хорошую устойчивость к вредителям и болезням;
  • Морозоустойчивость.

  Существенные недостатки:

  • Высокая стоимость посадочного материала;
  • Относительно короткий срок плодоношения;
  • Деревья не затеняют почву:
    • Это — с одной стороны плюс, так как можно рядом производить посевы других культур.
    • С другой стороны — это минус, так как необходимо постоянно проводить уборку сорняков в междурядьях, мульчировать почву для предотвращения пересыхания.

    Размеры взрослого дерева

    Растение прямостоящее, сформировано в один ствол, без боковых ветвей с плодовыми группами по 1-2 почки.

    По стволу его высота может достигать чуть более двух метров. Облиственный ствол, собственно, и является кроной яблони. Ширина такой конструкции составляет порядка 20-30 см.

    Ежегодный прирост

    Верхушечной почкой яблоня прирастает при благоприятных условиях и надлежащем уходе на высоту 10-15 см. В случае гибели или повреждения верхушки растению потребуется время, чтобы тронулась в рост боковая почка замещения.

    Внимание! Для того, чтобы растение имело колоновидную форму, необходимо следить, чтобы верхушечная почка была одна.

    Периодичность плодоношения

    Яблоня начинает плодоносить на второй год после посадки и плодоношение отличается регулярность, если только в результате сильных морозов не погибнут цветочные почки.

    Регулярность плодоношения связана с тем, что участки, которые плодоносят, постоянно чередуются.

    Урожайность

    Взрослое растение способно выдержать до 15 кг плодов. Средняя урожайность хороших, товарных плодов составляет 5-10 кг.

    С одного гектара колоновидного сорта Медок можно получить до 100 ц/га яблок.

    Дегустационная оценка

    Вкус зрелого яблока полностью оправдывает свое название. Нежная, чуть зернистая, сочная мякоть излучает стойкий медовый аромат. Вкус яблока сладкий, с медовым привкусом.

    Характеристика Зимостойкость

    Колоновидные яблони обычно страдают от сильных морозов в связи с тем, что их корневая система расположена близко к поверхности почвы. Сорт колоновидной яблони Медок довольно устойчив к низким температурам и рекомендован даже для выращивания в условиях Сибири.

    Стоит, однако, позаботится о мульчировании почвы над корнями и утеплении стволов.

    Совет! В северных районах, где много снега, растения можно полностью засыпать снегом, что сохранит их от вымерзания.

    Устойчивость к болезням

    Сорт не уступает по устойчивости к болезням лучшим высокорослым сортам.

    При этом нужно помнить, чтобы защитить любые яблони от распространения заболеваний, необходимо:

    • Содержать сад в порядке;
    • Своевременно избавляться от поврежденных плодов, листьев и побегов с признаками заболеваний;
    • Своевременно проводить профилактические мероприятия.

    Далее для Вас представим следующую информацию: описание, фото, отзывы садоводов и правила посадки данного сорта.

    Отзывы

    Александр. Купил колоновидную яблоню случайно, попутал с простой на карликовом подвое. Хорошо, что продавец предупредил, что не нужно обрезать верхушку. А так превратил бы ее в непригодное растение. Приятно удивила уже на второй год. Прямо на стволе выросли, как прилепленные, хорошие полноценные яблоки. Радуют каждый год. И удивляют.

    Ольга. Уже 7 лет нашему Медку. Оригинально. И украшение двора, и хороший урожай. Ухаживать за ним несложно. Мимо него не хочется пройти просто так – то подрыхлишь, то польешь, то листок замятый снимешь. За ним хочется ухаживать, как за членом семьи. Приятно.

    Василий. Вышел на пенсию и купил дачку. Очень хотелось вырастить настоящий сад. Думал, что со своими болячками не дождусь своих яблочек. Ждать пять – шесть лет урожая человеку в возрасте – это много. Я нашел выход и посадил сад колоновидных яблонь и Медок, в том числе. И урожай на второй год получил, и ухаживать удобно, и урожай собирать. Говорят, что такой сад недолговечный. А я думаю, что подновим, если потребуется, и хватит яблочек и внукам.

    Петр. Есть мнение, что плохо зимует колоновидная яблоня. Неправда. У нас на севере растет и зреет. Не ленитесь. Почву замульчируйте, ствол обвяжите. Не такая уж это работа. Зато в остальном – все просто!

    Особенности посадки и ухода

    Сроки

    Колоновидная яблоня высаживается в традиционные для региона сроки посадки семечковых культур.

    Это может быть как ранняя весенняя, так и осенняя посадка в конце сентября — начале октября.

    Саженцы сорта обычно имеют хорошую мочковатую систему и при нормальном поливе хорошо приживаются даже при небольшой задержке с весенней посадкой.

    Технология

    Посадку яблонь Медок производят на хорошо освещенном участке, незатененном высокорослыми растениями.

    Если садят несколько яблонь, сразу готовят не только посадочную яму, но и всю территорию участка.

    Так как растения малорослые, практически не затеняющие почву, потребуется регулярно удалять сорняки в междурядьях. Можно даже применить мульчирующую пленку или материал. Они легко пропускают воду, но не позволяют развиваться сорнякам.

    В посадочную яму засыпают дерновую землю, смешанную с перегноем, торфом и минеральными удобрениями.

    На тяжелых почвах можно добавить речной песок или мелкий щебень. Корни в яме не должны загибаться, лучше их немного подрезать.

    Важно! Корневую шейку отставляют над поверхностью почвы.

    Расстояние

    Компактность яблонь позволяет им занимать любые свободные места в саду: у дорожек, горок, террас. Далее подробно указано, как должна выполняться посадка и уход с фото.

    Для группы растений выбирают открытую, хорошо освещенную площадку и посадку производят рядами с междурядьями в пределах 1м. Расстояние между растениями в ряду может быть от 40 до 60 см. Саженцы после посадки следует подвязать к опоре.

    Внимание! Следует помнить, что чем гуще посадки, тем меньше питания и света получит дерево, что плохо скажется на урожайности.

    Выращивание

    Выращивание растений данного типа — сравнительно молодое направление и получило развитие среди садоводов – любителей.

    Как промышленное производство развито пока не очень широко.

    При посадке большого количества саженцев:

    • Готовиться вся площадь участка;
    • Вносятся органические и минеральные удобрения;
    • Намечается схема посадки;
    • Нарезаются глубокие борозды, в которые помещают саженцы;
    • Засыпают борозды с помощью плуга;
    • А затем осматривают, поправляют посадки;
    • Уплотняют почву.

    При интенсивной технологии выращивания полив осуществляют с помощью капельного орошения.

    Агротехника

    Мероприятия по уходу включают:

    • Полив;
    • Рыхление почвы;
    • Удаление сорняков;
    • Подкормку;
    • Мероприятия по защите от вредителей и болезней.

    Обрезка и формирование кроны

    Колоновидная яблоня имеет один ствол, который сильно обрастает плодовыми кольчатками, что препятствует развитию боковых побегов. По этой причине растение практически не нуждается в обрезке.

    Если боковые побеги все же появятся, их нужно удалять сразу, не допуская одеревенения.

    Важно! Нельзя допускать повреждения верхушечной почки, но если такое случится, для формирования ствола нужно оставить только один побег замещения, направленный вертикально.

    Сорта опылители

    Сорт самоплодный и не требует участия в опылении других растений.

    Особенности созревания и плодоношения

    На какой год ждать урожай

    Даже посаженное ранней весной растение может зацвести и дать завязи. Однако на первом году жизни цветы лучше удалить и дать возможность яблоне направить силы на развитие корневой системы и укрепление ствола.

    На втором году сформированные завязи смогут хорошо развиться и созреть.

    На пятом году яблоня достигает полноценной продуктивности.

    Сроки созревания плодов

    Период наступления товарной зрелости наступает в конце августа.

    В зависимости от погодных условий и региона выращивания полная зрелость может наступить и в начале сентября.

    Это означает, что яблоня сорта Медок относится к позднелетнему сроку созревания.

    Особенности плодоношения

    Настоящая колоновидная яблоня не имеет веток, и все плодоношение происходит посредством многочисленных плодовых образований на стволе дерева.

    Участки плодоношения чередуются из года в год, и плодоношение продолжается 15-17 лет, после чего плодовые образования отмирают.

    Важно! Яблоня может жить долго, но плодоношение уменьшается, а затем и заканчивается.

    Сроки хранения плодов

    Снятые плоды хранятся не более месяца, что является существенным недостатком сорта.

    Но прекрасный вкус и аромат яблок компенсирует это недостаток.

    Кроме того, из плодов получаются прекрасные заготовки:

    Они требуют минимального использования сахара, что позволяет использовать их для диетического и детского питания.

    Полезное видео

    Смотрите на видео, как купить семена и саженцы яблони Медок:

    Смотрите на видео советы садоводов, как выполнить обрезку яблонь Медок:

    Смотрите на видео, как ухаживать за яблонями сорта Президент и Медок:

    Смотрите на видео советы садоводов, как должен производиться уход и подкормка колоновидных яблонь:

    Заключение

    Колоновидные яблони помогут любому садоводу-любителю:

    • Значительно разнообразить вкусовую гамму плодов своего сада;
    • Рационально использовать территорию сада;
    • Придать ему неповторимый вид.

    Сорт яблони Медок — отличный представитель нового слова в плодоводстве.