Листя калини: корисні властивості та протипоказання

Всім відомо, що ягоди калини мають масу корисних властивостей і вже давно з успіхом застосовуються в складі засобів для лікування багатьох захворювань. Але мало хто знає, що листові пластини даного чагарнику також можуть застосовуватися в народній медицині. Про те, як виглядають листя калини, а також які корисні речовини в них містяться, читайте далі.

лист калини

Калина – чагарник, який є представником роду листопадних і вічнозелених рослин. Культура виростає від 1,5 до 4 м у висоту. кора має сіро-бурий відтінок, на її поверхні спостерігаються неглибокі поздовжні тріщини. Гілки мають сіру або жовто-бурого забарвлення. Листові пластини рослини – яйцеподібні або округлі, містять по 3-5 лопатей, які мають загострені кінці і неглибоко-серцеподібні підстави. Їх довжина досягає до 8 см, ширина – до 10 см.

Чи знаєте ви? На Русі калиновий кущ вважали весільним, адже його грона завжди прикрашали букети, вінок на голові у нареченої і столи в період проведення заходу.

Колір верхньої частини аркуша – темно-зелений. Її поверхня – зморшкувата, без опушення. Нижня сторона листової пластини має сіро-зелений відтінок. На її поверхні спостерігається м`який, оксамитовий пушок. Черешки досягають довжини до 2 см, біля основи є 2 прирослих парних придатка. Квітка – з подвійною оцвітиною. Суцвіття – складний, зібране в плоскі зонтиковидні променеві волоті 6-8 см в діаметрі. Кожна квітка має по 5 пелюсток, білого відтінку. Плоди калини мають овальну або округлу форму. Їх колір – помаранчевий або червоний.

Корисні і лікувальні властивості

Листя калини мають багатий вітамінно-мінеральний склад, завдяки чому їх можна використовувати в лікувальних цілях. Зміст магнію, цинку і калію допомагає усувати нервову напругу і нормалізувати сон. Дана властивість можна застосовувати при неврозі в якості додаткового лікування.

Для цього буде потрібно приготувати чай з:

важливо! Калинове листя для відварів і настоїв повинні бути без попрілостей, наявності гнилі або слідів впливу захворювань і шкідників.

Рецепт приготування:

1. закип`ятити воду.
2. Всипати сухий збір в окріп і проварити протягом 5 хвилин.
3. Отриманий відвар процідити, додавати в чорний чай по 30 г.
4. Курс прийому – 5-10 днів.

Чай з додаванням відвару з калини також ефективний при втраті апетиту і покращує роботу шлунка. Для того щоб відновити нормальне функціонування травної системи і усунути хворобливі спазми, 2 рази на день випивають по 20 г відвару на основі листя калини. Наявність в складі мінеральних речовин і вітамінів, як кальцій, залізо, цинк, токоферол і ретинол, дозволить зміцнити нігтьові пластини, поліпшить еластичність шкіри.

Так, відвар з калини можна використовувати для протирання обличчя і шиї вранці та ввечері, що дозволить зберегти її пружність і молодість. Ванночки для ніг і рук з додаванням соку з збору допоможуть позбутися від шорсткості шкіри і зміцнять нігтьові пластини. Великий вміст аскорбінової кислоти в складі даної сировини дозволить зміцнити імунітет і побороти простудні захворювання. Корисна і настоянка для зміцнення імунітету та профілактики простудних захворювань.

Для її приготування знадобиться:

Приготування і застосування:

1. Перетерти збір в кашку, помістити в скляну ємність.
2. Залити вміст посудини з кашкою горілкою і закупорити кришкою.
3. Поставити в темне місце на 14 діб.
4. Кожен день збовтувати вміст посудини.
5. Після закінчення 14 днів отримане засіб процідити.
6. Приймати по 3-5 крапель в зимовий період для профілактики застуди. Курс лікування – до 20 днів.

Настій з калинового збору застосовують в боротьбі з ангіною і трахеїтом.

Зілля готують з:

Приготування і застосування:

1. Залити листя окропом і настоювати протягом 30 хвилин.
2. Зцідити настій через сито.
3. Використовувати при сильних болях в горлі як полоскання.

Свіжий сік з збору калини має антисептичний і регенерує, тому його застосовують в лікуванні вугрового висипання і шкірного дерматиту. Для того щоб зняти запалення і усунути почервоніння на шкірі, потрібно подрібнити листя в кашку і точково нанести на уражені ділянки шкіри. Змити теплою водою через 5 хвилин. Проводити процедуру вранці і ввечері до повного зникнення висипу.

важливо! Перед тим як наносити засіб з перетертих листя калини на шкіру, потрібно провести тест на алергічну реакцію, шляхом її нанесення на руку. Якщо після нанесення з`явився свербіж або почервоніння – краще відмовитися від використання засобу.

У складі калинового листя є урсолова кислота, яка при попаданні в організм людини активує ключові анаболічні гормони, що відповідають за ріст м`язової маси, тому відвар з даного зілля можуть використовувати спортсмени, які прагнуть поліпшити свої форми. Завдяки урсоловой кислоті в крові знижується показник цукру і холестерину, що допомагає в профілактиці атеросклерозу та ожиріння.

Протипоказання

Незважаючи на те що склад калинового збору дуже корисний, є ряд протипоказань до прийому даного зілля. Відвари і настої на основі листя категорично не можна вживати дітям до 5-річного віку, а також жінкам у період вагітності і лактації.

• Загальні протипоказання:
• виразкова хвороба шлунка-
• гастрит з підвищеною кислотністю-
• важкі захворювання печінки і нирок-
• мочекам`яна хвороба-
• особиста непереносимість будь-якого з компонентів, що входять до складу листя-
• артрит-
• подагра-
• гіпотонія.

Чи знаєте ви? Грона калини на Русі використовували як оберіг від пристріту, їх розміщували в самому видному кутку кімнати.

• При недотриманні пропорцій в приготуванні відварів або настоїв можуть виявитися побічні ефекти:
• втома-
• сонливість-
• нудота-
• печія-
• діарея.

Листя калини: корисні і лікувальні властивості, протипоказання

Всім відомо, що ягоди калини мають масу корисних властивостей і вже давно з успіхом застосовуються в складі засобів для лікування багатьох захворювань. Але мало хто знає, що листові пластини даного чагарнику також можуть застосовуватися в народній медицині. Про те, як виглядають листя калини, а також які корисні речовини в них містяться, читайте далі.

лист калини

Калина — чагарник, який є представником роду листопадних і вічнозелених рослин. Культура виростає від 1,5 до 4 м у висоту. Кора має сіро-бурий відтінок, на її поверхні спостерігаються неглибокі поздовжні тріщини. Гілки мають сіру або жовто-бурого забарвлення. Листові пластини рослини — яйцеподібні або округлі, містять по 3-5 лопатей, які мають загострені кінці і неглибоко-серцеподібні підстави. Їх довжина досягає до 8 см, ширина — до 10 см.

Чи знаєте ви? На Русі калиновий кущ вважали весільним, адже його грона завжди прикрашали букети, вінок на голові у нареченої і столи в період проведення заходу.

Колір верхньої частини аркуша — темно-зелений. Її поверхня — зморшкувата, без опушення. Нижня сторона листової пластини має сіро-зелений відтінок. На її поверхні спостерігається м’який, оксамитовий пушок. Черешки досягають довжини до 2 см, біля основи є 2 прирослих парних придатка.

Квітка — з подвійною оцвітиною. Суцвіття — складний, зібране в плоскі зонтиковидні променеві волоті 6-8 см в діаметрі. Кожна квітка має по 5 пелюсток, білого відтінку. Плоди калини мають овальну або округлу форму. Їх колір — помаранчевий або червоний.

Корисні і лікувальні властивості

Листя калини мають багатий вітамінно-мінеральний склад, завдяки чому їх можна використовувати в лікувальних цілях.

Протипоказання

Незважаючи на те що склад калинового збору дуже корисний, є ряд протипоказань до прийому даного зілля. Відвари і настої на основі листя категорично не можна вживати дітям до 5-річного віку, а також жінкам у період вагітності та лактації.

• Загальні протипоказання:
• виразкова хвороба шлунка;
• гастрит з підвищеною кислотністю;
• важкі захворювання печінки і нирок;
• мочекам’яна хвороба;
• особиста непереносимість будь-якого з компонентів, що входять до складу листя;
• артрит;
• подагра;
• гіпотонія.

Чи знаєте ви? Грона калини на Русі використовували як оберіг від пристріту, їх розміщували в самому видному кутку кімнати.

• При недотриманні пропорцій в приготуванні відварів або настоїв можуть виявитися побічні ефекти:
• втома;
• сонливість;
• нудота;
• печія;
• діарея.

Засоби народної медицини широко використовуються в якості допоміжної терапії при різних захворюваннях. Листя калини є джерелом вітамінів і мінералів, що робить їх настільки корисними для організму людини.

Калина Чим обробити калину під час цвітіння від шкідників, хвороби калини: опис з фотографіями і способи лікування

Калина звичайна

Калина Viburnum L. — рід листопадних дерев і кущів родини жимолостевих (Caprifoliacea Juss.). Рід калини нараховує близько 200 видів. У країнах СНД — 6 дикорослих видів, з них 2 — в Україні. Культивується. Найпоширеніший вид — Калина звичайна — V. opulus L., (viere — вити, плести; opulus — давньолатинська назва одного з видів клену через схожість з його листками); рос. назва — калина обыкновенная. В Україні також росте Калина гордовина — V. lantana L.

Калина звичайна — гіллястий кущ або дерево 1,5–4 м завв. Молоді пагони вкриті зеленкувато-сірою або жовто-бурою, голою, гладенькою, місцями з великими сочевичками корою, товщина якої близько 2 мм. Листки супротивні, широкояйцеподібні, 3–5-лопатеві, з яйцеподібними вищербленозубчастими гострими лопатями, зверху голі, мають темно-зелений колір, знизу — оксамитовоопушені вздовж жилки, більш світлі, завш. 5–8 см; черешки листків з булавчастими залозками біля основи листкової пластинки та з сидячими тарілчастими залозками на її верхівці. Квітки білі або рожевуваті, в зонтикоподібних волотях; віночок — зрослопелюстковий, 5-роздільний. Крайові квітки суцвіття неплідні, з коротким, порівняно великим пласким віночком, з неоднаковими лопатями; віночок внутрішніх, плідних квіток — правильний, короткодзвоникоподібний. Плоди кулясті або яйцеподібно-кулясті, яскраво-червоні кістянки діаметром 8–12 мм, з малопомітним залишком стовпчика і чашолистків; у м’якоті плода знаходиться одна пласка серцеподібна, світло-бура округла кісточка. Цвіте у травні–червні. Плоди достигають у серпні–вересні. Поширена майже по всій території України в лісах, між чагарниками та по берегах річок. За межами України калина звичайна поширена в Европі, Північній Америці, Північній Африці та Азії.

Офіцинальною сировиною калини звичайної є плоди і кора — Fructus Viburni, Cortex Viburni. У народній медицині також використовують гілки, листя, квітки, насіння калини. Запаси сировини великі. Врожайність кори — 250–600 г/м 2 , плодів — 18–23 кг/ га. Основні діючі речовини — вуглеводи, органічні кислоти, стероїди, сапоніни, флавоноїди. Корені містять ефірну олію; тритерпеноїди (похідні α-амірину та β-амірину); вітаміни С, К; дубильні речовини; флавоноїди (астрагалін). Гілки містять ефірну олію, до складу якої входить саліцин, дубильні речовини.

У корі калини звичайної виявлені:

• вуглеводи (сахароза, пектинові речовини);
• ефірна олія, яка містить кислоти (мурашину, оцтову, валеріанову, каприлову, капронову, олеїнову, лінолеву);
• тритерпеноїди (α-амірин, β-амірин, похідні α-амірину та β-амірину); іридоїди в кількості 2,73–5,73%, які отримали назву опулусіридоїди;
• сапоніни; алкалоїди;
• вітаміни С, К;
• фенолкарбонові кислоти та їх похідні (хлорогенова, неохлорогенова, кавова, похідні о-дигідроксикоричної кислоти);
• лігнін;
• дубильні речовини;
• катехіни ((±) –катехін);
• кумарини (скополетин, ескулетин, скополін, ескулін);
• флавоноїди;
• антрахінони (вібурнін);
• лейкоантоціанідини;
• вищі жирні кислоти (міристинову, пальмітинову, стеаринову, олеїнову, лінолеву, арахінову, бегенову, лігноцеринову, церотинову).

Листя калини містить:

• сесквітерпеноїди (віопуридаль);
• тритерпеноїди (урсолову кислоту, похідні α-амірину та β-амірину);
• іридоїди;
• стероїди (β-ситостерин);
• алкалоїди;
• вітамін С;
• феноли та їх похідні (арбутин, фуркатин, саліцин);
• складні ефіри саліцину, фенолкарбонові кислоти та їх похідні (хлорогенову, неохлорогенову, кавову, похідні о-дигідроксикоричної кислоти);
• дубильні речовини;
• катехіни;
• кумарини (скополетин, ескулетин, скополін, ескулін);
• флавоноїди (астрагалін, 3-галактозид, 3-рамнозид і 3,7-диглюкозид кверцетину, 3-глюкозид і 3,7-диглюкозид кемпферолу);
• антоціани (3-глюкозид і 3-арабінозилсамбубіозид ціанідину, пеонідин);
• вищі жирні кислоти (міристинову, пальмітинову, стеаринову, олеїнову, лінолеву, ліноленову, арахінову, бегенову, лігноцеринову, церотинову);
• макроелементи (К, Са, Mg);
• мікроелементи (Fe, Mn, Cu, Zn, Co, Mo, Cr, Al, Ba, Se, Ni, Sr, Pb, B).

Квітки містять:

• тритерпеноїди (урсолову кислоту);
• флавоноїди (астрагалін, пеонозид, 3-глюкозид, 3-рамнозид і 3,7-диглюкозид кверцетину, кемпферол, 3-глюкозид і 3,7-диглюкозидкемпферолу).

Плоди містять:

• вуглеводи (сахарозу, фруктозу, глюкозу, манозу, галактозу, ксилозу, рамнозу, арабінозу, полісахариди, пектин); органічні кислоти;
• тритерпеноїди (похідні α-амірину та β-амірину, олеанолову і хедерагенову кислоти та їх ацетильні похідні, урсолову кислоту);
• стероїди (β-ситостерин);
• вітаміни С, каротиноїди;
• фенолкарбонові кислоти та їх похідні (хлорогенову, неохлорогенову, похідні n-дигідроксикоричної кислоти); дубильні речовини;
• катехіни;
• флавоноїди (кверцетин, кемпферол, пеонозид);
• антоціани (самбуцин);
• вищі жирні кислоти (міристинову, пальмітинову, стеаринову, олеїнову, лінолеву, ліноленову, арахінову, бегенову, лігноцеринову, церотинову).

У плодах високий вміст К, Са, Mg, Fe, Mn, Cu та Zn. Установлена здатність плодів калини накопичувати Se. Виявлено також Ni, Br, Sr та J. Насіння містить жирну олію, до складу якої входять такі вищі жирні кислоти, як міристинова, пальмітинова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова, арахінова.

Галенові препарати калини звичайної проявляють кровоспинну і слабку сечогінну дії, мають в’яжучі та заспокійливі властивості, посилюють тонус м’язів матки, збільшують тривалість дії снодійних засобів. Як кровоспинний засіб препарати кори калини використовують при маткових кровотечах, особливо в клімактеричний період. Така дія кори зумовлена наявністю глікозиду вібурніну, що має судинозвужувальну дію. Препарати з кори застосовують також при судомах та істерії. Зовнішньо відвар кори (1:20) використовується для промивань, обробки ран і виразок, полоскання рота і горла. Плоди калини звичайної застосовують у медицині із середньовіччя. Перші згадки про її цілющі властивості з’явились у травниках Гільдергарди та Альберта Великого. Свіжі плоди, перетерті з цукром, а також сік вживають при нервовому збудженні, гіпертонії, атеросклерозі, кашлі, охриплості, хворобах печінки. Сік плодів калини використовують при раку молочної залози, гіпоацидних гастритах, анемії, набряках, нервових розладах, для профілактики виникнення злоякісних утворень при гастритах з пониженою кислотністю, поліпозі шлунка. Місцево — при екземі, фурункулах, для відбілювання шкіри обличчя.

Експериментально встановлено, що плоди калини мають бактерицидну та фітонцидну дію і проявляють сильно виражений інгібуючий вплив на трихомонади та лямблії. Вони також згубно впливають на черевнотифозну і дизентерійну палички. Експериментальні дослідження на тваринах показали, що екстракти з плодів мають кардіотонічну дію, подібну до дії препаратів наперстянки. Настій з листя використовують при ангінах, чинить антигельмінтну дію. Відвар та настій з квіток виявляють відхаркувальний, потогінний ефект при респіраторних інфекціях; в’яжучий — при діареї; зовнішньо використовують при туберкульозі шкіри, діатезі, екземі; відвар з насіння — при диспепсії. Сурогат кави, має тонізуючі властивості. Калина звичайна — медонос з продуктивністю нектару 15 кг/га.

Андреева Т.И., Комарова Е.Н., Юсубов М.С. и др. Антиоксидантная активность коры калины обыкновенной (Viburnum opulus L.) // Хим.-фармац. журн. — 2004. — № 10; Кернична І.З., Фіра Л.С. Калина звичайна — перспектива вивчення та застосування // Медична хімія. — 2005. — № 1; Лікарські рослини / За ред. А.М. Гродзинського. — К., 1989; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, и химический состав, использование; Семейства Caprifoliaceae-Plantaginacea. — Л., 1990.

Інші статті автора