Заєць – коротка інформація

На нашій планеті існує 32 види зайців. Всі ці тварини мають схожу будову і зовнішній вигляд і об’єднані в один рід Зайці. У всіх зайців довгі вуха, густа пухнаста шерсть, сильні задні ноги і короткий хвіст. У зайців зовсім немає іклів, але зате є великі зуби різці, які ростуть протягом всього життя і здатні швидко стиратися. У наших широтах найбільш відомі заєць-русак і заєць-біляк.

Поширення

Зайці живуть на всіх континентах, окрім Австралії і Антарктиди. Цих тварин можна зустріти в лісах, степах, пустелях, джунглях і саванах. Кожен вид зайців пристосований до своїх умов проживання. Наприклад, у чорнохвостий зайця, який живе в пустельних районах Північної Америки, вуха величезні, а забарвлення сірувато-бура. Такі надмірно великі вуха сприяю охолодження в спеку, а забарвлення робить зайця непомітним на піщаному грунті.

Поведінка

У природі у зайців дуже багато ворогів. На них полюють вовки, лисиці, рисі, койоти, хижі птахи і людина. Щоб врятуватися, зайцям потрібно вміти дуже швидко бігати. У хвилини небезпеки заєць може розвивати швидкість від 50 до 70 км / ч. Тікаючи, заєць може заплутувати сліди і тим самим збивати з пантелику своїх переслідувачів. Перед тим, як лягти спати, заєць може робити коло, а потім різко отпригівать в сторону – такий маневр заплутує хижаків і змушує їх ходити по колу в пошуках здобичі.

На тілі зайця дуже мало сальних залоз, тому ці тварини майже не мають запаху. Це допомагає зайцю ховатися від хижаків і довго залишатися непоміченим.

Харчування

Зайці – це тварини, які харчуються тільки рослинною їжею. Влітку їх меню майже повністю складається з соковитої трави, а взимку доводиться задовольнятися більш грубими кормами – корою і гілками.

Розмноження

Зайці – дуже плодовиті тварини. Вони приносять потомство кілька разів на рік. Щоб знайти собі пару, самці влаштовують бої – стають навпроти і б’ють один одного передніми лапами. Той заєць, який виявиться спритнішим, отримає розташування самки.

Нори зайці НЕ риють. Самка вибирає затишне місце де-небудь під кущем і народжує декількох зайчат, зазвичай від 2 до 4. Зайчата з’являються на світ одягненими в шерсть і з відкритими очима. Мама-зайчиха залишається з ними недовго – всього кілька днів, а потім тікає, залишаючи зайчат самих. Зайчата затаюються в тому місці, де їх залишила матуся, і чекають, коли прибіжить якась зайчиха і погодує їх. У зайців прийнято саме так вигодовувати потомство. Все зайчиха народжують малят одночасно, а потім кожна годує тих зайчат, яких зустріне в лісі.

Маленькі зайченята зовсім не мають запаху, тому, сидячи нерухомо, вони залишаються непомітними для лісових хижаків, і багато хто має шанс вирости і стати дорослими зайцями.

Це цікаво

• У Китаї і Індії мешкає кучерявий заєць – його шерсть хвиляста.
• Зайці – часті персонажі казок у народів різних країн.
• У Санкт-Петербурзі і в селі Михайлівське встановлені пам’ятники зайцям.

Різноманітність тварин
ССАВЦІ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ

Цілі: розглянути основні ряди ссавців; розвивати вміння визначати особливості рядів.

• називають основні ряди ссавців;

• аналізують характерні ознаки рядів;

• визначають представників окремих рядів за фото, малюнками;

• пояснюють особливості зовнішньої будови ссавців у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування.

Основні поняття й терміни: гризуни, хижі, ластоногі, китоподібні, парнокопиті, непарнокопиті, примати, комахоїдні, рукокрилі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: опудала, таблиці, малюнки, фото ссавців, фрагменти відеофільмів.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Гра «Коли звірі говорять»

Цікава розповідь від тварин (2-3 хв).

1) Чому єхидну й качкодзьоба відносять до ссавців?

2) Особливості розвитку малят сумчастих.

1) Поясніть особливості річного циклу ведмедів.

2) Як на ссавців вплине літня довготривала посуха?

3) У яких ссавців малята народжуються активними?

• Як кішки та собаки виховують малят?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Основні групи плацентарних ссавців (кооперативно-групова робота)

Зуби не диференційовані. Півкулі головного мозку без звивин. Щелепи у вигляді витягнутого хоботка

Їжачок, кріт, землерийка, звичайна хохуля (у Червоній книзі)

Між передніми й задніми кінцівками натягнута шкірна перетинка (крило).

Зуби слабко диференційовані. На грудині є кіль. Розвинута ехолокація

Калонг, кажани. У Червоній книзі: підковоніс, вечірниця, довгокрил звичайний, нічниця, нетопир

Добре розвинуті самозагострювальні різці (ростуть усе життя). Клики відсутні. Кишечник довгий

Водосвинка, білка звичайна, дикобраз, соня, миша, ондатра, сліпак (Червона книга)

Подібні до гризунів, верхніх різців дві пари. Задні кінцівки більші за передні

Зайці: біляк, русак (Червона книга), кролик

Великі клики, різці дрібні. По одному кутньому зубу з кожного боку перетворилися на хижий зуб. Ключиці рудиментні або відсутні. Міцні кінцівки

Вовчі: вовк, собака, лисиця, песець, шакал, єнотоподібний собака, рись, гепард, кіт.

Куницеві: видри, куниця, соболь.

Ведмедеві: бурий, білий ведмідь, єноти

Форма тіла рибоподібна, кінцівки перетворилися на ласти. Товстий шар жиру під шкірою. Виходять на суходіл. Вушні й носові отвори під час пірнання закриваються

Тіло торпедоподібне. Передні кінцівки перетворені на ласти, задні – відсутні. Хвостовий плавець – орган руху. Під шкірою є товстий шар жиру

Дельфін-білобочка, морська свиня, чорноморська афаліна, кити, кашалоти

На кінцівках чотири або два пальці, які вкриті копита. Відсутні ключиці. У жуйних шлунок чотирикамерний, у нежуйних – однокамерний

Жуйні: олені, козли, барани, бики, жирафи.

У Червоній книзі: олень благородний, косуля, зубр

Один або два пальці, з копитом – третій. Шлунок однокамерний. У товстому кишечнику симбіотичні бактерії, які допомагають перетравлювати їжу

Носороги, кулани занесені до Міжнародної Червоної книги

Дуже розвинуті великі півкулі, кора має борозни та звивини. Кінцівки хапального типу, великий палець протипоставлений іншим. На пальцях нігті. Очі спрямовані вперед

2. Пристосування до середовища існування

3) Довжина кишечника (у рослиноїдних він довший).

4) У ластоногих і китоподібних: плавці, рибоподібна форма тіла, ластоподібні кінцівки.

5) У рукокрилих — «крила» (шкірна перетинка між кінцівками і хвостом).

1. Ланка в ланцюзі живлення.

3. Регуляція росту й розвитку рослин.

4. Поширення плодів із насінням.

5. Збагачують ґрунт органічними речовинами.

6. Джерело природних інфекцій.

7. Обмеження чисельності тварин

3. Знищують шкідників сільськогосподарських культур.

5. Переносять інфекційні хвороби.

6. Знищують свійських тварин.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Практична робота № 3 «Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування»

(Самостійна робота з підручником, кооперативно-групова)

Сильне тіло, високі кінцівки, добре розвинута шия

Міцні й довгі задні кінцівки, вкорочені й більш слабкі — задні

Гнучке тіло, вкорочені кінцівки з гострими кігтями, у деяких добре розвинутий хвіст

Обтічна форма тіла, кінцівки видозмінені в ласти, товстий шар підшкірного жиру

Моржі, кити, тюлені, дельфіни

Кінцівки з плавальними перетинками, волосяний покрив густий

Видри, бобри, ондатра, качкодзьоб

Передні кінцівки видозмінені у крила, у грудині — кіль

Коротке тіло, хутро густе й коротке, короткі кінцівки з міцними кінцівками. Редуковані вушні раковини, зір погано розвинутий. Добре розвинуті нюх і тактильна чутливість

• Відгадайте загадки, визначте ряд і екологічну групу цих тварин.

Як біжить, то в’ється грива.

Смужок чорних і білих багато.

Може, в цирку колись ти їх бачив,

Як же звуться ці гарні конячки?

Вона руденька і хитренька,

І не велика, й не маленька.

У казці — Вовчику сестричка,

Довге хвостище, руде волосище,

Сірий, зубастий, по полю блукає,

В лісі виє він щоночі: «У-у-у!»

1) Чому кити гинуть на суходолі?

2) Олені тундри живляться лишайниками, які мають мало білків. Як олені поповнюють їжу білками?

Учені можуть тепер клонувати доісторичну тварину У Якутії учасники міжнародної палеонтологічної експедиції «Яна-2012» виявили живі клітини мамонта.

«В унікальній місцевості на глибині близько 100 м нам удалося знайти багатий матеріал для дослідження — це м’які й жирові

тканини, шерсть, кістковий мозок мамонта», — розповів директор Музею мамонта Північно-Східного федерального університету Семен Григор’єв.

У серпні минулого року в цьому ж районі було знайдено стародавнього мамонта, бізона й коня. А в червні 2012-го сербські шахтарі виявили в шахті біля села Костолак, неподалік від Белграда, на глибині близько 20 метрів, кладовище мамонтів.

Раніше вчені дійшли висновку, що мамонти на території Берингії — північно-східного Сибіру, Чукотки й Аляски, вимерли 11,5 тис. років тому через різке похолодання на півночі та зміну степів на болота й тайгу на півдні регіону.

Пупок являє собою рубець, який залишається на тілі новонародженого після видалення пуповини — судинного тяжа, який з’єднує кровоносну систему плоду з плацентою.

Плацента — це оболонка плоду, яка тісно прилягає до стінок матки. Через них у плаценту надходять кисень і поживні речовини, які переносяться кров’ю в тіло плоду й забезпечують його розвиток. У зворотному напрямку виводяться продукти обміну. Плаценту має переважна більшість видів сучасних ссавців. Але кенгуру належить до меншості — до сумчастих. У цих тварин зародок, який розвивається в матці, майже не пов’язаний з її стінками й отримує живлення тільки за рахунок пасивного проникнення речовин. З ростом зародка такий спосіб постачання стає неефективним. Тому сумчасті народжують маленьких недорозвинених дитинчат — фактично ембріонів. Тим не менш ці крихітні істоти самостійно добираються по материнській шерсті до сумки, де й відбувається їх подальший розвиток. Оскільки в кенгуру немає плаценти, то у кенгуреня немає й пуповини, а якщо немає пуповини, то й пупку нізвідки взятись.

Чому одні гібриди безплідні, а інші ні?

У неволі народжуються плодовиті гібриди лева й тигриці (лігри), але гібриди левів і леопардів безплідні.

Нові види живих істот виникають шляхом розділення вихідного виду на два. Якщо види, які розділяються, продовжують мешкати на одній території, то для подальшого відособленого розвитку їм необхідно уникати міжвидового схрещування. Для цього існують спеціальні природні механізми, які виникають у процесі природного відбору. Один із найнадійніших — генетична несумісність. Наприклад, якщо розділені види відрізняються за числом і структурою хромосом, то в їхнього гібрида частина хромосом виявляться «непарними», і вони не зможуть вступити в обмін ділянками, без якого неможливе дозрівання статевих клітин. Саме завдяки наявності такого механізму безплідними є гібриди коня й віслюка (мули та лошаки), вівці й кози, інших тварин. Але в тих випадках, коли близькі види в природі не зустрічаються один з одним, механізми ізоляції не виникають, і тварини можуть зберігати здатність до гібридизації. Отримані в неволі помісі зубрів і бізонів — зубробізони — успішно приносять потомство як під час розведення «всередині себе», так і під час схрещування з будь-яким із вихідних видів. У природі, однак, зубробізони не народжуються, оскільки зубри й бізони мешкають на різних континентах.

Довгі заячі вуха — це не лише органи слуху, але й радіатори охолодження. Зайцю, щоб урятуватися від хижаків, доводиться часто й багато бігати, так що «охолоджувальний пристрій» йому потрібен потужний. Якби він скидав зайве тепло тільки з допомогою потовиділення, то витрачав би багато води. А охолодження за рахунок теплообміну дозволяє йому виживати в посушливих місцях і на бідних кормах на зразок деревної кори. На вухах під самою шкірою у цих звірків проходять судини, просвіт яких регулюється в широких межах. Коли зайцю потрібно скинути тепло, вушні артерії працюють на повну потужність, коли потрібно поберегти — просвіт звужується майже до повного їх перекриття. Чим жаркіший клімат, тим більше тепла організму потрібно розсіювати, тому найбільш вухаті зайці — південні. Довжина їхніх вух сягає половини довжини тіла. Подібний «широтний градієнт» характерний не тільки для зайців, але й для всіх ссавців, і не тільки для вух. У біології його називають правилом Аллена.

Скільки кінських сил в одному коні?

Короткочасно ця тварина може розвинути потужність і до 13 кінських сил, але за нормальної ритмічної роботи — якраз близько однієї. Чому ж саме «кінську силу» почали використовувати як одиницю вимірювання потужності?

У цьому «винен» винахідник парової машини англієць Джеймс Ватт. Йому потрібно було наочно продемонструвати громадськості, що його машина може замінити багато коней, а для цього слід було якось виміряти роботу, яку один кінь може виконати за одиницю часу. Провівши спостереження на вугільних копальнях, Ватт показав, що середньостатистичний кінь здатний протягом тривалого часу піднімати з шахти вантаж вагою близько 75 кг зі швидкістю 1 м/с. Зрозуміло, що такого роду вимірювання можуть давати дуже різні результати, тому з’явилася ціла родина різноманітних кінських сил: котлові, податкові, електричні, водяні, метричні й навіть британські. З цим «табуном» було покінчено 1960 року — XI Генеральна конференція з мір та ваг прийняла єдину Міжнародну систему одиниць СІ (81). У ній потужність виражається у ватах (на честь Джеймса Ватта).

Малюнки та фото домовитих їжаків, які несуть на своїх колючках яблука, відомі всім. А ось знайти реальну фотографію такого їжака або очевидця, який спостерігав звірків, що наколюють яблука на голки, важко. Зворушливий міф про їжачка, який запасає яблука та гриби своїм дітям, породив Пліній Старший. За його словами, їжак уміє «обдумано» чіпляти на себе виноградні ягоди, а в деяких випадках і яблука. Насправді їжак фізично не здатний качатися на спині, протикаючи при цьому плоди. Крім того, більшість їжаків не цікавляться яблуками. Побачивши їжака, слід пригощати його не молоком і фруктами, а дощовими хробаками, пташиними яйцями та м’ясними консервами для собак. Однак молоді їжаки не проти заглянути в сад і поласувати виноградом і перезрілими сливами. При цьому їм на спини цілком може впасти кілька гнилих плодів і зачепитися за голки.

Яка тварина має зелене хутро?

У тропічних лісах Центральної та Південної Америки живе, причому часто все життя в кроні одного й того ж дерева, унікальний ссавець — лінивець. Свою назву він дістав через малорухливий, напівсонний спосіб життя. Довга, кудлата, часто звалена шерсть лінивця росте в напрямку до живота, а в її «жолобках» живуть і розмножуються два види водоростей, які надають тварині зеленувато-бурого кольору. Такий «маскувальний костюм» дозволяє цьому звірку жити відносно спокійно серед численних хижаків, залишаючись непоміченим.

Як кашалоти занурюються на глибину?

Кашалоти, пірнаючи на кілометрові глибини, використовують цікавий механізм занурення. Особливий спермацетовий орган, розташований на їхній голові, містить кілька тонн жиру, який у разі зниження температури твердне, зменшується в об’ємі та стає баластом. А на глибині кит, посилюючи кровообіг у цьому органі, нагріває жир до 30 °С, той плавиться і допомагає спливти.

Чому в кішок світяться очі?

Світіння котячих очей у темряві пояснити просто — вони відбивають світло від зовнішнього джерела. Якщо посадити кішку

в кімнату без вікон, то в повній темряві її очі світитися не будуть. Секрет світіння котячих очей полягає в тонкому відбиваючому шарі, який складається з прозорих клітин. Коли промінь світла через рогівку і кришталик досягає світлочутливої сітківки, він поглинається не цілком. Частина світла досягає внутрішньої судинної оболонки. У тварин, очі яких світяться в темряві, це світло відбивається прозорими клітинами назад, пронизує сітківку, збільшуючи світлочутливість очей, і вузьким пучком випромінюється назовні, що, власне, і дозволяє тварині вночі бачити набагато краще. Причому світіння очей, яке спостерігають як у кішок, так і в інших тварин, які ведуть нічний спосіб життя, властиве кожному оку. Його можна побачити й у людини, якщо освітити око яскравим джерелом світла. Подібний ефект виникає в разі використання лампи-спалаху. Ось чому на кольорових знімках у людей очі іноді сяють зловісним червоним світлом.

Бивні слонів мають різну форму й ростуть усе життя, засвідчуючи вік свого власника. Серед слонів трапляються «лівші» та «правші» — залежно від того, яким бивнем їм зручніше користуватися. Найчастіше бивень, який більше використовується, зношується швидше, через що він стає коротшим за інший.

Більшість людей знає, що є звичайні й людиноподібні мавпи, але як відрізнити перших від других, відомо далеко не всім. Виявляється, прості мавпи мають хвіст, а людиноподібних приматів природа обділила навіть натяком на цей значимий «інструмент».

1859 року австралійський фермер завіз із Англії кроликів, щоби створити невелику популяцію й полювати на них. Відсутність природних ворогів та ідеальні умови для життя розмноження цілий рік стали причиною для неконтрольованого збільшення популяції кроликів, що призвело до зникнення багатьох видів місцевих рослин. Із кроликами пробували боротися відстрілом, вибухом нір, отрутами, будівництвом сітчастих загороджень, але все марно. Нарешті, у середині XX століття серед них поширили вірус міксоматозу, що знизило популяцію із 600 мільйонів до 100 мільйонів. Однак особини, що вижили, отримали генетичну стійкість до вірусу і знову почали активно розмножуватися.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

✅Розповідь про зайців

Заєць – це ссавець, що живе практично скрізь. Родичами зайця вважаються кролики. Довжина тіла пухнастого звірка досягає від дванадцяти до сімдесяти сантиметрів, вага зайця приблизно п’ять кілограмів.

Заєць покритий густою шерстю, яка протягом року змінює свій колір, задні лапи швидкі і подовжені. Хвіст маленький, вуха у зайців довгі, мордочка маленька.

Зайці дуже добре розмножуються, за один рік одна самка народжує три рази і в одному посліді може бути до п’ятнадцяти малюків. Самка зайця може завагітніти, будучи вже вагітною. Зайці живуть не довго, приблизно вісім років.

У літній період зайці харчуються травою і грибами, взимку ж вони гризуть кору з берези, так само їдять гілочки молодих дерев.

Зайці ведуть дуже активний спосіб життя, в норах довго не затримуються, постійно кудись пересуваються. Зайці ніколи не впадають в сплячку. Люди полюють на зайців через шкури і смачного м’яса.

У лісі біля зайця крім людини є й інші вороги – це вовк, рись, койот, хижий птах. Щоб врятуватися від хижого звіра заєць тікає від нього і замітає за собою сліди.

Види зайців

• Заєць – біляк.
• Заєць русак.
• Антилоповий заєць.
• Китайський заєць.
• Заєць-толай.
• Жовтуватий заєць.
• Ракітніковий заєць.
• Чорнохвостий заєць.
• Маньчжурський заєць.
• Тибетський кучерявий заєць.

Цікаві факти про зайців

• Зайці крім трави, грибів і корінців можуть їсти м’ясо.
• Зайці спілкуються між собою тупанням задніх лап.
• «Косий заєць» це прізвисько дали йому мисливці, через те, що під час втечі від небезпеки зайці кружляють і намагаються замести свої сліди.
• Зайці і кролики хоч вважаються родичами, але ніколи між собою не спаровуються.
• У звірка швидко сточуються зуби, тому вони постійно у нього ростуть.
• Зайці живуть не більше дев’яти років, але одного разу був зафіксований випадок, коли заєць жив п’ятнадцять років.
• Якщо під час дощу зайцю потрапить вода в вуха, то він може захворіти.
• Зайці насправді не такі добрі і милі, вони з легкістю можуть своїми кігтями розірвати дрібне тварина.
• Зайці розмножуються дуже швидко, тому на одного мисливця приходиться десять зайців.