Декоративні чагарники для дачі: види і назви рослин

При виборі рослини для оформлення ділянки потрібно знати назви майбутніх насаджень і їх зовнішній вигляд. Часом людей лякають хитромудрі назви чагарників, але насправді ж ці рослини можуть бути давно знайомі всім і часто використовуватися для прикраси ділянок і садів. Тому, якщо знати, як виглядає той чи інший кущ, складні назви не будуть більше звучати так страшно.

• Життєва форма рослин
• Класифікація по висоті
• інтенсивність росту
• тривалість життя
• Поділ по морозостійкості
• Вимоги до висвітлення
• Декоративно-листяні чагарники

Життєва форма рослин

Життєвою формою рослини називають його зовнішній вигляд, який виробився під впливом негативних факторів і закріпився. Найкраще підійде класифікація під авторством І. Г. Серебрякова, вона допомагає виділити такі види:

• Деревні (дерева, чагарники, чагарники).
• Напівдеревні (напівчагарнички і напівчагарники).
• наземні трави.
• водні трави.

Діляться всі види по здатності одревеснения. У чагарників гілки починають рости прямо з кореневища, тому, коли кущ стає старше, основне стебло дуже важко помітити, в той час як у дерев чітко видна вся структура і основний стовбур. Тому будова наземної частини і дозволяє позначити, які саме відмінності у дерев від чагарнику. Зустрічаються також чагарники і напівчагарнички. Вони визначені до іншого виду через свого низького зросту, і до того ж їх стовбури мають слабку ступінь одревеснения.

Класифікація дозволяє відповісти на питання, які є чагарники і їх назви. Поділ на види можна зробити, спираючись на різні основи.

Класифікація по висоті

Поділ кущів цим способом досить-таки умовне.

А все через те, що на зростання можуть вплинути багато факторів, наприклад, підгодівля, склад грунту і різні кліматичні складові.

Але незважаючи на це по зростанню їх можна розділити на такі види:

• низькі, їх зріст нижче одного метра. Тут можна зустріти такі кущі спіреї японської або ж ялівцю козацького;
• середні, їхня висота досягає близько 2,5 метрів. Серед них смородина і барбарис звичайний;
• кущі вище 2,5 м – високі. До них відносяться червона бузина, бузок і сибірський глід.

інтенсивність росту

Назви і те, які бувають чагарники, визначаються по тому, як швидко вони ростуть. Як правило, зустрічається п`ять видів:

• дуже швидко зростаючі (акація жовта, бузок);
• швидкозростаючі (калина і ліщина);
• помірне зростання (бузок і вишня);
• медленнорастущие (ялівець і обліпиха);
• дуже медленнорастущие, як правило, це карликові форми листяних і хвойних рослин.

тривалість життя

Тривалість життя може бути різною навіть у окремих стебел. Наприклад, малина, яка може проростати на території близько 50 років, в той час як її стебла проживуть близько двох років. Тут можна розрізнити чотири види чагарникових:

• рослини проростають близько 25 років – недовговічні, до них відноситься бузина;
• рослини від 25 до 30 років – середньої довговічності, до них відносяться рокитник і смородина;
• від 50 до 100 років досягають довговічні кущі, наприклад, айва японська, калина та бузок;
• особливою довговічності досягають туя та ялівець, їх тривалість життя перевищує 100 років.

Поділ по морозостійкості

Ці відомості дуже корисні садівникам, які проживають в районах з холодними зимами, але хочуть порадувати себе чагарниками. Завдяки знанням про стійкість рослин до холоду можна вберегтися від неправильної покупки. Тут їх можна поділити на 5 видів:

• кущі, які можуть витримати температуру до -40 С називають вельми морозостійкими. Як правило, це хвойні чагарники, але також можна зустріти і листяних представників;
• рослини, які переносять зиму (але не занадто сильні морози), називають морозостійкими;
• рослини, які через своє тривалого періоду вегетації не встигають одревеснеть і можуть постраждати навіть від весняних заморозків, називають щодо теплолюбними;
• для рослин, яким потрібно укриття або ж при тривалих заморозках наземна частина може загинути, підходить визначення теплолюбні;
• дуже теплолюбні не зможуть перенести мороз нижче -10 градусів.

Вимоги до висвітлення

Освітлення цілком позитивно впливає на ріст куща. І якщо місце буде вибрано невірно, посадки можуть загинути. Важливо звернути увагу на свою ділянку перед покупкою. Також слід знати, що багато рослин не завжди люблять світло. Для молодих рослин прямі промені сонця небезпечні можливими опіками, але як тільки рослини стають старше, вони можуть рости навіть під палючим сонцем. Тому в залежності від вимог до висвітлення можна відзначити такі групи:

• світлолюбні, рослини не люблять затемненого місця і їх бажано висаджувати на відкритому майданчику;
• щодо тіньовитривалі: жимолость татарська і акація жовта;
• рослини, які переносять тінь називаються тіньовитривалими, але все одно їх зростання значно краще при світлі.

Декоративно-листяні чагарники

Щоб прикрасити ділянку, можна користуватися не тільки квітами, але і чагарниками. З їх допомогою можна створювати чудові композиції, до того ж вони відмінно підходять для створення живоплоту.

При виборі потрібно пам`ятати, що можна розрізнити листопадні і вічнозелені види. Вічнозеленими називаються чагарники в основному карликової форми хвойні, в той час як до листопадним належить більшість чагарників. Варто також звернути увагу на їхнє ставлення до світу і наскільки вони морозостійкі і вимогливі до грунту. Найкрасивіші чагарники:

1. японський клен – це багаторічна деревна рослина. Його листя восени забарвлюється в усі існуючі тони червоного кольору. Завдяки цьому він перетворює всю ділянку.
2. Барбариси. Можна зустріти сорти, які використовуються лише для декору, але є і види, що дають плоди. У нього також безліч форм і видів, тому кожен зможе підібрати той, який сподобається.
3. Аралия. Цей чагарник теплолюбний і має гарні перисті листки.

При виборі рослин на ділянку, крім того, що потрібно знати їх назви, слід враховувати й інші їхні потреби. Все це допоможе правильно підібрати місце. Та й результат порадує.

Декоративна аронія – вирощування, посадка види й сорти

Чагарник аронія (Aronia) придбав величезну популярність у садівників і це не дивно – культура надзвичайно невибаглива і морозостійка.

Рослина є близьким родичем горобини. Родом культура з Канади та східних штатів Північної Америки. В Європу чагарник потрапив ще в 18 столітті, але широко культивувати його почали лише в середині минулого століття.

Рослина цікава не тільки як плодова культура – чагарник аронія надзвичайно декоративний і може стати справжньою окрасою саду. У травні кущ покривається білою хмарою квітів, що зібрані в плоскі суцвіття, а восени зачаровує численними чорними або червоними, блискучими плодами і вогненно-помаранчевим та бордовим забарвленням листя.

У цей період декоративний чагарник аронія стає яскравим акцентом осіннього саду, створюючи незвичайний візуальний колірний ефект до перших морозів.

Види й сорти аронії

Аронія чорноплідна (Aronia melanocarpa) набула найбільшого поширення. Висота чагарнику близько метра, листя овальне, темно-зелене. Вершини молодих пагонів червоного відтінку.

Цвітіння триває з кінця травня до середини червня, чорно-фіолетові плоди дозрівають в серпні та вересні. Даний вид має високу стійкість до забруднень, тому висаджувати його можна навіть в промислових зонах.

Найпопулярніші сортові форми чорноплідної аронії: «Nero», «Хакки», «Галичанка», «Арон», декоративний гібрид фінської селекції «Вікінг», гібрид «Аронія Мічуріна».

Сорти, які вирощуються виключно в декоративних цілях:

• низькорослий і компактний «Low Scape Hedge», листя якого восени загоряється яскраво-червоним і помаранчевим кольором, а навесні ховається за білими квітами. Зростає всюди – на повному сонці та у півтіні, вологих й сухих ґрунтах, в жаркому кліматі та холодному;
• «Autumn Magic» – невисокий кущ, який восени стає оранжево-рожевим. Влітку радує щільною кроною з глянсового зеленого листя.

Аронія сливолиста (Aronia x prunifolia) – чагарник з ягодами фіолетового відтінку і біло-рожевим суцвіттям. Вважається природним гібридом між Aronia melanocarpa та Aronia arbutifolia.

Червона аронія (Aronia arbutifolia) – характеризується хорошим плодоношенням. Досягає 2 метрів у висоту. Плоди насиченого червоного кольору дозрівають у вересні. Сорти «Brillant» і «Erekta» особливо декоративні.

Правила догляду за аронією

Освітлення

Основною вимогою культури є хороша освітленість місця посадки. Кущі люблять багато сонця, а в півтіні ростуть погано і дають мізерний урожай низької якості. У тіні плодоношення практично повністю відсутнє.

Вибір ґрунту і посадка аронії

У природному середовищі існування рослина росте на луках, околицях лісів, кам’янистих скелях, піщаних галявинах. Як бачите, культура пристосовується до різних умов існування. Але для гарного врожаю і підвищення декоративних якостей чагарник найкраще вирощувати на родючих гумусових, нейтральних або слабокислих субстратах, легких суглинках.

Посадку аронії з відкритою кореневою системою проводять навесні та восени, насадження в контейнерах можна висаджувати весь сезон на відстані 1-1,5 м один від одного. Перед тим як помістити саджанець в яму, землю з неї змішують з компостом і невеликою кількістю торфу.

Через те, що кущі дають багато бічних кореневих відростків, то кореневу шийку при посадці заглиблюють на 1 см під поверхню ґрунту, потім утрамбовують землю, добре поливають і мульчують сосновою корою, яку викладають навколо насаджень.

Мульча дозволяє підтримувати кислу реакцію ґрунту, захищає коріння від втрати вологи й пригнічує ріст бур’янів, до яких рослина дуже чутлива.

У пору плодоношення кущі вступають у віці 5 років. Тривалість плодоношення пагонів становить приблизно 10-12 років.

Полив і підживлення

Насадження не вимагають занадто рясного поливу, за винятком періоду посухи. Зрошення в період вегетації помірне, але регулярне. Через те, що коріння рослини розташоване на глибині 20-60 см від поверхні ґрунту, то висаджувати кущ можна в місцях із середнім рівнем ґрунтових вод.

Кущі, які зростають в родючих субстратах не вимагають великої кількості добрив, що симулюють пишний ріст листя і пагонів і зменшують плодоношення, якщо тільки ви не вирощуєте аронію як декоративний чагарник.

Навесні, після танення снігу, треба внести азотні добрива, а після цвітіння багатокомпонентні. Бідні субстрати у вересні збагачують органікою – зрілим перегноєм або компостом.

Обрізування

Одним з методів догляду за аронією є санітарне обрізування куща. Щорічно видаляють слабкі пагони, або ті, що ростуть усередину куща, проріджують дуже загущені рослини, щоб забезпечити доступ повітря та світла.

Плодоносить чагарник найкраще на 2-5-річних пагонах, тому старі гілки також слід видаляти. Процедура обрізування виконується ранньою весною чи пізньою осінню.

Щоб насадження занадто не розросталися, періодично видаляють або скорочують наполовину кореневі паростки, залишаючи тільки 3-4 найсильніших для майбутнього поступового омолодження рослини.

Якщо чагарник аронії вирощується для декоративності в саду, то кореневу поросль навпаки, залишають, а видаляють поступово плодоносні пагони. Таким чином можна сформувати красивий живопліт з декількох кущів.

Омолоджують декоративний чагарник аронії раз в 5-6 років, залишаючи пагони довжиною близько метра.

Проблеми в догляді за аронією

Культура дуже стійка до низьких температур, тому не вимагає зимового покриття і може вирощуватися в регіонах з холодними зимами. Квіти з’являються після заморозків, тому вони також стійкі до морозу. Кущ аронії не схильний до хвороб і шкідників, тому він не вимагає обробки хімікатами.

Розмноження

Аронія чорноплідна, червона і проміжні види й сорти легко розмножуються за допомогою насіння і вегетативно – відводками.

Рослини, які отримані з насіння, починають плодоносити на 5 рік. Для отримання нового посадкового матеріалу вегетативний спосіб простіший та результативний.

Навесні або на початку осені бічні кореневі відводки кладуть горизонтально в підготовлені канавки глибиною 2-3 сантиметри.

Кріплять і присипають ґрунтом. Згодом з’являються невеликі 5-10 см горизонтальні молоді пагони, які підгортають ґрунтом до половини довжини. Коли пагони досягають 20 -30 см, підгортання повторюють. Відокремлюють новий кущ від материнської рослини через 1-2 роки.

Ягоди аронії

Через високий вміст танінів плоди не схильні до швидкої ферментації, тому їх можна зберігати в холодильнику протягом кількох тижнів.

Ягоди чорноплідної горобини мають цінні лікувальні властивості та є джерелом величезної кількості вітамінів і мікроелементів.

Через терпкий смак їх не споживають в сирому вигляді, але широко використовують в домашній консервації для приготування настоянок, соків, желе і варення. Навіть після теплової обробки вони не втрачають своїх унікальних якостей і достатку живильних речовин.

Ягідний сік є прекрасним доповненням до раціону. Він містить такі вітаміни як C, E, PP і B1, B2 і B6, а також залізо, кальцій, мідь, марганець і бор, підвищує імунітет, нормалізує тиск, покращує зір, знижує рівень цукру в крові. Величезна кількість антиоксидантів інгібують процеси старіння і знижують ризик утворення ракових клітин.

Настоянка ягід високо цінується не тільки завдяки її характерному, багатому смаку, але і оздоровчому ефекту.

Плодово-декоративний чагарник Аронія універсальний. Його плоди – незамінні ліки від самої природи, а насадження здатні прикрашати сад більшу частину сезону.

Кущі прекрасно підходять для створення живоплоту, можуть бути відмінним прикриттям від вітру, наприклад для чутливої камелії або азалії, ідеально підкреслюють кордон ділянки, створюють приголомшливі композиції з такими чагарниками, як барбарис, бруслина, вейгела або спірея.