Що таке бліцкриґ

Бліцкриґ — це стратегія ведення війни, яка полягає в швидкому і несподіваному наступі на противника з метою зламати його опір і досягти перемоги. Цей термін походить від німецького слова Blitzkrieg, що означає “блискавична війна”. Бліцкриг був успішно застосований німецькими військами на початку Другої світової війни, коли вони швидко завоювали Польщу, Францію, Норвегію та інші країни. У цій статті ми розглянемо, як розвивалася теорія бліцкригу, як вона працювала на практиці, які були її сильні й слабкі сторони та чи актуальна вона сьогодні.

Зміст

Що таке бліцкриґ: визначення поняття

Бліцкриґ — це військова тактика, яка передбачає швидкий і потужний удар по ворогу за допомогою мобільних і маневрених сил, включаючи броньовані танки й повітряну підтримку. Метою такого нападу є створення психологічного шоку і розгрому ворожих військ. Бліцкриґ найбільш пов’язаний з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, хоча багато учасників цієї війни використовували його елементи. Його походження, однак, можна простежити до 19 століття, і елементи бліцкриґу були використані в сучасних конфліктах.

Історія виникнення плану блискавичної війни

Концепція бліцкриґу сформувалася на основі прусської військової стратегії початку 19 століття, яка визнавала, що перемога може бути досягнута лише за допомогою енергійної й швидкої дії через обмежені економічні ресурси Пруссії. Вона мала свої корені в принципі концентрації (“Schwerpunktprinzip”), запропонованому Карлом фон Клаузевіцом у своєму знаковому творі “Про війну” (1832). Вивчивши генералів, які передували Наполеону, Клаузевіц зробив висновок, що командири різних армій розпорошували свої сили без зосередженого обґрунтування, що призводило до неефективного використання цих сил.

Щоб уникнути цього марного споживання людських ресурсів, він пропонував концентрацію сил проти ворога. Вся застосована сила повинна мати ефективну концентрацію в один момент, з одним дійством, стверджував Клаузевіц. Він називав цю концентрацію Schwerpunkt (“центр тяжкостi”), де вона була найщiльнiшою, ідентифiкувавши її як ефективну мету для атаки.

Пiсля своєї поразки у Першій світовій війні німецькі військові лідери визначили, що відсутність мобільних, маневрених сил і гнучких тактик призвела до того, що цей конфлiкт затягнувся в смертельну атрицiю окопної війни. У результаті, поки Францiя зосередила свої зусилля мiж вiйнами на побудовi свого захисного кордону, вiдомого як Лiнiя Мажино, нiмцi вирiшили готуватися до коротшого конфлiкту, який був би вирiшений за допомогою вiйськових маневрiв, а не в окопах. Ця орієнтація на мобільну війну була частково відповіддю на обмежені військові й людські ресурси Німеччини, які були накладені на неї Договором Версальським. Після того, як Адольф Гитлер прийшов до влади у 1933 році й вирішив здійснити намір переозброїти націю, він підтримував молодших командирів, як-от Гайнц Гудеріан, який стверджував про значення як танків, так і літаків у цьому мобільному пiдходi до вiйни.

Стратегія бліцкригу

Стратегія бліцкриґу полягала у тому, щоб застосовувати силу в точках прориву, де оборона була найслабшою, і швидко просуватися глибоко у тил ворога, обходячи його опорні пункти. У такий спосіб німецькі танкові дивізії створювали хаос і паніку серед сил оборони, розривали їх зв’язок і перешкоджали їх координацii. Повiтряна пiдтримка допомагала танкам прориватися через перешкоди, а також атакувала стратегiчнi цiлi й комунiкацii у тилу ворога. Піхота й артилерія служили для захисту флангiв і заднього фронту танкових дивизiй, а також для очищення опорних пунктiв і мiсць, які не могли взяти танки. Мета бліцкриґу — швидко знищити або оточити основну частину сил противника й примусити його капітулювати.

Практичне застосування бліцкригу

Бліцкриг був успішно застосований німецькою армією на початку Другої світової війни проти країн Західної Європи. Найяскравішими прикладами таких операцій були:

• Завоювання Польщі у вересні 1939 року. Німецькі танки й авіація прорвалися через польську оборону і швидко досягли Варшави, оточивши й знищивши більшу частину польської армії. Польща була поділена між Німеччиною і СРСР за пактом Молотова — Ріббентропа.
• Напад на Францію у травні — червні 1940 року. Німецькі війська обійшли французький лінію Мажино через Арденни й просунулися до Ла-Маншу, розділивши союзні війська на два фронти. Британська експедиційна сила була евакуйована з Дюнкерка, а Франція здалася 22 червня.
• Напад на СРСР 22 червня 1941 року. Названа операцією «Барбаросса», ця атака була найбільшою в історії воєнної технології. Три групи армій намагалися швидко завоювати Москву, Ленінград і Кавказ. Проте через жорсткий опір радянських солдат, недостатнього постачання озброєння і суворої зими, німецький наступ зупинився поблизу Москви в груднi 1941 року.

Отже, блiцкриг дозволяв нiмецькiй армiї досягати швидких та ефективних перемог на початку Другої свiтової вiйни. Однак ця стратегiя також мала свої слабкостi й обмеження, якi стали очевидними пiд час довготривалого й виснажливого протистояння з СРСР i iншими союзниками.

Сценарій бліцкриґу

Бліцкриґ найбільш пов’язаний з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, яка успішно застосовувала його проти Польщі, Норвегії, Західної Європи й СРСР. Однак концепція бліцкриґу з’явилася ще до Першої світової війни та базувалася на прусській військовій стратегії 19 століття.

Сценарій бліцкриґу складався з чотирьох етапів:

• І етап — повiтряний удар. На цьому етапi нiмецька авiацiя атакувала важливi цiлi на територiї ворога: аеродроми, транспортнi мости, комунiкацiї, населенi пункти й стратегiчнi об’єкти. Це дозволяло паралiзувати систему управлiння i оборони противника, знищити його авiацiю i спричинити панiку серед мiсцевого населення. У деяких випадках нiмецька авiацiя також скидала десантникiв для захоплення ключових пунктiв.
• ІІ етап — танковий прорив. На цьому етапi нiмецькi танковi дивизiї проникали через слабкi мicця ворожої оборони й швидко просувалися у глибину територiї ворога. Їх завданням було розбити й оточити основну частину сил противника та перешкодити його контратакам. Танки отримували пiдтримку вiд пiкiрувальних бомбардувальникiв й авіанавідників сухопутних вiiск.
• ІІІ етап — піхотна зачистка. На цьому етапi німецька піхота й артилерiя наступали з танками й окуповували територiї ворога. Вони ліквідовували остаточний опiр противника, знищували його укрiплення й місця, якi не були взятi танками. До їхніх завдань також належали захист флангів та заднього фронту танкових дивізій.
• IV етап — наступальна стабiлiзацiя. На цьому етапi німецькі війська отримували новi дислокацii, вводили в експлуатацii аеродроми, поповнювали паливо, боєприпаси й продовольство. Танки продовжували наступ до нових цiлей. Командування налагоджувало додаткове забезпечення військ для пiдтримки наступального характеру операцiї.

Особливості бліцкриґу

Бліцкриг має ряд особливостей, які відрізняли його від традиційних способів ведення війни. До них належать:

• Висока мобільність і координація військ. Бліцкриґ вимагає швидкого руху танків, автомобілів і авіації, які мають здатність адаптуватися до мінливих умов і реагувати на накази командування. Для цього використовувалися радіозв’язок, шифрування і дешифрування повідомлень, а також спеціальні картографічні методи.
• Сполучення удару і маневру. Стратегія передбачає поєднання потужного артилерійського і повітряного удару по ворожих позиціях з маневреним наступом танкових і піхотних загонів. Це дозволяє проривати оборону противника, обходити його сильні точки й оточувати його сили.
• Психологічний ефект. Блiцкриг створює страх і панiку серед ворожих вiйськ і населення. Несподiваний і жорстокий напад, масове застосування бомбардувальникiв і пiкiрувальникiв, руйнування iнфраструктури й комунiкацiй, постiйне переслiдування й оточення — все це пiдриває моральний дух і волю до опору.

Проте у ході Другої світової війни блiцкриг мав значнi наслiдки:

• Змiна балансу сил у Європi. Блiцкриг дозволив Нiмеччинi швидко завоювати бiльшу частину Європи й стати найпотужнiшою державою континенту. Проте це також спровокувало вступ США до вiйни на боцi союзникiв і посилення опору окупованих країн.
• Розвиток воєнної технологiї й тактики. Блiцкриг стимулював розвиток нових видiв зброї та технологiй, таких як ракети, реактивнi лiтаки, атомна бомба тощо. З’явилися нові тактичні прийоми й методiв ведення вiйни: парашутне десантування, протитанкова оборона, партизанська вiйна тощо.
• Зближення народiв і культур. Блiцкриг спричинив масове перемiщення людей по всьому свiту: як бiженцiв, так і солдатiв. Це призвело до зближення рiзних народiв і культур, обмiну досвiдом і знаннями, формування нових соцiальних і полiтичних рухiв.

Бліц — що це таке? Визначення, значення, переклад

Слово бліц в перекладі з німецької означає «блискавка». Воно використовується для позначення всіляких блискавичних, тобто дуже швидких процесів і явищ.

Бліцкриг це «блискавична війна». Саме так, за допомогою надшвидких і потужних ударів авіації і артилерії Гітлер хотів завоювати СРСР, але у нього не вийшло.

Бліц-турнір це дуже швидке змагання, найчастіше з шахів, що іноді проводиться протягом одного дня. Є також спеціальний вид швидкісних шахів, іменований бліц-шахами.

Бліц-опитування дозволяє дізнатися чиюсь думку за дуже короткий проміжок часу. Так, наприклад, у Юрія Дудя в кінці кожного інтерв’ю проводиться «бліц» з серії коротких питань. Ну і звичайно, тут слід згадати популярну телегру «Що? Де? Коли?», в якій бліц-раунд складається з трьох коротких і відносно легких питань.

Ви дізналися, звідки походить слово Бліц, його пояснення простими словами, переклад, походження і сенс.