Добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь.
Обі́тниця, обіт, обіти — обіцянка або зобов'язання, переважно релігійного характеру, як то зробити який-небудь подвиг, справу милосердя або благочестя.
Обіцянка — добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь.
У сучасному світі вважається, що «виконання обіцянок сприяє довіри спілкуванні та довірі.
ЗАМІЖНЯ, -і, ж. Жінка, що перебуває в шлюбі; одружена жінка, молодиця.
Обі́тниця, обіт — добровільне зобов'язання здійснити подвиг, деяку боговгодну справу, акт милосердя чи пожертви, обрати шлях аскези, утримання або вчинити інші дії, що значно перевищують звичні вимоги громади (найчастіше релігійної), спільноти, суспільства.
Обіцянка (програмування) спеціальний об’єкт, що повертається функцією під час реалізації відкладених обчислень.