У РФ виникли труднощі з продажем нафти одному з головних покупців

Через санкції у Росії виникли труднощі з продажем ключового тихоокеанського сорту нафти Sokol до Індії, що може призвести до подальшого скорочення експорту. Про це пише Bloomberg.

Індія вагається купувати російську нафту через страх санкцій США. Нафтопереробники азіатської країни побоюються потрапити під санкції й скаржаться, що ця нафта занадто дорога порівняно з альтернативними сортами.

«Попри те, що нещодавно до Індії були доставлені дві партії після більш ніж двомісячної перерви, труднощі Росії, схоже, ще далеко не закінчилися. Ще щонайменше 13 партій загальним обсягом близько 9 мільйонів барелів усе ще перебувають на суднах, які, зважаючи на все, нікуди не відправляться», – пише видання.

Усі сім танкерів, що використовуються для експорту Sokol, завантажені, і жоден з них не може прийняти нові партії. Відсутність вільних суден перешкоджатиме експорту Sokol щонайменше протягом наступного тижня, а можливо, і довше.

За даними Bloomberg, валова вартість російського експорту нафти знизилася, впавши з $1,67 млрд до $1,55 млрд за тиждень.

Нагадаємо, імпорт сирої нафти з РФ в Індію суттєво знизився через проблеми з платежами, чому сприяли західні санкції.

Як повідомлялося, нафтопереробні підприємства Індії стали збільшувати закупівлю нафти у Венесуели через кілька тижнів після того, як Сполучені Штати послабили санкції проти південноамериканської країни.

До слова, Країни Євросоюзу закупили російську нафту і газ на загальну суму €30 млрд у 2023 році, незважаючи на введені Заходом санкції.

Читайте також:

Що роблять з нафти

Нашу сучасну цивілізацію можна охарактеризувати як нафтову. З нафти роблять розчинники, технічні масла, бітум та високотехнологічні матеріали, в тому числі пластмаси і тканини для одягу; асфальт, по якому ми ходимо і їздимо – теж продукт переробки нафти. І все ж основне її застосування – сировина для палива. Нафта має високу тепловіддачу (на третину більше, ніж у самого кращого вугілля); її легше перевозити, ніж вугілля або газ. З цих та ряду інших причин замінити паливо з нафти іншими джерелами енергії поки не представляється можливим.

Нафта – складна суміш сполук, корисна копалина, що складається переважно з вуглеводнів різного складу. Зустрічається на всій земній кулі, залягає під землею на глибині від шести кілометрів до сотень метрів. У деяких місцях виходить на поверхню.

Людству нафту була відома вже в 6 столітті до н.е. Її використовували в Стародавньому Єгипті, Індії, Греції, Вавилоні, найчастіше в якості в’яжучого і герметизуючого матеріалу в будівництві. У Єгипті її застосовували також при муміфікації, а Вавилоні і Греції – як паливо.

Золотий вік нафти почався в середині XIX століття, коли майже одночасно (протягом п’яти років) відбулися три події:

– була винайдена безпечна і зручна у використанні гасова лампа;

– був розроблений рентабельний промисловий спосіб отримання гасу з нафти;

– нафтові свердловини навчилися бурити не ручним, а механічним способом.

Уже в кінці XIX століття, в 1885-му році, великий хімік Д.І. Менделєєв встановив, що нафта – не тільки джерело дешевого палива, а найцінніша хімічна сировина. Темі раціональної переробки нафти він присвятив кілька своїх робіт. Відома його знаменита фраза з приводу пропозиції топити парові котли нафтою замість вугілля: «Можна топити і асигнаціями».

Нерідко можна почути визначення: «родовище нафти». Однак воно не зовсім коректно, тому що нафта залягає не там, де «народилася», а там, де її втримали щільні гірські породи при її шляху нагору. Так що замість слова «родовище» правильніше було б вживати «місце скупчення» або «місцезнаходження».

Основна гіпотеза про виникнення нафти. Існує кілька гіпотез, що пояснюють походження нафти. Основний і загальноприйнятою вважається органічна гіпотеза. У ньому записано, що нафта почала утворюватися кілька сотень мільйонів років тому з відмерлих мікроорганізмів, що жили в мілководних океанах. За мільйони років шари накопичувалися і занурювалися в глибину земної кори. Високий тиск і відсутність кисню створили умови для перетворення органічних останків в різні вуглеводні: газоподібні, рідкі, тверді, низько- і високомолекулярні. Тиск верхніх шарів видавлювали утворилися речовини в бік найменшого опору, найчастіше наверх. Рух зупинялося перед щільними пластами, непроникними для нафтопродуктів. У верхній частині родовища накопичувався газ, в нижній частині – вода.