§ 22. Етнічні стилі одягу

З історії стилів одягу. Сучасний одяг існує в розмаїтті стилів, що склалися в різні епохи та на різних континентах.

Етнічний стиль в одязі, або, як його ще називають, стиль ємно, з’явився в 60-ті роки XX ст. У той період бурхливо пропагували моду на міні-спідниці, шорти тощо. Однак молодіжній субкультурі хіпі, яка також розвивалася в цей час, ці модні тенденції були не до душі, тому представники цього напряму вирішили короткій спідниці протиставити довгі балахони і спідниці, вузьким штанам — широкі. Спільнота хіпі була відкрита для всіх охочих, незалежно від віросповідання і національності. Тому в цю субкультуру міцно ввійшли мотиви багатьох культур, а отже, багатогранний і неоднозначний етнічний стиль увібрав у себе найяскравіші й найхарактерніші риси одягу різних народів.

Етнічний стиль одягу — стиль, у якому комплекти одягу відтворюють риси національного костюма певного народу (етносу). Головним у складанні комплекту є використання характерних для нарядів тієї чи іншої нації крою, матеріалів, відтінків, орнаментів, декору, аксесуарів.

На модних подіумах цей стиль почав з’являтися ще в 1960-х рр. Але піком популярності можна вважати період 1990-х років, коли численні модельєри одягу почали черпати натхнення для своїх колекцій з культур Азії, Африки і корінних американців. Надалі з’явилися варіації на теми етнічних традицій Північної та Східної Європи.

Мал. 22.1. Етнічний одяг у колекціях сучасних дизайнерів одягу

Якщо говорити про загальні риси цього стилю, то передусім це використання натуральних тканин: льону, шовку, бавовни, вовни і шкіри. Людина в етнічному образі завжди виділяється з натовпу завдяки своїй яскравій індивідуальності та вмінню об’єднувати традиції різних народів із сучасною модою.

Стиль кантрі (від англійського слова country — село, країна) — сільський стиль американського Заходу кінця XIX ст. Американці називають його «вестерн» (western — західний) — стиль ковбоїв і фермерів. Цей стиль поєднує в собі індіанські та ковбойські культурні особливості. Для нього характерний одяг із замші та шкіри, вишитий бісером і намистинами, бахрома, сумки-торбини, мокасини, чоботи з вузькими носами і широкими халявами в ковбойському стилі та сорочки із ситцю.

Мал. 22.2. Одяг у стилі кантрі

Сьогодні одяг у стилі кантрі — це сині джинси, ковбойські крислатий капелюх і чоботи, картаті сорочки, замшеві куртки з бахромою, спідниці, блузи та сукні з оздобленням із домотканого мережива, широкі шкіряні пояси з пряжками і багато іншого. Проте зовсім не обов’язково повністю вдягатися в одяг у цьому стилі. Достатньо вибрати речі, стилізовані під нього, або окремі деталі, щоб освіжити весь образ.

Стиль «американський підліток» також передбачає насамперед джинси та сорочки в клітинку, але вже в поєднанні з футболками, куртками-бомберами, светрами і спортивним взуттям. Саме такий набір зрівняв американський стиль одягу для чоловіків і жінок, що сприяло великій популярності цієї модної течії в багатьох країнах світу.

Родоначальником такої моди був стиль кантрі, заснований на традиціях національного вбрання корінних жителів Нового Світу та вподобаннях щодо одягу пастухів, а для них, як уже зазначалося, були характерні практичність, функційність і комфортність. За минулі кілька сотень років первинні ознаки модних тенденцій одягу населення США залишилися майже без змін, до них лише додалися нові риси.

Перелічимо кілька важливих чинників, що беруть участь у формуванні сучасного американського стилю.

Тканини — лише на натуральній основі. Найпоширеніші — бавовна і льон. Дуже популярні трикотаж і джинс — денім. Необроблені краї одягу і декоративних елементів є ще однією специфічною прикметою цього стилю (наприклад, «розпатлана» аплікація у вигляді букв або фігурок на светрі передає своєрідність і розкріпачену атмосферу США).

Кольори — будь-які, починаючи від стриманих світлих і закінчуючи насиченими кислотними. Найчастіше все-таки трапляється яскравий одяг, що привертає увагу і створює позитивний настрій. Дуже поширені набивні принти різної тематики: зображення героїв анімації та кіно, музикантів, краєвидів міст, продуктів, напоїв тощо.

Мал. 22.3. Одяг у стилі «американський підліток»

Фасони одягу — простий крій, що створює зручність у носінні. Речі бувають прямі, приталені або розширені донизу — головне, щоб їх можна було легко комбінувати між собою. Щодо взуття, то перевагу найчастіше віддають ковбойським чоботам, мокасинам, кедам або кросівкам. Для дівчат доречні також легкі балетки і босоніжки на танкетці.

Американський стиль одягу здобув широку популярність далеко за межами своєї історичної батьківщини. Сьогодні він не має чітких меж і жорстких правил. Сучасна американська мода об’єднує в собі елементи різних стилів. Добір окремих предметів гардероба або деталей костюма базується на простоті виконання та універсальності застосування.

Стиль сафарі (інша назва — колоніальний стиль) з’явився в 1960-ті роки, коли англійці та французи почали активно освоювати території Африки. Саме слово сафарі в перекладі з арабської означає «африканське полювання» або «експедиція». Це переважно стиль для подорожей, який запозичує елементи тропічної військової уніформи. Його прикметні риси сформувалися у відповідь на нетиповий для європейців клімат. Одяг для мандрівників шили на замовлення, щоб він був комфортним у спеку.

Характерні особливості стилю — вільний силует та безліч накладних кишень, погонів, ременів. Велика кількість накладних кишень пояснюється необхідністю все найважливіше носити із собою, а пояс був необхідний для кріплення фляги з водою і ножа. Знаковими атрибутами стилю є панами або світлі капелюхи з невеликими крисами, які мали захищати обличчя від сонця.

Вбрання у стилі сафарі зазвичай шиють з натуральних тканин (льон, бавовна). Основні кольори: усі відтінки бежевого, гірчичного, пісочного, сірого, жовтого, шоколадного і хакі. Сьогодні одягу в цьому стилі також притаманні анімалістичні та рослинні принти. Характерне взуття — черевики на шнурівці та сандалі на ремінцях.

Мал. 22.4. Одяг у стилі сафарі

Своєю популярністю сафарі завдячує французькому модному дому Крістіана Діора, який першим у 1967 р. випустив свою колекцію в цьому стилі. Пізніше Ів Сен-Лоран популяризував його серед звичайного населення, зробивши одяг у стилі сафарі не лише комфортним, а й придатним для повсякденного міського життя.

Види етнічних стилів одягу, їхні особливості. Історично склалося, що кожна група людей, об’єднана тривалим спільним проживанням на певній території, мала свої традиції та звичаї, які виявлялися, зокрема, й у манері вдягатися. Так з’явилися і сформувалися різні етнічні стилі одягу.

Грецький стиль вирізняється простотою крою і забарвлення одягу. Як правило, більшість грецьких суконь має завищену талію і глибокий виріз на спідниці. Одяг шиють з однотонних, найчастіше світлих тканин, і прикрашають декоративним поясом. Окрім того, Греція є родоначальником асиметрії в одязі. Саме звідти прийшли до нас сукні з однією лямкою. У сучасній моді цей фасон активно використовують для створення вечірнього вбрання.

Мал. 22.5. Сукні в грецькому стилі

Єгипетський стиль уособлює суворість і чіткість ліній. Практично всі предмети одягу мали прямий силует і були пошиті з лляної тканини, яка найкраще відповідала посушливому клімату цієї країни. Усі аксесуари виготовляли з натуральних матеріалів, найчастіше з металу. На них наносили зображення богів та інші обереги. Взуття являло собою відкриті сандалі з кріпленням для великого пальця (сьогодні такий фасон теж є дуже популярним, хоч і зазнав деяких змін).

Мал. 22.6. Жіночий одяг у єгипетському стилі

Одяг Стародавнього Єгипту та сучасність

Про культуру Єгипту написано тисячі книг і наукових праць. Багато досліджень присвячено виникненню єгипетського стилю — в архітектурі, в скульптурі, в одязі та інтер’єрі.

Єгипетський стиль в одязі формувався протягом чотирьох тисячоліть. В епоху Раннього Царства одяг був простий: калазіріс (довгий сарафан) для жінок і схенті (білосніжна пов’язка на стегнах) для чоловіків. За вбранням завжди можна було визначити, до якого стану належить людина. Людям з вищих верств суспільства можна було носити головні убори та вбрання блакитного, жовтого і коричневого кольорів. З розвитком торгівлі та під впливом Сходу в моду ввійшов багатошаровий одяг.

Мал. 22.7. Традиційний одяг стародавніх єгиптян

Єгиптяни — основоположники стилю унісекс, адже в них не було особливих відмінностей в одязі для чоловіків і жінок. Часом наряди розрізнялися лише вишуканістю оздоблення або кольором. У Стародавньому Єгипті вперше у світі з’явилася мода на перуки, накладні бороди і шиньйони.

Сучасний сплеск моди на вироби в єгипетському стилі виник у 20-х роках XX ст., коли розпочалися розкопки стародавніх поховань. У наш час модельєри одягу приділяють багато уваги цьому напрямку. У колекціях сучасних дизайнерів часто присутнє вбрання, створене за канонами Стародавнього Єгипту: прямі форми, чіткий геометричний малюнок, витончене драпірування, стильні прикраси.

Африканський стиль. Прикметна особливість африканського одягу — яскраві геометричні та анімалістичні принти, легкі тканини і вільні фасони. Також значний акцент роблять на всіляких декоративних елементах. Чималу роль у створенні африканського образу відіграють прикраси — дерев’яні та металеві браслети, кольє із зображенням тварин і підвіски у вигляді зубів диких мешканців джунглів.

Мал. 22.8. Одяг в африканському стилі

Індійський стиль. Традиційне індійське жіноче вбрання — сарі — відоме в усьому світі. Звичайно, європейські дизайнери його значно трансформували, але все ж національні риси збереглися. Завдяки Індії стали популярними каміння і стрази, якими оздоблюють одяг. Легкі та прозорі тканини також прийшли до нас звідти. Потрібно згадати і про витончену індійську вишивку, яка досі вважається головною окрасою будь-якого предмета одягу і замінює навіть найдорожчі прикраси.

Мал. 22.9. Одяг в індійському стилі

Східний стиль. Східні мотиви ведуть своє походження з мусульманських країн. Незважаючи на суворі канони в одязі, східні жінки та чоловіки вміють підкреслити свій смак і багатство гардероба. До того ж національне вбрання цих країн можна цілком гармонійно поєднувати із сучасними предметами одягу. До східних нарядів належать штани-шаровари, штани-алладіни, штани-палаццо, «глухі» туніки і кофти, шовкові хустки, накидки з прозорих тканин. Східний стиль має характерні принти, які, звичайно, поступаються за ефектністю африканським, але також дуже колоритні та самобутні.

Мал. 22.10. Одяг у східному стилі

Японський стиль. Японія — країна, яка дуже довго шанувала свої національні традиції, не бажаючи запозичувати новий досвід з інших частин світу. Але сьогодні японці можуть позмагатися з представниками будь-яких країн за звання «модних експериментаторів». Японське кімоно перейняли всі країни світу в його первісному вигляді. Збереглися і квіткові мотиви, які прикрашають більшість предметів одягу та аксесуарів японців.

Мал. 22.11. Одяг у японському стилі

Поєднання мотивів різних етнічних стилів. Сьогодні особливо популярними є різноманітні етнічні поєднання: сукні, які за кроєм нагадують японські кімоно, можуть бути розшиті візерунками, типовими для мексиканських пончо; широкі іспанські спідниці — пошиті з тканин із лаконічними японськими квітами; африканські орнаменти — відтворені на сукнях-сарі.

Сьогодні неабиякої популярності в усьому світі набув так званий стиль бохо (або етно-бохо), який, зокрема, є чудернацьким та ефектним поєднанням різноманітних етнічних традицій у сучасному варіанті.

Мал. 22.12. Одягу стилі етно-бохо

Добираючи вбрання в етнічному стилі, не обов’язково копіювати його повністю. Іноді достатньо використати лише деякі найхарактерніші елементи, зокрема аксесуари та прикраси. Одними лише намистом або сережками можна підкреслити свою прихильність до певної етнокультури. Пояси, хустки, накидки з характерним оздобленням — усе це вигідно доповнить будь-який образ. До того ж етнічний стиль передбачає яскраві, масивні прикраси у великих кількостях.

Мал. 22.13. Етнічні прикраси

У наші дні етнічний стиль уже завоював провідні позиції у світі моди і не збирається ними поступатися. Основними причинами цього є свобода, різноманіття, природність, яскравість, які він несе із собою. Його послідовники — це зазвичай творчі особистості, які не бояться показати свою індивідуальність, при цьому залишаючись у гармонії з навколишнім світом і самими собою. Багато в чому саме завдяки розвитку цього стилю наше суспільство знову переживає моду на hand made — вироби ручної роботи.

Сьогодні люди дедалі частіше звертаються до своїх витоків, тому етнічний стиль у різних проявах уже тривалий час перебуває на піку популярності в усьому світі як поєднання базових національних традицій, світових модних тенденцій і високих стандартів якісного пошиття та оздоблення.

Успішний дизайн означає дещо більше, ніж створення модних образів і вибір правильного бренда.

Алессандро Мендіні, італійський архітектор, дизайнер

Етнічний одяг у живописі

Стефан Бакалович. «Грекиня»

Маріа Фортуні. «Арабський вождь»

Клод Моне. «Камілла в японському кімоно»

Професія — дизайнер

У широкому значенні дизайнер — це фахівець, який займається художньо-технічною діяльністю в рамках будь-якої з галузей дизайну.

У сучасному дизайні прийнято виділяти кілька напрямків: промисловий дизайн, дизайн середовища, ландшафтний дизайн, графічний дизайн, архітектурний дизайн, дизайн одягу, взуття, аксесуарів.

Відповідно, можливі спеціалізації сучасного дизайнера: дизайнер інтер’єру, дизайнер одягу, веб-дизайнер, дизайнер рекламної продукції, архітектор, проектувальник, ілюстратор та ін.

Види діяльності: визначення концепції та ідеї майбутньої роботи (розробка фірмового стилю або дизайн-проекту); виготовлення продукції; контроль за всіма етапами підготовки проекту.

Місця роботи: дизайн-студії та майстерні; видавництва; друкарні; рекламні агенції та компанії; індивідуальна трудова діяльність.

Професійні знання та навички: знання основ малюнка, живопису, графіки, композиції, а також технологій виробництва дизайн-продуктів у певній сфері діяльності; володіння спеціалізованими комп’ютерними графічними програмами.

Особисті якості: художні здібності; розвинений естетичний смак; відчуття гармонії та симетрії, креативність; просторове і колірне сприйняття; увага до деталей; абстрактність, асоціативність і гнучкість мислення; уміння передбачати результат; здатність до конструювання і проектування.

Освіта. Фах дизайнера можна отримати в коледжах, вищих навчальних закладах або на професійних курсах.

В’язання в етнічному стилі

Стильні етнічні вироби можна виготовити своїми руками, зокрема зв’язавши їх спицями.

Мал. 22.14. Зразки в’язаних спицями виробів у етнічному стилі

Ключові поняття: стилі одягу, стиль кантрі, стиль «американський підліток», стиль сафарі, етнічні стилі, аксесуари, матеріали.

• 1. Які стилі одягу тобі відомі?
• 2. Чим вирізняється етнічний стиль та які його різновиди існують?
• 3. Охарактеризуй провідні ознаки різних етнічних стилів одягу.
• 4. Як поєднують різні етнічні стилі в одязі?
• 5. Що являє собою професія дизайнера та які її особливості?

Теми пошукових, дослідницьких та інформаційних проектів:

«Етнічні стилі: історія та сучасність».

«Відтворення етнічних стилів одягу в різних видах образотворчого мистецтва».

«Роль аксесуарів у створенні образів у етнічному стилі».

«Які матеріали та кольори найдоречніші в одязі різних етнічних стилів?»

«Поєднання етнічного одягу з відповідними зачісками та макіяжем».

У парах по черзі одні називають народ або країну, інші — особливості стилю, характерні для етнічного одягу цього народу або країни.

Ділова гра «Показ моделей етнічного одягу». У групах розподіліть ролі «модельєрів», «стилістів», «перукарів» і «моделей», зберіть потрібну інформацію, розробіть ескізи і представте варіанти образів у різних етнічних стилях.

• 1. Знайди вдома предмети одягу та аксесуари етнічного характеру та визнач, до яких стилів вони належать.
• 2. За журналами мод проаналізуй етнічні стилі, представлені в останніх колекціях світової моди, та підготуй презентацію про їх сучасне втілення.

Твір у публіцистичному стилі “суспільство у якому я хочу жити”

В нашому суспільстві зараз багато несправедливості та жорстокості. Я вважаю, що це не може продовжуватися ще тривалий час. Вірю – все зміниться.
Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне допомогти слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, де більш нема безхатченків : ні людей, ні тварин. Я хочу жити у світі, в якому модно не скуповувати коштовності, а віддавати велику частину заробленного на справи добра та милосердя.

/> Люди змінюються. Так буде! Але кожний повинен розпочати саме з себе. І я готовий зробити все залежне від мене, щоб любові у нашому суспільстві стало більше.

Суспільство у якому я хочу жити
Я хочу жити в цивілізованому демократичному суспільстві де всі люди мають рівні права та обов’язки, де люди поважають честь та гідність інших людей. Де всі громадяни працюють на роботі яка їм принось задоволення і де вони не думають на які гроші прожити завтра, а знають що держава ніколи їх не кине на призволяще, і я хочу зайти способи змінити суспільства щоб жити в такому в якому я хочу жити
Для того щоб відповісти на

це питання треба визначити що є таке суспільство та яким воно було раніше
Суспі? льство – це організована сукупність людей, об’єднаних характерными для них відносинами на певному ступені історичного розвитку. Суспільство – також соціальна самодостатня система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв’язків його членів, об’єднаних сімейними узами, груповими, становими, класовіми та національними відносинами.
Перші види суспільства з’явилися ще за часів печерних людей бо плем’я це теж соціум і за тисячі років суспільство змінилося і стало таким яке є зараз. Але визначення не змінилось тому щоб змінити суспільство треба змінювати фактори які його формують, а саме люди та відносини між ними і форма організації.
Перше це люди які є головною складовою суспільства. А що можна змінити в людях? По-перше це характер, звички, менталітет і не змінивши цього навряд чи можна побудувати гарне суспільство і це ми бачимо на прикладі спроби побудови комуністичне суспільство. Але ні про які зміни суспільства неможливі з неосвіченими людьми свідомість яких недостатньо сформована
Друге це зв’язки між людьми, а саме сімейні, соціальні, національні, службові, торгові і тд. Але нажаль змінити їх майже неможливо, можна тільки прослідкувати за їх законністю та правильністю
Трете це форма організації, вони бувають різні і як казав один з просвітитилей є три форми організації суспільства монархія деспотія та демократія. І в суспільстві обов’язково комусь повинна належить влада бо якщо не буде сили яка стане скеровувати його правильному напрямку суспільство просто розвалиться І цей фактор на мою думку найшвидший спосіб побудувати нове суспільство.
Так як часто суспільство асоціюють з державою або окремим регіоном проблеми треба вирішувати в глобальному масштабі. Люди повинні знайти собі такого лідера який зможе в максимальному обсязі задовольнити вимогу людей та повести їх до кращого майбутнього

1. Суспільство у якому я хочу жити В нашому суспільстві зараз багато несправедливості та жорстокості. Я вважаю, що це не може продовжуватися ще тривалий час. Вірю – все зміниться. Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне допомогти слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, […].
2. Твір на тему: “Суспільство, в якому я хочу жити” Кожна людина має певні побажання до всього того суспільства, яке її оточує. Це абсолютно нормально і природно, не варто боятися критично ставитися до навколишнього світу. Зрештою, суспільство – це теж живий організм, який може бути здоровіше, правильніше при вірному використанні людських сил і потенціалу. Звичайно, дуже важливо при цьому не перегинати палицю у своїх побажаннях […].
3. Твір на тему: “Суспільство, у якому я хочу жити” Почнемо з того, що у кожної людини власний світогляд. Ту чи іншу річ вона бачить у своєму, так би мовити, світлі, зі своєї точки зору. І для кожного існує тільки один єдиний світ, але не завжди цей світ є таким, в якому вони хотіли б жити. Щодня ми стикаємося з купою протиріч, наприклад, любов і […].
4. Мої ідеали (твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) Мені здається, що людство прагне винайти ідеал, протягом усієї своєї історії. Звертаючись до літератури і мистецтва, ми можемо спостерігати, як поняття ідеалу змінювалось у різні епохи. А найголовніше, що люди прагли свій ідеал створити, уявити, побачити. Це відбувалося в літературі, скульптурі, живописі. Так виникли ідеальні образи. Але вони ідеальні для митців, які їх створили, і […].
5. Моє ставлення до різних молодіжних організацій (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це мені. У роки юності моїх батьків існувала лише одна молодіжна організація – комсомол. Мої батьки були комсомольськими активістами, проте це аж ніяк не допомогло їм у подальшому житті. Змінився […].
6. Сучасний Микола Куліш (відгук про твір мистецтва у публіцистичному стилі) Перший у Харкові молодіжний драматичний “Театр 19” довго торував шлях у велике мистецтво. Нині він теж не відзначений якимись державними нагородами, але є одним із найпопулярніших драматичних театрів Харкова. Придбати квитка на спектакль за кілька годин до початку вистави – річ неможлива, бо всі знають, що квитки слід замовляти хоча б за два тижні. Тож, […].
7. Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему “Яким я бачу майбутнє своєї вітчи” Яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни Якби мене запитали, яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни, я би відповіла, що щиро вірю в прекрасні перспективи України. Хтось може заперечити, що сучасний економічний стан, різноманітні політичні негаразди та низький рівень національної свідомості створюють не надто сприятливі умови. Та хіба майбутнє вже почалось? Ще ні! А це значить, […].
8. Наші зелені друзі (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із […].
9. Яким я бачу світ (Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі ) Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. Ми запам’ятовуємо величезний об’єм інформації. Саме це дає підстави змінювати світ на краще. Людина […].
10. Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі Яким я бачу світ План: 1. Наш світ великий і цікавий. 2. Людина змінює світ: а) постійне пізнання оточуючого; б) проблеми сучасності; в) світ духовності. 3. Я хочу, щоб світ нагадував квітучий сад навесні. Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося пре нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на […].
11. Твір на тему: “Дві України: країна сьогодні і країна, в якій я хочу жити” Цілком нормально бути хоча б трошки незадоволеним своєю країною. Зрештою, країна існує в принципі для того, щоб забезпечувати свого громадянина всім необхідним, робити його щасливим і таким, що цією країною по-справжньому пишається. На жаль, сьогодні цього про Україну сказати ніяк не можна. Наша батьківщина сьогодні стала зовсім не такою, якою би я хотів її бачити. […].
12. Твір на тему: “Мовний портрет української нації у публіцистичному стилі” Нація – це об’єднання людей із спільною культурою, походженням, етносом, мовою та релігійними уподобаннями. Через капіталістичні відносини сучасні нації формуються значно швидше. Проте національна самосвідомість є основним фактором формування нації. Коли багато людей не тільки із спільними інтересами але й спільною ідеєю об’єднуються, то формується по справжньому сильне угрупування, здатне на великі звершення. Тільки коли […].
13. Місто, у якому мені хотілося б жити (твір-розповідь) Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були перетворені у своєрідні квартали майстрів. Одну з алей зайняли майстерні ковалів, сусідню облюбували майстри різьблення по дереву. Свої алеї були в гончарів, майстрів художньої вишивки, […].
14. Мій родовід. Твір у публіцистичному стилі на патріотичну тему У нашій домашній бібліотеці є унікальне видання – ілюстрований додаток до журналу “Нива” в коленкоровій палітурці, видане у Санкт-Петербурзі 1901 року. Це – сімейна реліквія, яка переходить від одного покоління нашого роду до іншого. У додатку до журналу “Нива” зібрані свідчення про найважливіші події життя російського суспільства в XІX столітті і про збройні сили, природознавство, […].
15. Твір на тему: “Громадянське суспільство дуже потрібно” Можна сказати, що громадянське суспільство – це співтовариство самодіяльних, цивілізованих і повноправних громадян. Формування громадянського суспільства у сучасних умовах тісно пов’язане зі ствердженням ідеї самоцінності кожної особистості і особистої свободи. Виникнення громадянського суспільства стало причиною розмежування прав громадянина і прав людини, адже права громадянина забезпечуються державою, а права людини – громадянським суспільством. В цивільному суспільстві […].
16. Не шкодуйте часу на добрі справи! (Твір-роздум у публіцистичному стилі) У сучасному світі існує багато доброчинних організацій – це люди, сповнені ентузіазму та бажання допомогти, насправді благородні люди. Завдяки їхній ді­яльності кожен може подарувати щось дитині, яка виховується в інтернаті, допо­могти грошима тяжкохворому, внести власну часточку до будівництва пам’ятника чи лікарні. Як часто люди гак занурюються у власні справи, власні радощі та негаразди, що зовсім […].
17. Твір на тему: “Чи має майбутнє суспільство бути байдужим до долі дитини?” Діти займають особливе місце в будь-якому суспільстві. Але далеко не завжди суспільства, які складаються з дорослих людей, приділяють достатньо часу розвитку молоді, в тому числі і дітей. І це має ряд надзвичайно негативних наслідків для всього людства в цілому. Чи зміниться така неприємна ситуація з часом? Що ми можемо очікувати від майбутнього в цьому плані? […].
18. З вірою в майбутнє (твір у публіцистичному стилі) Майбутнє… Омріяне, бажане, сповнене надій та сподівань. До нього нас безупинно несуть потоки ріки життя. Майбутнє кожного з нас переплітається, як дівоча коса, і створює майбутнє України. Та чи можливим є майбутнє без минулого та сьогодення? Ні, саме на них, це­глинка за цеглинкою, вибудовується майбутнє. Та, на жаль, дуже часто й наше життя, і життя […].
19. Навіщо передплачувати газету? (Твір-роздум у публіцистичному стилі) У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок -. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи – дедалі більше люди телефонують одне одному – отак і спілкуються. Земля оплутана […].
20. Мова – душа народу (Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі на суспільну тему) Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. Не можна пройти його, не поранившись колючими голками. Такий шлях проходить кожен народ. Впродовж свого існування нація переживає занепад і піднесення. 1 чого буде більше, залежить від здатності зберігати і правильно використовувати спадщину предків. І матеріальну, і духовну. Деякі народи, на жаль, […].
21. День захисників Вітчизни (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) Вітчизну і матір не обирають. Можливо, саме тому ці два слова часто вживаються поруч. Адже Вітчизну ми теж називаємо матір’ю. Кожний із нас під словом Вітчизна уявляє рідні обличчя батьків, друзів, рідних. І, захищаючи Вітчизну, кожний захищає найдорожче. Для моєї сім’ї День захисників Вітчизни – не просто дата в календарі, а одне з найвизначніших свят. […].
22. Твір – роздум у публіцистичному стилі “Ліс у житті людини” “Земля! Скільки усього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини й птахи, скільки зелені різноманітної! А яка неповторна краса лісу! Ще з дитячих років мені подобалося бувати у ньому. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно з вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів. А яку насолоду відчувала вдихаючи рано-вранці чисте […].
23. Земля і хліб. Твір в публіцистичному стилі Хто ж пожаліє природу, як не земля? Хто ж пожаліє землю, як не людина? Н. Гавриленко: Земля… Саме тепер вона, оброблювана багато століть плугами й машинами, зорана і розрита, переміряна безкінечними дорогами й залізничними коліями, потребує нашої турботи. Тепер, змучена й спрацьована, волає вона до нас про допомогу. Хто захистить її, якщо не людина? Чому […].
24. Деревця-мандрівнини. Твір у публіцистичному стилі До нас на Великдень приїздив погостювати мій двоюрідний брат Сергій и Радісно поблискуючи очами, він розповів, що їхній клас взяв участь у незвичнім суботнику: разом з мешканцями села хлопці саджали дерева. – Ну і що в цьому особливого? – запитав я. – Ми теж біля школи саджЛ дерева. Правда, це було минулого року. – Але […].
25. Є така професія… (твір-роздум у публіцистичному стилі) Куди діваються померлі вихованці зоопарку? Питання, здавалося б, нетактов­не. Звісно, ховають. Але так відбувається не зо всіма тваринами, що пішли з жит­тя. Тіла деяких з них потрапляють в умілі руки спеціалістів унікальної професії. Колись представників цієї професії називати чучельниками, тобто вони робили чучела. А сучасною мовою такі фахівці називаються таксидермістами. Унікальний для Слобожанщини промисел – […].
26. Твір на тему: “Громадське суспільство” Останнім часом люди дуже часто згадують громадське суспільство та важливість його наявності у державі. Відомі особистості та політики нерідко називають розвиненість громадського суспільства мало не найголовнішим показником успішності всієї країни. Але далеко не кожен громадянин розуміє, що таке громадське суспільство і які прояви його існують. І навіть більш того, мало хто віддає собі звіт в […].
27. Спілкування – це наука чи мистецтво? (твір у публіцистичному стилі мовлення) Гадаю, що кожен на питання: чи вмію я спілкуватися, – відповість так: “Скільки живе людина, стільки вона вчиться”. Знань ніколи не буває багато. А знання мовного етикету характеризують загальний рівень інтелекту й культури особистості. З питань культури спілкування написано чимало досліджень мовознавцями, психологами, вченими різних наук. Чому ж цьому питанню надається так багато уваги? Спілкуватися […].
28. Дитячий майданчик у дворі (твір-розповідь у публіцистичному стилі) У кожному дворі є свої таланти, хтось чудово грає на музичному інструменті, хтось співає, а у когось талант у виготовленні теслярських виробів. Про дивовижні здібності старожилки нашого двору Анастасії Павлівни ми дізналися кілька років тому. Пеньки від зрублених давно дерев, які псували настрій мешканцям, почали перетворюватись на казкові персонажі. Анастасія Павлівна, мавши масляні фарби, розмалювала […].
29. Оселилися на річці бобри. Твір-роздум у публіцистичному стилі, з обрамленням За традицією ми всім класом двічі на рік, восени і навесні, виїжджаємо місто на природу. Набираємо продуктів, беремо м’ячі, гітару і, звісно, магнітофон. Улюблене місце нашого відпочинку – один із мальовничих берегів річки Уди. Ось цього разу ясним осіннім днем ми розташувалися біля води, і раптом Льоша тихенько сказав: Ø – Дивіться, хтось пливе. Самого […].
30. Збереження моральних цінностей (твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) Збереження моральних цінностей сьогодні є надзвичайно актуальним. Чому? Та тому що нехтування ними відбувається на кожному кроці. У школі, в цьому осередку добра й тепла, теж відчувається це нехтування. Навіть вираз такий можна почути від старших учнів: “Бути порядним сьогодні не модно”. Дожилися! Одним словом, “доборолась Україна до самого краю”. Дивна річ: за часів тоталітаризму […].
31. Проблеми, пов’язані з конфліктами (твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі) Відколи існує людство – були конфлікти, були війни. Причини кожного випадку начебто називають різні, але легко переконатися в тому, що насправді причина одна й та ж – неповага до інших людей, бажання панувати й підкоряти собі, утверджуючи свою зверхність. Мені невідомий жодний факт конфлікту, який стався через якесь непорозуміння. Бувають звичайні війни як прояв державної […].
32. Твір-роздум у публіцистичному стилі на тему:”Чому зрадник страшніший за ворога?” На мою думку зрадник завжди страшніший за ворога. Чому ж слово зрадник так лякає? Бо він був другом, але в один момент став ворогом. Від ворога можеш очікувати удару, а удар в спину завжди несподіваний. Чекати удар від друга чи напарника – безглуздо. На жаль таке буває. Цей удар збиває з ніг. Коли тебе зраджує […].
33. Сімейна реліквія. Твір на морально-етичну тему у публіцистичному стилі Якось удень під час канікул до мене прийшов мій товариш Микита Бережний. Ми домовилися піти разом на футбольний матч. Бабуся покликала нас до столу на чай з яблучним пирогом. Коли бабуся його пекла, аромат був такий, що до кватирки кухні злетілися, здавалося, всі оси нашого двору. Я помітив, що Микита час від часу дістає з […].
34. Як я розумію дружбу (твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) Можна погодитись, а можна й не погодитись зі словами Шота Руставелі, що людина, яка не шукає друзів, є ворогом сама собі. Подивимося на своїх однокласників: у одних справжня, як мені здається, дружба, в інших – тільки приятелювання. Тому, в кого є друг, я по-доброму заздрю, а того, хто завойовує дружбу, плазуючи перед однолітками, жалію. Так […].
35. Ліс – зелене багатство (твір-роздум на екологічну тему у публіцистичному стилі) На осінніх канікулах ми з батьками виїхали за місто. Ліс вже не гомонів, як раніше, тільки зрідка цвірінькали синиці та невгамовно стукотів дятел. Після перших серйозних заморозків листя померкло і з дерев’яним стуком падало на мерзлу землю. Ми заглибилися в ліс. Переступаючи через повалені вітром дерева, ми з мамою відстали від батька, вишукуючи пізні гриби. […].
36. “Яке це щастя – бути молодим” (В. Сосюра) (Твір у публіцистичному стилі (за складним планом) на морально-етичну тему) 1. Трамплін у майбутнє. 2. Не розтрачувати життя даремно: А) піклування про здоров’я; Б) радісні хвилини молодості. 3. Секрети вічної молодості. Молодість – прекрасна пора в житті людини. Негаразди сприймаються легко, дорослі проблеми ще не хвилюють, бо вирішують їх саме батьки. Помилки можна виправити, бо попереду – ціле життя. Отже, молодість – безтурботна пора? Категорично […].
37. Спорт сьогодні (замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі) Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато представники влади, депутати та політики говорять, що […].
38. Твір на тему: Мир, у якому всі вирішують гроші Учнівський твір По романі Джека Лондона “Мартін Іден”. Головною темою відомого твору Джека Лондона “Мартін Іден” є несумісність безкорисливої, поетичної особистості й буржуазного суспільства, у якому всі вирішують гроші. Дія роману починається у двох взаємозалежних напрямках: любов Мартіна до Руфі й боротьба Мартіна Іде-на за місце в суспільстві, за те, щоб це суспільство визнало його […].
39. Михайло Грушевський (портретний нарис у публіцистичному стилі) Чи то розглядаючи світлини, чи то споглядаючи барельєфне зображення цієї видатної людини, завважуєш деякі характерні риси: високий лоб, розкішне “нижнє обрамлення” – борода. А ще незмінно – окуляри. Це така перша констатація, скажімо, зовнішніх даних. Та Михайло Грушевський, насамперед, – історична постать! Те, що Михайло Сергійович Грушевський – перший президент України, у радянські часи не […].
40. Ти і твій хліб (стаття дискусійного характеру в публіцистичному стилі) Хмаринка в небі над житами, Лоскоче погляд колосок. І прославляє над віками Блаженну працю хлібороб… Чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, […].