Природна зона тайги: розташування, клімат, типова флора і фауна

Тайга — найбільша природна зона нашої планети, яка є за сумісництвом однієї з найзагадковіших, романтичних і цікавих місць для відвідування. Для тайги, званої ще бореальными лісами, характерно переважання морозостійких хвойних порід дерев, довгі й суворі зими, екстремальні погодні умови.

Багато автори оповідань і віршів надихалися красою її безкрайніх вічнозелених лісів, неприступністю і, як наслідок, пригодами і небезпеками, що підстерігають мандрівника, який ступив на її стежки. Виконавець бардівської пісні Юрій Кукін присвятив їй такі рядки: «А я їду, а я їду за мріями, за туманом і за запахом тайги». Його колега Олександр Дулов — автор ще одного віршованого опису тайгових мандрів: «Сира тяжкість чобота, роса на карабіні. Кругом тайга, одна тайга, і ми — посередині».

Тайгова зона на карті

На карті Росії тайга розташувалася в північних приполярних регіонах Азії, до Уралу і за ним. Російська тайговий масив можна умовно розділити на чотири частини:

• тайга руської рівнини (на європейській частині Росії);
• тайга західного Сибіру (відразу за Уралом);
• східно-сибірська (на території басейну Єнісею і Олени, двох найбільших річок Сибіру);
• уссурійська (східні регіони Росії, в т. ч. Приморський край).

Гігантська територія від скандинавського півострова до острова Врангеля — ось де знаходиться тайга в Росії. За межами нашої країни природна зона тайга розташовується у Фінляндії, Норвегії та Швеції, а також на північноамериканському континенті, в районі ” Аляски і на території Канади.

Щоб уявити всю монументальність російської тайги, слід згадати, що її площа лише ненабагато менша від площі всього континенту Європи. Її ширина в середній Сибіру досягає двох тисяч кілометрів, а довжина дорівнює довжині практично всієї Євразії. Загальна площа цієї природної зони займає близько 17% поверхні континентальній частині земної кулі.

Дивіться також: Рослинництво як галузь сільського господарства, провідні світові райони плантаційного рослинництва, характеристика і проблеми галузі, розвиток, види, продукти

Опис та особливості природної зони тайги

Чому це важливо знати

Вивчивши особливості зони тайги, ти зрозумієш, чому людина освоїв не всі тайгові ліси. Знання про ліси та їх роль у природі та житті людини допоможуть тобі зрозуміти, навіщо їх потрібно берегти та охороняти.

Розташування зони тайги

На південь від тундрової зони проходить вузька смуга лісотундри – перехідної зони між тундрою і лісами. Клімат тут сирий та холодний. Тундрова рослинність сусідить із низькорослими вигнутими деревами, що далеко стоять один від одного. Лишайники, наприклад ягель, у лісотундрі ростуть активніше, ніж у тундровій зоні, тому тут є гарні пасовища для оленів.

Лесотундру змінює тайга — найбільша природна зона на планеті. Тайга – найпівнічніша лісова зона.

Особливості клімату тайги

Клімат тайги в європейській та азіатській частинах трохи відрізняється: до Уральського хребта погодні умови сприятливіші, а на решті території – менше. Що характерно для клімату обох територій – температура повітря змінюється від дуже низької до дуже високої.

Зима в сибірській тайзі дуже снігова і холодна , триває до восьми місяців. Постійні холодні вітри дмуть з Арктики та формують суворий клімат клімату. Взимку морози наростають із заходу Схід. Температури січня коливаються від -10 до -45 °С. У селі Оймякон , що знаходиться неподалік м. Якутська, зафіксували найнижчу температуру в Північній півкулі -70 °C. Це найхолодніше місце на планеті, де постійно мешкають люди.

У європейській тайзі клімат м’якший: тут бувають відлиги, підвищена хмарність та рясні снігопади. Сніговий покрив у висоту може досягати 60-80 см – це захищає ґрунт від промерзання, а тварин, що перебувають у сплячці, від переохолодження.

Сніг починає танути у травні, а в деяких місцях – наприкінці червня. Цього ж місяця, як правило, річки звільняються з льоду. Літо в тайзі вологе та нежарке , але значно тепліше, ніж у тундрі. Температура повітря у південних областях досягає +15 ° C у червні, а у північних – у липні. Але іноді бувають спекотні дні та повітря прогрівається до +30 °C. Такі періоди пожежонебезпечні для тайги, оскільки будь-якої миті суха трава може спалахнути, що призведе до лісової пожежі. У літа випадає найбільшу кількість опадів. На півдні в тайзі зазвичай йдуть короткочасні зливи, а на півночі затяжні дощі.

Рослинний та тваринний світ тайги

Тайга – це хвойний ліс. Хвоя – вузьке листя у вигляді голок у дерев або чагарників.

Ґрунти під тайговими лісами в основному підзолисті . Вони бідні на гумус. Як наслідок, рослинний світ тайги небагатий: переважають ялини, ялиці, сосни, модрини та сибірський кедр . Це вічнозелені дерева (за винятком модрини). Хвоя у них змінюється поступово. Більшість вона жорстка, покрита щільною шкіркою, добре переносить морози.

Це цікаво!

Хвойні дерева насичують повітря речовинами – фітонцидами. Фітонциди знищують шкідливі бактерії або пригнічують їхній розвиток. Прогулянка у хвойному лісі позитивно впливає на здоров’я людини.

У європейській тайзі ростуть сосна, європейська ялина, карельська береза, ялиця, модрина, малина, брусниця, морошка, чорниця.

Сибірська тайга – темнохвойна ( ялина, ялиця ), густа, тіниста, похмура. Тут зустрічаються мохи, лишайники та невеликі чагарнички. Великі лісові масиви перериваються болотами, заросли мохом, маленькими і великими річками. Якщо рухатися на схід, то там уже переважатимуть модрини та сосни . Майже всюди тут можна зустріти і листяні дерева — березу, осину, вільху.

Це цікаво

Горіхи, які ми звикли називати кедровими, – це насправді насіння сибірської кедрової сосни , або сибірського кедра . Це дерево відносять до роду сосен.

Тваринний світ тайги різноманітніший, ніж у тундрі. У густих лісах мешкають травоїдні, всеїдні та хижі звірі, а також комахи та птахи, які пристосувалися до життя у непростих умовах. Особливо поширені лось, соболь, білка-летяга, заєць-біляк, рись, лисиця, ласка, горностай.

Найбільший звір тайги – бурий ведмідь . Доросла особина в положенні стоячи досягає двох, а іноді й трьох метрів у висоту, її середня вага – 200-250 кг. У ведмедя чудовий нюх і тонкий слух, а ось зір розвинений погано. Він чудовий плавець і здатний розвивати швидкість бігу до 60 км/год.

До тайгових птахів відносять чорного дятла, синицю, клісту, снігу, кедрівку. У річках живуть такі риби, як стерлядь, щука, харіус, минь.

Озеро Байкал – найглибше озеро у світі – також знаходиться у зоні тайги. Більшість видів, що мешкають тут, – ендеміки , тобто живуть тільки в цій місцевості – наприклад, байкальська нерпа та байкальський омуль.

Діяльність людини у тайзі

У тайгових лісах проживають різні корінні народи, наприклад: буряти, тувинці, якути, хакаси, марійці, алтайці . Основні заняття місцевих жителів — полювання на хутрового звіра (соболя, білку, гірнича), рибальство, збирання ягід, грибів, корисних трав та ремесло: виготовлення виробів з дерева, шкіри та хутра.

У тайзі знаходяться найбільші паливні родовища: тут видобувають кам’яне вугілля, нафту, газ. Чим сильніше розвивається нафтогазовидобувна промисловість, тим менше залишається ділянок, де можуть жити звірі та птиці. У Середньому і Східному Сибіру видобувають золото та алмази .

Ще одна величезна проблема — вирубування дерев та безконтрольне полювання. Лісів залишається все менше, зникають рідкісні види тварин, руйнується ґрунт. Знищення лісу по берегах річок, величезні звалища сміття, розливи нафти, пожежі — все це завдає непоправної шкоди природі.

Тайгу називають «легкими планети»: ліси насичують повітря киснем. Вирубуючи ліс, людина завдає шкоди атмосфері.

Охорона тайги

Щоб захистити та зберегти природу тайги, люди створюють тут заповідники та національні парки. На вирубаних територіях висаджують нові молоді дерева. Ведуть велику роботу, щоб відновити чисельність рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин. Проводять екологічні рейди з метою очистити водоймища та їх береги. Приймають закони, спрямовані на боротьбу з браконьєрством та екологічними порушеннями.

Один із найвідоміших заповідників тайги – Алтайський біосферний заповідник . Його створили, щоб охороняти природу найкрасивішого Телецького озера, а також зберегти кедрові високогірні ліси та багато зникаючих видів промислових тварин: соболя, лося, марала — великого благородного оленя. Територія заповідника простяглася на 230 км завдовжки. Тут скрізь зустрічаються джерела і струмки з чистою водою, бурхливі річки, високогірні озера. Найбільше з них – Джулукуль – місце нересту багатьох цінних риб Гірського Алтаю.

Тепер ти знаєш:

1. Природна зона тайги тягнеться широкою смугою від західних кордонів країни до берегів моря. Таєжними лісами покрита більшість Сибіру та Далекого Сходу.
2. Клімат тайги м’якший, ніж клімат тундри. Але через арктичні вітри він, як і раніше, суворий. Клімат східної та західної тайги відрізняється: на заході він сприятливіший, на сході — менш. У тайзі часто випадають дощ та сніг.
3. Тваринний світ тайги дуже різноманітний, у той час як рослинний світ менш багатий і складається здебільшого з хвойних дерев.
4. Видобуток корисних копалин, вирубка дерев та полювання на тварин завдають великої шкоди природі тайги. В даний час люди ведуть велику роботу з відновлення та збереження природних багатств тайгових лісів.