www.polscha.travel

Величка, містечко поблизу Кракова, – один із найдавніших центрів розробки кам’яної солі в Європі.

Ще з часів середньовіччя це місце носило горду назву Magnum Sal (Wielka Sól) і було джерелом багатства країни.

У стародавніх польських землях сіль використовувалася як платіжний засіб (у формі соляного каміння), замінюючи металеві гроші. Сьогодні соляні копальні Велички – один із найвідоміших і найбільш відвідуваний туристами об’єкт.

Найдавнішим документом в історії соляних копалень у Величці є привілей, даний королем Казимиром I 1044 року, який називає Величку “magnum sal alias Wieliczka”.

Понад 700 років продовжувалася експлуатація родовища кам’яної солі, унаслідок чого утворилася розгалужена 9-рівнева система підземних тунелів протяжністю майже 300 км., з більш як двома тисячами печер на глибині до 327 метрів.

Туристичний маршрут довжиною 3,5 км., тягнеться по виробленій частині соляних копалень (на глибині від 64 м до 135 м), де гірники вирізали з солі понад двадцять гротів і каплиць. Гірники з Велички залишили численні сліди художньої майстерності у вигляді скульптур і барельєфів. Дивовижні фігури, казкові печери, прикрашені каплиці, чарівні підземні озера – сліди роботи гірників, розповідають, як функціонували соляні копальні протягом сторіч.

Після кількагодинної екскурсії холодними солоними підземеллями туристи на глибині 125 м можуть відпочити, випити чогось для розігріву в ресторанчику; тут же до їх послуг магазини із сувенірами та пошта.

Зараз у підземних гротах проходять конференції, банкети, вінчальні обряди, новорічні бали, спортивні заходи, відбуваються концерти оркестру гірників, організовуються виставки виробів зроблених з солі. Тут, під землею, працює єдиний такого типу санаторій (у гроті Jezioro Wessel), де дуже ефективно лікуються хвороби верхніх дихальних шляхів та астма.

Окрім туристичного маршруту у Величці варто також ознайомитися із колекцією музею Краківських соляних копалень. Частина колекції представлена постійними експозиціями, які розміщені в підземеллі та в «Замку соляних копалень». Тут є унікальні у світовому масштабі об’єкти, такі як: машини і устаткування для вертикального і горизонтального транспортування (що вже не існують на європейському континенті). Уваги заслуговують також вироби художнього рукоділля, пов’язані з минулим соляних копалень.

8 вересня 1978 року копальня солі “Величка”, разом з дванадцятьма об’єктами зі всього світу, була занесена до найпершого списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Це місце зараз дуже популярне. І трохи незаслужено туристи оминають таку ж копальню солі у Бохні, яку ЮНЕСКО оцінило на рівні з Величкою.

Копальня нагадує просторе підземне місто, повне таємничих і неповторних місць.

На туристичній трасі можна побачити давні каплиці, унікальні соляні відсіки, оригінальні інструменти та гірничі пристрої.

Розваги, які справляють на відвідувачів незабутнє враження – це 140-метрова гірка, підземна залізниця, яка ходить на глибині 212 метрів, та переправи на човнах соляними підземними ріками.

Копальня солі у Бохні у 2013 році була внесена у Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

До Велички і Бохні можна доїхати з Кракова приміським поїздом або маршрутним автобусом. Інформація про ці соляні копальні є в кожній турфірмі та в кожному центрі інформації.

Скільки років Гарику копальні

2. Характеристика дійових осіб комедії.

2.1. Герасим Никодимович Калитка.

2.1.1. Орієнтований план щодо характеристики образу.

1. Герасим Никодимович Калитка — реалістичний тип куркуля — нагромаджувача грошей і «преоберетателя земельки».

3. Риси характеру героя:
а) жадність і підступність;
б) заздрість та хитрість;
в) лицемірство і зажерливість;
г) лицемірство та деспотизм.

4. Г. Калитка та оточення:
а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини;
б) постійне прагнення до збагачення;
в) здатність до ризику;
г) знання законів і водночас протиправні дії;
д) обмеженість у якості власного харчування та робітників;
е) чутливість до образи на свою адресу;
є) «невсипущість» (Копач);
ж) грубість і черствість.

5. Багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина.

6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі.

2.1.2. Додаткова інформація про героя.

Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки.

Герой не гребує ніякими способами нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків.

Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає».

Скупиться по-людськи поїсти, сам працює і не дасть відпочити й навіть помолитись наймитам.

Прагнення збагачуватися заради самого збагачення без будь-якої іншої мети.

Калитка безмежно радий, що і йому, нарешті пощастило відкрити секрет, як багатіють його конкуренти. Це й засліпило йому очі. Його душею повністю керують багатство і гроші.

Кожна думка, кожний вчинок сільського глитая підпорядкований здійсненню мети. Не зупиняється він у гонитві за збагаченням навіть перед шахрайськими махінаціями.

Видаючи власну дочку заміж, Калитка замість обіцяних п’яти тисяч відбувся парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя й вирядили». Півдня билися, «в хаті назмітали волосся на землі цілу куделю». (Хазяйновитий Роман аж два квача зробив вози підмазувати — не пропадати ж добру!)

Калитка у весільній баталії два зуби втратив, зате грошики зберіг.

Нікому не довіряє, сам гасає, як несамовитий, підганяючи наймитів, рахує кожний окраєць хліба.

Свою жінку змушує іти до церкви пішки, та ще й прикривається сентенціями: «Худобу ганять у празник гріх. Блажен чоловік, іже скотину милує».

Навіть уві сні ввижаються лини та карасі, за які «можна грошики лупить у городі», або що в нього кум віднімає гроші і уві сні, і наяву все для грошей, ради грошей, через гроші.

Лізе в петлю, бо пропали гроші, вислизнула з рук земля Смоквинова, яку збирався придбати.

Образ Калитки наскрізь сатиричний. Уже саме прізвище «Калитка» (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника.

Роль Герасима Калитки прекрасно виконував сам автор п’єси.

2.1.3. Цитатна характеристика:

«…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»;

«Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;

«…під боком живе панок Смоквинов, мотається туди й сюди, заложив і пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю… Ай, кусочок же! Двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»;

«Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;

«Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»;

«Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!»;

«Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина. Диханіє спирає…

«Застав його (Романа) коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться»;

«Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість»;

«…бере і в свого, і в чужого»;

«…робітники та собаки надворі повинні буть»;

«Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошового»;

«Обікрали… ограбили…Пропала земля Смоковникова. Краще смерть, ніж така потеря!»;

«Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю» (Калитка — Роману);

«Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женися на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;

«Хоч би молились (робітники), а то стоїш, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи».

2.2. Копач Бонавентура.

2.2.1. Матеріал щодо характеристики образу.

Від початку до кінця комедії поруч із Калиткою глядач бачить ще одне породження капіталістичної тогочасної дійсності — копач Бонавентура, який не зумів пристосуватися до нових умов і дощенту розорився. Копач теж хоче розбагатіти і вже не один рік марно шукає в землі скарбів. Бонавентура — цілковита протилежність Калитці. Він жартівник, мрійник, людина непрактична в господарських справах, його не бентежить становище люмпена, а в якому він опинився, все більше опускаючись на соціальне дно. Копач живе у якомусь своєму світі, не зрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. Не дає йому спокою тільки один предмет — Боковенька. Бонавентурі здається, що саме там за одному йому зрозумілими прикметами він відшукає скарб. А викопані гроші він мріє витрати не на побутові потреби, а на мандрівку до Парижа. Він навіть вміє «балакати» по-французьки! Бонавентурі докоряють, що він тридцять літ шукає гроші, але й досі нічогісінько не знайшов, але копач велике значення надає тим речам, які він все-таки викопав: окам’янілому дереву, ступці мідній сковороді. Він усіх переконує, що ці предмети важливі для науки. Копач навіть одіслав їх одному професорові, що кургани розкопує. Копач — дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Бонавентура. Крім того, що герой багатий своєю мрією, він також багатий на всілякі жарти, дотепи та прислів’я. З повагою Бонавентура ставиться до науки, знає напам’ять всі вірші Шевченка, цитує «Енеїду» Котляревського.

В образі цього героя автор п’єси показав низи тогочасного суспільного ладу, що склалися з обіднілих, вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов.

2.2.2. Цитати героя.

«Я, слава Богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв»;

«Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш»;

«Я не люблю, знаєте, там всяких ніжностей: перин, подушок. Є сама — добре, а нема — кулак в голови, свиту послав, свитою укрився, заснув — мало журився, проснувся, встав- встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув»;

«Мені тільки засісти, то я з маху напишу що завгодно… Хочеш — комедію, а хочеш — прошеніє, яке завгодно прошеніє і куди завгодно»;

«Оцей раз, як не найду грошей, годі, кінець, амінь. Засяду десь і буду писать все, все одно гроші; я за год напишу стільки, що й на воза не забереш».

2.3.1. Матеріал щодо характеристики героя.

Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп’ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли».Герой розмірковує про те, що, мабуть, сусідський поміщик Жолудь має «нечисті гроші», тобто, він вже скористався цією можливістю. Про людину, яка ставить на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продає душу дияволу. Під час поділу грошей і Калитка, і Савка готові вбити один одного. Втім, коли справу провалено, коли Герасиму не дали накласти руки, Савка кається. І його покаяння — це справжнє покаяння людини-християнина.

2.3.2. Цитатна характеристика героя:

«Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомилися і як? От що цікаво!»;

«Не журіться. Я зумію заховать, аби що»;

«Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає»;

«Пішов би до нього у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»;

«Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя!»;

«Давайте моє мені… З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик?»

2.4. Інші герої п’єси

Для яскравішого зображення Калитки драматург вводить у комедію ще кількох осіб: наймичку Мотрю — дівчину з глибокими почуттями, працьовиту і розумну, змальовану в комедії з симпатією, а також постаті Калитчиних дружини і сина.

«Параска — Калитці: «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила; бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається»;

«Роман про Мотрю: «Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв’яже!»;

«Параска про Мотрю: «…я до неї привикла, вона до мене, дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів — одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як в кімнаті, я вже нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, хоч і без олії іноді, а всі їдять не нахваляться»;

«Герасим про Параску: «У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

IV дія комедії

1. Про що Роман співав пісню, перебуваючи на самоті?
а) Кохання;
б) працьовитих і добрих людей;
в) щастя;
г) зірку вечірню.

2. Замість того, щоб поцілувати Мотрю, Роман у темені кинувся не на дівчину, а на:
а) батька;
б) матір;
в) Клима;
г) Гершка.

3. Від переляку Вершко попросив сина Герасима, щоб той:
а) заспокоїв його;
б) нагодував;
в) дав йому води;
г) підпалив цигарку.

4. Копач хотів взимку написати:
а) роман про кохання;
б) історичну хроніку;
в) археологічний літопис;
г) малоросійську комедію.

5. Скільки років Бонавентура розшукував скарб?
а) Тридцять;
б) п’ятдесят;
в) сорок два;
г) двадцять три.

6. Характеризуючи себе, Копач зазначив, що він:
а) талановитий і порядний;
б) чемний і безкомпромісний;
в) марнославний і розумний;
г) багатий і щирий.

7. Пуховиком Бонавентура називав місце для відпочинку:
а) травичку під деревом;
б) старе пальто;
в) солому;
г) старе ганчір’я.

8. Невідомий передав Герасиму гроші у:
а) великому пакеті;
б) шкіряному мішку;
в) в’язаній торбі;
г) чорній валізі.

9. Прислів’я, яке використав у своїй мові Герасим, коли стеріг гроші:
а) «Береженого бог береже»;
б) «Купля руки пече, а продаж гріє»;
в) «З прибутку голова не болить»;
г) «Без бариша голодна душа».

10. Скільки мав отримати Савка фальшивих грошей від Герасима?
а) П’ять тисяч;
б) шість мільйонів;
в) десять тисяч;
г) мільярд.

11. Замість фальшивих грошей Герасим із Савкою отримали від Невідомого:
а) газети;
б) якийсь непотріб;
в) чистий папір;
г) старий одяг.

12. Яку думку висловив Савка, коли трапився обман із грошима?
а) «Що з воза впало, то пропало»;
б) «Хвалячи — продають; а гудячи — купують»;
в) «Купив би й село, та грошей голо»;
г) «На хороший товар багато покупців».

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

2. Робота на картках

1. Прокоментуйте, про що думка Савки: «Буде здоров’я, будуть і гроші, а я від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає!» Чи можна вважати ці слова щирими?

2. Якою була реакція Калитки на те, що його обдурив Невідомий? Наведіть переконливі аргументи.

3. Хто перший дізнався про те, як було ошукано Калитку?
а) Роман;
б) Мотря;
в) Клим;
г) Параска.

1. Як ви вважаєте, що єднає і протиставляє всіх панів у творі? Наведіть приклади.

2. Бажання Калитки повіситись — це його слабість чи рішучість? Відповідь вмотивуйте.

3.Чим намагався фактор захиститися і налякати Романа?
а) Ножем;
б) сокирою;
в) револьвером;
г) мечем.

1. У чому була самовпевненість Калитки, коли він отримав гроші від Невідомого? Яким чином вони вплинули на поведінку багатого селянина?

2. Дослідіть, що відбулося із Савкою та Герасимом, коли вони почали ділити гроші? Яких змін зазнали їх дружні стосунки? Наведіть переконливі приклади.

3. Завдяки кому Герасим Никодимович залишився живим?
а) Романові;
б) Бонавентурі;
в) Мотрі;
г) Жолудю.

VI. Підсумок

Драма І. Карпенка-Карого не втрачає своєї актуальності і за наших часів, адже зараз ми зустрічаємо людей, для яких знецінилось одвічне та істинне, для яких гроші затьмарили все.

П’єса «Сто тисяч»є не тільки майстерною сатирою на тогочасні суспільні події, а й одвічним нагадуванням нам, що герасими калитки існують, їх багато і вони поміж нас, що потрібно пам’ятати про те справжнє й одвічне, що є в житті людини, про те, що має цінність завжди. Потрібно пам’ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров’я, друзів, свободу, має можливість спілкуватися з рідними, жити чесно й просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні, вони коштують набагато більше, аніж «сто тисяч».

VIII. Домашнє завдання

Підготуватися до написання контрольного твору-роздуму за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору, українська література

Повернутися на сторінку Української література

Монети номіналом 25 копійок та банкноти гривні старих зразків до 2003 року перестають бути засобом платежу з 01 жовтня 2020 року

Національний банк України презентував майбутні зміни у банкнотно-монетному ряді гривні, спрямовані на подальше впорядкування готівкового обігу національної валюти та спрощення розрахунків.

Зокрема, йдеться про такі кроки регулятора з оптимізації готівкового обігу:

• Монети номіналом 25 копійок та усі банкноти гривні старих зразків, уведені в обіг до 2003 року, перестають бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою та будуть вилучені з обігу з 01 жовтня 2020 року.
• Національний банк буде активніше виводити з обігу паперові банкноти 1 і 2 гривні і монети 1 гривня зразка 1996 року, замінюючи їх на відповідні обігові монети зразка 2018 року.

Про це сьогодні під час пресбрифінгу оголосив заступник Голови Національного банку Олексій Шабан.

“Ми продовжуємо наводити лад у готівковому обігу та приводити його до світових стандартів, – розповів Олексій Шабан. – Головна мета наших рішень – спростити готівкові розрахунки та підвищити їхню зручність для користувачів. Також ми дбаємо про економічну доцільність та підвищення якості готівки у обігу”.

Рішення, озвучені сьогодні Національним банком, стали продовженням багаторічної роботи регулятора з оптимізації готівкового обігу.

“У результаті банкнотно-монетний ряд гривні скоротиться із 17 номіналів до 12. Усього в ньому залишиться 6 номіналів монет та 6 номіналів банкнот, що відповідає міжнародній практиці. Він стане впорядкованим та зручним”, – наголосив заступник Голови Національного банку.

Про ключові причини вилучення з обігу:

Cпрощення та зручність розрахунків готівкою

Монети номіналом 25 копійок зараз не розмінюються через вилучення з обігу монет номіналами 1, 2 та 5 копійок, що відбулося торік. Завдяки їхньому вилученню з обігу ця проблема вирішиться.

Вилучення з обігу монет номіналом 25 копійок спростить готівкові розрахунки. Воно не матиме впливу на інфляцію, оскільки за відсутності монет номіналом 25 копійок під час готівкових розрахунків можуть застосовуватися правила заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари, роботи чи послуги (до сум, кратних 10 копійкам) * .

Банкноти старого зразка, введені у обіг до 2003 року, уже майже не виконують свою функцію платіжного засобу. Зараз у обігу їх залишається близько 1,8% від загальної кількості банкнот в обігу. Упродовж трьох останніх років їхній обсяг в обігу майже не змінився. Тобто громадяни ними майже не розраховуються, ці банкноти не інкасуються і до банків не надходять. Їхнє вилучення з обігу не завдасть незручностей громадянам, водночас бізнесу та державі принесе користь.

Позитивний економічний ефект

Витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання банкнот і монет тепер знизяться.

Підвищення якості готівки у обігу

Для Національного банку важливо, щоб національна валюта, яка перебуває в обігу, була надійною та якісною. Українці мають бути впевнені, що готівка отримана у торговельній мережі, касі банку або в його банкоматах дійсно платіжна та абсолютно придатна до обігу.

Крім того, надто велика різноманітність банкнот і монет призводить до плутанини в гаманцях та зайвого часу під час здійснення розрахунків.

Вилучення з обігу застарілих банкнот попередніх поколінь та поступова заміна зношених банкнот номіналом 1 та 2 гривні та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року, на металеві монети підвищать захист і якість грошей та зроблять розрахунки комфортними і зручними.

Про терміни та механізми вилучення:

Як зауважив директор Департаменту грошового обігу Національного банку Віктор Зайвенко, монети номіналом 25 копійок та усі старі банкноти, уведені в обіг до 2003 року, перестануть бути платіжним засобом в Україні майже через місяць – з 01 жовтня 2020 року.

“З цієї дати їх не прийматимуть під час розрахунків готівкою за товари та послуги, а Національний банк вилучатиме їх з готівкового обігу. Тобто з 01 жовтня 2020 року усі магазини, ресторани, сфера побуту мають припинити їх приймати, а залишки таких монет і банкнот – до 16 жовтня здати до кас банків України для зарахування на рахунки”, – пояснив він.

Водночас громадяни зможуть без обмежень та безкоштовно обміняти монети номіналом 25 копійок та старі банкноти, уведені в обіг до 2003 року, на монети та банкноти інших номіналів і зразків упродовж наступних трьох років:

• в усіх українських банках – упродовж одного року з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2021 року включно;
• у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, ПУМБ) – упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2023 року включно.

Крім того, Національний банк з 01 жовтня 2020 року розпочне активніше вилучати з обігу банкноти номіналом 1 і 2 гривні зразків 2003–2007 років та обігові монети номіналом 1 гривня старого зразка, виготовлені до 2018 року (золотистого кольору). Потрапляючи в банки, вони не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до Національного банку.

Проте, на відміну від застарілих банкноти та монет номіналом 25 копійок, банкноти номіналом 1 і 2 гривні зразків 2003–2007 років та монети номіналом 1 гривня старого зразка, виготовлені до 2018 року, поки що залишаться дійсним платіжним засобом. Ними можна буде розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас поступово в обігу їх ставатиме дедалі менше, а їхнє місце займуть відповідні “сріблясті” монети номіналом 1 та 2 гривні зразка 2018 року випуску.

За період з 01 жовтня 2019 року по 31 серпня 2020 року з готівкового обігу вилучено 77,5 млн штук монет дрібних номіналів, із них номіналом:

• 1 коп. – 3,5 млн штук або 0,14 % від монет цього номіналу в обігу;
• 2 коп. – 1,9 млн штук або 0,14 % від монет цього номіналу в обігу;
• 5 коп. – 23 млн штук або 1,3% від монет цього номіналу в обігу;
• 25 коп. – 49,1 млн штук або майже 3% від монет цього номіналу в обігу.

Норми про подальшу оптимізацію номінального ряду гривні з метою поліпшення організації готівкового обігу та зручності готівкових розрахунків в країні містять:

* за правилами, визначеними постановою Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів” та відповідно до пункту 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 (зі змінами).