Як витягнути зламаний ключ із замка

Виявлення зламаного ключа, застряглого в замку, може статися раптово, але, на жаль, проблема не вирішиться сама по собі. Це скрутне становище досить серйозне, щоб ускладнити можливість замкнути або відімкнути двері квартири, змушуючи відкласти всі інші плани. Першочерговим завданням є вилучення зламаного ключа із замка – але як і чи можна це досягти без необхідності заміни всього замка?

Зіткнувшись з поломкою ключа в замку, до кого звернутися за рішенням?

Безсумнівно, такий сценарій викликає стрес і занепокоєння. Це не поширене явище, і спочатку виникає невизначеність щодо того, як вийняти зламаний ключ із замка. Складно зрозуміти, які інструменти використовувати, коли ключ намертво заклинило, і перспектива несподіваної заміни замку, безумовно, не рятує ситуацію. Однак перший крок-зберігати спокій, оскільки паніка лише ускладнює ситуацію. Рекомендується звернутися за професійною допомогою, щоб переконатися, що замок залишається функціональним після усунення проблеми. Якщо ви вибираєте методи “Зроби сам”, можна спробувати кілька прийомів, хоча вони і не гарантують успіху. Часто, якщо ключ не вдається витягти, єдиним варіантом є виклик професійного слюсаря. Але ви могли б почати з наступних “домашніх засобів” для усунення поломки ключа в замку.

Метод, що включає другий ключ для дверного замка

Для цього методу використовуйте інший ключ, який підходить до замку, і більш міцний інструмент, наприклад молоток. Процес передбачає обережне вставлення другого ключа в протилежну сторону замка наполовину, а потім легке постукування по ньому молотком (мова йде скоріше про ніжні постукування, а не про сильні помахи). Це може призвести до зміщення зламаного ключа, але впевненості немає. Якщо це не спрацює, інший підхід “Зроби сам” передбачає зняття циліндра замка і удар ним об підлогу або край столу (тут можна докласти трохи більше зусиль). Успіх полягає в тому, що ключ випадає; якщо ні, то, щоб уникнути подальших розчарувань, розумніше негайно звернутися до слюсаря за кваліфікованою допомогою у поводженні зі зламаним ключем.

Розмноження заміокулькаса

Заміокулькас можна розмножити будь-яким вегетативним способом: розподілом куща, живцем або листком. Також існує спосіб розмноження насінням, але він практикується в кімнатному квітникарстві дуже рідко. Найпростіше розділити доларове дерево під час пересадки.

1. Коли розмножувати
2. Заміокулькас: розмноження живцями
3. Посадка гілки в ґрунт
4. Укорінення живця у воді
5. Заміокулькас: розмноження поділом куща
6. Розмноження листками
7. Заміокулькас: розмноження насінням
8. Догляд за молодим заміокулькасом

Коли розмножувати

Для отримання здорових саджанців треба дотримуватися сезонності, властивої кущу в природі. Успішно розмножують його в період бурхливої ​​вегетації, який припадає на кінець весни-початок літа. До осені саджанець сформується і зміцниться, нормально перезимує і навесні почне рости.

Заміокулькас: розмноження живцями

Гілка для розмноження заміокулькаса і для посадки повинна бути твердою і загрубілою знизу, молодою та соковитою зверху. У занадто старих або незрілих живців менше шансів вижити, тому що для вкорінення потрібно багато поживних речовин.

Посадка гілки в ґрунт

Для того щоб застосувати цей простий метод розмноження заміокулькаса необхідно виконати наступні кроки.

1. Гострим інструментом зріжте гілку біля основи. Якщо бажаєте отримати декілька рослин то розділіть її по міжвузлям на кілька фрагментів. На кожному живці повинен залишитися листовий вузол і один-два листочки.
2. Протягом доби підсушіть кореневище, зрізи обробіть товченим активованим вугіллям.
3. Підготуйте горщики. Підходять невеликі розсадні контейнери або невеликі разові склянки. Зробіть отвори для дренажу.
4. Насипте ґрунтозміш. Для засипки підійде дрібний очищений пісок, пропарений субстрат без гумусу, наповнювач з кокосового волокна або мох сфагнум.
5. Перед посадкою злегка обробіть основу живця за допомогою добрива для коріння.
6. Акуратно вкореніть в злегка вологий ґрунт гілку приблизно на товщину фаланги.

Перший полив проводять за два дні. Субстрат потрібно помірно зволожити, листя теж трохи змочити. Через два-три місяці укорінений саджанець готовий до пересадки.

Укорінення живця у воді

Укорінення у воді має певні переваги, серед яких те, що дає можливість контролювати розвиток коренів. Щоб укорінити гілочку заміокулькаса, необхідно виконати такі дії:

1. воду відстояти протягом доби
2. додати до склянки з водою таблетку активованого вугілля
3. поставити завчасно підготовлений живець у склянку
4. дочекатися появи невеликих корінців
5. укоренити гілку в напівсухий ґрунт приблизно на глибину фаланги
6. ґрунт не зволожувати протягом двох-трьох днів

Оскільки при даному методі укорінення гілка заміокулькаса вбирає багато води, поливати вкорінений в землю живець потрібно дуже помірно, інакше рослина загниє. У воду можна додавати стимулятор коренеутворення, щоб процес ішов швидше.

Найкраще вкорінювати заміокулькас при розмноженні живцями у травні. В цей час світловий день довгий, рослині вистачає світла для синтезу хлорофілу.

Без води, відразу в ґрунті заміокулькас також добре приживається. Головне, щоб грунт був вологим, але не залитим. Поливають живці по краю горщика, волога після цього піднімається у вигляді пари через шари ґрунту і коріння може дихати.

Бульба при такому способі розмноження з’являється приблизно через півтора місяці. Вона буде маленька та ніжна, тому чіпати її до пів року не потрібно. Пересадку заміокулькаса проводять, коли коріння переросло об’єм горщика і вилазить з дренажних отворів.

Заміокулькас: розмноження поділом куща

Цілим живцем, на якому є безліч листових пластинок і точок зростання, розмножувати легше. Великий екземпляр містить більший запас мінералів, тому успішніше та швидше приживається. Якщо старий заміокулькас сильно розрісся, розмноження гілкою для нього буде оптимальним способом з наступних причин:

• можна отримати одразу кілька великих екземплярів
• опале випадково листя також укорінюють
• культура омолоджується і починає рости як нова рослина

З усіх способів розмноження доларового дерева в домашніх умовах цей дає найшвидший результат. Можна практично відразу отримати невеликий кущик із кількома гілочками. Для поділу вибирають тільки здорові дорослі кущики, у яких явно помітні кілька точок зростання.

Розберемо послідовність процесів.

1. Акуратно вийміть рослину з горщика, намагайтеся не пошкодити коріння. Якщо не виходить, пластмасову ємність можна розрізати, глиняну розбити.
2. Обережно струсіть ґрунт з коріння та огляньте його. Визначте на скільки частин можна розділити кореневище. Кожна ділянка повинна мати бульбу з корінцями та розетку з листям, що виходить з неї.
3. Гострим продезінфікованим інструментом розріжте кореневище на ділянки або якщо бульб декілька – візьміть одну. Намагайтеся робити все точно, щоб нанести квітці мінімальні ушкодження.
4. Припудріть зрізи потовченим вугіллям або препаратом-стимулятором типу корневіна. Залишіть для підсушування на дві-три години.
5. Посадіть підготовлені ділянки в горщики із зволоженим ґрунтом.

Найсприятливішим місцем для розвитку молодої рослини буде досить світлий куточок, де немає затемнення та прямих сонячних променів.

Розмноження листками

До плюсів розмноження заміокулькаса листом входять доступність і нескладність. Посадковим матеріалом вибирають молодий свіжий лист без плям та пошкоджень. Грунт у цьому випадку має бути легким, містити трохи піску для легкості та пухкості. Підійде земля для сукулентів або вермікулітно-піщана суміш. Послідовність дій щодо вкорінення така.

1. Підготуйте ємності з живильним субстратом. Зволожте ґрунт.
2. Гострим інструментом зріжте листові пластини. Вибирайте лише здорові непошкоджені екземпляри.
3. Припудріть зрізи вугіллям чи будь-яким стимулятором зростання. Підсушіть листочки протягом півтори-двох годин.
4. Посадіть листок у контейнер, заглиблюючи в грунт на третину довжини.

Саджанець треба періодично поливати, але не перезволожувати. Коріння з’явиться приблизно за два місяці. Тоді кущик можна пересаджувати.

Заміокулькас: розмноження насінням

Розмноження заміокулькаса насінням у домашніх умовах – це дуже клопітне і практично неможливе завдання, тому квітникарі вибирають його дуже рідко. Кущ майже не цвіте і не дає насіння. Їх треба купувати, що не завжди можливо. Тим не менш, виростити кущик із насіння все-таки можливо. Якщо ваша рослина все ж таки зацвіла і ви хочете поексперементувати – дотримуйтесь поданих нижче етапів:

1. квітку запилюють за допомогою пензлика з інтервалом приблизно дві години
2. після утворення зав’язі полив припиняють
3. після утворення та відкриття коробочки, її зрізають і залишають на дві доби для просушування
4. насіння витягають із коробочки, акуратно постукуючи по ній пальцями
5. перед посівом насіння обробляють рожевим розчином калію перманганату
6. насіння перемішують з піском і висівають у вермикулітно-піщану суміш
7. накривають контейнер плівкою, забирають у тепло.
8. міні-тепличку необхідно періодично провітрювати, рівномірно поливати

Перезволоження вкрай небажане для посівів. Перші паростки з’являться через 2-3 місяці. Пізніше їх треба прорідити, залишаючи лише міцні та здорові екземпляри. Коли виростуть два листки, сіянці висаджувати в окремі горщики.

Догляд за молодим заміокулькасом

Саджанець спочатку формує бульби, з яких згодом з’являться паростки. Для отримання дорослої рослини потрібно набратись терпіння. Треба дати можливість рослині сформувати повноцінну кореневу систему. Дуже важливе значення має розмір горщика, якщо він занадто великий – доведеться довго чекати на листя. Поки коріння не заповнить весь обсяг ємності – листя не з’являться.

За саджанцем заміокулькаса догляд за не складний. Поливати його треба помірно і тільки в міру пересихання земляної грудки. Нормальної вологості повітря йому цілком достатньо, підвищена не потрібна. Однак, якщо повітря надто сухе, кущик краще накрити ковпаком із плівки або скла. Тільки в цьому випадку його треба регулярно провітрювати. Коли саджанець сформує розетку з 2-3 повноцінного листя, його пересаджують у новий горщик. Така рослина вже вважається дорослою.

Розмноження Заміокулькаса – як провести процедуру в домашніх умовах

Заміокулькас – екзотична квітка, виходець із далекої Африки. Догляд за рослиною в домашніх умовах не викликає особливих складнощів, а ось розмноження може стати проблемним, якщо не виконати низку умов. Має значення і час, і спосіб, і технологія важливо все зробити правильно.

Розмноження Заміокулькаса – як провести процедуру в домашніх умовах

Правила розмноження

Починати краще ранньою весною – у березні-квітні.

На той час доларове дерево вже виходить із зимової сплячки, бруньки набрякли, з’явилися зародки нових листочків.

Опалювальний сезон у квартирах ще не закінчено, а значить – умови якраз підходять для успішного розмноження квітки.

Вологість має бути 40-50% або менше. Температура не нижче +20 °С.

Якщо навіть вазон стоїть поруч із батареєю, живці приживуться чудово.

Способи

Зоміокулькас розмножується декількома способами, кожен із них має особливості. Деякі дають можливість отримати відразу повноцінний кущ, а після інших дорослої рослини доведеться чекати кілька років.

Живцювання

Живці нарізають з великої гілки замиокулькаса. Вона повинна бути повністю сформована, з однаковим темно-зеленим листям.

Якщо на кінці гілки листя світло-салатові, меншого розміру, ніж інші — вона не годиться, тому що не накопичила достатньо поживних речовин.

• Довга втеча нарізають на окремі шматочки з двома парними листами в кожному (а також по 4-6 аркушів у кожному). З однієї гілочки їх виходить щонайменше 10.
• Живці розкладають на газету і дають підсохнути, поки з місця зрізу не перестане виділятися чумацький сік. Потім їх занурюють у «Коренвін» на годину.
• Наперед готують поживний субстрат. Він повинен бути легким, з добрим повітрообміном. Чудово підходить для цих цілей суміш перліту та вермікуліту в рівних пропорціях. Деякі змішують вермікуліт, перліт, великий пісок, пінопласт та ґрунтоґрунт.

Увага! Не можна використовувати як субстрат торф. У ньому рослина зможе вкоренитися і загине.

У ємності із субстратом, на глибину 2-3 см, поміщають живці, потім потрібно прикрити зверху банкою або спорудити парничок. Чи не поливати! Тільки через 3-4 дні землю навколо стебла злегка обприскують із пульверизатора.

Починають повноцінний полив не раніше ніж через 2 тижні. Укорінюється живець 2-3 місяці (у тепличці трохи швидше).

Розмноження листом

Від довгої гілки відокремлюють маленькі листочки, роблять надрізи у районі черешка, кладуть їх у просушку. Потім занурюють у «Корневін» і поміщають у субстрат.

Якщо для живців парник не є обов’язковим, то для вкорінення листків його треба організувати. Підійде як звичайна банка, так і плівкові укриття.

Ємності з листами ставлять у тепле світле місце. Температура має бути не нижче +25 °С. Поливати живці не треба – краще обприскувати землю.

Полив допустимо лише через 2 тижні. Але тільки теплою відстояною водою і трохи. Заміокулькас не терпить переливу, особливо його молоді паростки.

Поділом бульб

Розділити бульбу можна тільки у дорослої квітки

Мається на увазі не проста розсадка куща, а саме поділ одного бульби на кілька. У дорослого замиокулькаса бульби розростаються до великих розмірів. На одному “бульбі” можна знайти 2-3 точки зростання – живі здорові нирки.

Якщо розрізати бульбу на частини так, щоб ці бруньки розділити, утворюється кілька самостійних кущів.

Розмножити таким способом вдасться лише дорослі (від 3 років) кущі, здорові та міцні.

Починати поділ краще ранньою весною, коли квітка вже прокинулася і готова до активного зростання. Етапи:

• Його виймають із горщика повністю, обтрушують від ґрунту.
• Найбільші бульби відкладають убік, решта повертають назад у ту ж ємність (якщо не стоїть завдання розсадити весь кущ).
• Гострим чистим ножем розрізають бульбу між нирками.
• Місце зрізу занурюють у фунгіцид, присипають активованим вугіллям та поміщають у субстрат. Він має повністю покривати бульбу. Якщо є здорове листя, їх залишають, не зрізаючи.

Формувати парник не обов’язково — у теплому місці бульба піде на зріст без проблем. Вже за кілька місяців мають з’явитися нові листочки.

Насінням

Це найбільш трудомісткий спосіб розмноження, але дуже цікавий. Перша проблема, з якою стикається квітникар, де взяти якісний посадковий матеріал?

Насіння домашнього заміокулькаса за звичайних квартирних умов не визріває повністю. Вони навряд чи зійдуть навіть за дотримання всіх необхідних умов. Тому краще купувати з них у розплідниках та оранжереях у досвідчених фахівців.

• Насіння замочують у біостимуляторі росту (Превікур Енерджі, Епін Екстра, Екосіл) на 2-3 години.
• Потім висівають на субстрат, що складається з вермикуліту, перліту та великого піску.
• Зверху ємність накривають склом або плівкою та ставлять під лампу. Краще використовувати звичайну лампу розжарювання – вона дає світло і тепло одночасно.

Температура має бути в межах +25-29 °С. За цих умов сходи з’являться за 10-14 днів. Скло відразу прибирати не варто – потрібно привчати паростки до кімнатної температури поступово. Тільки після появи 4 листочків можна починати знімати теплицю.

Увага! Забирати конденсат зі скла обов’язково! У спекотні дні тепличку провітрювати 10-15 хвилин.

Вкорінення живців у воді

Після відокремлення дрібних листів від гілки можна спробувати вкоренити їх у воді. Попередньо кожен лист обробляють у препаратах:

• Корнєвін;
• Гетероауксин;
• циркон.

Листок поміщають у маленьку ємність з водою на самому денці, щоб черешок ледве торкався вологи. Якщо води виявиться багато, лист просто загниє.

Деякі квіткарі радять підняти лист над водою і зафіксувати, щоб коріння тяглося до вологи самі. Є думка, що так коріння з’явиться швидше, а також буде виключено ризик загнивання листа.

Вкоренення листа у воді – що робити

Можна вкоренити лист замиокулькаса та у воді. Воду рекомендується використовувати кип’ячену, охолоджену до кімнатної температури. У ній процеси гниття йдуть набагато повільніше, ніж у воді з-під крана. Це дозволить запобігти загниванню аркуша.

Укорінюють листя у прозорих ємностях, щоб зручніше було спостерігати за розвитком кореневої системи рослини. Також у скляній банці можна побачити початок гнильного процесу та зупинити його розвиток.

Якщо лист замиокулькаса починає загнивати, потрібно вийняти його з води і зрізати нижню гнилий частину. Потім лист підсушують протягом кількох годин і ставлять у свіжу кип’ячену воду.

Досвідчені квітникарі рекомендують не вкорінювати листя у воді, а використовувати метод укорінення у ґрунті. У воді листя укорінюється так само довго, як і в грунті, але ризик загнивання набагато вищий, тому не весь посадковий матеріал може бути вкорінений.

Покроковий процес

Укорінюючи квітку таким чином, майте на увазі, що смертність у посадкового матеріалу може бути високою. Краще підстрахуватися та взяти на розведення одразу кілька листків.

Вам знадобиться :

• материнська рослина;
• гострий ніж;
• стимулятор утворення коріння;
• ємність із водою.

Послідовність дій :

1. Виберіть лист і відріжте його від материнської рослини.
2. Обробіть зріз стимулятором зростання коріння.
3. Поставте в прозору ємність із кип’яченою водою кімнатної температури (вона не повинна прикривати лист більше ніж на 1/3).

Воду для укорінення доларового дерева потрібно попередньо прокип’ятити , щоб запобігти гниття. Можна ще покласти до неї активоване вугілля для дезінфекції. Головний ворог замиокулькаса – надмірний полив, тому за листочками, поставленими у воду, слід стежити ретельно. З прозорими ємностями це нескладно, можна вчасно помітити початок гнильного процесу.

Якщо корінець, що відростає, зіпсувався, вийміть лист з води, відріжте уражену частину, присипте активованим вугіллям і підсушіть протягом декількох годин. Після цього можна ставити лист у нову кип’ячену воду.

Ще один варіант укорінення у воді – з використанням вати, змоченої у воді . Вона виступає в ролі своєрідного ґрунту і потребує періодичного зволоження.

Наступний догляд

За саджанцями потрібно добре доглядати

Після вкорінення посадкового матеріалу важливо правильно доглядати його, щоб саджанці набралися сил і почали активно рости. Від умов та догляду безпосередньо залежить, чи виживе квітка. Досвідчені квітникарі знають основні секрети догляду.

Полив

Спочатку після посадки саджанці не поливають, а зрошують землю навколо стовбура. Особливо це важливо для паростків, отриманих із насіння. Вони дуже ніжні і легко загниють при найменшому залитті.

• Саджанці, розмножені розподілом куща, можна почати поливати вже за тиждень.
• Укорінені листочки перший місяць не поливають, а обприскують землю довкола.
• Живці можна поливати вже через 3 тижні потроху теплою водою.

Для молодих кольорів режим поливу залежить від розміру їхньої кореневої системи. Заміокулькас не терпить надлишку вологи та гостро реагує на перелив.

Освітлення

Доларове дерево любить яскраве світло, але молоді паростки від прямого сонця необхідно тінити. Їхнє ніжне листя схильна до опіків. Ідеальним буде розміщення вазонів на південно-східних чи південних вікнах.

Паростки тягнуться до світла, тому їх треба періодично повертати, якщо світло падатиме лише з одного боку, квітка витягнеться і стане непропорційною, однобокою.

Проте міняти місце розташування молодих рослин не можна. Навіть “переселення” в іншу кімнату може стати для них сильним стресом.

Підживлення

Молоді паростки перші 3 місяці нічим не удобрюють. Пізніше вносять підживлення для кактусів і сукулентів у рідкому вигляді (під корінь) 2 рази на місяць.

Найкращими готовими комплексами, що підходять для заміокулькасу, вважаються:

1. Біопон;
2. Добрая сила;
3. активін;
4. Reasil;
5. Ви несете.

Температура та вологість

Після вкорінення паросткам необхідно тепло. Температура повинна падати нижче +25 °С. Інакше їхнє зростання сповільниться, а імунітет знизиться.

Вологість не повинна бути високою – 40-50% достатньо. Однак іноді паросткам потрібно влаштовувати прохолодний душ, обприскуючи їх з пульверизатора.

Високий рівень вологості послаблює заміокулькас. У похмуру погоду його не варто додатково поливати чи обприскувати. Перший рік потрібно берегти квітку від гнилі, що вражає як верхню частину рослини, так і його ще не зміцніло коріння.

Молоді паростки зоміокулькасу не бояться протягів. Навпаки, свіже повітря корисне для них.

Навіть нещодавно укорінені живці виставляють перед відкритим вікном — рослина почуватиметься комфортно за умови теплої сонячної погоди. Звісно, ​​якщо на вулиці холодно, провітрювати саджанці не варто.

Обрізка та пересадка

Рослина стрижуть, якщо кущі хочуть надати певної форми або густої крони.

Також слід видаляти пошкоджені або висохлі гілки. Особливо якщо причиною стало захворювання.

Час пересадки залежить від віку рослини

Пересаджують молодий заміокулькас щорічно, дорослий – раз на 2-3 роки.

• Горщик вибирають на 2-3 см більше у діаметрі, ніж попередній.
• На дно викладають великий дренаж (глиняні черепки, керамзит). Потім дрібніший розпушувач (вермікуліт, гравій). Наступний шар – ґрунт, змішаний з пінопластом та перлітом.
• Рослина виймають із горщика і просто перевалюють у нову ємність цілком. Коріння при цьому не обтрушують і не поділяють.

Така пересадка менш травматична для квітки.

Вибір ґрунту

Для ароїдних і сукулентів ґрунт повинен вибиратися легке, добре пропускає повітря. Тяжкий ґрунт із домішкою глини уповільнить зростання кореневої системи, може призвести до загнивання. Глинистий або занадто жирний ґрунт добре утримує воду, не даючи корінцям дихати.

Щоб правильно скласти ґрунтосуміш, потрібно брати більше піску та торфу, наприклад, по 2 – 3 частини того й іншого. Інші компоненти – садова земля та дерн – беруться у менших пропорціях. Оптимальним є таке співвідношення:

• торф 2 части;
• пісок 2;
• дерновая земля 1 часть;
• листовий перегній 1.

Можна для поживності додати 0,5 частини перегною коров’яку, але це не обов’язково. Щоб запобігти загниванню, рекомендується підмішати перліт у ґрунт і додати туди шматочки деревного вугілля.

Важливо ! На дно обов’язково укладають дренаж. У разі переливу там залишиться повітря для дихання і квітка не занедужає.

Як розсадити заміокулькас

У міру зростання бульби заважають одна одній, рослина перестає рости, чахне і може навіть загинути.

При розростанні куща його потрібно розсаджувати хоча б раз на 3-4 роки.

Технологія: рослину повністю виймають із горщика, землю струшують, потім коріння змивають теплою водою. Оглядають бульби, акуратно поділяють їх. Бульби при цьому залишають цілими та неушкодженими.

Найдрібніші бульби допускається зібрати та посадити в один вазон меншого обсягу. Розсаджувати їх по окремих ємностях не дуже зручно – потрібно багато тари та зведеного місця в будинку. До того ж, у них буде більше шансів вижити, адже окремо вони ще не нагромадили достатньо поживних речовин.

Які частини доларового дерева придатні для живлення?

Живець – частина гілки замиокулькаса з парними листочками . Щоб уникнути неприємних несподіванок для розмноження, потрібно вибирати тільки здорові гілки без пошкоджень, без плям, з інтенсивним забарвленням і без ознак ураження шкідниками або інфекційними захворюваннями.

Для того, щоб живець пустив коріння, йому знадобиться багато поживних речовин, тому на дуже старих або тільки втечах, що проросли, зупиняти свій вибір не варто. Ідеально для живцювання підійде верхівка материнської рослини або напівдерев’янілий втечу старше 4-5 років.

Можливі проблеми

Після того, як рослина вдалося розмножити, квіткарі нерідко стикаються з проблемами, пов’язаними з подальшим зростанням та розвитком молодих саджанців. Деякі з них вирішити просто, а деякі вимагають окремої уваги та втручання фахівців.

Зупинка зростання

Заміокулькас відрізняється дуже повільним зростанням. Але буває, що після вкорінення живців або поділу бульб рослина зупиняється у рості зовсім.

Не варто відразу перегодовувати його добривами або намагатися більше поливати. Від цього буде лише гірше. Швидше за все, квітці потрібен час, щоб освоїтися в домашньому мікрокліматі та піти у зріст.

Опіки листя

Дорослому заміокулькасу потрібно багато світла, але молоді екземпляри краще притіняти від відкритих променів.

Під прямим сонцем листя починає хворіти, з’являються опіки, рослина чахне і пропадає.

Перелив

Доларове дерево не терпить надлишку вологи, тому полив має бути дуже помірним. Особливо це стосується періоду спокою рослини (жовтень-березень).

Якщо ж полив частий і доповнюється зрошенням по листу, то рослина починає гнити – листя темніє і опадає.

Якщо дорослий кущ ще може впоратися із загнивом, наростивши нове коріння замість тих, що відгнили, то молодий загине відразу.

Загальна характеристика рослини

Заміокулькас – це представник сімейства Ароїдних, якого спочатку привезли до Європи з африканських тропіків. Ця рослина має масивне листя і товсте кореневище. Воно відноситься до сукулентів, тобто того виду, який здатний пережити значні посухи, за рахунок своєї здатності накопичувати в м’ясистих тканинах вологу.

Виходячи з цього, слід пам’ятати про те, що квітка має низку особливостей:

• не переносить надмірний полив;
• потребує багато сонячного світла.

Важливо!

Заміокулькас отруйний, тому може бути небезпечний для дітей, домашніх тварин. Під час догляду, пересадки та поливу рекомендується скористатися рукавичками з непроникного матеріалу.