Емоції: види та значення, прояви, механізм виникнення. Реферат

Емоції — психічні стани і процеси в людини та вищих тварин; це відповідні реакції на зовнішні та внутрішні подразники, які проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо. В емоціях виявляється позитивне або негативне ставлення людини до навколишнього світу.

Людина не лише сприймає навколишні предмети і явища — у неї формується певне ставлення до них. Спілкування з іншими людьми, природа, твори мистецтва, наука, власна праця — все це викликає у неї різні переживання: любов, радість, повагу, захоплення, горе, гнів, страх. Без емоцій неможлива цілеспрямована діяльність людини. Ще давній філософ Спіноза звернув увагу на те, що емоції “. збільшують або зменшують здатність самого тіла до дії”.

Американський фізіолог У. Кеннон підкреслював мобілізуючу роль емоцій, які приводять організм у стан готовності до затрат енергії: “Припинення Діяльності травних органів, що звільняє запаси енергії для інших частин організму, прилив крові від шлунка до органів, які беруть участь у м’язовій діяльності; збільшення сили серцевих скорочень; глибоке дихання; розширення біронхів; швидке відновлення працездатності втомленого м’яза. — усі ці зміни безпосередньо слугують для того, щоб пристосувати організм до інтенсивної затрати енергії, яка може бути потрібна на час страху, люті й болю”.

Більшість сучасних вчених також розглядають емоції як пристосувальне явище.

Емоції властиві вищим тваринам, але вони пов’язані здебільшого із захистом від ворогів, здобуттям їжі, статевим потягом і піклуванням про потомство. Ці функції емоцій притаманні й людині. Але, на відміну від тварин, виникнення емоцій у людини переважно пов’язане з дією соціальних факторів.

Види емоцій

1. Позитивні емоції. Позитивні емоції— позитивна оцінка об’єкта, явища (радість, любов, захоплення тощо). Вони зумовлюють розширення кровоносних судин, підвищення інтенсивності енергетичного обміну, температури тіла, розумової та фізичної працездатності. Отже, вони спонукають людину до діяльності й досягнення корисного результату.

2. Негативні емоції. Негативні емоції виникають при дефіциті інформації, невдачах людей. Негативні емоції протилежні позитивним. Проте вони теж стимулюють активність людини, спрямовуючи її на подолання перешкод.

• а) первинні. Людина, як і тварина, народжується з певними емоційними реакціями. Це первинні емоції: страх і тривога — як прояв потреб у самозбереженні; радість — це реакція задоволення від реалізації потреб; гнів — як наслідок обмеження потреби в рухах, вчинках.
• б) вторинні. Вторинні емоції у людини формуються внаслідок її соціальності та усвідомлення власного “Я”. Ці емоції не пов’язані з життєво важливими потребами (образа, провина, почуття сорому, заздрість, пихатість тощо).

Прояви емоцій

Емоції виявляються у вигляді емоційних реакцій, станів або стосунків.

1. Емоційні реакції. Емоційні реакції— посмішка, сміх, плач, лють, страх, схвильованість, імпульсивність дії або повна нерухомість — тісно пов’язані з подіями, що їх зумовили. В екстремальних умовах, коли людина не може оволодіти певною ситуацією, розвиваються так звані афекти — особливий вид емоцій, які супроводжуються сильною, бурхливою реакцією (наприклад, страх, гнів).

Ці реакції не контролюються свідомістю, тому їх важко стримувати. Переключення на інший вид діяльності (фізична робота) сприяють емоційній розрядці. Емоційні реакції за певних ситуацій необхідно стримувати: не сміятися та не подавати вигляду, коли хтось з необачності щось не так зробив чи сказав.

2. Емоційні стани. Емоційні стани — це тривалі переживання, ефект від сильної емоційної реакції. До них відносять збудження, пригнічення (депресія), страх, тривогу. Емоційний стан є мінливим психічним явищем. Веселий настрій може змінюватися на сумний, спокійний — на тривожний, пригнічення — активністю.

Емоції зумовлюють настрій людини. Настрій — це стійкий, досить тривалий емоційний стан. Причини, що зумовили той чи інший настрій, не завжди усвідомлюються.

Вони залежать від фізичного самопочуття або від властивості пам’яті підсвідоме викликати попередні почуття. Тривалі конфліктні ситуації, неможливість здійснити бажане можуть зумовити пригнічений стан, тривогу або агресивну поведінку людини. Реальна оцінка ситуації, що склалася, відповідні вольові зусилля допомагають вийти з цих станів.

3. Емоційні стосунки. Емоційні стосунки спрямовані на певну особу, об’єкт, процес. До них відносять любов, пристрасть, прив’язаність, ненависть, ревнощі, заздрість. Емоційні стосунки можуть спричинити різні емоційні стани.

Механізм виникнення емоцій

При будь-якій емоції в реакцію на той чи інший подразник включається багато фізіологічних систем (серцево-судинна, дихальна, ендокринна тощо). У людей до цих реакцій додаються і суб’єктивні переживання, які в свою чергу відображають діяльність певних систем мозку, спрямованих на переробку різноманітної інформації, що надходить з навколишнього середовища.

Окремі утвори головного мозку взаємодіють у певному порядку — вони об’єднані у функціональні системи та підсистеми. Цих систем і підсистем багато. Одна з них — система ретикулярної (сітчастої) формації стовбура головного мозку, друга — так звана лімбічна система головного мозку. Найважливішим “розпорядником” емоційних компонентів складних форм поведінки людей є кора великих півкуль, яка працює у тісній взаємодії з утворами лімбічної системи та ретикулярної формації.

Велике значення у виникненні емоцій має ендокринна система. Під час збудження підкіркові центри мозку (гіпоталамус), отримавши інформацію про зміни в організмі та навколишньому середовищі, посилюють вплив на органи внутрішньої секреції (гіпофіз і надниркові залози).

Це зумовлює вироблення життєво важливих речовин, насамперед адреналіну, який підтримує тонус судин, посилює роботу серця, м’язів, швидко збільшує кількість глюкози в крові, підвищує активність ферментів тощо.

Під час короткочасних емоційних напружень адреналін нагромаджується в крові і сприяє тривалому підвищенню кров’яного тиску, прискоренню пульсу, виникненню спазмів судин, зокрема судин серця, що може спричинити напад стенокардії і навіть інфаркт міокарда. Тому цілком зрозуміло, чому ми завжди прагнемо захистити літню чи хвору людину від бурхливих емоцій (навіть позитивних), які можуть виявитися для неї небезпечними.

Життя людини без емоцій неможливе

Зміни в діяльності органів під час емоцій однакові у всіх людей. Тому всім зрозумілі такі вислови, як “від страху в піт кинуло”, “волосся дибки стало”, “мурашки по спині забігали”, “щемить серце”, “від радості дух перехопило” тощо.

Кожну емоцію можуть супроводжувати рухи мімічних м’язів обличчя та інші її виражальні рухи. За тим, як змінюється хода, поза, швидкість мови, голос, жест, міміка, інтонація, колір шкіри, можна скласти уявлення про емоційний стан людини.

Людство вступило в епоху надзвичайних стресових станів та емоційних навантажень. Ми можемо протистояти цьому, виховуючи волю, навчившись керувати емоціями і розумно долати різні стреси.

Людина не тільки сприймає навколишній світ, але й впливає на нього. До всіх предметів та явищ у неї є певне ставлення. Читаючи книгу, слухаючи музику, відповідаючи урок або спілкуючись із друзями, люди переживають радість, сум, піднесення, засмученість.

Переживання, в яких виявляється ставлення людей до навколишнього світу й до самих себе, називають емоціями.

Емоції людини надзвичайно різноманітні й складні, вони можуть бути позитивними (радість, любов, захват, задоволення і т. ін.) і негативними (гнів, страх, жах, огида та ін.). Будь-яка емоція супроводжується активацією нервової системи й появою в крові біологічно активних речовин, що змінюють діяльність внутрішніх органів.

Кожну емоцію можуть супроводжувати виразні рухи. За зміною ходи, поставою, а також жестами людини, мімікою, інтонацією, зміною швидкості мовлення можна скласти уявлення про емоційний стан. Спостерігаючи за виразом обличчя, ми не тільки розуміємо, що відчуває інша людина, але й заражаємося її станом: співпереживаємо, співчуваємо, жаліємо. Таким чином, виразні рухи — своєрідний засіб спілкування між людьми.

Поява емоційних реакцій пов’язана з роботою великих півкуль і відділів проміжного мозку. Велике значення для формування емоцій мають скроневі й лобні частки кори.

Життя людини без емоцій неможливе. Втрата емоцій — це втрата специфічних для людини рис. Нормальне життя повинно бути емоційно насиченим з переважанням позитивних емоції.

Бурхливі негативні емоції призводять до розвитку психічних і соматичних хвороб людини. Тому необхідно попереджувати їх розвиток. Це досягається за допомогою волі — свідомого керування емоціями. Ми можемо стримувати свої емоції, свої виразні рухи, “не давати волі відчуттям”.

Уміння володіти собою в різних ситуаціях набувається в процесі виховання, самовиховання та є ознакою високої культури людини.

Які бувають позитивні емоції і як їх розрізняти

Емоції це індикатори, які показують, що в даний момент відчуває людина. При цьому вона може їх приховувати, прикриваючись фальшивими словами, але якщо стежити за її мімікою, жестами і мовою тіла, то можна з’ясувати правду. Все це допомагає краще розуміти людину і ефективніше з нею взаємодіяти.

Згідно Вікіпедії, емоція – це психічний процес середньої тривалості, що відображає суб’єктивне оціночне ставлення до існуючих чи можливих ситуацій та об’єктивного світу. Позитивні емоції – це позитивна реакція на подію, яка викликає стан радості і повністю відповідає очікуванню і внутрішніх установок. Вони є похідною від отриманої позитивної енергії, спрямованою в різних видах — матеріальної, уявної, вербальної або в поєднанні, що приходить до нас від інших людей, речей, явищ.

Які бувають позитивні емоції

До позитивних емоцій належать радість, задоволення, захоплення, радість, впевненість, гордість, симпатія, довіра, любов, захоплення, розчулення, повага, полегшення. Втім, деякі психологи вважають, що такі емоції як інтерес, цікавість, здивування також є позитивними, хоча канонічно вони нейтральні.

Коли людина відчуває позитивні емоції, вони тут же виявляються на її обличчі і тілі. Давайте розглянемо декілька поширених емоцій і те, як їх можна розгадати.

Щастя

Щастя – це стан людини, який відповідає найбільшій внутрішній вдоволеності умовами свого буття, повноті й осмисленості життя.

Щастя = глибоке задоволення життям + максимум позитивних емоцій + мінімум негативних емоцій. Прояв:

• Рот усміхається (у відкритому або закритому положенні).
• Можливий сміх, однак, швидше за все, не гучний.
• «Воронячі лапки» по сторонам блискучих очей.
• Злегка підняті брови.
• Голова тримається прямо.

Радість

Радість – це внутрішнє почуття задоволення, веселого настрою і щастя. Існує радість від споглядання, від руху, радість спілкування, пізнання, краси, від життя. Це протилежність смутку та печалі.

Радість від щастя відрізнити можна, для цього зверніть увагу на мову співрозмовника. Він може використовувати наступні слова: веселий, грайливий, комфорт, задоволення, гармонія, торжество. Прояви схожі:

Бажання

Бажання – це середня ступінь волі, між простим органічним хотінням, з одного боку, і обдуманим рішенням або вибором – з іншого. Не всі психологи та науковці вважають цю емоцію позитивною, однак, все залежить від конкретної людини і ситуації. Наприклад, якщо до бажання досягти бажаного домішується рішучість, тоді людина відчуває приємне відчуття, так як знає, що їй робити.

• Очі широко відкриті, зіниці розширені.
• Злегка підняті брови.
• Губи посміхаються і при цьому злегка відокремлені одна від одної.
• Голова нахилена вперед, немов намагаючись заволодіти бажаним.

Захоплення

Захоплення – це соціальна емоція, що викликається схваленням людей, які демонструють свій талант або вміння, перевищують загальноприйняті стандарти.

• Широко відкриті очі.
• Невідривний погляд.
• Пристрасне бажання скоротити дистанцію з предметом захоплення.
• Роззявлений рот.
• Обличчя розслаблене.

Інтерес – це позитивно забарвлений емоційний процес, пов’язаний з потребою дізнатися щось нове про об’єкт інтересу, підвищеною увагою до нього.

Для одних психологів це нейтральна, для інших – позитивна емоція, яка дозволяє людині звернути підвищену концентрацію уваги на об’єкт, думку чи співрозмовника і одержати у зв’язку з цим задоволення.

• Стійкий погляд на предмет інтересу.
• Злегка підняті брови.
• Губи злегка притиснуті одна до одної.
• Голова пряма або висунута вперед.

Здивування

Здивування може бути приємним або неприємним, але ми розглянемо перший випадок, так як аналізуємо позитивні емоції.

Приємне здивування – це когнітивна емоція, що виникає при виникненні несподіваної ситуації. Вона може виникати як реакція на зустріч зі старим другом, отриманий комплімент, подарунок.

• Широко відкриті очі.
• Високо підняті брови.
• Нижня щелепа опущена.
• Голова злегка відкинута назад.

Полегшення

Полегшення – це стан легкості, звільнення від чого-небудь. Ця емоція виникає, коли людина внутрішньо напружена, чекаючи звісток і налаштована на найгірший варіант розвитку подій. Однак новина виявилася для неї хорошою.

• Зовнішні краї губ опущені.
• Рот злегка нахилений або посміхається.
• Голова нахилена.

Як аналізувати емоції

Щоб правильно трактувати емоції людини, недостатньо однієї ознаки. Вам знадобиться зібрати різну інформацію. Зверніть увагу на наступні елементи:

Підказки: коли людина про щось думає, або переживає інтенсивну емоцію, це одразу позначається на її поведінці, мові тіла, жестах і міміці.

Зміни в мові тіла і поведінці: якщо людина змінює мову тіла, поведінку, міміку і жести, значить в її внутрішньому світі сталося щось значне. Спробуйте зрозуміти, що ви сказали, як себе вели за кілька секунд до цього.

Кластери: психологи стверджують, що набагато ефективніше для розуміння емоцій людини аналізувати не одну підказку, а кілька, об’єднаних у так званий кластер. Якщо ваш співрозмовник спочатку злегка нахиляється до вас під час діалогу, уважно слухає, а потім злегка піднімає брови, це, найімовірніше, свідчить про те, що йому цікаво. Намагайтеся розглядати підказки, як цілу групу, а не окремо.

Враховуйте характер та контекст

Характер: можна дуже сильно помилитися у трактуванні мови тіла і поведінці співрозмовника, якщо не знати про його характер і темперамент. Холерики, флегматики, сангвініки і меланхоліки поводять себе зовсім по-різному при прояві одних і тих же емоцій, тому постарайтеся для початку скласти його психологічний портрет. Інакше ви будете сприймати флегматика як боязку людину, а емоції сангвініка як радісні, хоча насправді все може виявитися навпаки.

Контекст: кожна ситуація унікальна, тому вам перш за все потрібно зрозуміти, що означає конкретний контекст для вашого співрозмовника. На одні і ті ж слова він може реагувати по-різному. Також врахуйте його настрій у поточний момент, загальний психологічний стан і наявність інших людей. Наприклад, у діалозі співбесідник може розкриватися з одного боку, а при появі третьої людини вести себе зовсім інакше. Завжди враховуйте нові фактори, щоб не помилитися з інтерпретацією.

Важливо не тільки сприяти появі позитивних емоцій у людини, яку хочете зрозуміти і на якого будете впливати, але і правильно їх інтерпретувати. Радість і щастя – це позитивні емоції, проте чітко навчіться відрізняти перше від другого, тому що це може мати значні наслідки.

Коли ви навчитеся розпізнавати позитивні емоції, то зможете виводити співрозмовника з непродуктивного, негативного стану і приводити в позитивний. Пам’ятайте, що впливати на людину набагато легше, якщо їй з вами комфортно і якщо ви викликаєте у неї позитивні емоції.