ЕЕГ (енцефалограма) головного мозку: що показує, як роблять электроэнцефалографию

ЕЕГ, або електроенцефалографія головного мозку, – це діагностичний метод, заснований на вивченні біоелектричних імпульсів, реєструються з різних ділянок органу. Неінвазивність і висока чутливість дослідження дозволяє виявити навіть найдрібніші зміни функціонування кори і глибинних відділів мозку, не піддаючи пацієнта ніяким неприємних впливів.

В ході методики вдається провести якісний і кількісний аналіз працездатності мозкових структур, і виявити їх реакцію на застосування подразників. Під час ЕЕГ всі показники досліджуваних структур записуються спеціальним приладом – электроэнфефалографом на паперову стрічку або електронний носій. Такий запис називається енцефалограма головного мозку, і вона служить основним матеріалом для вивчення.

Можливості дослідження

ЕЕГ головного мозку надає досить широкий спектр діагностичних можливостей, що дозволяють фахівцеві:

• вивчити особливості функціонування окремих ділянок мозку в стані неспання і сну;
• скоригувати результати інших методик, таких як комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія і т. д.;
• відшукати патологічні ділянки, безпосередньо пов’язані з виникненням епілептичних нападів;
• вивчити діяльність головного мозку між нервовими періодами;
• з’ясувати причини, що призводять до непритомності, панічних атак і кризам;
• оцінити вплив і ефективність терапевтичних методів;
• визначити характер і ступінь патологічних змін;
• відстежити відхилення в якості сну і неспання;
• виявити локалізацію осередку ураження.

Енцефалограма головного мозку у багатьох випадках є чи не єдиною методикою, що визначає наявність структурних змін при симптоматику неврологічних захворювань. Тоді як іншим способам не завжди підвладне їх виявити. Слід відзначити, що саму травму або осередок розвитку патологій ЕЕГ голови не розпізнає. А зміна біоелектричної активності (БЕА) при судомних нападах та їх еквівалентах дане обстеження покаже тільки через тижні або навіть більшої кількості часу.

Коли необхідно

Електроенцефалографія є одним з найбільш використовуваних методів в неврологічній практиці, тому що вона показує досить великий список патологій головного мозку. ЕЕГ призначається при наявності таких симптомів і станів, серед яких:

• часті головні болі різного характеру;
• порушення якості і тривалості сну;
• безсоння, снохождения, розмови уві сні;
• запаморочення, непритомність, панічні атаки;
• затримки мовленнєвого розвитку, аутизм, заїкання;
• почуття постійної втоми, слабкість, ВСД;
• діенцефальні кризи, судомний синдром;
• ендокринні та судинні захворювання голови і шиї;
• черепно-мозкові травми, дородові і післяродові ураження мозку;
• запальні захворювання – енцефаліти, менінгіти тощо;
• стани після інсульту, мікроінсульту, нейрохірургічної операції.

Головні болі і запаморочення неясної етіології – вагома причина пройти електроенцефалограму

В процесі дослідження можна не тільки виявити таке небезпечне захворювання, як епілепсія, але також і патології судин головного мозку. При проведенні електроенцефалографії з функціональними пробами нескладно відрізнити істеричне розлад зору і слуху від істинного, а також легко визначити симуляцію даних патологій.

Як підготуватися

Дана процедура не вимагає особливої підготовки, але все ж дещо-які вимоги необхідно дотримати. Отже, щоб обстеження пройшло без ускладнень та результати діагностики були читані для фахівця, який буде проводити аналіз мозкової активності, слід подбати про деякі нюанси. Завчасно проконсультуватися з лікарем з приводу відміни препаратів, які можуть вплинути на ЕПА і тим самим спотворити результати дослідження ЕЕГ.

Не менш ніж за півдоби до початку проведення процедури відмовитися від енергетичних і кофеїновмісних продуктів – кави, чаю, коли, енергетичних напоїв, шоколаду і т. д. Вимити голову і не завдавати ніяких коштів, що живлять волосся або шкіру голови – лаків, кондиціонерів, мусів, масок, масел. Це буде знижувати якість контакту електродів з поверхнею шкіри. За кілька годин до дослідження необхідно поїсти і привести свій психоемоційний стан в порядок.

Постаратися мінімізувати занепокоєння та інші негативні емоції. Якщо на момент планового обстеження пацієнт захворів ГРЗ або грип, то процедуру краще перенести на більш пізній час, провести її після одужання. Перед початком, якщо на голові є зачіска, волосся слід розпустити і зняти всі шпильки або прикраси. З собою варто взяти рушник, щоб по закінченні дослідження витерти залишки гелю з шкіри.

При необхідності спостереження за судомною активністю головного мозку лікар може попросити обстежуваного трохи поспати перед діагностуванням. У таких ситуаціях пацієнту потрібно скоротити нічний сон на 3-4 години. Не рекомендується добиратися до лікувального закладу за кермом автомобіля. Краще, якщо хтось із близьких буде супроводжувати хворого.

Довідка! ЕЕГ – абсолютно нешкідливе обстеження, яке не протипоказано дітям, а також вагітним жінкам, але методика проведення для них часто не включає функціональні проби.

Вищевказані рекомендації в основному призначені для повнолітніх пацієнтів, а для дітей та їх батьків буде ще кілька порад, які дозволяють зробити процедуру максимально зручною. При підготовці до ЕЕГ дитини батьки повинні заздалегідь:

• пояснити йому, що нічого неприємного він не відчує;
• запропонувати під виглядом гри приміряти шапочку (спортивний або плавальну);
• розповісти, як правильно глибоко дихати і для чого потрібно це робити;
• розповісти скільки триває процедура, нагодувати його і заспокоїти;
• взяти з собою улюблені ласощі малюка, іграшки чи книжки.

Загалом, робиться все можливе, щоб дитина не засмутився і не став вередувати, так як це не дасть провести діагностику. Найближчим часом, і потім ще довго буде складно умовити його відвідати лікарню.

Методика проведення

Від пацієнта під час процедури ніяких особливих дій не потрібно, крім як лежати нерухомо. Безумовно, для дитини це буде складним випробуванням, тоді як у дорослого не викличе ніяких негативних реакцій. Обстежуваного для проведення діагностики садять у крісло або укладають на кушетку. На голову йому надягають спеціальний шолом-шапочку, до якого прикріплені електроди.

Іноді, коли проводиться тривала запис, електроди фіксуються на голові за допомогою спеціального клею (колодія) або пасти. Така процедура в переважній більшості випадків виконується в денний час, але в окремих ситуаціях електроенцефалографія сну є більш інформативною. У самій кімнаті діагностики пацієнт залишається один, а зв’язок з медперсоналом підтримується при використанні камери і мікрофону.

При обстеженні дитини близьким дозволяється бути присутнім у кімнаті, щоб він не злякався. Якщо на якомусь етапі діагностики у пацієнта з’явилася потреба змінити положення або сходити в туалет, то він може про це поінформувати медперсонал, і діагностика перерветься. За часом процедура, яка проводиться вдень, займає від 45 хвилин до 1,5–2 годин, і після її завершення обстежуваний може повернутися до свого звичайного життя.

Проведення ЕЕГ дитині – при грамотному підході не лякає і безболісна методика

В ході дослідження пацієнту пропонують кілька разів відкрити і закрити очі. Це роблять для оцінки артефактів, що відбиваються в запису при моргання. Протягом усього діагностування очі повинні бути закриті. При визначенні прихованої форми епілепсії найчастіше застосовуються функціональні проби. Це можуть бути:

• фотостимуляція – дія на очі яскравими світловими спалахами або з монотонним включенням і вимиканням;
• гіпервентиляція – посилене дихання, пацієнту пропонується кілька разів глибоко вдихнути (дію може викликати запаморочення);
• звукові ефекти – на пацієнта виявляється вплив гучними шумовими сигналами;
• сон – може бути самостійним наслідком нічного недосипу (що рекомендується) або наступити при прийомі седативних препаратів.

Важливо! Будь-яка з вищеописаних проб може стати причиною виникнення нападу судом або його еквівалентних станів.

Але зате функціональні проби дають можливість визначити деякі мозкові проблеми, які не проявляють себе при ЕЕГ, виробленої в спокої. Якщо ж людина проходить обстеження з приводу виявленої епілепсії, то іноді під час такого огляду можна на енцефалограмі побачити зафіксовані напади.

В окремих ситуаціях лікар спеціально може спровокувати напад яким-небудь дією, наприклад, пробій, в результаті чого він виявляє походження судом, їх вид. Так буде простіше розробити більш конкретну терапевтичну тактику. Для цього найчастіше використовується відеозапис, що отримало назву ЕЕГ-відеомоніторинг.

Що таке відеомоніторинг ПЕА головного мозку?

ЕЕГ-відеомоніторинг – це тривала запис активності головного мозку. Точного часу для такої методики не встановлено, тому вона може тривати годинами. Скільки знадобиться часу на вивчення тієї чи іншої патології, вирішують лікар і фахівець діагностичного кабінету, керуючись характеристиками кожного конкретного випадку. Іноді навіть призначається добове спостереження, здатне показати всі можливі відхилення нейронної діяльності.

Відеомоніторинг ЕЕГ проводиться при необхідності:

• відстежити турбують хворого стану та з’ясувати їх природу;
• зробити тривалу ЕЕГ, якщо стандартна запис не показала змін;
• отримати повномасштабну електроенцефалограму – при пильнуванні і сні.

Тривалий моніторинг суттєво підвищує ймовірність виявлення патологічних ознак в порівнянні зі стандартною ЕЕГ. Свою роль тут відіграє не лише чинник часу, а й можливість для пацієнта знаходитись у звичних для себе умовах, а також здійснювати свої повсякденні дії. Спілкування з родичами, читання, перегляд телевізора, сон та інші причини можуть приводити до виникнення нападів і реєструватися на камеру, дозволяючи лікаря їх досконально вивчити.

Є сон обов’язковою умовою для відеомоніторингу ЕЕГ?

В більш простих і зрозумілих випадках достатньо короткої запису ЕЕГ, проведеної у режимі неспання. Приміром, якщо близьких родичів дитини тривожать його конкретні стану під час неспання (тікі) і саме їх вдалося зареєструвати при видеомониторинге, то дослідження не обов’язково проводити уві сні. З іншого боку, під час сну можна виявити стану малюка, про яких його родина поки не мають уявлення.

Принцип проведення ЕЕГ відеомоніторингу

Тому кваліфікований невролог повинен заздалегідь висвітлити ці тонкощі і пацієнтам, і родичам, і персоналу діагностичного кабінету. На питання про те, який відеомоніторинг «краще», однозначну відповідь – нічний. Так як він, за своїм звичаєм, більш тривалий і містить запис сну. Вдень заснути виходить не у всіх – не тільки у дорослих, але і у дітей, а тривалість денної діагностики в залежності від лабораторії становить 2 – 4 – 6 годин.

Детальніше про проведення ЕЕГ дитині можна прочитати в цій статті. Звичайно, лікар при виборі виду ЕЕГ-моніторингу буде спиратися на симптоматику. Якщо певні події турбують в денний час, то процедура буде призначена на день, а якщо вночі, то, відповідно, вночі. Не варто забувати про те, що багатогодинне обстеження в ізольованому приміщенні досить складно, особливо для маленьких пацієнтів.

До того ж нічний відеомоніторинг – більш дорога процедура, а в державних установах, де її роблять безкоштовно, величезні черги. Тому якщо основні питання вдається вирішити при отриманні запису і фото, зроблених днем, то не варто піддавати пацієнтів зайвих витрат і болісних маніпуляцій.

При певних формах епілепсії патології на ЕЕГ визначаються тільки при нічному типі досліджень. Моніторинг під час сну дає можливість виявити эпилептическую активність навіть у тих пацієнтів, у яких в денний час при застосуванні функціональних проб виявити не вдалося.

Розшифровка ЕЕГ у дітей: норма і порушення роботи головного мозку

Електроенцефалографія або ЕЕГ є високоінформативним дослідженням функціональних особливостей центральної нервової системи. За допомогою даної діагностики встановлюються можливі порушення працездатності ЦНС, і їх причини. Розшифровка ЕЕГ у дітей та дорослих дає детальне уявлення про стан головного мозку і наявності відхилень. Дозволяє виявити окремі уражені ділянки. За результатами визначають неврологічний або психіатричний характер патологій.

Прерогативные аспекти і недоліки ЕЕГ-методу

Нейрофізіологи і самі пацієнти віддають перевагу ЕЕГ-діагностики з кількох причин:

• достовірність результатів;
• відсутність протипоказань за медичними показниками;
• можливість виконати дослідження в сплячому, і навіть несвідомому стані пацієнта;
• відсутність гендерних та вікових меж для проведення процедури (ЕЕГ роблять як новонародженим, так і людям похилого віку);
• цінова і територіальна доступність (обстеження має невисоку вартість і проводиться практично в кожній районній лікарні);
• незначні тимчасові витрати на проведення звичайної електроенцефалограми;
• безболісність (під час процедури дитина може вередувати, але не від болю, а від страху);
• нешкідливість (закріплені на голові електроди реєструють электроактивность мозкових структур, але не роблять ніякого впливу на мозок);
• можливість проведення повторного обстеження для відстеження динаміки призначеної терапії;
• оперативна розшифровка результатів для постановки діагнозу.

Крім того, для проведення ЕЕГ не передбачена попередня підготовка. До недоліків методу можна віднести можливе спотворення показників з наступних причин:

• нестабільне психоемоційний стан дитини на момент дослідження;
• рухливість (під час процедури необхідно дотримуватися статичність голови і тіла);
• застосування медичних препаратів, що впливають на діяльність ЦНС;
• голодне стан (зниження рівня цукру на тлі голоду впливає на роботу мозку);
• хронічні хвороби органів зору.

У більшості випадків, перераховані причини можна усунути (провести дослідження під час сну, відмінити прийом медикаментів, забезпечити дитині психологічний настрій). Якщо лікар призначив дитині электроэнцефалографию, ігнорувати дослідження не можна.

Діагностика проводиться не всім дітям, а тільки за показаннями

Показання для обстеження

Показання до призначення функціональної діагностики нервової системи дитини можуть бути трьох видів: контрольно-терапевтичні, що підтверджують/спростовують, симптоматичні. До перших належать обов’язкове дослідження після поведених нейрохірургічних операцій і контрольно-профілактичні процедури при діагностованій раніше епілепсії, водянці мозку або аутизм. Другу категорію становлять лікарські припущення на наявність злоякісних новоутворень у головному мозку (ЕЕГ здатна виявити атиповий вогнище раніше, ніж це покаже магнітно-резонансна томографія).

Тривожні симптоми, при яких призначається процедура:

• Відставання дитини в мовному розвитку: порушення вимови з-за функціонального збою ЦНС (дизартрія), розлад, втрата мовленнєвої діяльності внаслідок органічного ураження певних зон головного мозку, що відповідають за мову (афазія), заїкання.
• Раптові, неконтрольовані напади судом у дітей (можливо, це епілептичні припадки).
• Неконтрольоване спорожнення сечового міхура (енурез).
• Надмірна рухливість і збудливість малюків (гіперактивність).
• Несвідоме пересування дитини під час сну (лунатизм).
• Струси, удари і інші травми голови.
• Систематичні головні болі, запаморочення і непритомність, невизначеної природи походження.
• Мимовільні спазми м’язів в прискореному темпі (нервовий тик).
• Нездатність зосередитися (неуважність уваги), зниження розумової активності, розлад пам’яті.
• Психоемоційні порушення (безпричинна зміна настрою, схильність до агресії, психозу).

Як отримати вірні результати?

ЕЕГ головного мозку у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, найчастіше, проводиться в присутності батьків (немовлят тримають на руках). Спеціальної підготовки не проводитися, батькам слід виконати кілька нескладних рекомендацій:

• Уважно оглянути голову дитини. При наявності незначних подряпин, ранок, расчесов повідомити про це лікаря. Електроди не кріпляться на ділянки з пошкодженим епідермісом (шкірою).
• Нагодувати дитину. Дослідження проводиться на ситий шлунок, щоб не змазати показники. (З меню потрібно виключити солодощі, які містять шоколад, який збуджує нервову систему). Що стосується грудних дітей, годувати їх необхідно безпосередньо перед процедурою в медичному закладі. У такому разі малюк спокійно засне і дослідження проведуть під час сну.

Немовлятам зручніше проводити дослідження під час природного сну

Важливо відмінити прийом лікарських препаратів (якщо малюк отримує лікування на постійній основі, потрібно повідомити про це лікаря). Дітям шкільного та дошкільного віку потрібно пояснити, що їм належить робити, і для чого. Правильний психологічний настрій допоможе уникнути зайвої емоційності. З собою дозволяється брати іграшки (виключаючи цифрові гаджети).

Слід видалити з голови шпильки, бантики, вийняти сережки з вушок. Дівчаткам не заплітати волосся в коси. Якщо ЕЕГ робиться повторно, необхідно взяти протокол попереднього дослідження. Перед обстеженням у дитини повинні бути вимиті волосся та шкірні покриви голови. Однією з умов є хороше самопочуття маленького пацієнта. Якщо дитина застуджений, або інші проблеми зі здоров’ям, процедуру краще відкласти до повного одужання.

Методика проведення

За методом проведення, электроэнцефалограмма близька до електрокардіографії серця (ЕКГ). В даному випадку також використовуються 12 електродів, які симетрично розташовують на голові в певних ділянках. Накладення і кріплення датчиків до голови здійснюється в суворому порядку. Шкіра голови в місцях контакту з електродами обробляється гелем. Встановлені датчики фіксуються зверху спеціальної медичної шапочкою.

За допомогою затискачів датчики приєднуються до электроэнцефалографу – приладу, який реєструє особливості мозкової діяльності, і відтворює дані на паперову стрічку у вигляді графічного зображення. Важливо, щоб маленький пацієнт тримав голову прямо протягом всього обстеження. Часовий інтервал процедури разом з обов’язковим тестуванням становить близько півгодини.

Тест на вентиляцію проводиться дітям з 3 років. Щоб контролювати дихання, дитині запропонують надувати повітряну кульку протягом 2-4-х хвилин. Це тестування необхідно для встановлення можливих новоутворень і діагностики епілепсії прихованого характеру. Відхилення в розвитку мовного апарату, психічних реакцій допоможе виявити світлове роздратування. Поглиблений варіант дослідження, проводиться за принципом добового моніторингу Холтера в кардіології.

Шапочка з датчиками не завдає дитині болю або дискомфортних відчуттів

Шапочку малюк носить протягом 24 годин, а розташований на поясі невеликий прилад, безперервно фіксує зміну показників активності нервової системи в цілому та окремих мозкових структур. Через добу прилад і знімають шапочку і лікар аналізує отримані результати. Таке дослідження має принципове значення для виявлення епілепсії у вихідному періоді її розвитку, коли симптоми ще не проявляються часто та яскраво.

Розшифровка результатів електроенцефалограми

Декодуванням отриманих результатів повинен займатися тільки нейрофізіолог або невропатолог високої кваліфікації. На графіку досить складно визначити відхилення від норми, якщо вони не мають яскраво вираженого характеру. При цьому нормативні показники можуть трактуватися по-різному в залежності від вікової категорії пацієнта і стану здоров’я на момент проведення процедури.

Непрофесійний людині правильно розібратися в показниках практично не під силу. Процес розшифровки результатів може займати кілька днів, в зв’язку з масштабом аналізованого матеріалу. Лікар повинен оцінити електричну активність мільйонів нейронів. Оцінку дитячої ЕЕГ ускладнює те, що нервова система знаходиться у стані дозрівання та активного росту.

Електроенцефалограф реєструє основні види активності дитячого мозку, відображаючи їх у вигляді хвиль, які оцінюються за трьома параметрами:

• Частота хвильових коливань. Зміна стану хвиль за секундний інтервал часу (коливання) виміряється в Гц (герцах). На закінчення фіксується усереднений показник, отриманий середній активності хвиль за секунду на декількох ділянках графіка.
• Розмах хвильових змін або амплітуда. Відображає відстань між протилежними піками активності хвиль. Вимірюється в мкВ (микровольтах). У протоколі описуються найбільш характерні (часто зустрічаються) показники.
• Фаза. За даним показником (кількість фаз на одне коливання) визначається поточний стан процесу або зміни його спрямованості.

Крім цього, враховується ритмічність роботи серця і симетричність активності нейтронів в полушарьях (правому і лівому). Основний оціночний показник мозкової діяльності – це ритм, який генерується і регулюється найбільш складним за структурою відділом головного мозку (таламусом). Ритм визначається за формою, амплітудою, регулярності і частоти хвильових коливань.

Види та норми ритмів

Кожен з ритмів відповідає за ту, чи іншу мозкову діяльність. Для декодування електроенцефалограми прийняті кілька видів ритмів, обозначающихся літерами грецького алфавіту:

• Альфа, Бета, Гамма, Каппа, Лямбда, Мю – характерні для безсонного пацієнта;
• Дельта, Тета, Сигма – характерні для стану сну або присутності патологій.

Розшифровкою результатів займається кваліфікований спеціаліст

• α-ритм . Має норматив амплітуди до 100 мкВ, частоти – від 8 Гц до 13. Відповідає за спокійний стан мозку пацієнта, при якому зазначаються його найвищі амплітудні показники. При активізації зорового сприйняття або мозкової діяльності альфа-ритм частково або повністю інгібується (блокується).
• β-ритм . Частота коливань в нормі становить від 13 Гц до 19, симетрична в обох полушарьях амплітуда – від 3 мкВ до 5. Прояв змін спостерігається в стані психоемоційного збудження.
• γ-ритм . У нормі має низьку амплітуду до 10 мкВ, частота коливань варіюється від 120 Гц до 180. На ЕЕГ визначається при підвищеної зосередженості і розумовому напруженні.
• κ-ритм . Цифрові показники коливань становлять від 8 Гц до 12.
• λ-ритм . Включається в загальну роботу мозку при необхідності зорової концентрації в темряві або з закритими очима. Зупинка погляду в певній точці λ-ритм блокує. Має частоту від 4 Гц до 5.
• μ-ритм . Характеризується таким самим інтервалом, як α-ритм. Проявляється при активізації розумової діяльності.

• δ-ритм . У нормі реєструються в стані глибокого сну або коми. Прояв при пильнуванні може означати ракові або дистрофічні зміни в тій області мозку, звідки отриманий сигнал.
• τ-ритм . Коливається від 4 Гц до 8. Процес запуску здійснюється в стані сну.
• Σ-ритм . Частота коливається від 10 Гц до 16. Виникає в стадії засипання.

Сукупність характеристик усіх видів мозкової ритмічності визначає біоелектричну активність мозку (БЕА). Згідно з нормативами, даний оціночний параметр повинен характеризуватися, як синхронний і ритмічний. Інші варіанти опису ПЕА у висновку лікаря свідчать про порушення і патології.

Можливі порушення на електроенцефалограмі

Порушення ритмів, відсутність/присутність певних видів ритмічності, асиметрія півкуль вказують на збої мозкових процесів і наявності захворювань. Несиметричність на 35% і більше може бути ознакою кісти або пухлини.

Крім описаних параметрів, враховується вік обстежуваного дитини. У немовлят до шестимісячного віку кількісний показник тета-коливань безперервно зростає, а дельта-коливань падає. З піврічного віку ці ритми стрімко згасають, а альфа-хвилі, навпаки, активно формуються. Аж до школи спостерігається стабільна заміна тета – і дельта-хвиль на хвилі β і α. В пубертатний період активність альфа-ритмів превалює. Остаточне формування сукупності хвильових параметрів або ПЕА завершується до повноліття.

Збої біоелектричної активності

Відносно стабільна биоэлектроактивность з ознаками пароксизму, незалежно від області мозку, де це проявляється, свідчить про превалювання збудження над гальмуванням. Це пояснює наявність систематичної головного болю і при неврологічному захворюванні (мігрені). Сукупність патологічної биоэлектроактивности і пароксизму є одним з ознак епілепсії.

Знижена ПЕА характеризує депресивні стани

Додаткові параметри

При декодуванні результатів в увагу приймаються будь-які нюанси. Розшифровка деяких з них така. Ознаки частого подразнення мозкових структур вказують на порушення процесу циркуляції крові в головному мозку, недостатності кровопостачання. Вогнищева анормальна активність ритмів є ознакою схильності до епілепсії та судомний синдром. Невідповідність нейрофізіологічної зрілості віком дитини говорить про затримку розвитку.

Порушення активності хвиль свідчить про перенесених черепно-мозкових травмах. Переважання активних розрядів з будь-мозкової структури і їх посилення при фізичному напруженні може викликати серйозні порушення в роботі слухового апарату, органів зору, спровокувати короткочасну втрату свідомості. У дітей з такими проявами, необхідно суворо контролювати спортивні та інші фізичні навантаження. Повільний альфа-ритм може бути причиною підвищеного м’язового тонусу.

Найбільш поширення діагнози на основі ЕЕГ

До поширених захворювань, які діагностуються неврологом у дітей після дослідження, відносяться:

• Пухлина головного мозку різної етіології (походження). Причина патології залишається неясною.
• Черепно-мозкова травма.
• Одночасне запалення оболонок мозку і мозкової речовини (менінгоенцефаліт). Причиною найчастіше є інфекція.
• Анормальне скупчення рідини в структурах головного мозку (гідроцефалія або водянка). Патологія має вроджений характер. Швидше за все, у перинатальний період жінка не проходила обов’язкові скринінги. Або аномалія розвинулася внаслідок травми, отриманої немовлям під час розродження.
• Хронічне психоневрологічне захворювання з характерними судомними нападами (епілепсія). Провокуючими факторами є: спадковість, травма при пологах, запущені інфекції, асоціальна поведінка жінки під час виношування малюка (наркоманія, алкоголізм).
• Крововилив у речовину головного мозку, внаслідок розриву судин. Може бути спровоковано підвищеним тиском, травмами голови, закупоркою судин бляшками наростами (бляшками).
• Дитячий церебральний параліч (ДЦП). Розвиток захворювання починається у внутрішньоутробному періоді під впливом несприятливих факторів (кисневе голодування, внутрішньоутробні інфекції, вплив алкогольних або фармакологічних токсинів) або травмою голови при розродженні.
• Неусвідомлені пересування під час сну (лунатизм, сомнамбулізм). Точного пояснення причини не існує. Імовірно, це можуть бути генетичні відхилення або вплив несприятливих природних факторів (якщо дитина перебувала в екологічно небезпечній зоні).

При діагностованій епілепсії ЕЕГ проводиться регулярно

Епілепсія

Електроенцефалографія дає можливість встановити вогнище і різновид хвороби. На графіку відмінними ознаками будуть наступні зміни:

• гострокутні хвилі з різким підйомом і спадом;
• яскраво виражені повільні гострі хвилі в сукупності з повільними;
• різке підвищення амплітуди на кілька одиниць кмВ.
• при тестуванні на гіпервентиляцію фіксується звуження і спазми судин.
• при фотостимуляції проявляються невластиві реакції на тест.

При підозрі на епілепсії та на контрольному дослідженні динаміки хвороби, тестування проводять в щадному режимі, оскільки навантаження може викликати епілептичний припадок.

Черепно-мозкова травма

Зміни графіка залежать від ступеня тяжкості отриманої травми. Чим сильніше був удар, тим яскравішими будуть прояви. Несиметричність ритмів вказує на неосложненную травму (легкий струс головного мозку). Нехарактерні δ-хвилі, які супроводжуються яскравими спалахами δ – і τ-ритмічності та розбалансуванням α-ритмічності можуть бути ознакою кровотечі між мозковою оболонкою і мозком.

Пошкоджена внаслідок травми зона мозку завжди заявляє про себе підвищену активність патологічного характеру. При зникненні симптомів струсу (нудота, блювота, сильні головні болі), на ЕЕГ відхилення будуть все одно зафіксовані. Якщо ж, навпаки, симптоматика та показники електроенцефалограми погіршуються, можливим діагнозом буде обширне ураження мозку.

За результатами лікар може рекомендувати або зобов’язати пройти додаткові діагностичні процедури. У разі необхідності детально обстежити тканини мозку, а не його функціональні особливості, призначається магнітно-резонансна томографія (МРТ). При виявленні пухлинного процесу слід звернутися до комп’ютерної томографії (КТ). Остаточний діагноз ставить невропатолог, підсумовуючи дані, відображені в клініко-електроенцефалографічному укладенні та симптоматику пацієнта.