2D Animation

Усі принципи анімації, робота в TVPaint Animation, 26 занять і власний анімаційний ролик у портфоліо.

Про курс

Міккі Маусу вже 92 роки, але це не означає, що двовимірна анімація — вчорашній день. Базові навички необхідні будь-якому художнику й аніматору. Ми створили курс, який не просто дасть розуміння принципів 2D анімації, а й покаже всю їхню різноманітність на прикладі трьох основних світових шкіл — американської, французької та японської.

Для цього ми ознайомимося з програмою TVPaint Animation та пройдемо по всіх ключових моментах створення 2D анімації. Дізнаємося, що таке принцип захльостування та поняття ваги в анімації, як опрацьовувати шот і сміливо імпровізувати, аж до тонкощів мікроміміки персонажа та стилізації його рухів.

У фіналі кожен студент обов’язково вибере собі школу до душі та створить власний анімаційний ролик.

Куратор

24 роки в анімації, пройшов шлях від заливника кадрів до режисера повнометражного проєкту «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» з релізом у 53 країнах.

Також працював як продюсер, артдиректор і художник з персонажів, сторібордист, 15 років займається анімаційною рекламою. Зараз є режисером проєкту «Мавка» та повнометражного мультфільму «Роксолана» студії «Анімаград».

АНІМАЦІЯ, МУЛЬТИПЛІКАЦІЯ: У ЧОМУ РІЗНИЦЯ?

У сучасному кіномистецтві доволі часто користуються принципами мультиплікації та анімації. Другий термін глибший, у той ча с як технологія створення мультиплікації доволі простий, але трудомісткий процес, що забирає багато часу. Анімаційний відеоролик — це не просто об’єкт, що рухається, це опрацьований персонаж із сюжетом.

У процесі зіставлення двох понять анімації та мультиплікації думки розходяться: одні дослідники вважають, що анімація є однією з форм мультиплікації. Інші дотримуються абсолютно протилежної точки зору й заявляють, що анімація позначає загальне поняття, тод і як мультиплікація — часткове, що це звичайна техніка збільшення чисельності тих самих об’єктів зы зміною їхнього розташування в просторі. Нижче спробуємо розібратися в цьому.

Що таке мультиплікація?

Історія мультиплікації починає свій відлік із часу появи запатентованого виробу Еміля Рейно, який дістав назву праксиноскоп. Пристрій було винайдено в 1877 році, з його допомогою можна було бачити послідовність кількох малюнків, що створювали плавний рух. Цей напрям уже до 1930 років розвинувся в досить міцну та масштабну галузь у кіноіндустрії.

Мультиплікація — це набір технічних прийомів, що дає змогу створювати ефект руху об’єктів. До цього напряму відносять чітко промальовані картинки, розташовані в заданій послідовності кадрів. У процесі руху на зміну одному кадру приходить інший, що пожвавлює малюнок. Намальована людина або тварина рухається в просторі.

Відмінним прикладом такого дійства буде намальований малюнок у шкільному блокноті, у ньому представлений той самий об’єкт, який чимось невловимо відрізняється: змінюється положення руки, тіла. У процесі швидкого перегортання сторінок об’єкт починає рухатись.

Технологія створення мультиплікації складається з таких етапів:

• промальовування вручну великої кількості кадрів із незначними відмінностями;
• фотографування кадрів у заданій послідовності;
• за необхідності озвучки швидкість подачі становить 24 кадри на сек., якщо створюється ролик без озвучки — 16 кадрів на сек.;
• з закінченням роботи виходить цілісна рухлива картинка.

Що таке анімація?

Анімація — це послідовне мультимедійне наділення зображення руховими функціями. Походить слово від лат. аніма, що в перекладі звучить як «душа». Персонаж у процесі створення анімованого відео дійсно оживає, набуває душу та особисті якості.

Спочатку готується розкадрвока, це простіше, ніж створення руху в мультиплікації, потребує мінімальної кількості часу та ресурсів. У процесі виготовлення анімації використовується професійне програмне забезпечення, де:

• статичні об’єкти набувають динамічності;
• створюються проміжні сцени;
• додаються різноманітні візуальні ефекти.

Різниця між анімацією та мультиплікацією полягає в тому, що в анімованому ролику персонажі є більш спрощеними й не вимагають промальовування руху, динамічність створюється завдяки додаванню контрольних точок у програмі, коли персонаж рухається чітко за заданими параметрами. У мультиплікації рух можливий лише в процесі послідовного накладання малюнків. Тому створення мультфільму — досить тривалий та трудомісткий процес.

Основні різновиди анімації:

• традиційна — полягає в промальовуванні кожного кадру, щоби домогтися руху, у цьому випадку використовуються елементи мультиплікації;
• векторна 2D — не вимагає промальовування рухів частин тіла головного чи другорядного героя, їм задається схема дій за допомогою спеціальної програми, коли здійснюється програмування рухів за траєкторією;
• комп’ютерна 3D — вона нагадує собою більше процес збирання будиночка з конструктора, об’єкт створюється в цифровому форматі за допомогою ПЗ, комп’ютерний художник оживляє фантастичних персонажів та створює неймовірні світи;
• моушн графіка — складається з використання кадрування, такий прийом часто необхідний для створення реклами якого-небудь продукту або послуги, що продається. За допомогою такого методу створюються логотипи для компаній або інформаційне відео;
• лялькова — складається з використання стоп-кадра, коли кожна зміна пози або позиції фотографується, після відтворення фото одне за одним створюється ілюзія переміщення.

Комп’ютерна мультиплікація або анімація потребує особливих навичок та знань принципу роботи великої кількості програм. У цьому випадку створюється цифрова анімація для двовимірного зображення. Такий різновид візуалізації, створення світу та персонажа останнім часом став популярнішим.

Що спільного в анімації та мультиплікації?

На початку створення анімованого фільму або мультиплікації відзначаються однакові етапи:

• розробляється концепція;
• створюється сюжет та пишеться сценарій;
• відбувається розподіл сюжетної лінії, події розподіляються на епізоди;
• застосовується розкадровка.

У чому різниця між анімацією та мультиплікацією?

Чим відрізняється мультиплікація та анімація? Головні відмінності стають очевидними після проходження етапу розкадровки:

• режисером-мультиплікатором відбувається розподіл роботи між основним складом художників, їм доручається розташування певних персонажів у тій чи іншій сцені;
• молодші співробітники займаються розробленням проміжних епізодів та фону;
• контурні персонажі фарбуються та переносяться на пластик, обводячи їхній контур тушшю;
• після здійснення підготовки матеріалу роблять окремі кадри, які на заключному етапі синхронізуються та озвучуються.

В анімованому відео найбільше часу відводиться створенню конкретного персонажа, він промальовується по шарах, після цього робота йде стрімко — персонажу задається траєкторія руху. У цьому випадку не потрібно промальовувати кожну сцену з нуля.

Мультиплікаційний персонаж малюється легко, але, щоби його анімувати, потрібно знати багато нюансів роботи з різним програмним забезпеченням.

Висновок

Якщо розглядати анімаці ю як різновид мистецтва, то тут відбувається створення та пожвавлення персонажа, наділення його особистісними якостями. Тод і як процес мультиплікації вимагає особливого мистецтва до створення множинності картинок.

Мультиплікація — це вже застаріле поняття, що не відповідає новим реаліям створення образів, що пройшли комп’ютерну обробку. Тому вона пов’язана з ручною технікою виконання анімації, її ще називають розкадровкою.