Сколько надо гусынь на одного гусака

Решая, сколько надо гусынь на одного гусака, главное — не ошибиться. Самец не будет успевать оплодотворять слишком много самок. А одна принесет мало яиц. К разведению гусей относятся серьезно, пользуясь соответствующими знаниями. Хоть птицы непривередливы и просты в уходе, к ним требуется продуманный подход. Мы расскажем, как создать родительское стадо, на что обратить внимание при выборе гусаков и гусынь, как часто их надо менять.

Выбираем гусака правильно

Особенности и время

При подборе вожака стаи учитывают физические, генетические и временные особенности. Подходящий период для выбора гусака – с середины октября и до конца осени. В это время самцы находятся в возбужденном состоянии и показывают характер.

Проявление агрессии – верный знак хорошего вожака, защищающего стадо. Однако чрезмерно агрессивный гусь способен навредить потомству, человеку или ребенку.

При выборе гусака надо придерживаться определенных критерий.

Шея

Гусак, пригодный для качественного продолжения рода, не поджимает, не втягивает шею. Это признак слабого, трусливого гуся. Такой самец не в силах защитить стадо. Он не завоюет расположения у самок.

Копчиковая железа

Она располагается вверху хвоста. Другое название – «масленка». Хороший знак, если она широкая. Двойная железа встречается редко. Но если и встречается, то считается большим везением для разводчика.

Перьевые «ножницы»

Часто определяют «правильного» гусака по двум тонким и острым маховым перьям. При этом тонкое длиннее того, что шире (главное – не наоборот). Такой гусь наделен лидерскими качествами.

Выпуклости внутри клюва птицы

Внимательно посчитайте их количество. Массовое скопление бугорков свидетельствуют о высокой плодовитости гусака.

Количество перьев в хвосте

Опытные фермеры легко определяют вожака среди других гусей по числу перьев в хвостовой части. Их число составляет 20 штук. Если перьев меньше, вряд ли самец станет лидером в стае.

Длина перьев и крылья

Хорошего лидера-производителя выдают прямые, длинные перья. Рулевые располагаются крест-накрест в направлении хвоста. Крылья такого самца должны закрывать ноги. При ходьбе растопыриваются в стороны и не заходят внутрь.

Отношение самок

Важно отметить, как относятся к гусаку гусыни. Нередко сталкиваются с ситуацией, когда отменный племенной гусь становится непригодным для главы стада, поскольку главная самка не обращает на него никакого внимания.

Куда девать непригодных самцов

Гусаков, которые не подходят под вышеперечисленные критерии, оставляют на мясо или откармливают для дальнейшего получения жирной гусиной печени.

Критерии выбора хорошей гусыни

Мужской выбор

С определением гусака разобрались. Следующая задача – как правильно подобрать гусыню.

Для начала нужно оставлять самок, которым отдает предпочтение глава стада. Часто гусак сам выбирает «даму сердца». Эту вакансию занимает сильная и старшая птица. Именно она играет главную роль в стаде, а не гусь.

Это несложно определить. Обратите внимание за движением стада. Впереди идет самка, следом за ней гусь-вожак, а после – остальные.

Новенькие могут не прижиться

В отличие от гусаков, не рекомендуется брать гусынь со стороны. Поведение своих самок уже известно, а вот повадки чужих становятся неприятным сюрпризом для заводчика.

Но если другого выбора нет, тщательно следят, чтобы в гусиной семье не проявлялись враждебные отношения к новенькой. Если самка не нравиться, ее клюют и бьют другие сородичи. Соответственно, ее яйценоскость и плодовитость начинают снижаться. Не исключена гибель.

Выбракованных гусынь меняют на других или забивают на мясо.

Опыт приходит с возрастом

Молодок не сажают на яйца в первый год жизни. Гусыни теряют силу и энергию, плохо набирают массу и рост. Дайте птице полноценно созреть и окрепнуть.

Лучшие наседки получаются из гусынь в возрасте 3-5 лет. Чтобы убедиться в их надежности, нужно сначала подложить яйца-подкладыши и понаблюдать за ней 3-4 дня. Если в этот период самка не уходит с гнезда ни при каких условиях, а гогочет и раскрывает крылья, то это птица готова к высиживанию.

Старую гусыню заменяют другой, когда она перестает давать положенное для породы количество яиц.

Количество самок

Вычисляя, сколько гусынь нужно на одного производителя, воспользуйтесь правилом: на одного лидера приходится две, максимум три самки. Гусак-вожак, который не один год возглавляет стадо, легко справляется с этим числом самок.

Создание родительской семьи

С взрослыми птицами не возникает проблем. Они создают одну семью на 3-4 года и не меняют партнеров каждый год. А вот молодые гуси нуждается во внимании.

При организации семьи внимательно следят за гусями, чтобы не возникали родственные связи. Объединение молодняка в сообщества происходит в возрасте 6-8 месяцев. Первая кладка у гусынь начинается с 10-12 месяцев.

Для молодых самок лучше подходят взрослые гусаки. В результате спаривания получается крепкое и здоровое потомство. Однако это не панацея и строгих правил нет. Все индивидуально и зависит от характера птиц, породы и генетических особенностей.

Замена гусака

При длительном содержании гусей, без смены, начинаются родственные связи. На этом фоне снижаются показатели яйценоскости, плодовитости, выживаемости потомства.

Чтобы этого избежать, рекомендуется сменять гусака каждые 3-4 года. Для этого берут яйцо или новое потомство у заводчика, желательно из другой местности.

Выживаемость и жизнеспособность молодняка повышается путем смешивания генов двух пород. Специально выбирают пары из числа особей с похожим рационом питания и содержания. К примеру, берут самку яйценоской породы (тулузской, горьковской), а гусака тяжеловесной разновидности (шадринской).

Уход за родительским стадом

Особенности кормления

Должное внимание уделяют пропитанию и содержанию родительской семьи. Первая яйцекладка происходит в середине февраля или начале марта. Поэтому важно до Нового года обеспечить качественное питание для семьи.

В рацион входят различные зерновые культуры: ячмень, овес, пшеница. К ним добавляют сочные овощи: морковь, свеклу, капусту. С середины января ограничивают гусей в еде, чтобы птицы не страдали ожирением.

Внимательно относятся к гусакам. Важно держать их в форме, иначе они не станут хорошими производителями.

Питание самок осуществляется по правилу, чем меньше, тем лучше. Но мало не значит хуже. Рацион такой же разнообразный, как и летом. Главное, чтобы птица не голодала и при этом не переедала. Особенности составления рациона описаны в статье «Чем кормить гусей с первых дней жизни в домашних условиях».

Нюансы содержания

Содержать гусей в племенной сезон несложно. Для этого строят сарай из деревянных досок и застилают пол плотным слоем из соломы. Остальное читайте в статье «Строительство сарая для гусей своими руками».

Прогулки устраивают как можно чаще. Свежий воздух благоприятно влияет на здоровье, продуктивность и яйценоскость гусей.

Перед началом племенного сезона у птиц обязательно проводят чистку против гельминтов.

Дегельминтизацию можно провести препаратом «Альбен» из расчета: таблетку на 35 кг живого веса гуся. Раз в сутки в течение 2 дней.

Вывод потомства

Важно приучить наседку к одному гнезду, чтобы она не перебегала с одного на другое. Поставьте насест в выбранном месте. Наседка запомнит его и впоследствии станет нестись только там.

Одна самка выводит от 9 до 15 гусят. Во время высиживания гусынь выпускают к водоему. Так яйца смачиваются естественным путем, водой с оперения искупавшейся наседки.

Если гусята появляются на свет в осенне-зимний период, то первые две недели их держат в брудере. Когда птенцы окрепнут, научатся самостоятельно питаться, их отпускают к остальному поголовью.

Если статья была полезной и интересной — жмите лайк, делитесь статьей в соц.сетях, пишите комментарии.

Коли починають нестися гуси в домашніх умовах, скільки гуска сидить на яйцях

Водоплавну птицю в сільському господарстві розводять заради отримання смачного і недорого м’яса, качині і гусячі яйця в їжу вживають рідко. Але для отримання молодняку і збільшення поголів’я фермеру необхідно знати, яка несучість гусей тієї породи, яку він розводить. Кількість знесених яєць і вік, в якому гуска починає яйцекладку, залежать від породи.

В якому віці починають нестися гуси

Гуси починають нести яйця у віці від 8 до 12 місяців, залежно від породи птиці. Найбільш скоростиглими і яйценосными вважаються кубанські, італійські і китайські гуси, представники породи Лінда. Найпізніше дозрівають важкі різновиди: Холмогори, тулузькі, великі сірі.

В домашніх умовах гуси починають нестися навесні, коли збільшується світловий день, — в лютому – березні. Яйцекладка триває 2-3 місяці і відновлюється через 1-2 місяці.

Гуски, незважаючи на пізній початок відкладання яєць, порівняно з курми та іншого сухопутного птахом, зберігають продуктивність до 6-8 років.

У гуски, готової нестися, змінюється поведінка. Вона стає неспокійною і нервової, починає облаштовувати гніздо. Хвіст опускається, з-за чого змінюється хода.

Може гуска нести яйця без гусака

Освіта яйця в організмі птиці відбувається незалежно від того, присутня у стаді самець чи ні. Нестися самки будуть у будь-якому випадку. Але без запліднення з цих яєць не виведуться гусенята.

Наявність самця в стаді надає на гуску стимулюючу дію — гусак топче самочку, і вона швидше починає яйцекладку. Запліднена гусаком гуска несе придатні для інкубації яйця протягом 2 тижнів.

В якому віці настає максимальна продуктивність

Краще за якістю яйце для виведення молодняку отримують від самок другого і третього року несучості, тобто від гусынек у віці 3-4 роки.

У перший рік яйцекладки самочка несе дрібні яйця, з яких виводяться дрібні гусенята. Їх можна відгодовувати на м’ясо, але небажано залишати на плем’я.

Несуться чи гуси взимку

Домашні гуси, спосіб життя яких наближений до природних умов, взимку не несуться. Це невигідно і з економічної точки зору — з’явилися рано навесні гусенят доведеться утримувати в утеплених приміщеннях закритих і годувати дорогим комбікормом, замість пристрою легкого літнього загороди і безкоштовної трави.

На великих гусеводческих фермах утримують птицю в інших умовах. Забезпечивши гусей теплом, додатковим освітленням і спеціальними кормами, яйце і молодняк від поголів’я отримують цілий рік.

Середньорічна несучість

Від породи залежить, скільки яєць несе гуска. Невеликі скоростиглі різновиди несуться краще. Ніж холодною птах, тим менше яєць отримують від самочки.

Італійські, Лінда і кубанські гуси зносять від 60 до сотні яєць в рік, а холмогорський всього 30 штук. При цьому далеко не з усіх знесених яєць виведуться пташенята. Вважається Хорошим результатом висновок в 60-70%. Під квочка гусенята виводяться найкраще.

Фактори, що впливають на продуктивність

Крім належності до певного різновиду, на несучість гусок впливає:

• вік птиці — кращим вважається період з 2 до 6 років;
• тривалість світлового дня і температура повітря, оптимальні показники — 10-12 годин світлового дня і температура вище +16 градусів;
• якість корму;
• наявність поблизу водойми і випасання.

Останній пункт має величезне значення для важких порід гусей, яким для повноцінного спаровування і початку яйцекладки необхідно щоденне купання та активний моціон.

Причини, чому гуси не несуться

Однією з найпоширеніших причин відсутності яєць є ожиріння птахів. Гуси інтенсивно ростуть до 4-6 місяців, потім ріст сповільнюється, і поживні речовини з корми починають відкладатися в жир. Якщо не скорегувати раціон племінних гусей, вони зажиреют і не будуть нестися.

Після 6-7 років несучість гуски починає знижуватися. Самка часто зносить непридатні для інкубації яйця: нерівні, занадто великі (двухжелтковые), з дефектами шкаралупи.

Тільки окремих особливо цінних особин залишають у племінному стаді після 6 років.

Різні хвороби, авітаміноз, зараження внутрішніми і зовнішніми паразитами послаблюють організм птиці і призводять до припинення яйцекладки.

Неповноцінне харчування, дефіцит вітамінів теж служить причиною відсутності яєць.

Скільки днів висиджує яйця гуска

Гуси сидять на яйцях близько місяця. Період інкубації коливається від 28 до 32 днів. Гусенята з дрібних яєць виходять раніше, великі пташенята дозрівають довше. Щоб збільшити шанси на виведення потомства, важливо вибрати гуску з добрими материнськими якостями. Дбайлива квочка не кине яйця протягом усього періоду інкубації. Самочку перевіряють підходять до гнізда і спостерігають. Якщо квочка не встала з гнізда, а лише підняла крила, її залишають для подальшого насиджування.

Корисні поради та рекомендації

Успішність племінного сезону в гусеводстве багато в чому залежить від правильно підібраних батьківських пар. Птицю ретельно підбирають, орієнтуючись не тільки на ріст, вага і відповідність породі, але і на переваги самої птиці. Гуси — високоінтелектуальні птахи, здатні відчувати симпатію чи антипатію до родичів. Сім’ї вони утворюють відразу і на все життя, розбивати гусячі пари не рекомендується.

Птахівники радять тримати одного самця на 2-3 самочки.

Починаючи з віку 5-6 місяців, коли із загальної кількості поголів’я відбирають гусей на плем’я, ремонтний молодняк переводять в окреме приміщення. Годівлю племінної птиці повинно насичувати гусей вітамінами і не давати їм жиріти. Приблизний раціон в зимовий період і ранньою весною до початку яйцекладки:

• цільне зерно вівса, пшениці — 150-200 г;
• бобове сіно і лугове різнотрав’я — досхочу;
• свіжа морква, капуста, буряк, гарбуз — 300-400 р.

За місяць до початку племінного сезону раціон птиці збагачують вітамінами: замінюють зерносмесь на повнораціонний комбікорм або додають в їжу премікс. Мінеральна підгодівля (крейда, черепашник, товчена шкаралупа) завжди повинні знаходитися в окремому коритце.

Щоб не спровокувати раннє початок яйцекладки (раніше березня), в гусятнике не включають додатково освітлення та обігрів.

Рекомендується вигнати гусей на вулицю щодня, якщо температура повітря не опускається нижче -15 градусів. На свіжому повітрі птах загартовується, зміцнює імунітет.

Перед племінним сезоном птицю глистогонят, використовуючи дозволені препарати — Альбен, Панакур. Оглядають поголів’я на наявність зовнішніх паразитів — вошей, бліх, кліщів. Вони особливо докучають наседкам, які не гуляють і не можуть досхочу купатися. Від комах птицю обробляють порошком піретруму.

Очистити сарай від паразитів, які можуть ховатися в щілинах стін, допоможе побілка приміщення вапном. Для профілактики хвороб у присутності птиці можна запалити йодну шашку. Пари йоду дезінфікують приміщення, не завдаючи шкоди гусям.

У пташнику, де буде нестися птах, встановлюють ящики — гнізда. Розмір їх повинен дозволяти гусці вільно там розвернутися. Орієнтовні габарити гніздів’я — 50 на 80 див. Гніздо споруджують у вигляді будиночка або відкритого ящика з високими бічними бортами і переднім поріжком висотою 10 див. Поріжок необхідний для того, щоб яйця не викотилися назовні, коли самочка сходить з гнізда. В якості підстилки використовують свіже сіно чи солому, велику деревну стружку. Для відлякування бліх і вошей до підстилці додають сухі гілочки пижма і полину.

Під час яйцекладки, поки не набереться потрібна кількість яєць, їх щодня забирають з гнізд. Гуска зноситься рано — до 8-9 годин ранку. Важливо якомога швидше забрати яйце з гнізда, щоб птах не бруднила шкаралупу. Зберігають інкубаційний матеріал не більше 10 днів, при температурі +12 +15 градусів і вологості 60%. Яйця встановлюють вертикально в осередку касет для курячих яєць, тупим кінцем вгору.

Яйця Перед закладкою в інкубатор або під квочку матеріал перевіряють на овоскопі. При просвічуванні можна визначити цілісність шкаралупи та відбракувати яйця з мармуровістю шкаралупи. Стандартний вага — не менше 140 м і не більше 200 р.

Якщо інкубаційне яйце забруднено послідом, його очищають за допомогою ганчірочки, змоченою в перекису водню або рожевому розчині марганцівки. Можна занурити яйце у мисочку з марганцівкою на 3 хвилини. Температура води повинна бути 40-43 градуси. Витирати яйця не можна! Вони повинні висохнути природним шляхом.

Інкубують гусячі яйця в звичайних інкубаторах, змінивши лише рівень вологості — 60-65% початку і до 85% на вивід. У другій половині періоду інкубації яйця необхідно зрошувати з пульверизатора теплою водою 1-2 рази в день. Температура інкубації — 37,8–38 градусів.

Якщо фермер планує розводити гусей для отримання яєць і власного молодняку, важливо вибирати породи з хорошою несучістю та високим відсотком виводимості. Підготовку до кладці починають на початку весни — забезпечують птиці повноцінне харчування, поступово збільшують світловий день, облаштовують гнізда. Якщо підтримувати оптимальні умови температури і вологості, добре годувати поголів’я і надати можливість вигулу, можна збільшити яєчну продуктивність майже вдвічі.