1. Насіннєві рослини

Насіннєві — група вищих судинних рослин, які розмножуються та розповсюджуються за допомогою насіння. До насіннєвих рослин належать Саговники, Хвойні, Ґінкгові, Гнетові та Квіткові.

• розмноження насінням, що містить зародок майбутньої рослини, запас поживних речовин і насіннєву шкірку, що захищає зародок від несприятливого впливу середовища;
• поява пилку і запилення, що забезпечує перенесення пилкових зерен із сперміями до насіннєвих зачатків з яйцеклітинами;
• наявність насіннєвого зачатка, що забезпечує заплідення та розвиток зародка за рахунок поживних речовин добре розвиненого нестатевого покоління;
• запліднення незалежне від води, внутрішнє (спермії проникають до насіннєвого зачатка з яйцеклітиною через пилкову трубку, а не через водне середовище). Ці ознаки дали змогу насіннєвим рослинам пристосуватися до наземних умов життя і досягти вищого рівня розвитку порівняно зі споровими рослинами.

Саговники — належать до роду голонасінних рослин. Це одні з найдавніших представників сучасної флори — деревоподібні рослини з невисокими стовбурами. Листки — перисті, жорсткі, до \(2\) – \(4\) метрів завдовжки. На сегментах листків є лише одна жилка. Мікроспорофіли зібрані у мікростробіли, а мегаспорофіли — поодинокі, не зібрані у шишки.

Хвойні — найрозповсюдженіші та найчисельніші сучасні голонасінні рослини. Це наземні, зазвичай вічнозелені дерева і чагарники (іноді і ліани).
У голонасінних рослин є органи — стебло , корінь і листки . Розмножуються і поширюються ці рослини насінням . Свою назву голонасінні отримали тому, що їх насіння лежить відкрито на поверхні луски шишок . Листки у більшості хвойних вузькі, голчасті — такі листки називають хвоя. Хвоя має щільну шкірку, покриту воскоподібною речовиною, тому рослини випаровують мало води і добре пристосовані до несприятливих умов. У деяких видів, наприклад у кипариса, листки лускаті. Листки голонасінних , як і практично усіх рослин здійснюють три основні функції: фотосинтез (утворення органічних речовин), газообмін та транспірацію (випаровування води).

Хвойні рослини широко поширені на території нашої країни. До них належать ялина, сосна, ялиця, модрина, ялівець, кипарис та ін.

Ґінкгові — унікальні листопадні голонасінні дерева. Цей рід включає цілу низку викопних видів і тільки один сучасний вид — ґінкго дволопатеве — високе (до \(40\) метрів) дерево з розлогою кроною і товстим до одного метра стовбуром. Особливою відзнакою цієї рослини є унікальна форма листків — дволопатева пластинка шириною \(6\) – \(8\) см на тонкому черешку довжиною до \(10\) см. Рослина дводомна: на чоловічих рослинах у спорангіях розвивається пилок, на жіночих — сімя’зачатки. Ґінкго добре пристосовується до різних умов і є досить стійким до хвороб. Його вирощують у садах і парках по всьому світу.

Гнетові — дводомні тропічні вічнозелені дерева, чагарники і найчастіше — ліани. Листки супротивні, черешкові, але без прилистків, прості, еліптичної форми з цілими полями та пір’ястими жилками. Жіночі стробіли — це яйцеклітини, а чоловічі — складаються з тичинки та оцвітини. Насіння — кісточковоподібне, укладене в червоний, помаранчевий або жовтий м’ясистий псевдоплід. Молоді листки і велике насіння деяких видів люди використовують у їжу.

Квіткові (або покритонасінні ) — найпоширеніша група рослин. Їх особливістю є наявність спеціалізованого органу — квітки, який бере на себе функції розмноження. Квіткові рослини формують свої насінні зачатки в порожнині зав’язі. Після запліднення стінки зав’язі розростаються, видозмінюються, утворюючи плід.

Таблиця “Розмноження насіннєвих рослин”

Насіннєві рослини також називають голонасінними. Для цих рослин характерно насіннєве розмноження. На відміну від спорових рослинних організмів, голонасінні розмножуються не за допомогою спор, а за допомогою насіння. На відміну від покритонасінних рослин, голонасінні не захищають насіння спеціальними утвореннями — плодами.

Жіночі і чоловічі насіння рослин можна розрізнити неозброєним оком: жіночі насіння набагато більші, оскільки вони несуть в собі запас поживних речовин, який укладений в ендосперм. Жіноче насіння складається з зародка, ендосперму і щільної насіннєвої шкірки. Чоловічі насіння більше схожі на пилок.

Репродукцію голонасінних рослин прийнято розглядати на прикладі сосни звичайної. Сосна – однодомний рослинний організм, тобто на одній рослині розташовані і жіночі шишки, і чоловічі.

• Жіночі шишки: червоні, сидять на вершині по одній; на лусках жіночих шишок розвиваються два насінного зачатку, в яких розташовуються яйцеклітини;
• Чоловічі шишки: жовто-зелені, невеликі, зібрані групами; на лусках чоловічих шишок розвиваються два пилкових мішечки, в яких розташовується пилок і бульбашки, заповнені повітрям, для полегшення польоту.

Пилок вилітає з чоловічої шишки і зустрічається з жіночою. Це стадія запилення. Луски жіночої шишки з’єднуються, щоб пилкові зерна не вилетіли назад. Пилок стає пилковою трубкою, формуючи нерухомі безджгутикові спермії. Вони з’єднуються з яйцеклітиною. З сформованої зиготи виростає насіння. Шишка дерев’яніє, відкривається, звільняючи насіння для подальшого поширення.

У життєвому циклі голонасінних рослин переважає спорофіт. Спорофіт – доросла рослина. Воно формується всередині насіння шишок, а потім проростає при попаданні на землю. Гаметофіт – шишки.

Також у насіннєвих рослинних організмів рідко зустрічається вегетативна репродукція.

Таблиця з поясненнями на тему “Розмноження насіннєвих рослин”

Ця таблиця висвітлює етапи розмноження насіннєвих рослин, починаючи від полінізації та завершуючи розповсюдженням насіння.