Чому в ТОВ «Правда» зробили ставку на комплексні добрива ICL з ощадною технологією застосування

Унаслідок відомих причин вітчизняні фермери нині особливо ретельно ставляться до мінерального живлення посівів. З одного боку, хочеться обійтися мінімальними нормами внесення, бо ціни на зерно все ж низькі. З іншого ж — мінеральне живлення має бути якомога якіснішим, забезпечуючи хороші показники валу врожайності та якості врожаю.

— Ми нині перебуваємо у тих умовах, у яких вимушена працювати більшість українських господарств. Маємо віднаходити чіткі відповіді як на погодні, так і на економічні виклики. Працюємо в посушливому регіоні і тому повинні бути впевненими у якості та ефективності міндобрив, — розповідає головний агроном ТОВ «Правда» Олександр Токарчук.

У розташованому в Новомиргородському районі Кропивниччини ТОВ «Правда» обробляють 1700 гектарів ріллі. На цих площах тут вирощують переважно кукурудзу, соняшник, озиму пшеницю та озимий ріпак. Технологія обробітку — комплексна й передбачає максимальне збереження вологи.

— Раніше ми застосовували переважно традиційні мінеральні добрива, такі як класична діамофоска. Вносили її як під осінній обробіток ґрунту, так і навесні. Але ви ж знаєте самі, мабуть, яка це непевна справа. Ми вже жартували, що, даючи діамофоску, підживлюємо врожай наступного сезону, бо розчиняється вона дуже погано, — зазначає Олександр Михайлович.

Справді, цілісні гранули діамофоски чи схожого за складом традиційного добрива, внесені навесні чи навіть восени минулого року, можна знайти у ґрунті в серпні-вересні. Причини цього відомі — надзвичайно слабка розчинність, яка унеможливлює нормальне мінеральне живлення посівів.

Відповідно, в ТОВ «Правда», яке працює у вкрай посушливому регіоні, ще кілька років тому почали шукати альтернативні варіанти.

— Ми закладали на своїх полях різні досліди з добривами відомих світових виробників. Однозначно, лідером за своїм впливом на врожайність виявилися гранульовані добрива ICL PKpluS. Порівнюючи з найближчим конкурентом на пшениці, вони забезпечили приріст урожайності на рівні 500 кг/га, — стверджує головний агроном ТОВ «Правда».

За його словами, аналогічну ефективність гранульовані добрива ICL демонструють і на інших культурах, зокрема, кукурудзі. Причому на цій культурі реалізується цікава ощадлива схема мінерального живлення: спочатку 120 кг/га безводного аміаку, а тоді разом із посівом — 100 кг/га гранульованого добрива ICL PKpluS 20 : 20 + 2MgO + 15CaO + 14SO3, до складу якого входять фосфор, калій, сірка, магній і кальцій.

Олександр Горбань, менеджер з розвитку бізнесу ICL в Україні

— І кукурудза, і соняшник гостро потребують доступного фосфору та калію навесні. Зокрема, фосфор безпосередньо впливає на якісний розвиток кореневої системи, щоб рослини могли краще споживати поживу з ґрунту. Що стосується калію , то він позитивно впливає на посухостійкість рослин, на якість врожаю та інші важливі моменти. Клімат у нас такий, що і у квітні, і в травні можуть бути приморозки, а ґрунт — ще відносно холодним, що утруднює засвоєння кореневою системою рослин фосфору та калію. Не кажучи, вже про обмаль вологи, щоб вони засвоїлися. Натомість ці елементи живлення зі складу міндобрива ICL PKpluS стають доступними для посівів практично відразу, — пояснює представник компанії в Україні Олександр Горбань.

Такий підхід до мінерального живлення дає змогу ТОВ «Правда» отримувати дуже хороші врожаї, таким чином враховуючи, що це не Тернопільщина, а посушлива Кропивницька область. Наприклад, результати по кукурудзі — на рівні від 8 до 12 т/га, озимому ріпаку — 4,2 т/га, соняшнику — до 4 т/га, а пшениця після соняшнику дає понад 5 т/га.

— На власному досвіді ми переконалися, що позакореневе підживлення — це добре, і ми вносимо по листку, скажімо, препарати, що містять фосфор, бор і цинк. Але є така приказка: «Скільки борщ у руку не втирай, а все одно його треба з’їсти!» Так само і в рослин — ми все одно сподіваємося тільки на ґрунт і прагнемо туди внести, нехай і відносно обмежену кількість, але по-справжньому ефективних міндобрив, — переконаний головний агроном ТОВ «Правда» Олександр Токарчук.

Додамо, що на полях господарства цього року заплановано внесення гранульованих добрив ICL PKpluS практично на всій площі під кукурудзу і соняшник — на понад 800 га.

У чому ж полягають особливості мінеральних добрив ICL PKpluS і чому вони спрацьовують із максимальною ефективністю як на полях ТОВ «Правда», так і в багатьох інших агрокомпаніях?

— Почнімо з того, що наша компанія заснована ще 1929 року. Від самого початку її створення керівництво ICL керується принципом — застосовувати все найкраще. Тому сьогодні компанії належить уже понад 50 заводів у різних країнах світу, на яких виробляють сотні найменувань продукції. Умовно кажучи, якщо десь з’являються передові світові розробки та найякісніший продукт, ICL одразу прагне додати це підприємство до своєї структури. Наш науково-дослідний центр є одним із найпотужніших у галузі у світі, тому наші добрива мають гарантовану якість. Кожен грам діючої речовини фермер застосовує ефективно. Українські фермери добре нас знають і знають наші продукти. Скажімо, лінійкою Нутрівант послуговуються в Україні вже понад два десятки років, — пояснює представник ICL в Україні Олександр Горбань.

Справді, попри всі проблеми, спричинені рашистським вторгненням до України, ті вітчизняні аграрії, які до повномасштабної війни користувалися міндобривами ICL, користуються ними й сьогодні. Поготів, що цінова політика компанії та її дистриб’юторів є дуже лояльною, а покупець отримує не просто біг-беги з добривами, а ще й рекомендовану технологію застосування на додачу.

Цікаво, що…

Компанія ICL має власні шахти з видобутку калію, фосфору й унікального мінералу полігаліту, з якого виготовляють не менш унікальне міндобриво полісульфат. До його складу входить 48% сірки, 17 — кальцію, 14 — калію і 6% — магнію, причому в поєднанні з природною пролонгованістю доступності для рослин і захистом від вимивання.

Нині портфоліо мінеральних добрив ICL в Україні містить прості й комплексні гранульовані, прості й комплексні водорозчинні добрива, добрива з контрольованим вивільненням елементів живлення та спеціальні допоміжні речовини: прилипачі, кондиціонери ґрунту тощо.

— Раджу звернути увагу на ICL PKpluS — нове покоління гранульованих фосфорно-калійних добрив із пролонгованим вивільненням елементів живлення, що містять не менше як 30% полісульфату. Взагалі більшість наших продуктів, зорієнтованих на живлення рослин NPK, містять додаткові мезо- та мікроелементи, потрібні різним культурам. Тому агроном може вибрати саме той комплекс, який йому потрібен під конкретну культуру і конкретні ґрунтово-кліматичні умови, — зазначає Олександр Горбань.

— Також ми можемо запропонувати міндобрива з контрольованим вивільненням азоту — Agromaster, що забезпечується нанесенням на гранули полімерного покриття. Завдяки цьому ми можемо забезпечити постійне надходження елементів живлення до кореневої системи рослини. Як відомо, потреба різних культур у тому чи іншому елементі живлення є неоднаковою в різні фази вегетації. Потреба, наприклад, в азоті може різко зрости в період вегетації. Тому наші добрива дають змогу елегантно розв’язати це завдання й максимально ефективно використати діючу речовину, — пояснює Олександр Горбань.

Ми ж, своєю чергою, зазначимо: враховуючи нинішню ситуацію з низькими цінами на зерно, саме добрива такого високого класу, як ICL, внесені навіть у мінімальних нормах, дають змогу фермерові розраховувати на хороший агрономічний і фінансовий результат наприкінці сезону. Як ми бачимо на прикладі ТОВ «Правда», цілком реально напрацювати дієву ощадливу технологію із застосуванням міндобрив одного з найкращих світових виробників.

ДОВІДКА

PKpluS виробництва компанії ICL — це нове покоління фосфорно-калійних гранульованих добрив, де пропорційно збалансовано фосфор і калій без умісту азоту. Водночас добрива містять сірку, магній і кальцій. Добрива PKpluS випускають у різних пропорціях: із підвищеним умістом фосфору, підвищеним умістом калію, збалансованим поєднанням, із додаванням збільшеної кількості сірки тощо.

«Задобрюємо» землю: органічні добрива для відтворення ґрунтів і підвищення родючості

Органічні добрива є «стратегічною зброєю» будь-якого агронома. Проте незабаром її може спіткати доля нашого ядерного запасу ― ми знищили його дуже швидко, а ймовірне відновлення може затягнутись на десятки років.

Органічні добрива є практично незамінною складовою екологічного та органічного виробництва, до яких все частіше схиляються агрономи. До того ж невпинне зростання вартості міндобрив та дедалі гостріша їх нестача в Україні змушують виробників шукати інших шляхів забезпечення рослин поживними речовинами. І тут постає головне питання ― де взяти необхідну кількість органічних добрив?

Вже довгий час об’єми виробництва та застосування гною невпинно падають. Це пояснюється тим, що за 25 років поголів’я великої рогатої худоби скоротилося в 5 разів. Як наслідок, рівень удобрення земель на сьогодні становить лише 0,5 т гною на гектар.

Через нестачу органіки почалась дегуміфікація ґрунтів та погіршення їх агрономічних властивостей. Так, за даними ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», частка площ, оброблених органічними добривами, сьогодні становить 1,1 %. Тому за останні 20 років вміст гумусу в ґрунтах в середньому по Україні зменшився на 0,22 % в абсолютних величинах.

Вносити більше гною господарства на мають можливості навіть при великому бажанні ― для цього потрібна широкомасштабна програма з відновлення тваринництва. Проте існують програми удобрення із використанням альтернативних видів добрив, які можуть збільшити надходження органіки в кілька разів.

Так, згідно розрахунків того ж Інституту ґрунтознавства, сьогодні максимальне внесення органічних добрив за наявного рівня виходу гною може становити 2 т на 1 га посівної площі. Залучення нетоварної частини врожаю збільшить дозу внесення органічних добрив до 7,4 т/га. А додаткове використання сапропелю та торфу дасть 9,8 т органіки на 1 га посівної площі.

І це далеко не повний перелік альтернативних видів органічних добрив, які можуть застосовуватись у сільському господарстві. Насправді існує доволі широкий вибір варіантів у кожному регіоні України.

Які вони – альтернативні види добрив?

У зв’язку зі зменшенням обсягів виробництва та використання традиційних органічних добрив значно зростає роль альтернативних видів добрив. Прогнозне можливе внесення органічних добрив, враховуючи наявні запаси сапропелю та торфу в Україні, становить 9,8 т на 1 га посівної площі.

У якості органічних добрив потрібно залучати рослинні рештки, перш за все солому озимих культур. Доповнення побічної продукції зеленими добривами в зонах достатнього зволоження або на зрошуваних землях є складовою частиною поповнення ґрунту органічною речовиною. Під час виробництва органічних добрив також застосовують відходи фітохімічного, желатинового, цукропереробного виробництва, побутові відходи, буре вугілля, фосфорити, донний мул, сапропелі, торфу, лігніну тощо.

Одним з варіантів таких альтернативних добрив є торфокомпост, що являє собою суміш перегною та торфу. На 100 кг торфу зазвичай беруть приблизно 200-300 кг гною. Однак таке добриво використовується більше для підживлення ґрунту на присадибних ділянках та у невеличких господарствах, оскільки для удобрення великих площ потрібно, знову-таки, велику кількість гною, який часто-густо просто ніде взяти у господарстві.

Сидерація для відновлення ґрунтів

Сидеральні добрива – непогана альтернатива традиційному удобренню гноєм. Зелена маса рослин приорюється на полі, де розкладається до таких потрібних ґрунту органічних сполук. Сидерація впливає на ґрунти комплексно, виконуючи одразу кілька функцій:

• Збагачення поживними речовинами та азотом.
• Зменшення непродуктивних втрат вологи та поживних речовин завдяки зменшенню інфільтрації з верхнього шару ґрунту.
• Підвищення коефіцієнту корисного використання опадів.
• Стимуляція біологічної активності ґрунту.
• Призупинення ерозійних процесів.

Вибір зелених добрив залежить від цілей, що ставить перед собою агроном. Для поліпшення структури верхнього шару ґрунту оптимально підійдуть злакові культури та гречка, для збагачення азотом – бобові. Фахівці рекомендують висівати у якості сидерата еспарцет виколистий. Ця бобова культура вирізняється високою сидеральною продуктивністю та гарною посухостійкістю. Крім того, еспарцет – культура кормова та медоносна, тобто вона приносить користь одразу у декількох напрямках. Протягом першого року життя еспарцет формує до 180 ц/га органічної маси, на другий рік ця кількість сягає вже 270-300 ц/га. При такій кількості зеленої маси, що заорюється в ґрунт потрапить близько 120-200 кг азоту, що рівноцінно внесенню 25-40 т/га гною.

Гумати

Біологічним «центром» гумусу є гумінові та фульвові кислоти. Тому для відновлення шару гумусу та покращення його родючих властивостей внесення гуматів стане ефективним й мало затратним рішенням. Гумати є біологічно активними речовинами, вони виконують функції не лише органічних добрив, але й біостимуляторів. Ці сполуки покращують засвоєння рослиною поживних елементів та вологи, посилюють діяльність мікрофлори ґрунту, підвищують стійкість рослин до стресових умов.

Економічно це дуже доцільний спосіб удобрення полів: 1 кг гумату калію еквівалентний приблизно 30 т перегною. Гумати застосовують як для передпосівної обробки насіння, так і для підживлення культур під час вегетації.

Деструкція пожнивних решток

Останнім часом все більшого розповсюдження набувають препарати для швидкого розкладання пожнивних решток. 1 т розкладеної соломи буде рівнятися приблизно 3,5-4 т гною. Але природнім шляхом ця солома буде розкладатися надто довго, заважаючи агротехнічним операціям на полі та посіву наступної культури. Використання деструкторів дозволяє швидко прибрати з поля пожнивні рештки, збагатити ґрунт органікою та азотом. Варварську практику спалювання стерні та соломи на полях потрібно назавжди залишити в минулому, адже це, в прямому сенсі, гроші на вітер та велика шкода для родючого шару ґрунту.

Протягом останніх 40-50 років в Україні аграрне виробництво робило основну ставку на мінералізацію ґрунтів, адже мінеральні добрива дозволяють швидко підвищити урожайність. Та при цьому вони ж виснажують ґрунти, погіршують їх стан та призводять зрештою до зменшення родючості. Сьогодні агрономам вже потрібно боротися з наслідками не надто добре продуманої стратегії удобрення полів, у тому числі й шляхом збагачення ґрунту органічними речовинами.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.