Що посадити на дачі новачкові: овочі, які найпростіше виростити

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Вирощування овочів – чудове хобі. І зовсім не обов’язково одразу пробувати виростити запас овочів на всю зиму. Для мотивації та інтересу можна почати з кількох легких у догляді культур.

Що посадити, підкажуть досвідчені городники. OBOZ.UA поцікавився, які культури вони радять спробувати тим, хто хоче влітку виростити городину на салати та супи самостійно. Ось який список запропонували експерти і які поради дали.

Редис

Певно, найлегший для вирощування овоч – це редис. Він же поспіває найраніше. Редис сіють у неглибокі, приблизно в 1 см, борозни. Крок між цими борознами має становити 30 см. Загорніть насіння землею і регулярно поливайте. Всього за 4-5 тижнів можна буде збирати урожай. Якщо хочете, можете засіяти редис у кілька хвиль із перервою у 10-15 днів, тоді ви будете мати свіжий овоч на столі впродовж довгого часу.

Горох

Ця бобова культура досить стійка до холодної погоди, тому добре витримає посів наприкінці березня. Бажано обирати для цього час, коли нічні заморозки уже припиняються. Перекопайте грядку, щоби земля на ній була рихла, і зробіть борозни завглибшки 2-3 см. Закладіть у ці борозни горошини на відстані приблизно 5 см одна від одної і засипте землею. Переконайтесь, що рослини отримують вдосталь сонячного світла і не забудьте встановити опору, щоби горох міг витись по них, коли почне зростати.

Шпинат

Цей листовий овоч теж не боїться весняної прохолоди, тому його можна сіяти уже в березні. Рядки на грядці для шпинату заготуйте на відстані 15 см один від одного і засійте туди насіння культури. Засипте борозну землею і добре утрамбуйте, щоби насінини мали добрий контакт з ґрунтом. За кілька днів шпинат має прорости, а за лічені тижні ви вже будете збирати свій перший врожай.

Салат

Різні види салату можна вирощувати із насіння або розсадою. Якщо оберете перший спосіб, закладайте насінини просто в ґрунт рядами на відстані 30 см один від одного. Засипати його треба тонким, приблизно у 0,5 см шаром землі. Тим, хто зупиниться на розсаді, рекомендують вкопувати її на ту ж глибину з відстанню від 20 до 30 см між кущиками. Для кращого зростання тримайте ґрунт на грядці вологим.

Картопля

Середина березня — вдалий час для посадки ранніх сортів картоплі, її можна буде збирати молодою вже в середині літа. Щоби отримати урожай, перекопайте грядку на осонні і викопайте борозни 12-15 см завглибшки. На відстані 30 см одна від одної закладіть четвертинки посівної картоплі. Переконайтесь, що на кожній є “вічко”, тобто брунька. Засипте борозни на 10 см і додавайте більше землі по мірі зростання кущів, щоби прикоренева частина завжди була підгорнута.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Дачі в різних країнах, які вони?

Думаєте, ваша дачна ділянка в шість соток маленька? У багатьох європейців він вдвічі менший, а вони примудряються там і будиночок з сарайчиком розмістити, і овочі з квітами виростити. Городництво для них більше хобі, ніж спосіб заощадити сімейний бюджет.

• Дачі Англії
• Дачі в Німеччині
• Дача у Фінляндії
• Дача в Іспанії
• Дача в Швеції
• Дачі Данії
• Дача у Франції
• Польські дачі
• Дачі в Австрії

Перші садові товариства з’явилися ще в XVII столітті в Німеччині, так що саме німці – піонери дачного життя, а не росіяни, як прийнято вважати у нас. На початковому етапі невеликі наділи в різних країнах Європи виділялися малозабезпеченим городянам, щоб вони могли вирощувати овочі і зелень на продаж або для власного споживання.

Зараз дачні ділянки – це більше місце відпочинку і спілкування з природою. Заробляють же на вирощуванні овочів і фруктів фермери, поля яких можуть займати не один гектар і знаходяться в сільській місцевості.

Так як дачні ділянки часто розташовані в межах міста або поруч з ним, то в більшості європейських країн регламентуються не тільки розмір будівель на них, але навіть площі під газон, доріжки, город і т. п. Знайомимося з дачами в далекому і ближньому зарубіжжі.

Дачі Англії

Якщо ви представляли англійську дачу у вигляді великого маєтку з величезним доглянутим садом, зеленою галявиною і полем для гольфу, то дещо помилялися. Такі садиби у Великобританії, звичайно ж є, але володіють ними далеко не багато.

Втім, навіть ті, у кого є заміські будинки з великими ділянками, воліють розбивати на їх території клумби і висаджувати сади, а для вирощування овочів брати окремі наділи, щоб не розводити у дворі бруд.

Вже більше століття у Великобританії діє закон, за яким всі бажаючі можуть отримати землю під городи. Однак на практиці в списку очікування можна перебувати кілька років. На сьогодні в країні налічується понад 300 тис. дачних ділянок, площа кожної з яких становить в основному три сотки, і ще 100 тис. англійців стоять у черзі на їх отримання.

Більшість дач розташовується в спеціально відведених для цих цілях масивах в передмісті або навіть в межах мегаполісів. Їх найчастіше орендують у муніципалітетів в середньому за 50 фунтів на рік (пенсіонери оплачують половину цієї суми).

Бути дачником у Великобританії почесно, цих людей називають greenfingers. Є навіть однойменний фільм з Клайвом Оуеном і Хелен Міррен в головних ролях. Це слово перекладається з англійської, як «» зелені пальці «», що за змістом означає «» легка рука «», тобто у такої людини росте все, що б вона не посадила.

У садовому кооперативі мініатюрні дачні ділянки навіть не розділені між собою парканами, а лише доріжками. Іноді господарі висаджують по периметру живі бордюри. Крім грядок, на ділянках є невеликий сарай для зберігання інвентарю, теплиця і компостер. У самому кооперативі є спеціальне приміщення для зберігання спільного майна, де дачники можуть поспілкуватися один з одним.

Англійські дачники вирощують все, починаючи від розсади і закінчуючи картоплею. Навіть на таких маленьких ділянках незмінно присутні всілякі квіти. Такий город може забезпечити овочами сім’ю з чотирьох осіб.

Надлишки продаються прямо поруч з ділянками, причому навіть без присутності продавця. Покупці просто беруть товар, а гроші залишають у виставленій банку або коробці.

Дачі в Німеччині

Близько мільйона садових ділянок налічується в Німеччині. Садові товариства, як і в більшості європейських країн, розташовані в межах або поруч з містами. Дачне життя тут суворо регламентоване.

Всі власники або орендарі дачних ділянок, розмір яких не повинен перевищувати чотири сотки, підписують колективний договір, в якому визначені правила користування землею. Будь-які роботи, від зведення будиночка (площею до 24 кв. м) до встановлення теплиці (не більше 6 кв. м), потрібно погоджувати з керівництвом товариства.

Навіть продати або передати ділянку самостійно власник не має права. Не можна вирощувати на ньому квіти та овочі на продаж, висаджувати дерева вище 2,5 м, залучати найманих робітників. Під посадки відводиться тільки третина ділянки, а мощення може покривати не більше 6% площі всіх доріжок. Заборонено використання добрив і пестицидів.

Нерідкі випадки, коли товариство вирішує, які овочі можна посадити на ділянці. Крім того, на ньому не можна включати гучну музику або влаштовувати галасливі свята, інакше будуть виписані штрафи. Грядки і газон повинні бути в ідеальному стані, за цим також простежать.

Через відсутність пожежної сигналізації на дачах не рекомендується ночувати, тому що займання не можна швидко виявити. Однак незважаючи на всі заборони, кількість дачників у Німеччині не зменшується, а тільки зростає. Оренда, залежно від місцезнаходження ділянки, може обійтися в 30 євро як за рік, так і за місяць.

На своїх мініатюрних дачах німці обробляють всього кілька маленьких грядок, на яких вирощують огірки, томати, перець, зелені культури тощо. Квіти часто займають більше площі, ніж овочі. З ягідників дачники Німеччини віддають перевагу смородині і крижовнику, а з дерев – вишні або зливі.

Дача у Фінляндії

Традиційна фінська дача називається секки. Зазвичай ці будиночки, пофарбовані в червоний колір, розташовані в усамітненому місці в лісі або на березі водойми. Там немає водопроводу, опалення і навіть електрики, якщо тільки не встановлена сонячна батарея.

По країні таких зон релаксації та ізоляції від суспільства понад півмільйона: одна секкі на десять жителів Фінляндії. Вона не передбачає наявність городу або погребу з соліннями. Це місце відпочинку і спілкування з природою.

Ще на стадії зведення будиночка фіни стикаються з безліччю вимог, прописаних у законі про будівництво. Вони стосуються відстані від побудови до озера або моря, кольору фасаду, місця розташування сауни і компостної ями.

Тут не повинно бути ніяких звалищ і багать. Користуватися можна мангалом або електрогрилем. Навіть посуд можна мити тільки натуральними засобами, щоб не завдати шкоди природі.

Втім, у Фінляндії є і дачі з городами, які носять назву пуутархамекки. Ділянки з комунікаціями продають муніципалітети. Вони можуть коштувати від 500 до 100 тис. євро, наприклад, в центрі Гельсінкі.

На ділянці в кілька соток з безліччю обмежень дозволено побудувати маленький будиночок, більше схожий на нашу побутівку. Іноді на ділянці навіть не можна встановити гриль. Тут немає парканів, іноді лише можна побачити живі бордюри або огорожі.

Заходити на чужу територію не прийнято, як і просити інструмент у сусідів. Ділянка повинна бути в ідеальному стані, тут також не можна шуміти.

Вирощують фіни на таких дачах полуницю, кабачки, часник, моркву, зелень і, звичайно, багато квітів. Тут добре плодоносять червона і чорна смородина, малина, сливи і яблуні. Часто своїм багатим урожаєм дачники діляться з усіма бажаючими, адже для них городництво – просто приємне проведення часу.

Дача в Іспанії

І в спекотній Іспанії є свої дачники. І володіють вони зовсім не віллами з видом на Балеарське море, а наділами в 2-3 сотки. Ці ділянки іспанці отримують від муніципалітету або орендують у фермерів.

В одній місцевості дозволено будувати на них невеликі будиночки (для відпочинку після роботи), в іншій – тільки сараї для інструментів, щоб у будь-який момент, на вимогу власника землі, ділянки можна було легко звільнити. Заняття городництвом в Іспанії пов’язане зі словом La Huerta. Під ним розуміють як вирощування зелені на балконі, так і артишоків на полі в передмісті Мадрида або Барселони.

Незважаючи на спекотний клімат, популярністю в іспанських дачників користуються теплиці. Захоплюються тут і бджільництвом. Апельсинові та мандаринові дерева ростуть в Іспанії всюди, але на дачах садівники віддають перевагу інжиру, папайє, оліві та іншим багаторічним південним культурам.

На грядках же вирощують пряну зелень, томати черрі, гострий і солодкий перець. Огірки і кабачки виростити там досить складно, тому що вони потребують великої кількості вологи, а з поливом можуть бути труднощі через відсутність на ділянках води. Доставляти її дорого, а користуватися річковою, якщо це не прописано в договорі, не можна.

Просте життя іспанських дачників не назвеш. Їм доводиться постійно боротися з безліччю хвороб і шкідників, які роблять замах на врожай. Але труднощі не лякають любителів власної зелені та овочів. Адже для одних дача – це хобі, для інших – можливість впоратися зі стресом, а для третіх – підмога під час кризи.

Дача в Швеції

Понад 25 тис. дачних ділянок і близько 300 керуючих ними садівничих асоціацій налічується в Швеції. Найвідомішому садівничому товариству Танто, яке розташоване в самому центрі Стокгольма, вже більше ста років.

Земля в ньому, як і в інших об’єднаннях дачників, знаходиться в оренді. Встановлено жорсткі правила будівництва та користування земельними наділами. Раніше ділянки в Швеції займали всього кілька соток, а в сімдесятих роках минулого століття площа наділів була збільшена до 7,5 соток.

У країні величезна черга на отримання дачних ділянок. Так, у столиці вона становить 20-25 років, причому, тільки за перебування в листі очікування потрібно щорічно платити 50 крон. Оренда достатня висока і залежить від району, в якому знаходиться ділянка. Тому не всі шведи можуть дозволити собі таке задоволення.

Щоб не позбутися землі, дачники тут повинні погоджувати всі свої дії щодо змін на ділянці з керівництвом садівничої асоціації. Навіть на реконструкцію або ремонт теплиці потрібно отримати дозвіл, що вже говорити про споруди. Площа будинку не повинна перевищувати 14 кв. м, його відкрита веранда – 6 кв.м, а сарай – 3 кв.м.

На своїх дачних ділянках, які потопають у кольорах, шведи вирощують картоплю, буряк, цибулю, топінамбур, боби, салат, огірки тощо. Повсюдно ростуть бузок, клематиси, піони та троянди, а також крижовник, бузина, яблуні та сливи. Овочі дачники культивують швидше з інтересу, ніж для використання в їжу.

Дачі Данії

У данців, як і у фінів, є дачі, куди вони виїжджають відпочивати влітку. Їх так і називають – літні будинки (sommerhus). Городництвом же вони займаються на садових ділянках (kolonihavehus), які з’явилися в Данії ще в XVII столітті. Спочатку ці невеликі наділи обробляли солдати і городяни.

Спершу на них вирощували тільки овочі, потім там з’явилися дерева, чагарники. Тепер на садових ділянках є будиночки і сарайчики, їх дачники будують самі або купують. Землю ж беруть в оренду у муніципалітету або садової асоціації, а от купити її не можна. Всі зміни на ділянці необхідно погоджувати з керівництвом дачного кооперативу.

Регламентується висота парканів і зелених насаджень, колірне рішення будівель. На території дачного кооперативу не можна користуватися автомобілем. На самих же дачах дозволяється жити, але не більше півроку. Тому вони користуються підвищеним попитом у данців, і на них існує черга від декількох місяців до років.

Деякі городяни живуть дозволені півроку на дачі, щоб заощадити на оренді квартир, враховуючи, що більшість дачних ділянок знаходиться в межах міста. Таке тимчасове житло обходиться в сім разів дешевше орендованої однокімнатної квартири.

Данці – доброзичливі сусіди по дачі, вони допомагають один одному в будівництві будиночків та іншій роботі. Закінчення сезону всі разом відзначають «» святом світла «», встановлюючи на доріжках свічки і китайські ліхтарики, прощаються з літа.

Дача у Франції

Французи люблять відпочивати на дачах. Ті, у кого їх немає, знімають ділянки на сезон або їздять в гості до друзів. Але ці дачі не передбачають копання в землі і вирощування овочів і фруктів. Вони призначені лише для активного відпочинку на природі.

Навіть на досить великих ділянках навколо приватних будинків у сільській місцевості рідко де можна зустріти невеликий город. В основному там вирощують лише квіти, а такі ягідні чагарники, як смородину і крижовник, висаджують тільки в якості живої огорожі.

Велика увага приділяється зовнішньому вигляду території: доглянутий газон, красиво підстрижені дерева і чагарники, безліч квітів – головні атрибути французького заміського життя. А овочі та фрукти вирощують фермери. На деяких фермах можна приїжджати і збирати врожай самим.

Але в межах багатьох міст є громадські городи. Щоб отримати на них місце, бажаючим доводиться чекати кілька років, поки хто-небудь відмовиться від свого маленького наділу.

Ведення садівництва, городництва та дачного господарства у Франції дозволено як зареєстрованим, так і незареєстрованим асоціаціям, які діють на підставі договорів. Ці об’єднання управляють земельними ділянками і виділяють їх.

Міські городи називають сімейними садами (Jardins familiaux). У деяких містах вони існують як соціальні проекти, спрямовані на підтримку малозабезпечених громадян. Там членам, крім ділянки площею до 150 кв. м з невеликим сарайчиком, виділяють ще й інвентар, проводять навчальні курси з овочівництва.

До сімейних садків підведено водопостачання, в деяких з них встановлюються вулики, щоб бджоли досвідили рослини. Упор зроблено на органічне землеробство. За всі ці зручності дачники роблять невеликі внески асоціації залежно від площі ділянки.

Французькі дачники вирощують на своїх маленьких городах картоплю, зелені та пряні культури, стручкову квасолю, малину і навіть виноград. Для популяризації міського городництва щорічно на місцевому та національному рівнях проводяться конкурси, за результатами яких нагороджуються як окремі ділянки та сімейні сади, так і муніципалітети, їх розвиваючі.

Польські дачі

Особливою популярністю користуються дачі в Польщі. Тільки ділянок в межах міста по країні близько мільйона, а якщо до них додати ще заміські дачі, то число вийде значне. За статистикою, кожен десятий поляк володіє наділом для городництва.

У Польщі майже п’ять тисяч садових товариств, які розмістилися на площі в 44 тис. гектарів. У середньому розмір ділянки – це все ті ж три сотки, на шести вже дозволено будувати невеликий будинок. На дачах у міській межі можна зводити будівництво площею не більше 25 кв. м, а за містом – до 35 кв. м.

За порушення цієї вимоги присудять величезний штраф, а незаконну споруду змусять розібрати. Дачні ділянки орендуються, земля перебуває у власності держави. Законом заборонено цілорічне проживання на них.

Оренда дає право використовувати землю і отримувати від цього вигоду у вигляді вирощених овочів і фруктів, а також накладає зобов’язання щодо виконання всіх правил садового товариства та сплати внесків.

Польські дачі допомагали городянам вижити в суворі роки кризи, забезпечуючи їх необхідними продуктами харчування. Зараз же ділянки в основному використовуються для сімейного відпочинку.

Щоб його урізноманітнити, іноді там експериментують з вирощуванням різних овочів і зелених культур. Обов’язковий атрибут кожної дачі – це газон, нехай навіть невеликий, і, звичайно, море квітів: на клумбах, уздовж доріжок, в кашпо і вазонах.

З дерев найчастіше висаджують ту, шовковицю, ялину, ялинець, а от плодові культури зустрічаються набагато рідше.

Дачі в Австрії

дача в передмісті Відня

Невеликі дачі в 2-3 сотки є і в Австрії. Там їх називають Gartenhaus, що перекладається, як садовий будиночок. Втім, іншим словом будівництво в 15 кв. м і не назвеш. У деяких регіонах країни вона може бути трохи більшою або меншою, залежно від прийнятих законів. Ними також обумовлена висота стелі, наявність каналізації, водопроводу та електрики.

Відпочинок на природі в моді у австрійців, але шале в Альпах можуть дозволити собі небагато, а ось міні-дачі практично всім по кишені. Мініатюрний будиночок можна побудувати самому або купити в магазині.

Навіть без водопроводу та інших благ цивілізації на своїх ділянках у кілька соток дачники примудряються створити справжні райські кущі, вирощуючи в основному квіти і невисокі чагарники. Є там місце і для невеликих грядок з овочами: томатами, огірками, перцем, салатом та іншою зеленню.

Муніципальна влада підтримує розвиток такої форми міського городництва, підшукує для нових об’єднань дачників відповідні площі, допомагає з їх оформленням і пристроєм.

Дачі, на яких займаються садівництвом і городництвом, є і в інших країнах Європи. Всі вони схожі не тільки маленькими розмірами, а й доглянутістю, великою кількістю квітів і відсутністю парканів. Незважаючи на безліч правил і заборон, число охочих отримати ці заповітні сотки з кожним роком тільки зростає.

Дачі, як їстивні ландшафти. Революція Foodscaping!

Їстивні ландшафти (Foodscaping) — прототип українських дач, після кризи 2008 року стали популярним трендом у Європі, особливо серед прагматичних німців та швейцарців.

Це мабуть звучить трохи дивно, але західні економісти досить прискіпливо вивчали наш досвід виходу з дефолтів 90-х, коли ще не було супермаркетів. І виявилось, що українці майже на 60% забезпечували себе власними вирощеними натуральними продуктами, живими калоріями з тих самих дач.

Зараз по соцмережах гуляють веселі меми про «саджальників» картоплі, які веселять офісний планктон, що народився після тих самих 90-х.
Наші економісти-любителі підраховують собівартість, потенційні збитки дачників, поки вони порпаються в своїх грядках.

Але саме дачі довгий час забезпечували простих українців екологічними фруктами та ягодами, і лише зараз, під час буму забудов, садові кооперативи почали розглядати, як низькопродуктивні площі, які різними шляхами стали переоформлювати під жилі квартали.

Дослідники Thomas L. Theis і Joseph F. Bozeman, з Університету Іллінойс (Чикаго, США), презентуючи харчові звички американців та аналізуючи вплив індустрії їжі на довкілля, дійшли до висновку, що так звані urban gardens&farms (міські сади і міні-ферми) є одним із чинників покращення харчової безпеки та зниження рівня забруднення довкілля.

Все більше мешканців розвинутих країн охоче проводять час, вирощуючи овочі та фрукти біля свого дому.
З’явився цілий рух під назвою foodscaping, від слів food — їжа, та landscape — ландшафт.

Їстивні ландшафти, якими по суті є наші дачі, мають ряд актуальних переваг:
🌱 По-перше, це відповідає принципам «циркулярної економіки» — одному із стовпів Сталого розвитку. Адже мова йде про короткий цикл виробництва продукту, так би мовити «з поля — до столу», без потреби в переробці, упаковці та логістиці.
🌱 По-друге, дачі компактні, потребують менше води і мають кращу урожайність завдяки кращим технологіям і догляду.
🌱 По-третє, дачі суттєво покращують раціон споживача, а, відповідно, позитивно впливають на здоров’я.

Тому нам фактично не треба винаходити нічого нового, хіба що позбутися звички недооцінювати власні традиції.

Хоча, можливо, саме наш український шлях полягає у повному демонтажі совкового минулого та створенні всього з нуля. Сучасних міських городів, теплиць на дахах ревіталізованих заводів та автоматизованих вертикальних ферм з аеропонікою, але вже взагалі без людей.

Хоча можливо, саме дачі могли б стати місцем задіяння непотрібних робочих рук в цифрову епоху. Де люди можуть само забезпечувати себе, працювати, спілкуватись, обмінюватись насінням, торгувати надлишками продуктів на місцевих ринках, жити простим розміреним життям. Українське хюге.
Уявляєте себе тут?
#дачі #їстивніландшафти #місцеваїжа #простежиття